Ухвала

від 03.07.2019 по справі 826/13015/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 липня 2019 року

Київ

справа №826/13015/18

адміністративне провадження №К/9901/17960/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №826/13015/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Авант Люкс до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

26 червня 2019 року відповідачем (Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві) до Верховного Суду подано касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №826/13015/18.

Пунктом 1 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання касаційної скарги має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.

Право інших посадових осіб на підписання довіреності, повинно бути встановлено законом або установчими документами.

Касаційну скаргу у даній справі в інтересах Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві підписано представником ОСОБА_1 , на підтвердження повноважень якого до касаційної скарги додано копію довіреності від 22.05.2019 №2066/26-15-10-07-13, виданої начальником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_2 представнику ОСОБА_1 на представництво ГУ ДФС у м. Києві.

Надана суду копія довіреності засвідчена не довірителем, а заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3.

Як вбачається з додатків до касаційної скарги, Головним управлінням ДФС у м. Києві, надано копію Наказу №3562 від 21.03.2019 р. "Про право підпису документів", яким, в порядку передоручення, ОСОБА_3 , надано необхідні повноваження, щодо засвідчення копій довіреностей. Будь-яких інших доказів щодо уповноваження цієї посадової особи на вчинення таких дій у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (згідно з законом, установчих документів) до суду касаційної інстанції не надано.

В контексті викладеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з частинами 1, 3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Так, підпунктом 1 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 "Про Державну фіскальну службу України", чітко встановлене повноваження саме Голови ДФС представляти ДФС у відносинах з іншими органами, підприємствами, організаціями в Україні та за її межами.

Щодо підтвердження повноважень установчими документами, то у Головного управління ДФС у м. Києві як територіального органу Державної фіскальної служби України (тобто центрального органу виконавчої влади) зазначені документи відсутні.

На підставі наведеного, можна зробити висновок, що ні на законодавчому рівні, ані на рівні установчих документів не закріплено права підписувати довіреність на представництво в судах у порядку адміністративного судочинства України іншими посадовими особами податкового органу, окрім керівника.

Отже, Наказ начальника Л. Демченко №3562 від 21.03.2019 р. "Про право підпису документів" не є ані законом, ані установчим документом, а тому не уповноважує заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 на підписання довіреності.

Принагідно Верховний суд відзначає, що частиною 1 статті 240 ЦК України передбачено, що представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Передорученням є передача своїх повноважень іншій особі частково або в повному обсязі. Передоручення здійснюється шляхом видачі представником довіреності або укладення з ним договору у формі, в яких відповідно до закону мають вчинятися довіреність або договір.

Вимоги до форми довіреності, що видається в порядку передоручення, передбачені в ч. 2 ст. 245 ЦК, згідно з якою довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених ч. 4 ст. 240 ЦК.

Звідси можна зробити висновок, що наданий Головним управлінням ДФС у м. Києві Наказ №3562 від 21.03.2019 р. "Про право підпису документів , також не є передорученням у розумінні ЦК України.

Таким чином, додана до касаційної скарги скаржником копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1 на представництво Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

За таких обставин, враховуючи вимоги пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, подана касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає поверненню, оскільки її підписано представником відповідача, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.

Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 248, 332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №826/13015/18 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Л. Желтобрюх