Постанова

від 03.07.2019 по справі 710/1536/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/858/19Головуючий по 1 інстанції Категорія: 30403000 Побережна Н.П. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

Храпка В.Д.,

Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Фермерського господарства Ольвія на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 березня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Побережної Н.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ольвія про визнання договору оренди землі припиненим внаслідок закінчення строку його дії та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Фермерського господарства Ольвія про визнання договору оренди землі припиненим внаслідок закінчення строку його дії та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

В обгрунтування позовної заяви вказував на те, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва площею 2.3521 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданим Шполянською районною державною адміністрацією 26 квітня 2004 року.

В червні 2007 року позивач уклав з ФГ Ольвія договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,35 га, яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району терміном на 10 років, який зареєстрований у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК 13 червня 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідно до п.16.1 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Виходячи з наведеного, термін дії договору оренди землі закінчився 13 червня 2017 року.

Згідно п.3.2 договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово іншу сторону про намір продовжити його дію. Однак, відповідач, в порушення вимог договору та ст. 33 Закону України Про оренду землі не направив на адресу позивача лист-повідомлення з проектом додаткової угод про поновлення договору оренди землі.

03 серпня 2018 року позивач направив відповідачу заяву з вимогою про повернення земельної ділянки у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди від 13 червня 2007 року та просив не проводити на ній будь-які сільськогосподарські роботи так як позивач планував самостійно її обробляти та використовувати за цільовим призначенням.

31 серпня 2018 року відповідач направив на адресу позивача листа, в якому зазначив, що він нібито 31 березня 2017 року направляв лист-повідомлення з пропозицією про поновлення умов договору оренди землі, але нічого не вказав про проект додаткової угоди, яка повинна додаватись до листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі.

Крім того, відповідач зазначає, що кадастровий номер земельної ділянки є істотною умовою договору і без нього не можливо поновити договір оренди. Це ще раз підтверджує що відповідач не виготовляв та не надсилав на адресу позивача проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Твердження відповідача про те, що у нього не було можливості поновити договір оренд землі через відсутність кадастрового номера земельної ділянки являється неправдою, тому що кадастровий номер земельної ділянки зазначений в Державному акті на право власності на земельну ділянку і додавався до договору оренди землі як невід`ємна частина договору та зазначався в Акті приймання - передачі земельної ділянки.

Відповідач не звертався до позивача з пропозицією про поновлення кадастрового номера земельної ділянки. Крім того, відповідач не надав доказів про направлення на адресу позивача листа - повідомлення. Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 13 червня 2007 позивач не укладав з відповідачем та не підписував її.

Згідно п. 7.1 Договору оренди землі після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим у якому він одержав її в оренду. Після закінчення строку дії договору оренди орендар не повернув її по Акту приймання - передачі позивачу і засіяв її озимим ріпаком та продовжує безпідставно використовувати у своїх комерційних цілях.

На підставі викладеного позивач просив суд вважати припиненим внаслідок закінчення строку дії договору з 13 червня 2017 року договір оренди землі, укладений 13 червня 2007 року між ОСОБА_1 і ФГ Ольвія в особі голови Кравченко І.В., зареєстрований 13 червня 2007 року за № 040779900087 у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК ;

Витребувати з чужого незаконного володіння ФГ Ольвія земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2.3531 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області та посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ;

Зобов`язати ФГ Ольвія в особі ОСОБА_2 . оформити та підписати акт приймання-передачі земельної ділянки площею 2.3521 га за кадастровим номеромНОМЕР_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 26 квітня 2004 року.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 21 березня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано припиненим договір оренди землі, укладений 13 червня 2007 між ОСОБА_1 і Фермерським господарством Ольвія в особі голови ОСОБА_2 , зареєстрований 13 червня 2007 року за № 040779900087 у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК з 13 червня 2017 внаслідок закінчення строку дії договору оренди землі, відповідно до п. 12.3 договору оренди землі.

Витребовано у Фермерського господарства Ольвія земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2,3521 га, цільове призначення для ведення товарного сіль господарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого 26 квітня 2004 року.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ФГ Ольвія просить рішення суду скасувати, як ухвалене з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що посилання позивача про неотримання листа-повідомлення відповідача з пропозицією переглянути та поновити договір оренди землі шляхом його продовження не спростовує факту його направлення. Заява позивача про вимогу не проводити на належній йому земельній ділянці будь-яких сільськогосподарських робіт не може вважатися його листом-повідомленням про те, що він не мав наміру продовжувати договір оренди землі. Також, доказом того, що позивач не мав наміру вважати договір оренди землі припиненим є те, що він систематично отримував орендну плату також і в 2017 році.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Гіндик І.М. просить рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 березня 2019 року залишити без змін, як законне і обґрунтоване та відповідає правовим висновкам викладених у рішеннях Верховного Суду, а апеляційну скаргу ФГ Ольвія без задоволення, вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення по наступних підставах.

Відповідно до 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва площею 2.3521 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданим Шполянською районною державною адміністрацією 26 квітня 2004 року (а.с.10).

Згідно договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавцем) та фермерським господарством Ольвія (орендарем), орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в на території Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Договір зареєстрований у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 червня 2007 року за № 040779900087 (а.с.6-8).

Згідно з п. 3.1 договору, договір укладено на 10 років. Пунктом 3.2 даного договору передбачено, що після закінчення строку Договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі зацікавлена Сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово іншу Сторону про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 12.3 даного договору, підставою припинення дії Договору є: закінчення його строку дії; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи Орендаря; інші підстави передбачені чинним законодавством. Згідно п.12.4. дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до п. 12.5 Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Згідно п. 12.7.1 дострокове розірвання цього Договору має здійснюватися за умови письмового попередження іншої сторони не менше, ніж за 1 (один) рік. Відповідно до п. 12.7.2 цього договору, у разі припинення або розірвання договору до закінчення польових робіт термін оренди земельної ділянки продовжити до повного завершення збирання урожаю. (а.с.6-8).

Згідно акту прийому- передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі, орендодавець передав земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 , площею 2,35 га, яка знаходиться на території Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, а Орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду (а.с.9).

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються письмовими доказами у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV Про оренду землі (далі - Закон №161-ХІV).

В силу ч. 1 ст. 13 Закону №161-ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як передбачено ч. 1 ст. 14 Закону №161-ХІV, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотні умови договору оренди землі визначені у статті 15 Закону №161-ХІV, відповідно до частини першої якої (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч. 1 ст. 19 Закону №161-ХІV).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із положень ст.ст. 18, 20 Закону №161-ХІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації.

Як передбачено ч. 1 ст. 31 Закону №161-ХІV, договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону №161-ХІV у разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У ч.1 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Для застосування частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частинами 2-5 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Згідно п.п.3.1. 3.2 укладеного між сторонами договору оренди землі, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі зацікавлена Сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово іншу Сторону про намір продовжити його дію. Таким чином орендар мав письмово повідомити орендодавця не пізніше ніж 13 квітня 2017 року про намір продовжити даний договір.

У листі - повідомленні № 47 від 31 березня 2017 ФГ Ольвія , у зв`язку з тим, що 13 червня 2017 року закінчується термін дії договору оренди землі № б/н від 01 червня 2007 року просило позивача звернутися до господарства для узгодження дій щодо поновлення договірних відносин (а.с.29). При цьому, в даному листі відсутня сама пропозиція щодо поновлення договору. Факт отримання вказаного листа заперечується відповідачем та не підтверджується матеріалами справи.

Доказів на підтвердження направлення на адресу орендодавця листа-повідомлення разом із проектом додаткової угоди відповідачем суду не надано.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, встановленої ст.33 Закону України Про оренду землі .

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо отримання позивачем у 2017 року орендної плати за землю, що, на думку скаржника, свідчить про те, що позивач не мав наміру вважати договір оренди землі припиненим, оскільки договір припинив дію 13 червня 2017 року, а тому така виплата у вказаний період була обов`язкова.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього Конституційного принципу закріплені у ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Після припинення дії договору оренди землі відповідач не повернув позивачу його земельну ділянку, внаслідок чого суд першої інстанції правомірно виходив з того, що порушення прав останнього мають бути усунуті.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Ольвія на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 березня 2019 року залишити без задоволення , а рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Судді: