Постанова

від 27.02.2020 по справі 710/1536/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 710/1536/18

провадження № 61-14950св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство Ольвія ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Ольвія на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 березня 2019 року у складі судді Побережної Н. П. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Ольвія (далі - ФГ Ольвія ) про визнання договору оренди землі припиненим внаслідок закінчення строку його дії та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3521 га, з кадастровим номером 7125785200:03:001:0696, яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. В червні 2007 року позивач уклав з ФГ Ольвія договір оренди указаної земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК (далі - ДП Центр ДЗК ) 13 червня 2007 року, реєстраційний номер 040779900087. Відповідно до пункту 16.1 указаного договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Тому, термін дії договору оренди землі закінчився 13 червня 2017 року. Згідно із пунктом 3.2 договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово іншу сторону про намір продовжити його дію. Однак, відповідач, в порушення вимог пункту 3.2 договору оренди землі та статті 33 Закону України Про оренду землі не направив на адресу позивача лист-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

03 серпня 2018 року позивач направив відповідачу заяву з вимогою повернути земельну ділянку у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди від 13 червня 2007 року та просив не проводити на ній будь-які сільськогосподарські роботи, оскільки позивач планував самостійно її обробляти та використовувати за цільовим призначенням. 31 серпня 2018 року відповідач направив на адресу позивача листа, в якому зазначив, що він 31 березня 2017 року направляв лист-повідомлення з описом вкладення з пропозицією про поновлення умов договору оренди землі, але нічого не сказав про проект додаткової угоди, яка повинна додаватись до листа-повідомлення пропоновлення договору оренди землі. Крім того, відповідач зазначає, що кадастровий номер земельної ділянки є істотною умовою договору і без нього неможливо поновити договір оренди. Це ще раз підтверджує що відповідач не виготовляв та не надсилав на адресу позивача проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Твердження відповідача про те, що у нього не було можливості поновити договір оренди землі через відсутність кадастрового номера земельної ділянки є неправдою, тому що кадастровий номер земельної ділянки зазначений в Державному акті на право власності на земельну ділянку і додавався до договору оренди землі, як невід`ємна частина договору та зазначався в Акті приймання-передачі земельної ділянки. Відповідач не звертався до позивача з пропозицією про поновлення кадастрового номера земельної ділянки. Крім того відповідач не надав доказів про направлення на адресу позивача листа-повідомлення. Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 13 червня 2007 року позивач не укладав з відповідачем та не підписував її. Згідно пунктом 7.1 договору оренди землі після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим у якому він одержав її в оренду. Після закінчення строку дії договору оренди орендар не повернув її по акту приймання-передачі позивачу і засіяв її озимим ріпаком та продовжує безпідставно використовувати у своїх комерційних цілях.

Таким чином, позивач просив визнати договір оренди землі, укладений 13 червня 2007 року між ОСОБА_1 і ФГ Ольвія в особі голови Кравченка І. В., зареєстрований 13 червня 2007 року за № 040779900087 у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК припиненим з 13 червня 2017 року внаслідок закінчення його строку дії відповідно до пункту 12.3 указаного договору; витребувати із незаконного володіння ФГ Ольвія земельну ділянку з кадастровим номером 7125785200:03:001:0696 площею 2,3521 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області та посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 109294 виданого на ім`я ОСОБА_1 26 квітня 2004 року та зобов`язати ФГ Ольвія оформити та підписати акт приймання-передачі земельної ділянки площею 2,3521 га, кадастровий номер 7125785200:03:001:0696 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 109294 від 26 квітня 2004 року.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 21 березня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 29 липня 2019 року про виправлення описки, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року позов задоволено частково; визнано припиненим договір оренди землі, укладений 13 червня 2007 року між ОСОБА_1 і ФГ Ольвія в особі голови Кравченка І. В., зареєстрований 13 червня 2007 року за № 040779900087 у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК з 13 червня 2017 року внаслідок закінчення строку дії договору оренди землі, відповідно до пункту 12.3 договору оренди землі; витребувано у ФГ Ольвія земельну ділянку з кадастровим номером 7125785200:03:001:0696 площею 2,3521 га, цільове призначення для ведення товарного сільгоспвиробництва, яка розташована в адмінмежах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 109294 виданого 26 квітня 2004 року; вирішено питання про розподіл судових витрат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що в орендаря відсутнє переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі та не надано доказів направлення на адресу орендодавця листа-повідомлення разом із проектом додаткової угоди.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду ФГ Ольвія , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду повністю, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити та в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову, оскільки відповідач у березні 2017 року направив позивачу лист-повідомлення з пропозицією переглянути та поновити договір оренди землі шляхом його продовження, копія якого міститься в матеріалах справи . Вважає, що позивач своїми конклюдентними діями, такими як ненадання відповіді на вказаний лист-повідомлення та отримання орендної плати за 2017 рік надав згоду на продовження договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ФГ Ольвія , а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва площею 2,3521 га з кадастровим номером 7125785200:03:001:0696, яка розташована в адміністративних межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 109294, виданим Шполянською районною державною адміністрацією 26 квітня 2004 року.

Згідно договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ФГ Ольвія (орендарем), орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в на території Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Договір зареєстрований у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 червня 2007 року за № 040779900087.

Згідно із пунктом 3.1 договору оренди землі, договір укладено на 10 років. Пунктом 3.2 даного договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово іншу сторону про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 12.3 даного договору, підставою припинення дії договору є: закінчення його строку дії; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря; інші підстави передбачені чинним законодавством.

Згідно із пунктом 12.4. указаного договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 12.5 договору оренди землі розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Згідно із пунктом 12.7.1 зазначеного договору дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження іншої сторони не менше, ніж за 1 рік. Відповідно до пункту 12.7.2 цього договору, у разі припинення або розірвання договору до закінчення польових робіт термін оренди земельної ділянки продовжити до повного завершення збирання урожаю.

Згідно акту прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі, орендодавець передав земельну ділянку кадастровий номер 7125785200:03:001:0696 , площею 2,35 га, яка знаходиться на території Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, а арендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.

У листі-повідомленні від 31 березня 2017 року № 47, адресованого ОСОБА_1 ФГ Ольвія просило позивача звернутися до господарства для узгодження дій щодо поновлення договірних відносин, оскільки 13 червня 2017 року закінчується строк дії договору оренди землі від 01 червня 2007 року укладеного між ФГ Ольвія та ОСОБА_1 , що зареєстрований Шполянським відділенням Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , з реєстраційним номером в Державному реєстру земель 040779900087 від 13 червня 2007 року.

Згідно опису поштового відправлення ф.107 від 31 березня 2017 року на адресу ОСОБА_1 відправлено лист-повідомлення з оголошеною цінністю 10,00 грн.

Відповідно до відомості на видачу орендної плати за земельний пай ФГ Ольвія за 2017 рік, позивач отримав 500 кілограм пшениці, 500 кілограм кукурудзи та 100 кг соняшника.

У заяві від 03 серпня 2018 року, адресованій ФГ Ольвія ОСОБА_1 зазначено, що 13 червня 2017 року закінчився строк дії договору оренди земельної ділянки. Відповідно до пункту 7.1. договору, орендар повинен повернути після закінчення строку дії договору орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим у якому він одержав її в оренду. ФГ Ольвія уже більше року без належних правових підстав користується земельною ділянкою і отримує прибутки. Позивач вказав, що вважає такі дії неправомірними і пропонує повернути належну йому земельну ділянку та заподіяні збитки у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У зв`язку з наведеним просив не проводити на земельній ділянці будь-які сільськогосподарські роботи, оскільки планує самостійно її обробляти та використовувати за цільовим призначенням. Даний лист було направлено на адресу ФГ Ольвія , листом з описом, що підтверджується відповідним описом поштового відправлення ф.107 Шпола -3.

31 серпня 2018 року ФГ Ольвія надало відповідь на заяву ОСОБА_1 , вказавши про направлення листа-повідомлення з пропозицією переглянути та поновити умови договору оренди землі. Зазначило, що без кадастрового номера земельної ділянки неможливо поновити договір оренди землі, тому господарство замовило виготовлення технічної документації. Вказало, що оскільки до цього часу жодних заперечень щодо користування земельною ділянкою не надходило, тому вважає договір оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Крім того, вказало, що виплатить орендну плату за цей рік у строки та в розмірі передбачені договором оренди землі. Рекомендувало позивачу вирішити питання щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, яка є предметом указаного договору оренди землі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі .

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цієї статті необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Згідно із пунктами 3.1., 3.2 укладеного між сторонами договору оренди землі, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово іншу сторону про намір продовжити його дію. Таким чином орендар мав письмово повідомити орендодавця не пізніше ніж 13 квітня 2017 року про намір продовжити даний договір.

Установлено, що у листі-повідомленні від 31 березня 2017року № 47 ФГ Ольвія , у зв`язку з тим, що 13 червня 2017 року закінчується термін дії договору оренди землі від 01 червня 2007 року просило позивача звернутися до господарства для узгодження дій щодо поновлення договірних відносин. У листі відсутня сама пропозиція щодо поновлення договору. Факт отримання вказаного листа заперечується відповідачем та не підтверджується матеріалами справи.

Доказів на підтвердження направлення на адресу орендодавця листа-повідомлення разом із проектом додаткової угоди відповідачем суду не надано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність в орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Посилання у касаційній скарзі на направлення позивачу у березні 2017 року листа-повідомлення з пропозицією переглянути та поновити договір оренди землі шляхом його продовження не заслуговують на увагу, оскільки належних доказів отримання позивачем такого листа не надано, крім того відсутні докази направлення відповідачем проекту додаткової угоди.

Посилання на те, що позивач своїми конклюдентними діями, такими як ненадання відповіді на вказаний лист-повідомлення та отримання орендної плати за 2017 рік надав згоду на продовження договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій та судами зроблено обгрунтований висновок про те, що факт отримання плати за користування землею, не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору, і не створює для сторони правових наслідків. Крім того, виплата орендної плати за 2017 рік є обов`язком відповідача, оскільки договір оренди припинив дію 13 червня 2017 року.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються необхідності переоцінки доказів і встановлення на підставі цієї оцінки обставин, які на думку заявника свідчать про відсутність підстав для визнання спірного договору оренди недійсним, що згідно статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фермерського господарства Ольвія залишити без задоволення.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 березня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 03 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов