Постанова

від 04.07.2019 по справі 905/1717/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2019 р. Справа № 905/1717/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Лакіза В.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (вх.№1103 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2018 у справі №905/1717/18 (суддя - Сковородіна О.М., ухвалене в м. Харкові о 14:40 годині, повний текст рішення складено 26.12.2018),

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» Донецька область, м. Торецьк,

до відповідача-1: Торецької міської ради, Донецька область, м. Торецьк,

до відповідача-2: Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, Донецька область, м. Торецьк,

до відповідача-3: Дзержинського комунального підприємства "Дзержинськенергоресурс", Донецька область, м. Торецьк ,

про:

1) визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 про припинення користування земельною ділянкою;

2) визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/22-7 від 23.05.2012 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» ;

3) визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/37-5 від 16.07.2013 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» для розміщення промислової ділянки для поводження з відходами та передачу в постійне користування земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.12.2018 у справі №905/1717/18 позовні вимоги ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» задоволено частково, по відношенню до відповідача-1 - Торецької міської ради, та відповідача-3 - Дзержинського комунального підприємства "Дзержинськенергоресурс".

Визнано протиправним та скасовано рішення Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 «Про припинення користування земельною ділянкою Державним відкритим акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» ДП ВАТ «ДХК «Донбасвуглезбагачення» .

Визнано протиправним та скасовано рішення Дзержинської міської ради №6/22-7 від 23.05.2012 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відводу земельних ділянок і технічних документацій на посвідчення права на земельні ділянки Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» .

Визнано протиправним та скасовано рішення Дзержинської міської ради №6/37-5 від 16.07.2013 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» для розміщення промислової ділянки для поводження з відходами та передачу в постійне користування земельної ділянки.

Суд першої інстанції зазначив, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа - Торецька міська рада (Дзержинська міська рада - до перейменування), код ЄДРПОУ 34686390, станом на теперішній час зареєстрована в реєстрі, та не є припиненою; Торецька міська рада є такою, що тимчасово не здійснює свої повноваження, проте є суб`єктом права в розумінні Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України; Торецька міська рада та Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області є двома різними юридичними особами; Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області не є правонаступником Торецької міської ради, та, відповідно, не несе відповідальність за дії останньої, отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 про припинення користування земельною ділянкою відносяться до відповідача-1 - Торецької міської ради; дві інші вимоги позивача: про визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/22-7 від 23.05.2012 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» ; та про визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/37-5 від 16.07.2013 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» для розміщення промислової ділянки для поводження з відходами та передачу в постійне користування земельної ділянки, відносяться до відповідача-3 - Дзержинського комунального підприємства "Дзержинськенергоресурс" як до набувача прав на земельну ділянку. З урахуванням того, що Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області не є правонаступником Торецької міської ради, суд першої інстанції визнав Військово-цивільну адміністрацію міста Торецьк Донецької області неналежним відповідачем у даній справі.

Надаючи оцінку позовним вимогам по суті, суд першої інстанції вказав, що Дзержинська міська рада в рішенні № 6/22-5 від 23.05.2012 підставою припинення права користування земельною ділянкою зазначає «реалізація програми економічного та соціального розвитку» та водночас посилається на ст.141 Земельного кодексу України - при тому, що така підстава як «реалізація програми економічного та соціального розвитку» ст.141 Земельного кодексу України (якою встановлено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою) не передбачена; враховуючи те, що відносно рішення Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012, яке передбачало припинення права користування земельною ділянкою позивачем, суд дійшов висновків про його незаконність та скасування, то подальше розпорядження відповідачем-1 такою земельною ділянкою є безпідставним; таким чином, оскільки спірними рішеннями Дзержинської міської ради №6/37-5 від 16.07.2013 та №6/22-7 від 23.05.2012 відбулося незаконне передання прав на земельну ділянку іншій особі, вимоги позивача про: визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/22-7 від 23.05.2012 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» ; визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/37-5 від 16.07.2013 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» для розміщення промислової ділянки для поводження з відходами та передачу в постійне користування земельної ділянки, також підлягають задоволенню.

29.03.2019 Військово - цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2018 у справі №905/1717/18, в якій просить його скасувати та закрити провадження у справі.

Апелянт зазначає, що Торецька міська рада не здійснює свої повноваження, а Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області не є правонаступником Торецької міської ради, а також вважає, що місцевий господарський суд в ході розгляду справи порушив норми процесуального права, зокрема, не надав можливості Торецькій міській раді (яка тимчасово не здійснює свої повноваження) обґрунтувати свою правову позицію та належним чином захистити свої права, оскільки не повідомив належним чином Торецьку міську раду про розгляд даної справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.) відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою та призначено її до розгляду на 05.06.2019.

20.05.2019 позивач надав клопотання (вх.№4910), в якому просить закрити апеляційне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.264 ГПК України, посилаючись на те, що згідно з відомостями ЄДР особою, яка має право вчиняти дії від імені Військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області є Руденко Я.Д., тоді як апеляційну скаргу підписано заступником керівника адміністрації Євсіковим Ю.М., який не внесений до ЄДР як підписант.

24.05.2019 позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що скаржник не наводить норму ГПК України, яка була порушена судом першої інстанції, а також не наводить підстав для закриття провадження у справі. Позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

03.06.2019 у зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Шутенко І.А.

У судовому засіданні 05.06.2019 оголошено перерву до 04.07.2019.

19.06.2019 до суду надійшло клопотання Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (вх.№5922) про участь у всіх судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції. Проведення відповідних відеоконференцій заявник просив доручити Дзержинському міському суду Донецької області.

24.06.2019, у зв`язку з перебуванням судді Гези Т.Д. у відпустці з 18.06.2019, а також враховуючи необхідність забезпечення своєчасного розгляду клопотання Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою колегії суддів у вищевказаному складі від 24.06.2019 клопотання апелянта задоволено, доручено Дзержинському міському суду Донецької області забезпечити 04.07.2019 о 15:30 годині проведення відеоконференції у справі №905/1717/18.

В судовому засіданні 04.07.2019 представники ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» та Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (в режимі відеоконференції) підтримали викладену ними письмово правову позицію. А саме, представники другого відповідача (апелянта) просили задовольнити скаргу, представник позивача проти доводів апелянта заперечував та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Щодо клопотання позивача (вх.№4910 від 20.05.2019), в якому заявник просить закрити апеляційне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.264 ГПК України, посилаючись на те, що згідно з відомостями ЄДР особою, яка має право вчиняти дії від імені Військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області є Руденко Я.Д., тоді як апеляційну скаргу підписано заступником керівника адміністрації Євсіковим Ю.М., який не внесений до ЄДР як підписант - колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з апеляційної скарги (т.1, а.с.186 - 189), її підписано Руденком Я.Д., який, згідно з відомостями ЄДР, є керівником Військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області. Також у ЄДР зазначено про відсутність обмежень щодо представництва даною особою Військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області у будь-яких правовідносинах.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що викладені у клопотанні обставини спростовуються матеріалами справи.

У судовому засіданні 04.07.2019 представник позивача не наполягав на задоволенні клопотання (вх.№4910 від 20.05.2019) про закриття апеляційного провадження та просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч. 2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Представники позивача та другого відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

14.02.1994 Дзержинською міською радою виданий Державний акт на право постійного користування землею підприємству Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» для виробничих потреб, який передбачає надання у постійне користування 64,7 гектарів землі в межах згідно з планом користування, відповідно до рішення виконкому Дзержинської міської ради народних депутатів від 15.12.1993 №229.1. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 9 (т.1, а.с 22-24).

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, в подальшому Дзержинська міська рада перейменована на Торецьку міську раду у зв`язку з перейменуванням міста на Торецьк.

Землекористувач - Державне підприємство Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» - зазнав неодноразових організаційних перетворень (т.1, а.с.40-47).

Зокрема, станом на 2012 рік (на час прийняття спірних рішень Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 та №6/22-7 від 23.05.2012) правонаступником вищевказаного підприємства було Державне відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» (ДВАТ ЦЗФ «Дзержинська» ДП ВАТ ДХК «Донбасвуглезбагачення» ) - що підтверджується Статутом вказаного підприємства (т.1, а.с.42), в якому зазначено, що воно засноване згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11.10.1996 №522 шляхом перетворення Державного підприємства Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» у Державне відкрите акціонерне товариство.

Назва підприємства, що є позивачем у даній справі - Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» - є новим найменуванням Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» (п.1.1, 1.2, 2.1 Статуту позивача, т.1, а.с.45).

Вищевказані обставини щодо правонаступництва підтверджується матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Отже, позивач є правонаступником Державного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» , якому 14.02.1994 Дзержинською міською радою було видано Державний акт на право постійного користування землею.

23.05.2012 Дзержинською міською радою було прийнято рішення №6/22-5 «Про припинення права користування земельною ділянкою ДВАТ ЦЗФ «Дзержинська» ДП ВАТ ДХК «Донбасвуглезбагачення» (т.1, а.с.18).

З тексту рішення вбачається, що воно прийняте на підставі інформації, наданої постійною комісією по промисловості, транспорту, зв`язку та комунального господарства, листа Донецької обласної державної адміністрації від 10.06.2011 № вх. 01-0361614я/02, припису Головного управління Держкомзему у Донецькій області від 26.05.2011, із посиланням на ст. 12, 141 Земельного кодексу України та ч.12 його Перехідних положень, ст.21 Закону України «Про відходи» .

В п.1 вказаного рішення зазначено, що для реалізації програми економічного і соціального розвитку м.Дзержинська на 2012 рік вирішено припинити право користування земельною ділянкою площею 18,1632 га, раніше наданою ЦЗФ «Дзержинська» , для виробничих потреб.

В п.2 рішення рекомендовано ДВАТ ЦЗФ «Дзержинська» , ДП ВАТ «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» :

2.1. отримати дозвіл на складання проектів відводу земельних ділянок для функціонування виробничих об`єктів і промислового майданчику у відповідності з вимогами діючого законодавства.

2.2. переоформити державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ДН від 14.02.1994 реєстраційний номер 9, виданий Виконавчим комітетом Дзержинської міської Ради народних депутатів ЦЗФ «Дзержинська» , на підставі рішення Виконкому від 15.12.1993 №229.1, для виробничих потреб.

Пунктом 3 рішення зобов`язано відділ Держкомзему в м.Дзержинську Донецької області внести зміни до земельно-кадастрової документації.

23.05.2012 Дзержинською міською радою було також прийнято рішення № 6/22-7 «Про видачу дозволів на розроблення проектів землеустрою з відводу земельних ділянок та технічної документації по затвердження права на земельні ділянки» (т.1, а.с.19), згідно з яким Дзержинському комунальному підприємству "Дзержинськенергоресурс" було дозволено складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 19 га за адресою: м.Дзержинськ, вул.Заводська, для розташування промислового майданчика для поводження з відходами.

16.07.2013 Відділом Держземагенства у м.Дзержинськ Донецької області надано висновок №113 від 16.07.2013 (т.1, а.с.21) щодо погодження Дзержинському комунальному підприємству "Дзержинськенергоресурс" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Дзержинське комунальне підприємство "Дзержинськенергоресурс" для розміщення промислового майданчика для поводження з відходами за адресою: Донецька область, м.Дзержинськ, вул.Заводська.

16.07.2013 Дзержинською міською радою було прийнято рішення № 6/37-5, яким затверджено проект землеустрою з відводу земельної ділянки Дзержинському комунальному підприємству "Дзержинськенергоресурс", м.Торецьк, Донецька область, для розташування промислового майданчику для поводження з відходами; надано в постійне користування Дзержинському комунальному підприємству "Дзержинськенергоресурс" земельну ділянку кадастровий номер 1411200000:00:002:1048, площею 18,7000 га, для розташування промислового майданчику для поводження з відходами за адресою: м.Дзержинськ, вул.Заводська, за рахунок земель промисловості м.Дзержинська (т.1, а.с.20).

У травні 2012 року Державне відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика Дзержинська Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Донбасвуглезбагачення звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Дзержинської міської ради Донецької області, Головного управління Держкомзему в Донецькій області, в якому, зокрема, просило визнати протиправним та скасувати рішення Дзержинської міської ради від 23.05.2012 № 6/22-5.

Вказана справа розглядалася адміністративними судами різних інстанцій з 2012 по 2016 рік (т.1, а.с. 25 - 39).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.07.2016 у справі №К/800/840/14 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2013, якими позовні вимоги ПАТ Центральна збагачувальна фабрика Дзержинська були задоволені. Провадження у справі закрито з тих підстав, що даний спір не носить характеру публічно-правового, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів і підлягає вирішенню за правилами господарського, а не адміністративного судочинства.

У вересні 2018 року ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до першого відповідача - Торецької міської ради та до другого відповідача - Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області - про визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 про припинення користування земельною ділянкою; визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/22-7 від 23.05.2012 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» ; визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/37-5 від 16.07.2013 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» для розміщення промислової ділянки для поводження з відходами та передачу в постійне користування земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2018 залучено до участі у справі співвідповідача - Дзержинське комунальне підприємство "Дзержинськенергоресурс".

Як вбачається з матеріалів справи, в ході її розгляду місцевим господарським судом відповідачами не заявлялися клопотання про застосування позовної давності.

За результатами розгляду даної справи господарський суд частково задовольнив позов - з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, встановлених ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області не є належним відповідачем у даній справі, із посиланням на нижченаведені обставини.

На підставі Указу Президента України від 12.05.2017 №128/2017 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» , у відповідності до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» , 31.08.2017 була утворена Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДР 41552929).

Відповідно до пункту 1.1 Положення про роботу військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області» , затвердженого розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації від 31.08.2017 №1р, військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області - це тимчасовий державний орган, що здійснює на території Торецької міської ради повноваження Торецької міської ради та її виконавчих органів, та інші повноваження, які визначені Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» .

Статтею 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» визначений вичерпний перелік повноважень військово-цивільної адміністрації.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноважень, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються повноваження міських рад, її виконавчих органів, тобто Торецька міська рада фактично не здійснює свої повноваження.

При цьому, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа - Торецька міська рада (Дзержинська міська рада - до перейменування), код ЄДР 34686390, станом на теперішній час зареєстрована в реєстрі та не є припиненою.

За змістом ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, незважаючи на те, що Торецька міська рада тимчасово не здійснює свої повноваження, вона є суб`єктом права в розумінні Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Тобто Торецька міська рада та Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області є двома різними юридичними особами. Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області не є правонаступником Торецької міської ради.

Із тієї обставини, що Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області тимчасово здійснює на території Торецької міської ради повноваження Торецької міської ради та її виконавчих органів, не вбачається, що зазначена адміністрація будь-яким чином несе відповідальність за дії відповідного органу місцевого самоврядування в період виконання ним своїх повноважень - зокрема, за прийняті Дзержинською міською радою (Торецька міська рада - після перейменування) рішення №6/22-5 від 23.05.2012, №6/22-7 від 23.05.2012, №6/37-5 від 16.07.2013.

Із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що вимоги до Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області як до державного органу, що здійснює на території Торецької міської ради повноваження Торецької міської ради та її виконавчих органів, про зобов`язання вчинити певні дії, позивачем заявлено не було.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки позовні вимоги стосуються двох інших відповідачів - Торецької міської ради та Дзержинського комунального підприємства "Дзержинськенергоресурс".

В ході апеляційного провадження представники Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області наполягали на тому, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права місцевим господарським судом, який, за твердженням апелянта, не повідомляв належним чином першого відповідача, Торецьку міську раду, про розгляд даної справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд направляв копії процесуальних документів першому відповідачеві за належною адресою (м.Торецьк, вул.Маяковського, 24А), повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень Торецькій міській раді долучено до справи (т.1, а.с.52, 154 тощо).

Вказані обставини не заперечуються апелянтом, однак Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області у скарзі наполягає на тому, що зазначена кореспонденція не могла бути вручена Торецькій міській раді, оскільки остання і на час розгляду судом першої інстанції, і на теперішній час не виконує своїх повноважень, натомість реєстрацію кореспонденції та її подальше виконання здійснюється лише Військово-цивільною адміністрацією міста Торецьк Донецької області, яка знаходиться за тією ж адресою (м.Торецьк, вул.Маяковського, 24А).

Тобто, погоджуючись із тим, що місцевим господарським судом було дотримано вимог процесуального законодавства щодо надіслання копій процесуальних документів першому відповідачеві, другий відповідач зазначає, що суд повинен був врахувати таку обставину як не здійснення Торецькою міською радою своїх повноважень.

У судовому засіданні представники апелянта стверджували, що, на їхню думку, дана справа не може розглядатися до моменту відновлення виконання Торецькою міською радою її повноважень, а відтак, місцевий господарський суд мав зупинити провадження у справі або відкласти її розгляд до того часу, коли Торецька міська рада знову виконуватиме свої повноваження.

Стосовно вказаних аргументів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

2) призначення судом експертизи;

3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;

4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

5) надходження заяви про відвід судді;

6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до змісту вказаних норм, наведений перелік є вичерпним.

Як вбачається з апеляційної скарги та усних пояснень представників апелянта, останнім не доведено наявності жодної із перелічених вище обставин, які згідно з законом є підставою для зупинення провадження у справі. На будь-який конкретний пункт ст.227 або ст.228 ГПК України апелянт не посилався. Також ним не було пояснено, яким чином у випадку відкладення розгляду справи (на невизначений час, оскільки дата відновлення повноважень Торецької міської ради наразі невідома) місцевий господарський суд дотримався б установлених законом строків розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів, погоджуючись із тим, що з`ясувати правову позицію першого відповідача, Торецької міської ради, на теперішній час неможливо, оскільки вказаний орган місцевого самоврядування не виконує свої повноваження - водночас зазначає про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, та, відповідно, про недоведеність тверджень апелянта щодо допущення місцевим господарським судом порушень норм процесуального права в ході розгляду даної справи, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до підпункту г пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

В ході апеляційного провадження заявником скарги не було обґрунтовано, в чому саме полягає порушення (невизнання, оспорення) прав чи інтересів Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області - зважаючи на те, що, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції погодився з доводами Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, яка наполягала на тому, що вона не є належним відповідачем у даній справі.

Стосовно суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Як було встановлено вище, ДВАТ ЦЗФ «Дзержинська» ДП ВАТ ДХК «Донбасвуглезбагачення» (станом на час прийняття спірних рішень Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 та №6/22-7 від 23.05.2012) та ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» (на теперішній час) є правонаступниками усіх прав та обов`язків державного підприємства - ЦЗФ «Дзержинська» , якому рішенням виконкому Дзержинської міської ради народних депутатів від 15.12.1993 № 2291 було передано в постійне користування 64,7 га землі, про що 14.02.1994 видано Державний акт на право постійного користування землею.

Відповідно до змісту спірного рішення №6/22-5 від 23.05.2012, єдиною підставою припинення права користування ДВАТ ЦЗФ «Дзержинська» ДП ВАТ ДХК «Донбасвуглезбагачення» земельною ділянкою зазначено - «реалізація програми економічного та соціального розвитку» . У вказаному рішенні також міститься посилання на ст.141 Земельного кодексу України.

Разом з тим, відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України (як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на теперішній час) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як вбачається із вказаної норми, наведений перелік є вичерпним, при цьому він не містить такої підстави припинення права користування земельною ділянкою як реалізація програми економічного та соціального розвитку.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно визнав рішення першого відповідача №6/22-5 від 23.05.2012 необґрунтованим і таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, а також із посиланням на ст. 143, 144 Земельного кодексу України дійшов висновку, що припинення права користування земельною ділянкою має відбуватись у судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання протиправними і скасування відповідних рішень органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/22-5 від 23.05.2012 «Про припинення користування земельною ділянкою Державним відкритим акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» ДП ВАТ «ДХК «Донбасвуглезбагачення» , на думку колегії суддів, узгоджується з обставинами справи та вищенаведеними приписами чинного законодавства.

Оскільки в подальшому за спірними рішеннями Дзержинської міської ради №6/22-7 від 23.05.2012 та №6/37-5 від 16.07.2013 (що, по суті, є похідними від рішення №6/22-5 від 23.05.2012) відбулося безпідставне передання прав на земельну ділянку іншій особі, вимоги позивача про: визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/22-7 від 23.05.2012 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» ; визнання протиправним та скасування рішення Дзержинської міської ради №6/37-5 від 16.07.2013 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки Дзержинському комунальному підприємству «Дзержинськенергоресурс» для розміщення промислової ділянки для поводження з відходами та передачу в постійне користування земельної ділянки - на думку колегії суддів, також підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в ході апеляційного провадження ні апелянтом, ні іншими учасниками справи не було наведено жодних заперечень стосовно суті позовних вимог, повноти з`ясування місцевим господарським судом обставин справи, правильності застосування норм матеріального права тощо.

Апелянт стверджував лише про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, проте вказані твердження було визнано місцевим господарським судом необґрунтованими - з наведених вище підстав.

Окрім того, в апеляційній скарзі заявник просить закрити провадження у справі (без посилання на жодну норму чинного процесуального законодавства та без будь-якого обґрунтування зазначеної вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги та усних пояснень представників апелянта в судовому засіданні, Військово-цивільною адміністрацією міста Торецьк Донецької області не доведено наявності жодної із вищеперелічених підстав для закриття провадження у справі (перелік яких є вичерпним).

Отже, в ході апеляційного провадження відповідачем не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови у позові або закриття провадження у справі.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2018 у справі №905/1717/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.07.2019

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя В.В. Лакіза

Суддя І.А. Шутенко