Рішення

від 03.07.2019 по справі 908/1190/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/87/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2019 Справа № 908/1190/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1190/19

За позовом: Фізичної особи-підприємця (суб`єкт оціночної діяльності) Перевая Володимира Сергійовича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Приватного підприємства "Нові Системи" (69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, буд. 30, кв. 13)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

про стягнення суми

За участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

У господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. б/н від 16.05.2019 р.) Фізичної особи-підприємця (суб`єкт оціночної діяльності) Перевая Володимира Сергійовича до Приватного підприємства "Нові Системи", за участю третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з оцінки майна № 2023 від 01.06.2017 р. у розмірі 4813,16 грн., з яких основна заборгованість - 3950,00 грн., 3 % річних - 207,46 грн. та інфляційні втрати - 655,70 грн.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 17.05.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1190/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2019 р. позовну заяву (вих. б/н від 16.05.2019 р.) Фізичної особи-підприємця (суб`єкт оціночної діяльності) Перевая Володимира Сергійовича залишено без руху. Позивачу наданий строк: протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, шляхом: 1) надання обґрунтованого розрахунку 3% річних та інфляційних втрат із зазначенням періодів, за які вони розраховані; 2) визначення підстав для залучення до участі у справі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області; 3) надання належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви.

04.06.2019 р. до суду від позивача надійшов супровідний лист, відповідно до якого на виконання ухвали суду від 22.05.2019 р. та усунення недоліків надано, зокрема позовну заяву (в новій редакції).

Як вбачається з позовної заяви, долученої до вказаного супровідного листа, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість - 3950,00 грн., 3 % річних - 220,44 грн. та інфляційні втрати - 725,27 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2019 р. суддею Мірошниченко М.В. відкрито провадження у справі № 908/1190/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/87/19, судове засідання призначено на 03.07.2019 р., на підставі ст. 50 ГПК України до участі у справі залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

У даній ухвалі судом зазначено, що позивачем позовною заявою (в новій редакції) фактично збільшено розмір позовних вимог у частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, що є процесуально необґрунтованим, оскільки таке збільшення можливо лише, згідно з відповідною письмовою заявою, після відкриття провадження у справі (ст. 46 ГПК України). Зобов`язано позивача у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали надати письмове пояснення в обґрунтування зазначення у позовній заяві (новій редакції) сум 3% річних та інфляційних втрат, розмір яких відрізняється від розміру, зазначеного у позовній заяві, що надійшла до суду. Письмове пояснення направити іншим учасникам справи, докази направлення подати до суду.

Вимоги суду, викладені в ухвалі від 06.06.2019 р., позивачем не виконані.

Згідно приписів ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З заявою до початку першого судового засідання про збільшення розміру позовних вимог позивач до суду не звернувся.

Відтак, судом розглядаються позовні вимоги Фізичної особи-підприємця (суб`єкт оціночної діяльності) Перевая Володимира Сергійовича до Приватного підприємства "Нові Системи" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з оцінки майна № 2023 від 01.06.2017 р. у розмірі 4813,16 грн., з яких основна заборгованість - 3950,00 грн., 3 % річних - 207,46 грн. та інфляційні втрати - 655,70 грн., які викладені у позовній заяві (вих. б/н від 16.05.2019 р.), за якою відкрите провадження у дійсній справі.

У судове засідання 03.07.2019 р. представники учасників справи не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана позивачем 21.06.2019 р. та представником третьої особи 19.06.2019 р.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2

Згідно з інформацією відстежень поштових відправлень, розміщеною на офіційному сайті Укрпошти, поштове відправлення з ухвалою суду доставлено 12.06.2019 р. до точки видачі.

Згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалами суду у дійсній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та отримати копію ухвали на поштовому відділенні зв`язку.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні 03.07.2019 р. справу розглянуто, ухвалено рішення.

Позовні вимоги, згідно з позовною заявою (вих. № б/н від 16.05.2019 р.), мотивовані таким. 21.06.2017 р. між позивачем, відповідачем та РВ ФДМУ по Запорізькій області підписаний акт № 2023 приймання-передавання робіт по договору № 2023 від 01.06.2017 р. Однак вартість робіт у сумі 3950,00 грн. відповідачем оплачена не була. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних у сумі 207,46 грн. та 655,70 грн. інфляційних втрат. Згідно з прохальною частиною позовної заяви просив стягнути з відповідача на свою користь 3950,00 грн. основної заборгованості, 207,46 грн. - 3 % річних та 655,70 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 1046 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 174, 175, 193, 199, 216-218 ГК України.

Відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Письмового пояснення щодо позову від третьої особи до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка представників учасників справи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, належне повідомлення учасників справи про судовий розгляд справи, а також доказове наповнення матеріалів справи, враховуючи, що пріоритетом для спрощеного позовного провадження є швидке вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (замовник за договором, третя особа у справі), суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особи-підприємцем Переваєм Володимиром Сергійовичем (суб`єкт оціночної діяльності за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством Нові системи (платник, відповідач) укладений договір № 2023 про надання послуг з оцінки майна.

Згідно з розділом 1 Предмет договору суб`єкт оціночної діяльності за завданням замовника надає послуги з оцінки майна: частини приміщення № 1 (у складі приміщень №№ 2, 3. 4, 5, ? приміщень спільного користування № 6, 7) цокольного поверху будівлі (Літ. А-2, А1-3) площею 65,75 кв.м; частини приміщення № 1 (у складі приміщень №№ 20, 21, 22, 23, 24, 26, 27) першого поверху будівлі (Літ. А-2, А1-3) площею 255,10 кв.м, загальною 320,85 кв.м, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Севастопольська, буд. 26 , що обліковується на балансі Запорізького училища професійної підготовки працівників міліції ГУМВС України в Запорізькій області (далі - об`єкт оцінки), замовник зобов`язується прийняти надані послуги з оцінки об`єкта оцінки, а платник оплатити їх.

У розділі 5 договору сторони встановили вартість і порядок оплати послуг з оцінки об`єкта. Згідно п. 5.1 загальна вартість надання послуг з оцінки об`єкта оцінки становить 3950,00 грн. без урахування ПДВ.

Розрахунки між сторонами здійснюються в такій послідовності: протягом десяти банківських днів від дати отримання платником підписаного замовником і суб`єктом оціночної діяльності акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки, платник перераховує на рахунок суб`єкта оціночної діяльності суму договору у розмірі 100%, що становить 3950,00 грн. без урахування ПДВ (п. 5.2).

Згідно з п. 7.6 датою завершення надання послуг з оцінки об`єкта оцінки є дата підписання акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки.

Відповідно до розділу 10 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно з підписаним сторонами за договором актом приймання-передавання робіт № 2023 від 21.06.2017 р., замовник (РВ ФДМУ по Запорізькій області) прийняв наданий суб`єктом оціночної діяльності (позивачем) звіт про незалежну оцінку, виконаний на підставі договору про надання послуг з оцінки майна від 01.06.2017 р. № 2023, а платник зобов`язався сплатити за виконану роботу відповідно до договору. У пунктах 2 та 3 акту визначено, що вартість виконаних робіт з незалежної оцінки об`єкта становить 3950,00 грн. без урахування ПДВ; вказана сума підлягає перерахуванню платнику на вказаний рахунок.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг стало підставою звернення позивача до суду з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Згідно ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, позивачем виконані зобов`язання за договором № 2023 від 01.06.2017 р. та передано замовнику звіт про незалежну оцінку державного майна, що підтверджується підписаним сторонами договору актом № 2023 від 21.06.2017 р. приймання-передавання робіт за договором № 2023 від 01.06.2017 р. Акт з боку відповідача, який є платником за договором, підписаний без зауважень та заперечень.

Відповідач проти позову не заперечив та позовні вимоги не спростував.

Доказів сплати відповідачем суми 3950,00 грн. матеріали дійсної справи не містять та відповідачем суду не подано. Суд враховує, що відповідачу була відома сума за договором, належна до сплати, яка також зазначена у акті № 2023 приймання-передавання робіт, а також платіжні реквізити для її перерахування.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми 3950,00 грн. основного боргу є доведеною та обґрунтованою, судом задовольняється.

Позивач, згідно з позовною заявою вих. № б/н від 16.05.2019 р., також просив стягнути з відповідача на його користь 207,46 грн. - 3% річних та 655,70 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Згідно з умовами договору № 2023 (пункт 5.2) останнім днем оплати суми 3950,00 грн. є 05 липня 2017 р. (10-й банківський день, з урахуванням вихідних днів).

Згідно з позовом, позивач нарахував 3% річних за період із 06.07.2017 р. по 05.04.2019 р. (639 дні прострочення).

Розрахунок 3% річних визнається судом правильним, з відповідача на користь позивача стягується 207,46 грн. 3% річних у межах заявленого позивачем періоду.

Інфляційні втрати нараховані позивачем за період із липня 2017 р. по лютий 2019 р. включно.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем неправильно включено у період нарахування інфляційних втрат липень 2017 р., оскільки у цей місяць у відповідача виник обов`язок зі сплати коштів.

Згідно перерахунку інфляційних втрат за період із серпня 2017 р. по лютий 2019 р., зробленого судом, інфляційні втрати складають 675,46 грн.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується 655,70 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, з якого на користь позивача стягується сума 1921,00 грн. судового збору.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, а саме: 1000,00 грн. за складання позовної заяви, 1000,00 грн. за представництво у суді.

Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем не подано до матеріалів справи доказів понесення ним витрат на правову допомогу, заява про подання відповідних доказів у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем не зроблена.

На підставі викладеного, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача на його користь витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Нові Системи" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 30, кв. 13, код ЄДРПОУ 41136365) на користь Фізичної особи-підприємця (суб`єкт оціночної діяльності) Перевая Володимира Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3950 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 207 (двісті сім) грн. 46 коп. - 3% річних, 655 (шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 70 коп. інфляційних втрат та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 05 липня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко