Постанова

від 04.07.2019 по справі 908/1932/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/1932/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Проект"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.12.2018

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Проект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Агротех",

про стягнення 118 982, 96 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. 18.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Проект" (далі - ТОВ "БФ Проект") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Титан-Агротех (далі - ТОВ "Титан-Агротех") відповідно до статей 526, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 103 200 грн попередньої оплати та 2 507,96 грн неустойки за укладеним сторонами договором купівлі-продажу від 03.08.2018 № 03.08.18.

2. Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі в сумі 15 037 грн.

3. Ціна позову, зокрема з урахуванням змісту ухвали господарського суду Запорізької області від 15.11.2018, становить 118 982, 96 грн.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.12.2018 (суддя Корсун В.Л.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 (колегія суддів Кузнецова В.О. - головуючий, Вечірка І.О., Чус О.В.), у задоволенні позову відмовлено.

5. Суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи зазначені рішення, виходили з того, що позивач не довів факту перерахування відповідачу 103 200 грн попередньої оплати за поставку товару. Копія платіжного доручення від 16.08.2018 № 67, долученого до позовної заяви як доказ перерахування попередньої оплати, не має необхідних реквізитів відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 , та інших актів, якими встановлено вимоги до реквізитів таких документів.

6. Суди також зауважили, що в задоволенні вимог про стягнення неустойки необхідно відмовити у зв`язку необґрунтованістю її розрахунку.

Стислий виклад вимог касаційних скарги

7. ТОВ "БФ Проект" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить ухвалені у справі судові рішення скасувати внаслідок порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема частини четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 N 2147-VIII (далі - ГПК України) та передати справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Аргументи ТОВ "БФ Проект", викладені в касаційній скарзі

8. ТОВ "БФ Проект", посилаючись на підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України зазначає, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Спір у справі стосується права позивача повернути його майно у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.

9. ТОВ "БФ Проект" стверджує, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні позову, порушивши під час ухвалення рішення норми матеріального та процесуального права, а апеляційний господарський суд не виправив неправильного застосування судом нижчого рівня положень частини четвертої та пункту 2 частини восьмої статті 42, частини четвертої статті 74 ГПК України.

Аргументи відповідача ТОВ "Титан-Агротех"

10. ТОВ "Титан-Агротех" не надіслало відзиви на позовну заяву, апеляційну та касаційну скаргу ТОВ "БФ Проект".

11. Касаційний господарський суд надіслав на адресу ТОВ "Титан-Агротех", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 23-А) ухвалу від 03.06.2019. В ухвалі зазначено про відкриття касаційного письмового провадження у справі та встановлено до 24.06.2019 строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

12. ПАТ "Укрпошта" 04.07.2019 не повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу або поштове відправлення у зв`язку з неможливістю його вручення (відсутність або вибуття адресата, відмова адресата від одержання поштового повідомлення, закінчення строку зберігання поштового відправлення та ін.)

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. 03.08.2018 покупець ТОВ "БФ Проект" та продавець ТОВ "Титан-Агротех" уклали договір купівлі-продажу № 03.08.18 (далі - Договір).

14. У пункті 1.2 Договору зазначено, що згідно з Договором товаром є причеп тракторний. Найменування (опис), виробник, одиниці виміру, кількість, ціна товару визначається у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, згідно із замовленнями на кожну партію товару окремо.

15. Оплата товару здійснюється в повному обсязі протягом 5 банківських днів із дати отримання товару на складі покупця, якщо інші умови оплати не погоджені сторонами у специфікаціях (пункт 3.4).

16. У пункті 4.1 Договору зазначено, що товар відповідно до умов DAP ( Поставка в місце призначення ) Інкотермс 2010 надається покупцю готовим для розвантаження в точно визначеному місці призначення: Житомирська обл., м. Коростень, вул. С. Кемського, 11-С, протягом 21 календарного дня з моменту підписання специфікації, якщо інше не встановлено специфікацією. У специфікації або додаткових угодах до Договору щодо окремих партій товару можуть визначатися інші погоджені сторонами умови поставки.

17. Строк Договору визначено з дати його підписання до 31.12.2018. У будь-якому разі Договір діє до припинення прав та обов`язків сторін, які виникли на підставі Договору (пункт 7.1).

18. Відповідно до підписаної сторонами специфікації від 03.08.2018 № 1 ТОВ "Титан-Агротех" зобов`язаний поставити ТОВ "БФ Проект" один причеп тракторний 2ПТС-9 вартістю 206 400 грн з урахуванням ПДВ відповідно до умов DAP ( Поставка в місце призначення ) Інкотермс 2010 протягом 21 календарного дня з моменту підписання специфікації.

19. Зазначеною специфікацією визначено, що ТОВ "БФ Проект" здійснює попередню оплату товару у розмірі 50 % протягом 5 банківських днів з моменту підписання рахунку-фактури або специфікації (підпункт 3.1); остаточний розрахунок за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про поставку товару на склад покупця (підпункт 3.2).

20. Позивач до позовної заяви долучив виписаний ТОВ Титан-Агротех рахунок від 03.08.2018 № 00063 щодо попередньої оплати у розмірі 103 200 грн причепу тракторного 2ПТС-9.

21. ТОВ БФ Проек стверджує, що 16.08.2018 здійснило попередню оплату за причеп відповідно до рахунку № 00063 від 03.08.2018 у розмірі 103 200 грн.

22. Позивач як доказ здійснення попередньої оплати в сумі 103 200 грн долучив до позовної заяви належним чином засвідчену копію платіжного доручення від 16.08.2018 № 67.

23. ТОВ Титан-Агротех , порушуючи умови договору та специфікації від 03.08.2018 № 1, не поставило ТОВ БФ Проек причеп тракторний 2ПТС-9, у тому числі у строк, визначений зазначеними вище правочинами.

24. ТОВ БФ Проек просить повернути суму попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України та стягнути 2 507, 96 грн неустойки за порушення строку поставки товару.

25. Місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку, що долучена позивачем до позовної заяви засвідчена ним копія платіжного доручення від 16.08.2018 № 67 (а.с.14) є неналежним доказом здійснення банківської операції з переказу відповідачу 103 200 грн, враховуючи відсутність підпису відповідальної особи та відбитку штампа банку на платіжному дорученні.

26. Апеляційний господарський суд у вирішенні спору зі справи не брав до уваги долучені ТОВ БФ Проек до апеляційної скарги докази здійснення відповідної банківської операції, які надав позивач (а.с. 65, 67), посилаючись на порушення ним статей 74, 76, частини третьої статті 269 ГПК України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. АКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV

27. Стаття 525

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

28. Стаття 526

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

29. Частини друга та третя статті 693

2. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

3. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

30. Стаття 536

1. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

2. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

31. Стаття 610

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 N 2147-VIII

32. Частина перша статті 73

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

33. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

34. Частина друга статті 74

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

35. Частина четверта статті 74

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

36. Частина перша статті 76

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

37. Частина п`ята статті 236

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

40. Касаційний господарський суд з метою забезпечення позивачу права на судовий захист вважає, що є підстави для перегляду судових рішень у справі в касаційному порядку.

41. У зв`язку із цим досліджено та взято до уваги предмет позову та значення справи для сторін.

42. Відповідно до частини другої статті 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

43. У частині четвертій 74 ГПК України зазначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів

44. Отже, відповідно до статті 74 ГПК України обов`язок доказування, зокрема подання доказів, покладено на сторони та інших учасників справи. Однак зазначене не позбавляє суд права витребувати у сторони докази у передбаченому статтею випадку.

45. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

46. Суд апеляційної інстанції, залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову, зазначив, що ТОВ "БФ Проект" долучило до позовної заяви копію платіжного доручення від 16.08.2018 № 67 (а.с.14), яка не містить підпису відповідальної особи та відбитку штампа банку.

47. Проте, у тому випадку, коли у суду виникли сумніви щодо підтвердження здійснення оплати, відповідно до зазначених вище положень ГПК України він не був позбавлений права витребувати у ТОВ "БФ Проект" копію платіжного доручення, засвідчену підписом відповідальної особи та відбитком штампа банку, долучену позивачем до апеляційної скарги, та в разі необхідності інші докази, зазначені в ухвалених судових рішеннях у справі.

48. Разом з тим, пунктом 10.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 у редакції чинній на день здійснення передоплати позивачем, було передбачено здійснення розрахунків за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" з застосуванням електронних розрахункових документів.

49. Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) / електронний(і) цифровий(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України.

50. Отже, роздруківка електронного платіжного доручення не мала містити реквізити, що було визнано обов`язковими місцевим та апеляційним господарськими судами.

51. Крім того, відповідач у судове засідання не з`являвся, жодних заперечень щодо відсутності передоплати не надавав.

52. Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів не відповідають вимогам частини п`ятої статті 236 ГПК України.

53. Відсутність у Касаційного господарського суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Згідно зі статтею 300 ГПК України , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

55. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

56. Згідно з частиною 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

57. Касаційний господарський суд вважає висновки, покладені в основу оскаржуваних судових рішень, передчасними та такими, що не ґрунтуються на дослідженні всіх зібраних у справі доказів, тому рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

58. Під час нового розгляду необхідно врахувати зазначене вище, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку доводам учасників справи, обґрунтовано прийняти або відхилити відповідні аргументи та докази, тобто встановити обставини щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову.

Судові витрати

59 . З огляду на положення частини 14 статті 129 ГПК України Касаційний господарський суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки під час касаційного перегляду не змінює ухвалених у справі судових рішень та не ухвалює нового рішення .

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Проект задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.12.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова