Рішення

від 03.07.2019 по справі 340/1051/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1051/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.,

за участю секретаря - Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача - Шило А.О. , Ярового С.В., Григор`єва С.В.,

відповідача - Скляра Ю.А., Лисенко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Релігійної громади (парафія) Української Православної Церкви Київського Патріархату (Христа Спасителя) м. Олександрії до виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №77 від 07.02.2019 "Про створення погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації".

Ухвалою судді від 17.05.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначено для розгляду справи по суті на 18 червня 2019 року (а.с.1).

18.06.2019 розгляд справи відкладено до 03 липня 2019 року, у зв`язку з необхідністю отримання судом додаткових доказів та клопотанням представника позивача (а.с.68).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та протиправним, оскільки виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області прийняв дане рішення з порушенням ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських iнтepeciв під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому piвні, затвердженого Постановою КМУ №555 від 25.05.2011, без проведення громадських слухань та без відповідної кількості представників громадськості, яких повинно становити не менше 50 відсотків обраних під час громадських слухань.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.56-59), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалася на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення. Оскільки, на думку відповідача, комісія щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації у складі має не менше 50 відсотків представників громадськості від загальної чисельності членів комісії. Адже, на переконання відповідача, член комісії ОСОБА_24 зареєстрована, як суб`єкт підприємницької діяльності на території м.Олександрії, у зв`язку з чим є представником громадськості. Також, до складу комісії входять депутати Олександрійської міської ради Кіровоградської області, які є представниками інтересів територіальної громади.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що 11 грудня 2018 року позивач подав до управління житлово - комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міського ради клопотання, в якому просив включити до проекту генерального плану м. Олександрія, земельні ділянки для будівництва та розміщення культових споруд, а саме Православного Храму . (а.с.19).

Дане клопотання було розглянуто на засіданні погоджувальною комісією щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації, створеної відповідно до оскаржуваного рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №77 від 07.02.2019 "Про створення погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації" (а.с.13).

Позивач вважає, що погоджувальна комісія створена на підставі оскаржуваного рішення, з порушенням норм чинного законодавства, та є нелегітимною, що є підставою звернення до суду з даним позовом.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 1 Закону №3038-VI надано визначення: генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

Відповідно до ст.17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя), щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Згідно ст.21 Закону №3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять:

1) посадові особи замовника містобудівної документації;

2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;

3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці;

4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості).

Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.

У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Так, порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок №555), який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань. Письмові пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених пунктом 6 1 цього Порядку. Письмові пропозиції подаються фізичними особами із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, із особистим підписом. Юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи. Анонімні пропозиції не розглядаються (п.9 Порядку №555).

Відповідно до п.10 Порядку №555 особи, які забезпечують проведення робіт щодо розгляду пропозицій громадськості, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт замовника містобудівної документації про поштову адресу та електронну адресу для подання письмових пропозицій.

Згідно п.11 даного Порядку пропозиції громадськості реєструються та розглядаються замовником містобудівної документації у місячний строк з дня їх надходження. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).

Так, судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Олександрійської міської у розділі Оголошення 30.11.2018 опубліковано оголошення Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради повідомляє про початок розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті Генеральний план м.Олександрія Кіровоградської області (а.с.73-75).

Аналогічного змісту оголошення опубліковано в газеті Вільне слово №49 (14066) від 05.12.2018 (а.с.76).

03.01.2019 на офіційному веб-сайті Олександрійської міської у розділі Оголошення 30.11.2018 опубліковано оголошення Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради повідомляє про розгляд та врахування пропозицій громадськості у проекті План зонування території (зонінг) м.Олександрія Кіровоградської області (а.с.78).

27.02.2019 опубліковано в газеті Вільне слово №9 (14078) від 27.02.2019 оголошення З метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості на офіційному веб-сайті Олександрійської міської ради розміщена заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту Генерального плану міста (а.с.79).

28.03.2019 опубліковано в газеті Олександрійський тиждень оголошення З метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості на офіційному веб-сайті Олександрійської міської ради розміщений Звіт про стратегічну екологічну оцінку документа державного планування - Генерального плану міста Олександрії (а.с.80).

24.04.2019 на офіційному веб-сайті Олександрійської міської та в газеті Вільне слово №17 (14086) від 24.04.2019 опубліковано оголошення В Олександрії пройдуть громадські слухання по Генеральному плану міста , в якому зазначено, що 10 травня 2019 року о 15 годині в сесійній залі міської ради відбудуться громадські слухання, на розгляд яких буде винесено три питання: - обговорення Генерального плану м.Олександрії, плану зонування території, звіту про стратегічну екологічну оцінку документа державного планування; - обговорення детального плану території між пл.Соборною та вул.Діброви; - обговорення детального плану території міжпр.Соборного та вул.Героїв Сталінграду (а.с.81, 82).

Відповідно до п.п.12-13 Порядку №555 комісія утворюється за рішенням замовника містобудівної документації у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості.

Склад комісії встановлює замовник містобудівної документації у кількості не менш як 25 та не більш як 55 осіб.

Головою комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.

До складу комісії входять:

- посадові особи замовника містобудівної документації;

- представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади;

- представники професійних об`єднань та спілок, архітектори і науковці;

- уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань.

Кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії.

Враховуючи наведені норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що до складу погоджувальної комісії, яка створюється для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, мають входити уповноважені представники громадськості, які обираються саме під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Судом встановлено, проти чого не заперечували представники сторін, що погоджувальна комісія щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації, яка створена оскаржуваним рішенням, складається з 25 осіб (а.с.13-14).

Згідно оскаржуваного рішення 11 членів даної комісії є представниками громадськості, що становить 44 відсотків загальної чисельності комісії. Зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11. - зазначено, що вони є представниками громадськості, ОСОБА_23, ОСОБА_12 . - є депутатами міської ради та як стверджував відповідач, не працюють на посадах у міській раді та згідно п.4 абз.2 ч.7 ст.21 Закону №3038-VI є представниками громадськості.

ОСОБА_13 , ОСОБА_24, ОСОБА_25 - є представниками професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці, у відповідності до п.3 абз.2 ч.7 ст.21 Закону №3038-VI

ОСОБА_14 - згідно з п.2 абз.2 ч.7 ст.21 Закону №3038-VI є представником органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів.

Інші ж члени комісії займають посади в Олександрійській міській раді та в її виконавчих органах, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, зокрема ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_26, ОСОБА_27 та згідно з п.1 абз.2 ч.7 ст.21 Закону №3038-VI є посадовими особами замовника містобудівної документації, що виключає можливість віднесення таких членів комісії до представників громадськості.

В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що 15 членів даної комісії є представниками громадськості. Однак, належних доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Крім того, суду не надано доказів, які б свідчили про проведення відповідачем громадських слухань до створення оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №77 від 07.02.2019 погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації на яких, зокрема і було б обрано членів погоджувальної комісії у відповідності до Закону №3038-VI та Порядку №555. Як і не надано доказів наявності у складі погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації, створеної оскаржуваним рішенням, не менш як 50 відсотків загальної чисельності комісії представників громадськості.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області, приймаючи оскаржуване рішення №77 від 07 лютого 2019 року "Про створення погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації", порушено процедуру створення даної комісії, не дотримано пропорційність її складу та виду учасників комісії, передбачені абз.2 ч.7 ст.21 Закону №3038-VI.

Відтак, суд вважає, що спірне рішення прийнято відповідачем не у спосіб, що визначений Законом та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позов про визнання його протиправними та скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, з урахуванням задоволення позовних вимог, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 1921 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Релігійної громади (парафія) Української Православної Церкви Київського Патріархату (Христа Спасителя) м. Олександрії (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, пл.Кірова, 2, кв.25, код ЄДРПОУ: 26590364) до виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області ( 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, пр.Соборний, 59, код ЄДРПОУ: 33423535) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №77 від 07 лютого 2019 року "Про створення погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації".

Стягнути на користь Релігійної громади (парафія) Української Православної Церкви Київського Патріархату (Христа Спасителя) м. Олександрії (код ЄДРПОУ: 26590364) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 33423535) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено - 05.07.2019.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина