Рішення

від 04.07.2019 по справі 620/1217/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року Чернігів Справа № 620/1217/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корюківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Корюківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в не призначенні позивачу доплати до пенсії за понаднормовий стаж згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994); зобов`язати Корюківське об`єднане управління пенсійного фонду України нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку передбаченому ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994, дату призначення пенсії) починаючи з 01.01.2017 та довічно.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно, без урахування ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу, як особі, що віднесена до категорії 1, не призначив доплату до пенсії за понаднормовий стаж з моменту призначення пенсії.

Ухвалою судді від 06.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу 15-денний строк для надання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений судом строк надіслав відзив на позов, у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив про недостатність у позивача стажу необхідного для реалізації права на призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому він немає права на отримання доплати за понаднормовий стаж, передбаченої Законом України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування та статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

30.05.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує проти доводів, викладених у відзиві на позов, та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи (каліцтво/захворювання, пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС), інвалідність встановлена 11.03.1994 довічно.

Рішенням Корюківського ОУПФ України № 974080116196 про перерахунок пенсії, без урахування ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу, як особі, що віднесена до категорії 1, не призначено доплату до пенсії за понаднормовий стаж (а.с. 7).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

За приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і серед іншого, складається з Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 року (далі - Закон № 796-XII), визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до вимог статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із частиною 1 стаття 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Частиною 2 статті 56 (Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби)) Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції на момент призначення пенсії) встановлено право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Порівнюючи положення частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд вважає, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 565/1326/17.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Пенсія позивачу призначена відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає особливі умови та норми пенсійного забезпечення для громадян-інвалідів при обчисленні страхового стажу.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (чоловіки - 60 років).

Судом встановлено, що позивачу встановлена інвалідність 11.03.1994 довічно.

Крім того, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не врегульований порядок визначення страхового стажу пенсіонерів, тому при визначенні страхового стажу пенсіонерам, яким призначено пенсію за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають застосуванню Розділ II Страховий стаж у солідарній системі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема ст. 24 цього Закону.

Вказаний висновок випливає з того, що в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не врегульовано порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії; строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, проте відповідач у такому випадку застосовує до пенсіонерів, яким призначено пенсію за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статті 44-47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Крім того слід зважити, що пунктом 13 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції на момент вступу в дію Закону та призначення пенсії позивачу) передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 31 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (в редакції на момент вступу в дію Порядку), а згодом пунктом 2.24 Порядку встановлено, що у разі, якщо особа має право на призначення пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів України" , "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами "б" і "в" пункту 7 цього Порядку.

Підпунктами "б" і "в" пункту 7 Порядку передбачено подання документів про стаж та довідку про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу, а починаючи з 01.07.2000 індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2.

Вказані правові акти свідчать, що відповідач зобов`язаний пенсіонерам-Чорнобильцям для розмежування джерел фінансування пенсії обчислювати пенсію за двома законами - Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що на позивача розповсюджуються пільги передбачені частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсія позивача повинна містити доплату за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж (чоловіки - 20 років), як передбачено у ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції чинній на момент призначення пенсії).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа № К/9901/684/17), від 24.07.2018 (справа № 347/581/17), від 05.09.2018 (справа № 565/1062/17), від 10.10.2018 ( справа № 679/952/17).

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку передбаченому ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994, дату призначення пенсії) починаючи з 01.01.2017 та довічно, то у суду немає повноважень щодо вирішення питань на майбутнє.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем не доведена правомірність не призначення доплати до пенсії за понаднормовий стаж з моменту призначення пенсії, як особі, що віднесена до категорії 1, без урахування ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але з урахуванням того, що не має права приймати рішення щодо майбутніх правовідносин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом суду та з огляду на обставини справи, за відсутності підстав, які б свідчили про можливість не виконання даного рішення відповідачем, суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що за визначенням ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України). Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат позивачем надані суду договір про надання правової допомоги, квитанція до прибуткового касового ордеру № 7, акт виконаних робіт з калькуляцією вартості правової допомоги.

Відповідно до змісту акту виконаних робіт, позивачу була надана правова допомога шляхом: ознайомлення з документами наданими довірителем (1 год.), вивчення документів, моніторинг законодавства та аналіз судової практики при вивченні матеріалів справи, побудова стратегії захисту прав клієнта (1 год.), підготовка процесуальних документів, зокрема позову, відповіді на відзив, письмових пояснень та інших процесуальних документів (4 год.) - всього на суму 3 000,00 грн.

Таким чином, у відповідності до квитанцій до прибуткового касового ордера, позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. Отже, адвокатом та позивачем документально доведено факт понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

Також суд зазначає, що згідно ч. 6, 7 ст. 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Корюківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, що полягає в не призначенні ОСОБА_1 доплати до пенсії за понаднормовий стаж згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994).

Зобов`язати Корюківське об`єднане управління Пенсійного фонду України нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994), починаючи з 01.01.2017.

В іншій частині позову відмовити.

Зобов`язати Корюківське об`єднане управління Пенсійного фонду України виплатити на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Корюківське об`єднане управління Пенсійного фонду України (вул. Вокзальна, буд. 8-А, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ - 40379254).

Повний текст рішення виготовлено 04 липня 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан