Ухвала

від 04.06.2020 по справі 620/1217/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1217/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лобан Д.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судом строку на подання відповідачем звіту про виконання судового рішення у справі № 620/1217/19 за його адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/1217/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

01.06.2020 через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судом строку на подання відповідачем звіту про виконання судового рішення у справі, яка мотивована тим, що рішення суду від 04.07.2019 набрало законної сили, але боржник не виконав його належним чином, а саме визначив розмір доплати до пенсії позивача за понаднормовий стаж, визначений боржником згідно абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", хоча судом зобов`язано визначити розмір доплати за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994).

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, судом встановлено наступне.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 620/1217/19 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Корюківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, що полягає в не призначенні ОСОБА_1 доплати до пенсії за понаднормовий стаж згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994), зобов`язано Корюківське об`єднане управління Пенсійного фонду України нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994), починаючи з 01.01.2017. В іншій частині позову відмовлено. Зобов`язано Корюківське об`єднане управління Пенсійного фонду України виплатити на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

11.09.2019 позивачу направлено виконавчі листи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 по справі № 620/1217/19 було замінено боржника у виконавчому листі по справі на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м.Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

30.04.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Бабенком В.М. відкрито виконавче провадження по виконавчому листу по справі № 620/1217/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994), починаючи з 01.01.2017.

Листом від 20.05.2020 за вих. №2500-0344-8/16918 (а.с. 102-103) боржник повідомив державного виконавця про те, що він добровільно виконав рішення суду в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих законодавством, та надав додатки на підтвердження факту виконання рішення суду по справі № 620/1217/19.

Як вбачається з документів, доданих до листа від 20.05.2020 за № 2500-0344-8/16918, на виконання рішення суду у даній справі, починаючи з 01.01.2017 по 28.02.2019 розмір доплати за понаднормовий стаж, визначений боржником згідно абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Тоді, як ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на 11.03.1994) передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Підтвердженням того, що рішення суду не виконано належним чином також слугує вимога виконавця від 29.05.2020 № 145/30, якою зобов`язано боржника терміново надати інформацію стосовно нарахування доплати до пенсії стягувача за понаднормовий стаж (а.с. 123-124).

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» . Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.07.2019, яке набрало законної сили, у справі № 620/1217/19 залишається не виконаним Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Враховуючи викладене заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 620/1217/19 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судом строку на подання відповідачем звіту про виконання судового рішення у справі № 620/1217/19 - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 620/1217/19.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Окрім того, роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Д.В. Лобан