Ухвала

від 04.07.2019 по справі 640/11691/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

04 липня 2019 року м. Київ № 640/11691/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовом Громадська організація Всеукраїнське об`єднання Антикорупційний

блокпост

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївбудцентр ,

про визнання протиправним та скасування наказу від 04.04.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась громадська організація Всеукраїнське об`єднання Антикорупційний блокпост (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б.9 офіс 3, код ЄДРПОУ 39876967) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївбудцентр (54018, Миколаївська обл, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61-в, офіс 2, код ЄДРПОУ 40984166) про визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про результати розгляду питань щодо ліцензування від 04 квітня 2018 року № 19-Л.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2019 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від позивача через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про результати розгляду питань щодо ліцензування від 04 квітня 2018 року № 19-Л, в частині видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївбудцентр ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва обєктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), також зупинити дію ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва обєктів, що за класом наслідків (відповідальності) на лежать до об`єктів із середнім (СС2) та значними (СС3) наслідками №2013049479 від 04.04.2018 року.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до високої вірогідності в подальшому блокуванні ТОВ Миколаївбудцентр державної програми з модернізації об`єктів критичної інфраструктури у транспортній галузі, чим завдасться шкода загальнодержавним інтересам та інтересам кожного громадянина України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

В той же час, суд враховує, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Зважаючи на викладене у сукупності, а також те, що правомірність оскаржуваних рішень та дій буде встановлюватися судом в межах даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що виконання останніх до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, створює очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При вирішенні даної заяви щодо забезпечення адміністративного позову, суд також дійшов висновку, що застосуванням заходів забезпечення позовів не буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зазначеним у заяві позивача, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Позивачем в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову наведено достатніх аргументів, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Як вбачається із заявленого клопотання, відповідно до документів, поданих ТОВ Миколаївбудцентр для участі у поточному середньому ремонті автомобільної дороги загального користування державного значення Т-14-02 Східниця-Пісочна, а саме наказу ТОВ Миколаївбудцентр №3-к від 25.07.2018 року та наказу № 5-к від 28.08.2018 року, ТОВ Миколаївбудцентр лише 26.07.2018 року прийняло на роботу на посаду дорожніх працівників 3, 4 та 5 розрядів, а секретаря, майстра та бухгалтера лише 29.08.2018 року. Тобто на момент подачі документів для отримання ліцензії ТОВ Миколаївбудцентр не мало професіоналів та фахівців відповідної освіти та кваліфікації.

Крім того, ТОВ Миколаївбудцентр не виконало вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середнім (СС2) та значними (СС3) наслідками, які затверджені постановою Кабінета Міністрів України від 30 березня 2016 року № 256, зокрема п.4, та не долучило до заяв про отримання ліцензії інформації про виробничо-технічну базу ТОВ Миколаївбудцентр , наявність будівельних машин, технологічних комплектів засобів малої механізації, устаткування, оснащення, інвентарю, пристроїв та інструменту.

В порушення ч.2 ст. 15 Закону України Про ліцензування окремих видів господарської діяльності ліцензіат зобов`язаний повідомити органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавались до заяви про отримання ліцензії, у строк, встановлений ліцензійним умовами, але не пізніше ніж 1 місяць з дня настання таких змін.

Однак судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що на момент видачі ліцензії керівником ТОВ Миколаївбудцентр був ОСОБА_1 , а 14.09.2018 року змінено керівника на ОСОБА_2 (відповідно до рішення № 2 учасників ТОВ Миколаївбудцентр ), проте вказані зміни не повідомлені органу ліцензування.

Власником ТОВ Миколаївбудцентр є ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що відповідно до відомостей із сайту Служби Безпеки України відносно ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження, в якому йому 19 червня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 110-2, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 332 Кримінального Кодексу України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи у змові з посадовими особами Антимонопольного Комітету України, здійснив протиправне блокування понад 200 публічних закупівель з ремонту та будівництва автомобільних доріг, загальною вартістю понад 20 мільярдів грн.

Таким чином, вищенаведене вказує на те, що ТОВ Миколаївбудцентр незаконно отримало ліцензію №2013049479 від 04.04.2018 року для того, щоб блокувати державну програму із модернізації об`єктів критичної інфраструктури в транспортній галузі та завдат шкоди загальнодержавним інтересам.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів наведених заявником на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його задоволення.

Окремо, суд зауважує, що не висловлює думку щодо законності чи правомірності спірного наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про результати розгляду питань щодо ліцензування від 04 квітня 2018 року № 19-Л та видачі на його підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва обєктів, що за класом наслідків (відповідальності) на лежать до об`єктів із середнім (СС2) та значними (СС3) наслідками №2013049479 від 04.04.2018 року, а рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не має визначального впливу на рішення, яке згодом може бути ухвалено у зв`язку з оскарженням відповідного рішення.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву представниа позивача про забезпечення позову в адміністративній справі задовольнити повністю.

2. До моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі зупинити дію наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про результати розгляду питань щодо ліцензування від 04 квітня 2018 року № 19-Л, в частині видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївбудцентр ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва обєктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

3. До моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі зупинити дію ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва обєктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середнім (СС2) та значними (СС3) наслідками №2013049479 від 04.04.2018 року;

4. Ухвалу направити для виконання сторонам у справі.

5. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 04 липня 2022 року.

6. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є громадська організація Всеукраїнське об`єднання Антикорупційний блокпост (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б.9 офіс 3, код ЄДРПОУ 39876967), а боржником - Державна архітектурно-будівельної інспекція України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912)

7. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

8. Ухвала діє до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили.

Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Н.Г. Вєкуа