Постанова

від 03.07.2019 по справі 140/349/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5491/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (головуючого судді Костюкевича С.Ф.) ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Луцьк у справі №140/349/19 за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.02.2019 звернувся в суд з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в якому просить визнати дії відповідача, яким призначене йому щомісячне довічне грошове утримання зменшене у відсотковому розмірі з 90% до 80% суддівської винагороди (грошового утримання) згідно рішення відповідача №907510152140 від 09.01.2019 протиправними, визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті йому, щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, починаючи з 1 січня 2018 року відповідно до довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Волинській області №324 від 01 серпня 2018 року, №437 від 20 грудня 2018 року, виходячи з 90 відсотків розміру суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді протиправними, зобов`язати відповідачу перерахувати та виплатити йому щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Волинській області від 01 серпня 2018 року №324, з 01 січня 2019 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Волинській області від 20 грудня 2018 року №437, стягнути з відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги та сплачений судовий збір.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року задоволено позов частково. Визнано протиправними дії Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області в частині відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року на підставі довідки Територіального управління ДСА у Волинській області від 01.08.2018 року №437 виходячи з 90% розміру грошового утримання. Зобов`язано Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління ДСА у Волинській області від 01.08.2018 року №437 за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді з врахуванням виплачених сум за розпорядженням Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 22.02.2019 року №907510152140. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції апеляційну скаргу подав ОСОБА_1 , яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю, винести окрему ухвалу відповідно до статті 324 КАС України стосовно неправомірних дій посадових осіб Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в яких також вбачаються ознаки кримінального злочину, передбаченого статті 382 КК України, стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги та провести новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 апеляційну скаргу Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі №140/349/19 - повернуто скаржнику.

Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у скарзі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку у Нововолинсько-Іваничівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів .

В вересні 2016 року ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 19952 грн., що становило 86 відсотків розміру суддівської винагороди на час звільнення у відставку 23200,00 грн. В подальшому призначене щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 . зменшено у відсотковому розмірі до 80% суддівської винагороди (грошового утримання), що складало 18560 грн. (розпорядження 152140 від 14.12.2016).

Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 23.02.2017 року по справі №165/2708/16, позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 86%, а потім 80% від отримуваної суддівської винагороди (грошового утримання) на момент звільнення з посади судді у відставку та скасувати протокол 1518 від 28.09.2016 року і розпорядження 152140 від 14.12.2016 року Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області в частині призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% і 80% відповідно від отримуваної ОСОБА_1 суддівської винагороди (грошового утримання) як незаконні, зобов`язано Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи судді, який дає право на відставку та на отримання довічного грошового утримання календарний період проходження строкової військової служби - 01 рік 11 місяців 26 днів; половину строку навчання у вищому навчальному закладі на юридичному факультеті за денною формою навчання - 01 рік 10 місяців 01 день; стаж роботи на прокурорських посадах (помічника і старшого помічника прокурора Іваничівського району Волинської області) з 01.08.1991 року по 22.05.2001 року, що становить 09 років 09 місяців 22 дні, визначивши суддівський стаж - 27 років 08 місяців 03 днів, з врахуванням періоду роботи на посаді судді, заступника голови Нововолинського міського суду Волинської області - 14 років 00 місяців 14 днів, зобов`язано Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, починаючи з 16 вересня 2016 року провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від отримуваної суддівської винагороди (грошового утримання) на момент звільнення з посади судді у відставку, з урахуванням виплачених сум грошового утримання та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання відповідно до частини 3 статті 141 Закону України Про судоустрій та статус суддів , у редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12 лютого 2015 року № 192-VIII в розмірі 90 % від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017 та набрала законної сили, ОСОБА_1 відповідачем щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачувалось з розрахунку 90% його суддівської винагороди.

Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Територіальне управління ДСА у Волинській області 01.08.2018 видало ОСОБА_1 довідку №324 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якої слідує, що станом на 01 січня 2018 року суддівська винагорода працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 28 192 грн., у тому числі: посадовий оклад 17 620 грн., доплата за вислугу років 10 572 грн.

В серпні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною складових суддівської винагороди на відповідній посаді судді Нововолинського міського суду Волинської області.

Згідно вказаної заяви ОСОБА_1 спеціалістами органу проведено перерахунок довічного грошового утримання судді з 01 серпня 2018 року.

На його звернення щодо підстав проведення перерахунку з цієї дати, відповідач надав відповідь, де повідомив, що Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав зворотної дії в часі не має, та набув чинності з 22 липня 2018 року, а тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, проведено з 1 серпня 2018 року.

Разом з тим, з цієї відповіді відповідача від 22.01.2019 № 10/Г-01 ОСОБА_1 взнав, що з 01.08.2018 самостійно переглянуто визначений йому попереднім розпорядженням відсоток довічного грошового утримання та до розрахунку узято 80 відсотків.

Територіальне управління ДСА у Волинській області 20.12.2018 видало ОСОБА_1 довідку №437 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якої слідує, що станом на 04 грудня 2018 року суддівська винагорода працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 42288 грн., у тому числі: посадовий оклад 26430 грн., доплата за вислугу років 15 858 грн.

Суд першої інстанції позов частково задовольнив з підстав врахування довідки 437 від 01.08.2018.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційні скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Статтею 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

21.07.2018 опубліковано Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15.05.2018 № 2415-VIII.

Цим Законом внесені зміни до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення названого Закону слово та цифри 1600 гривень змінено словами та цифрами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року .

Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15.05.2018 № 2415-VIII набрав чинності з 22.07.2018.

У рішенні від 01.11.2018 по справі №0640/3835/18 Верховний Суд зазначив, що оклад судді є однією зі складових суддівської винагороди, а 15.05.2018 Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № 2415-VIII були внесені зміни до пункту 3, розділу 11 Закону України № 1774-VIII та встановлено порядок обчислення грошової винагороди судді із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом Про державний бюджет України на відповідний рік. Отже, цим Законом передбачено необхідність перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи з цієї розрахункової величини, яка в майбутньому може змінюватись. Зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Як зазначено в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15.05.2018 № 2415-VII в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини, починаючи з 01.01.2017.

Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 гривні.

З огляду на зазначене, з 01.01.2018 посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).

Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).

Таким чином, Конституційний Суд України наголошує на тому, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці - передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Пунктом 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ від 02.06.2016 року встановлено, що в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Згідно з приписами статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453-VІ від 07.07.2010 року в редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12.02.2015 року №192-VІІІ та Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 року у справі №4-рп/2016, було встановлено, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічні приписи встановлені в статті 142 Закону № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, який набрав чинності 30.09.2016 року та діє по теперішній час.

Абзацом другим пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Рішенням Конституційного Суду України № 11-р/2018 від 04.12.2018 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 року № 2453-VI у редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12.02.2015 року № 192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року -12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат .

Відповідно до пункту 3 Резолютивної частини Рішення Конституційного суду №11-р/2018 від 04.12.2018 року Конституційний суд вирішив: Положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року №2453-VІ у редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12 лютого 2015 року №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, за приписами наведених норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Щодо необхідності проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків із суддівської винагороди, суд зазначає наступне.

Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 23.02.2017 року по справі №165/2708/16, яка набрала законної сили встановлено проведення ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від отримуваної суддівської винагороди (грошового утримання) на момент звільнення з посади судді у відставку

Відповідно до статті 370 КАС України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, під час розгляду даної справи - обов`язковими для врахування як судом так і сторонами, - є обставини, які встановлені рядом судових рішень, що набрали законної сили у правовідносинах між позивачем та органом Пенсійного фонду: постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 23.02.2017 у справі №165/2708/16 та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017 року - у цій же справі, відповідно встановлено, що позивач має достатній стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, який підлягає обов`язковому зарахуванню відповідачем та не може ставитись ним під сумнів в подальшому при виникненні підстав для здійснення будь-яких перерахунків.

Більше того, враховуючи, що такий сукупний стаж впливає не лише на саме право на призначення довічного грошового утримання, але і на його розмір, - то наявність належного стажу свідчить і про наявність у позивача права не лише на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% винагороди працюючого судді - за рішеннями у справі №165/2708/16, але і про наявність права на проведення відповідного перерахунку та виплату такого щомісячного довічного грошового утримання саме з розрахунку 90% грошового утримання судді - з моменту збільшення розмірів складових суддівської винагороди працюючих суддів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 686/23450/16-а та від 20 грудня 2018 року у справі № 482/684/17.

Також апеляційний суд враховує, що Верховним Судом ухвалою від 21 лютого 2019 року відкрито провадження у зразковій адміністративній справі № 200/865/19-а, що відповідає ознакам типової, визначених пунктом 21 частини 1 статті 4 КАС України, оскільки: позивачами у них є судді у відставці, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання; відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України), на обліку в якому перебувають позивачі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із виникненням права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання після набрання чинності Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ); позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії (рішення) та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з моменту виникнення права на такий перерахунок), а згідно ухвали Верховного Суду від 18 березня 2019 року закрито провадження у зразковій справі, оскільки Управління ПФУ в добровільному порядку 21 лютого 2019 року здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за період з 1 січня 2018 року по 31 липня 2018 року.

Питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку довічного грошового утримання врегульовано Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 року №5-1), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 (далі Порядок №3-1)

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку №3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно з пунктом 4 Розділу ІІ Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Пунктом 2 Розділу ІІІ Порядку №3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Як свідчать матеріали справи, згідно довідок Територіального управління ДСА у Волинській області від 01.08.2018 №324 та від 20.12.2018 №437 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які містять в собі перелік складових суддівської винагороди у відповідності до вичерпного переліку, наведеного в Законі України Про судоустрій та статус суддів такі подавались позивачем до відповідача, що засвідчує печатка Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (аркуші справи 19-20).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зважаючи на те, що вимоги чинного законодавства відповідачем дотримані не були, - суд приходить до висновку, що такі дії слід визнати протиправними щодо відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді згідно рішення Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №907510152140 від 09.01.2019, оскільки в такому вказується про розмір 80 % грошового утримання, що не відповідає матеріалам справи та відповідно слід зобов`язати Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області від 01.08.2018 №324 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудень 2018 року та з 01 січня 2019 року згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області від 20.12.2018 №437 в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді з врахуванням виплачених сум.

Однак в апеляційній скарзі скаржник просить винести окрему ухвалу відповідно до статті 324 КАС України стосовно неправомірних дій посадових осіб Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в яких також вбачаються ознаки кримінального злочину, передбаченого статті 382 КК України, що на думку колегії суддів не підлягає до задоволення.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, включаючи процес прийняття оскаржуваного наказу.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( Онер`їлдіз проти Туреччини ).

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про врахування довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області від 01.08.2018 №437, оскільки така в справі відсутня, а наявні довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області від 01.08.2018 №324 та від 20.12.2018 №437, тому рішення слід скасувати і ухвалити нове із задоволенням частково позову з врахуванням вище наведеного.

Згідно із пунктами 3 та 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За правилами частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат, понесені скаржником судові витрати на сплату судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 3842 гривень 00 коп. сплаченого судового збору в суді першої інстанції та за апеляційну скаргу, 2000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, що підтверджує договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом від 20.01.2019, квитанції прибуткового касового ордера №б/н від 05.02.2019 на суму 2000 грн. та акт виконаних робіт по договору про надання професійної правничої допомоги від 20 січня 2018 року від 05.02.2019, що скріплено підписами ОСОБА_1 та Адвокатом Якубчак І.П.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі №140/349/19 - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді згідно рішення Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №907510152140 від 09.01.2019.

Визнати протиправними дії Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2018 року на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області від 01.08.2018 №324, Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області від 20.12.2018 №437 виходячи з 90% розміру грошового утримання.

Зобов`язати Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області від 01.08.2018 №324 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудень 2018 року та з 01 січня 2019 згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області від 20.12.2018 №437 в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, бульвар Шевченка, будинок 7, м. Нововолинськ, Волинська область, ЄДРПОУ 40442724) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. понесених витрат по сплаті судового збору та 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 05.07.2019