Постанова

від 04.07.2019 по справі 826/14532/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14532/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Парінова А.Б.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника позивача Сюренка М.О.,

представника відповідача Ткача С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року та додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року (суддя Кузьменко В.А.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо невиконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 10 801 220,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 10 801 220,00 грн.;

- встановити Головному управлінню ДФС у м. Києві строк для подання до суду звіту про виконання рішення суду в 10 днів з дня набрання ним законної сили;

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у місті Києві щодо не подання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 10 801 220,00 грн. Зобов`язано Головне управління ДФС у місті Києві підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 10 801 220,00 грн. (десять мільйонів вісімсот одна гривня двісті двадцять гривень нуль копійок). Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 524,00 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві. Встановлено Головному управлінню ДФС у м. Києві строк у десять днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання звіту про виконання рішення.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" про вирішення питання про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 500,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах повністю.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що станом на 04.09.2018 ТОВ ГРАНУМ ІНВЕСТ була подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2015 рік, згідно якої збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на суму 7 664 078 грн. та станом на 24.09.2018 в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств) обліковується переплата в сумі 10 956 420,34 грн., а згідно з пунктом 50.3 статті 50 ПК України контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (у разі подання такої декларації). На підставі плану-графіку про проведення документальних планових перевірок на 2018 рік, було заплановано проведення перевірки ТОВ ГРАНУМ ІНВЕСТ за період діяльності з 01.01.2015 по 30.06.2018 (тобто, період, за який подавалися уточнюючі декларації підпадав під період перевірки), однак, в повному обсязі здійснити своє право контролюючий орган не зміг зв`язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням.

Апелянт вказує, що лише в результаті проведення документальної перевірки у контролюючого органу буде можливість встановити достовірність даних, поданих платником податків в уточнюючій декларації та контролюючий орган не мав змоги перевірити достовірність поданих платником уточнюючих декларацій за 2015 і даний факт не було враховано судом під час винесення оскаржуваного рішення.

03.06.2019 та 20.06.2019 до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДФС у м. Києві надійшло доповнення до апеляційної скарги, у якому відповідач просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та відмовити у задоволенні заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу.

27.06.2019 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки таке рішення є законним та обґрунтованим.

Також, 27.06.2019 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" надійшла заява в порядку ст. 134 та ч. 7 ст. 139 КАС України у якій позивач просить врахувати таку заяву при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача та думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" подало 12 липня 2018 року до ГУ ДФС лист-заяву від 12 липня 2018 року №-6-01/07, в якій зазначало про відсутність у період 2015-2017 років податкових зобов`язань з податку на прибуток та наявність переплати у зв`язку зі сплатою авансових внесків у сумі 5 228 570,00 грн., у зв`язку із чим просило повернути авансові внески з податку на прибуток підприємства у розмірі 5 228 570,00 грн. на поточний рахунок товариства.

У відповідь на заяву позивача ГУ ДФС у листі від 27 липня 2017 року №36098/10/26-15-12-03-11 повідомило, що згідно з інформаційними ресурсами ДФС України в інтегрованій картці платника ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" з податку на прибуток станом на 25 липня 2018 року обліковується переплата в сумі 18 620 498,34 грн.; з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" перебувало на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби; ГУ ДФС направлено запит до Офісу для отримання інтегрованих карток платника, у зв`язку із чим лист позивача 12 липня 2018 року №-6-01/07 залишається без розгляду.

23 серпня 2018 року ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" подало до ГУ ДФС лист-заяву від 23 серпня 2018 року №08-01/08, в якій зазначало про відсутність у період 2015-2017 років податкових зобов`язань з податку на прибуток та наявність переплати внаслідок сплати авансових внесків у сумі 5 572 650,00 грн., у зв`язку із чим просило повернути авансові внески з податку на прибуток підприємства у розмірі 5 572 650,00 грн. на поточний рахунок товариства.

У листі від 31 серпня 2018 року №55587/10/26-15-12-03-11 ГУ ДФС повідомило позивача про те, що станом на 29 серпня 2018 року за ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" обліковується переплата в сумі 18 620 498,34 грн., яка виникла внаслідок подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за три квартали 2015 року та за 2015 рік; сума нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік становить 10 801 220,00 грн.; при цьому у звітній податковій декларації за 2015 рік не враховано подану декларацію за три квартали 2015 року та у зменшення податкових зобов`язань зайво віднесено 7 664 078,00 грн., а тому питання щодо повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток може бути розглянуто після виправлення помилок у податковій декларації за 2015 рік, проведення відповідних розрахунків в інтегрованій картці платника податку на прибуток, визначення суми переплати та здійснення контрольно-перевірочних заходів.

02 серпня 2018 року позивач подав повторно заяву від 02 серпня 2018 року №07-01/08 про повернення авансових внесків з податку на прибуток, сплачених у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудня 2015 року, у сумі 5 228 570,00 грн.

У відповідь на заяву позивача від 02 серпня 2018 року №07-01/08 ГУ ДФС у листі від 17 серпня 2018 року №48869/10/26-15-12-03-11 ГУ ДФС повідомило позивача про те, що станом на 16 серпня 2018 року за ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" обліковується переплата в сумі 18 620 498,34 грн., яка виникла внаслідок подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за три квартали 2015 року та за 2015 рік; сума нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік становить 10 801 220,00 грн.; в ІКП 19 лютого 2018 року проведено зменшення у сумі 10 801 220,00 грн.; при цьому у звітній податковій декларації за 2015 рік не враховано подану декларацію за три квартали 2015 року та у зменшення податкових зобов`язань зайво віднесено 7 664 078,00 грн., а тому питання щодо повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток може бути розглянуто після виправлення помилок у податковій декларації за 2015 рік, проведення відповідних розрахунків в інтегрованій картці платника податку на прибуток, визначення суми переплати та здійснення контрольно-перевірочних заходів.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо невиконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 10 801 220,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, однак, вважає, що в частині стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6401 (шість тисяч чотириста одна) грн. 25 коп. слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

У відповідності до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентує Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі по тексту - Порядок).

Разом з тим, за змістом пунктів 10, 11 Порядку висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішеннями, прийнятими державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань є відсутність у платника податків податкового боргу, воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Таким чином, з урахуванням змісту позовних вимог, у межах спірних правовідносин належить встановити факт надмірної сплати ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми грошових зобов`язань в розмірі 10 801 220,00 грн., відсутність податкового боргу та подання заяви про повернення коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року сплатило авансові внески з податку на прибуток на суму 10 801 220,00 грн., з яких 5 572 650,00 грн. у період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2015 року та 5 228 570,00 грн. у період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року, про що свідчать наявні у справі платіжні доручення від 20 січня 2015 року №239, від 13 лютого 2015 року №907, від 23 березня 2015 року №1564, від 24 квітня 2015 року №2085, від 15 травня 2015 року №2284, від 18 червня 2015 року №2951, від 21 липня 2015 року №3665, від 20 серпня 2015 року №4325, від 18 серпня 2015 року №4784, від 20 жовтня 2015 року №283, від 24 листопада 2015 року №5240, від 29 грудня 2015 року №5464 та копії виписок банку.

З наявних у справі копій податкових декларацій з податку на прибуток за 2015, 2016 та 2017 роки вбачається, що ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" отримало збиток від господарської діяльності в сумі 41 206 170,00 грн., 71 385 853,00 грн., 3 871 481,00 грн., відповідно.

У листах-відповідях на заяви позивача ГУ ДФС визнало, що станом на день звернення із заяви про повернення коштів за ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" обліковувалась переплата в сумі 18 620 498,34 грн., а сума нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік становить 10 801 220,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи також додано копію скрін-шоту сторінки з електронного кабінету платника податків щодо стану розрахунків із бюджетом, з якого видно, що станом на 30 листопада 2018 року сальдо розрахунків складає 10 956 420,34 грн.

Наведене свідчить, що факт надмірної сплати суми податку на прибуток за рахунок авансових внесків, сплачених протягом 2015 року у розмірі 10 801 220,00 грн. (переплата) підтверджується матеріалами справи.

При цьому, факт наявності надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 10 801 220,00 грн. відповідачем не заперечується та не спростований .

При цьому будь-яких доказів, які б свідчили про невизнання показників податкових декларацій з податку на прибуток за 2015, 2016 та 2017 роки щодо збиткової господарської діяльності, неприйняття декларацій, визначення позивачу грошових зобов`язань за результатами перевірки відповідачем ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Отже, ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" подало до відповідача заяви про повернення надміру сплачених грошових коштів і доказів наявності у позивача податкового боргу відповідачем до суду не надано, що свідчить про те, що позивач має право на повернення з бюджету надмірно сплаченої суми по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств у розмірі 10 801 220,00 грн.

Відповідач не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, які б підтверджували, що ним складено висновок про повернення ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" надмірної сплати суми податку на прибуток за рахунок авансових внесків, у розмірі 10 801 220,00 грн., у тому числі 5 572 650,00 грн., сплачені у період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2015 року, та 5 228 570,00 грн., сплачені у період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року, та подано його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Наведене свідчить про допущення ГУ ДФС протиправної бездіяльності щодо не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов`язань на підставі відповідних заяв.

При цьому апелянтом не наведено жодних обставин, які могли б слугувати підставою для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань та, відповідно, підставою для неподання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке повернення.

У свою чергу відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За результатами господарської діяльності ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" у 2015 року отримано збиток у розмірі 41 206 170,00 грн., що задекларовано у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік, яка подана 09 лютого 2016 року. Таким чином, сплачені позивачем протягом 2015 року авансові внески з податку на прибуток всього у розмірі 10 801 220,00 грн. набули статусу переплати після подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, а саме з 09 лютого 2016 року; відповідно, суд приходить до висновку, що заяви про повернення надмірно сплачених коштів подані позивачем у межах 1095-денного строку.

Доводи відповідача про те, що повернення коштів можливо після проведення відповідних розрахунків в інтегрованій картці платника податків, визначення фактичної суми переплати та здійснення контрольно-перевірочних заходів, є безпідставними, оскільки такі обставини не спростовують права платника податку на повернення надміру сплачених сум податків в порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України, та не звільняють контролюючий орган від обов`язку вчинити дії щодо повернення позивачу надміру сплачених сум.

Щодо доводів апелянта про те, що лише в результаті проведення документальної перевірки у контролюючого органу буде можливість встановити достовірність даних, поданих платником податків в уточнюючій декларації та контролюючий орган не мав змоги перевірити достовірність поданих платником уточнюючих декларацій за 2015, колегія суддів зазначає, що норми Податкового кодексу України та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування помилково або надміру сплачених до бюджету коштів обов`язкового проведення документальної перевірки, про що наголошено у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №805/2908/17-а (№К/9901/406/17).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Інших доводів щодо підстав для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року апеляційна скарга не містить.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Разом з тим, щодо питання стягнення з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, яке вирішено додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2, 3, 4, 5 статті 143 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Наявні у справі докази підтверджують, що 30 серпня 2018 року ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" (замовник) уклало із Адвокатським бюро "Максима Сюренко" (виконавець) договір №08-2/2018 про надання правничої допомоги, за умовами виконавець зобов`язався надати правову допомогу, в тому числі здійснити захист та представництво замовника або надати інші види правничої допомоги, з питань представництва інтересів замовника під час підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів, та участі у судових засіданнях, під час визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії Головного управління ДФС у зв`язку із відмовою в задоволенні заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 5 228 570,00 грн., а замовник зобов`язався оплатити виконавцю правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору порядок визначення розміру витрат на правничу допомогу адвоката - погодинна оплата; гонорар адвоката за представництво в суді встановлюється у вигляді погодинної оплати в розмірі 4 000,00 грн. година роботи адвоката; гонорар адвоката за іншу правничу допомогу, пов`язану із наданням послуг за договором, встановлюється у вигляді погодинної оплати в розмірі 850,00 грн. година роботи адвоката.

Згідно з пунктом 4.2 договору детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робі, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, визначається в актах прийманні-передачі наданих послуг

Сторонами укладено додаткову угоду №09/2018-1 від 01 жовтня 2018 року, згідно з якою дійшли згоди викласти пункти 1.1 та 4.1 договору про надання правничої допомоги у нових редакціях, збільшивши суму предмета спору щодо надміру сплачених грошових зобов`язань до розміру 10 801 220,00 грн. та збільшивши суму гонорару адвоката за іншу правничу допомогу, пов`язану із наданням послуг за договором, до 960,50 грн. за одну годину роботи адвоката.

Згідно з рахунком-фактурою від 19 лютого 2019 року до договору про надання правничої допомоги Адвокатське бюро "Максима Сюренко" надало послуги на суму 39 500,00 грн.

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 18 лютого 2019 року сторони засвідчили факт прийому замовником послуг, що пов`язані з розглядом справи №826/14532/18, виконаних адвокатом; складність справи - складна; обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт станом на 18 лютого 2019 року витрачено 28 годин 14 хвилин; ціна позову та значення справи для позивача: значний вплив для сторони з огляду на суму коштів, які згідно висновку про повернення ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми надмірно сплачених грошових зобов`язань становлять 10 801 220,00 грн.; у пункті 5 акта прийому-передачі наданих послуг вказано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, загальна вартість яких становить 39 500,00 грн.

Як підтверджує копія виписки банку з рахунку Адвокатського бюро "Максима Сюренко" виконавець отримав від замовника грошові кошти у розмірі 39 500,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду наступні документи:

- копію договору №08-2/2018 про надання правничої допомоги від 30 серпня 2018 року;

- копію додаткової угоди №09/2018-1 від 01 жовтня 2018 року до договору №08-2/2018 про надання правничої допомоги від 30 серпня 2018 року;

- копію рахунку-фактури Адвокатського бюро "Максима Сюренко" від 19 лютого 2019 року;

- копію виписки банку по особовому рахунку за 20 лютого 2019 року;

- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського бюро "Максима Сюренко";

- копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю на ім`я Максима Сюренко та витягу із Єдиного реєстру адвокатів України.

Із поданих доказів колегія суддів встановила, що Адвокатським бюро "Максима Сюренко" вчинено зокрема наступні дії у справі: консультації та переговори з клієнтом; збір та проведення огляду доказів; вивчення нормативно-правових актів та судової практики; підготовка позовної заяви з додатками; підготовка заяви про вирішення питання про судові витрати; підготовка заяви про зміну предмета позову; вивчення та аналіз відзиву на позовну заяву; участь у судових засіданнях, загальною вартістю 39 500,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Апелянт зазначає, що надання деяких послуг не підтверджується належним доказами, зокрема щодо зустрічі, консультацій та переговорів з клієнтом, збору та огляду доказів, вивчення та аналізу відзиву на позовну заяву; відповідач також вказав, що такі послуги, як вивчення нормативно-правових актів та судової практики не є самостійними складовими витрат на правову допомогу, а мають включатись до вартості послуг з підготовки окремого процесуального документа; на думку відповідача, більшість доказів є в наявності у контролюючого органу, а наявне дублювання, складання та надсилання процесуальних документів та доказів не викликали значних трудових ресурсів для їх виявлення та складання.

Колегія суддів при цьому зазначає, що зустрічі, консультації та переговори з клієнтом, збір та огляд доказів, вивчення та аналіз відзиву на позовну заяву є необхідними процедурами, без яких надання правничої допомоги не може вважатись ефективним, що не потребує окремого доказування; щодо складових вартості послуг з підготовки окремого процесуального документа, то їх опис та склад, на думку суду, здійснюється на власний розсуд особи, яка надає правничу допомогу.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відшкодування позивачу вартості витрат на професійну правничу допомогу за надані послуги визначені у п. 7.1 акту приймання-передачі наданих послуг від 18.02.2019, оскільки послуга вивчення нормативно-правових актів, судової практики , вартість якої становила 2401,25 грн., охоплюється загальною діяльністю адвоката та має входити до складу послуги підготовка позовної заяви від 06.09.2018 .

Також колегія суддів вважає, що не підлягає повному відшкодуванню вартість послуг за участь у судових засіданнях 22.10.2018, 03.12.2018, 18.02.2019 (п.7.15, 8, 9), оскільки в акті приймання-передачі наданих послуг від 18.02.2019 зазначено, що кількість годин, які було витрачено адвокатом на дані послуги складає загалом 1,5 год., разом з тим, з протоколів судових засідань, які наявні в матеріалах справи, колегією суддів встановлено, що сукупна тривалість таких засідань не перевищувала 30 хвилин, а тому, колегія суддів вважає, що 6000 грн. за надані послуги є неспівмірними з витраченим адвокатами часом, а тому, стягненню в цій частині підлягає лише 2000 грн. (як за 0,5 год, згідно вартості години такої послуги, зазначеної в акті), що є співрозмірним з наданням адвокатами таких послуг.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про скасування додаткового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року в частині стягнення з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6401 (шість тисяч чотириста одна) грн. 25 коп.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу в суді апеляційної інстанції не є обґрунтованим (16750 грн.) та підлягає зменшенню, виходячи з такого.

Так, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Згідно акту передачі-приймання наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 30.08.2018 №08-2/2018 від 04.07.2019, 16750 грн. є сумою для оплати таких послуг адвоката: зустріч з клієнтом, консультація клієнта, узгодження правової позиції (20.03.2019, 25.03.2019, 30.06.2019) - 3400 грн., підготовка до розгляду справи, з урахуванням складності справи, та великого обсягу робіт, в тому числі, вивчення та аналіз апеляційної скарги, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи - 4250 грн., вивчення нормативно-правових актів, судової практики - 3400 грн., підготовка виготовлення копій доказів та копій відзиву на апеляційну скаргу для відповідача та третьої особи - 850 грн., підготовка заяви про вирішення питання про судові витрати, підготовка супровідного листа для відповідача та третьої особи - 850 грн., участь у судовому засіданні 04.07.2019 - 4000 грн.

Колегія суддів вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача в суді апеляційної інстанції, оскільки об`єктивно відзив на апеляційну скаргу дублює пояснення, які надавалися у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, при цьому, доводи відзиву на апеляційну скаргу аналогічні доводам позовної заяви, а об`єм відзиву на апеляційну скаргу становить сукупно 10 аркушів, крім того, підготовка та виготовлення копій доказів та копій відзиву на апеляційну скаргу для відповідача та третьої особи та підготовка заяви про вирішення питання про судові витрати, підготовка супровідного листа для відповідача та третьої особи не є послугами адвоката щодо надання правової допомоги клієнта, та має включатися до оплати послуг за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, а тому, колегія вважає, що 4000 грн. є співрозмірною сумою з наданими адвокатом послугами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що о послуга вивчення нормативно-правових актів, судової практики , вартість якої становить 3400 грн., охоплюється загальною діяльністю адвоката та має входити до складу послуги підготовка відзиву на апеляційну скаргу .

Також, за представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції позивачем сплачено адвокату 4000 грн. (1 година), що є неспівмірним з витраченим адвокатом часом, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, судове засідання в суді апеляційної інстанції тривало близько 13 хвилин, а тому, колегія суддів вважає, що 500 грн. є співрозмірною сумою з наданням адвокатом таких послуг.

Отже, проаналізувавши розрахунок та надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності розподілу судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі - 4500 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року залишити без змін.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року в частині стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6401 (шість тисяч чотириста одна) грн. 25 коп. скасувати, та в цій частині стягнення з Головного управління ДФС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесених витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

В іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року залишити без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська 13/1, кім. 406, код ЄДРПОУ 38451405) понесені ним витрати в суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05 липня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов