Постанова

від 09.12.2019 по справі 826/14532/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа №826/14532/18

адміністративне провадження №К/9901/21891/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

секретар судового засідання Кривда В.І.,

представники: позивача - Сюренко М.О., відповідача - Сваток І.Г.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019 (суддя - Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 (головуючий суддя - Ключкович В.Ю., судді - Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ", Товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, з урахуванням зміни предмета позову, до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ДКС України, Казначейство), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС, яка полягає в невиконанні покладених законом та підзаконними актами обов`язку щодо надання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 10' 801' 220,00 грн; зобов`язати ГУ ДФС подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Товариству надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток у розмірі 10' 801' 220,00 грн; встановити ГУ ДФС десятиденний строк для подання до суду звіту про виконання рішення з дня набрання законної сили; стягнути на користь Товариства понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 Товариство сплатило авансові внески з податку на прибуток та згідно з його особовим рахунком як платника податків станом на 24.09.2018 у нього є переплата з податку на прибуток в зазначеній сумі. Товариством були здійснені дії, передбачені статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК), для повернення надміру сплачених грошових коштів із зарахуванням їх на його банківський рахунок. Однак, контролюючим органом відповідних законодавчо визначених дій по поверненню надміру сплачених коштів не вчинено: не виконано обов`язку щодо складання висновку про повернення ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" переплати з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 10' 801'220,00 грн та не подано цей висновок для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 18.02.2019 позов ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" задовольнив повністю: визнав протиправною бездіяльність ГУ ДФС щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" надмірно сплачених грошових зобов`язань у розмірі 10' 801' 220,00 грн; зобов`язав ГУ ДФС підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 10' 801' 220,00 грн; стягнув на користь ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС; встановив ГУ ДФС строк у десять днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання звіту про виконання рішення.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 задоволено заяву ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" про розподіл судових витрат: стягнуто на користь ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39' 500,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.07.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві задовольнив частково: рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2019 залишив без змін; додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 в частині стягнення на користь ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6401,25 грн скасував та в цій частині у задоволенні заяви про стягнення з ГУ ДФС на користь ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" витрат на професійну правничу допомогу відмовив; в іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 залишив без змін.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність бездіяльності ГУ ДФС щодо неподання до органу ДКС України висновку про повернення позивачу надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 10' 801' 220,00 грн та зобов`язання вчинити такі дії обґрунтований тим, що відповідач відповідно до вимог статті 43 ПК зобов`язаний був не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку із дня подання позивачем заяви про повернення цієї суми податку підготувати відповідний висновок та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, проте таких дій не вчинив. Стосовно доводів відповідача, що повернення надміру сплачених сум податкових зобов`язань можливе після проведення документальної перевірки Товариства, суди попередніх інстанцій з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.06.2018 у адміністративній справі №805/2908/17-а (К/9901/406/17) зазначили, що норми Податкового кодексу України та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, не ставлять у залежність надання контролюючим органом висновку про повернення платнику податків помилково або надміру сплачених до бюджету коштів від обов`язкового проведення документальної перевірки платника податків.

ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

У касаційній скарзі відповідач не заперечує, що станом на 24.09.2018 в інтегрованій картці ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" за кодом бюджетної класифікації 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств) обліковувалась переплата в розмірі 10' 956' 420,34 грн, яка виникла внаслідок сплати Товариством авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік (з врахуванням поданого 04.09.2018 Товариством уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств до податкової декларації за 2015 рік про збільшення податкових зобов`язань на 7' 664' 078 грн). При цьому вказує, що в інтегрованій картці платника податків лише відображаються ті операції, що декларує платник, перевірка правильності яких можлива лише під час перевірки. У плані-графіку про проведення документальних планових перевірок на 2018 рік було передбачено проведення перевірки ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" за період діяльності з 01.01.2015 по 30.06.2018, але у зв`язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням контролюючий орган не зміг перевірити достовірність даних в поданих Товариством податкових деклараціях за 2015 рік. Ці обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її задоволення, вважає скаргу безпідставною, просить залишити оскаржувані відповідачем судові рішення без змін.

Межі касаційного перегляду справи встановлені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" сплатило авансові внески з податку на прибуток в загальній сумі 10' 801' 220,00 грн, що підтверджено наявними у справі копіями платіжних доручень від 20.01.2015 №239, від 13.02.2015 №907, від 23.03.2015 №1564, від 24.04.2015 №2085, від 15.05.2015 №2284, від 18.06.2015 №2951, від 21.07.2015 №3665, від 20.08.2015 №4325, від 18.08.2015 №4784, від 20.10.2015 №283, від 24.11.2015 №5240, від 29.12.2015 №5464, виписок банку та скрін-шоту сторінки з електронного кабінету платника податків щодо стану розрахунків із бюджетом станом на 30.11.2018 (сальдо розрахунків складає 10' 956' 420,34 грн).

У податкові (звітні) періоди 2015, 2016 та 2017 роки ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" отримало збиток від господарської діяльності в розмірі 41' 206'170,00 грн, 71' 385' 853,00 грн та 3' 871' 481,00 грн відповідно.

12.07.2018 та 23.08.2018 ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" зверталося із заявами до ГУ ДФС про повернення надміру сплачених до бюджету сум податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 10' 801' 220,00 грн як авансових платежів при відсутності об`єкта оподаткування за цей податковий (звітний) період з перерахуванням суми, що підлягає поверненню на банківський рахунок.

У листах-відповідях від 27.07.2017 та від 31.08.2018 на заяви позивача ГУ ДФС визнало, що станом на день звернення із заявами про повернення коштів в інтегрованій картці ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" обліковувалась переплата податку на прибуток в розмірі 18' 620' 498,34 грн, а сума нарахованих та сплачених Товариством авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік становить 10' 801' 220,00 грн. При цьому ГУ ДФС повідомило Товариство про залишення його зави без розгляду з тих підстав, що переплата з податку на прибуток, що обліковується в інтегрованій картці ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ", підлягає перевірці, оскільки у період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" перебувало на обліку в Офісі великих платників податків ДФС, у зв`язку з чим облікові відомості про проведення облікових операцій в інтегрованій картці ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" за цей період відсутні. Крім того, ГУ ДФС вказало, що: сума нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік становить 10' 801' 220,00 грн; однак у звітній податковій декларації за 2015 рік Товариство не врахувало показники декларації за три квартали 2015 року та безпідставно зменшило податкові зобов`язання додатково на 7' 664' 078,00 грн, у зв`язку з чим питання про повернення надміру сплаченого податку на прибуток може бути розглянуто після виправлення помилок у податковій декларації за 2015 рік, проведення відповідних розрахунків в інтегрованій картці платника податку на прибуток, визначення суми переплати та здійснення контрольно-перевірочних заходів.

Правильність встановлення судом викладених обставин у справі сторони не оспорюють.

За визначенням підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Підстави та умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені встановлені статтею 43 ПК.

Так, пунктом 43.1 цієї статті встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4 цієї статті).

Згідно з пунктом 43.5 статті 43 ПК контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань регламентовано також Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затверджений, відповідно до статті 43 ПК наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124; чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).

Отже, за правилами пункту 43.5 статті 43 ПК та пункту 7 Порядку, положення яких аналогічні за змістом, контролюючий орган готує висновок про повернення надміру (помилково) сплачених сум податкових платежів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що сума надміру сплаченого позивачем грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2015 рік склала 10' 801' 220,00 грн внаслідок сплати з 01.01.2015 по 31.12.2015 до Державного бюджету України авансових платежів з податку на прибуток підприємств, тоді як за 2015 рік позивач не мав об`єкта оподаткування. Юридичний склад факту переплати податку та факту звернення позивача із заявою про повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання з податку на прибуток став підставою для виникнення у позивача права на повернення з бюджету надміру сплаченого податку. Факт надмірної сплати позивачем податку у сумі 10' 801' 220,00 грн контролюючим органом не спростовано.

Стосовно доводів відповідача щодо перевірки наявності переплати як обов`язкової умови, за якої з огляду на подання позивачем уточнюючої декларації може бути надано висновок про повернення позивачу з бюджету суми податку, слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 50.3 ПК у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Тобто, цією нормою передбачена податкова перевірка періоду, що виправляється і який перевірявся.

При цьому саме по собі подання уточнюючої декларації не є приводом для проведення позапланової перевірки, а норми чинного законодавства не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування надміру сплачених до бюджету коштів обов`язкове проведення документальної перевірки.

Аналогічний правовий висновок Верховний Суду висловив у постанові від 26.06.2018 у справі №805/2908/17-а.

За таких обставин та з урахуванням наведеного судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій про зобов`язання відповідача до виконання визначеної правовими нормами компетенції щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету та зобов`язання відповідача надати такий висновок відповідають нормам матеріального права.

Ухвалені у цій справі судові рішення відповідають правовому висновку Верховного Суду України, викладеного в постановах від 16.09.2015 у справі №21-881а15, від 17.11.2015 у справі № 21-4371а15, від 02.12.2015 справі №21-2650а15, від 20.04.2016 №21-452а16, від 07.03.2017 у справі №820/19449/14, що належним способом захисту порушеного права платника податків є зобов`язання контролюючого органу виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов`язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає поверненню з бюджету.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 за позовом ТОВ "Аскоп-Україна" до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ГУ ДКС України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності й стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ відступила від такого правового висновку Верховного Суду України, визначивши, що належним способом захисту порушеного права платника податків є стягнення з державного бюджету надміру сплачених коштів.

Ця постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднена 14.03.2019, тому відсутні підстави вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норму частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 250, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак,

Судді Верховного Суду