Рішення

від 11.06.2019 по справі 911/2825/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2825/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Дудник П.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції

01103, м. Київ, Печерський р-н, б-р Дружби Народів, буд. 28, код ЄДРПОУ 40381452

до 1) Здорівської сільської ради

08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Соборна, буд. 175, код ЄДРПОУ 04359264

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будівельний альянс"

08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 40112427

про визнання договору недійсним

за участі представників сторін:

позивача - Шульга О.Г. (довіреність № 16/18 від 11.04.2018, довідка від 28.05.2019 № 101/19-59, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 28.01.2003);

відповідача - 1 - Задніпряний В.В. (посвідчення № 6004/10 від 24.03.2017);

відповідача - 2 - не з`явився;

обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 2933/18 від 18.12.2018) Національного агентства з питань запобігання корупції до Здорівської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будівельний альянс" про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що договір підряду від 14.08.2017 № 54, що укладений між відповідачами, на момент його укладення суперечив вимогам частини 1 статті 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтям 8, 12 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", частині 1 статті 3 Закону України "Про публічні закіпівлі".

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 1182/19 від 21.01.2019).

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.02.2019.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3790/19 від 25.02.2019).

У судове засідання 26.02.2019 з`явився представник позивача, представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2019 розгляд справи відкладено до 19.03.2019.

Через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем-1 подано до матеріалів справи додаткові докази (вх. № 5501/19 від 19.03.2019).

Через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано заяву про витребування доказів (вх. № 5502/19 від 19.03.2019).

Через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем - 2 подано відзив на позовну заяву (вх. 6418/19 від 19.03.2019).

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2019 задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено підготовче засідання у справі 911/2825/18 на 02.04.2019.

Через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 6172/19 від 27.03.2019).

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2019 відкладено підготовче засідання у справі 911/2825/18 на 16.04.2019.

Через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подані додаткові пояснення щодо клопотання про призначення експертизи (вх. № 7522/19 від 15.04.2019).

Через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем - 1 подані додаткові докази на виконання ухвал господарського суду Київської області від 19.03.2019 та 02.04.2019 (вх. №7676/19 від 16.04.2019).

Через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем - 1 подано клопотання про приєднання доказів та допит свідка (вх. № 7675/19 від 16.04.19).

У судовому засіданні 16.04.2019 постановлені ухвали, без оформлення окремим процесуальним документом, із занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи та про відмову у задоволенні клопотання відповідачів про виклик свідка - ОСОБА_1 . При відмові в експертизі судом враховано, що до предмету позову не входить застосування наслідків недійсності правочину, а підставами позову визначено лише порушення під час укладання спірного договору вимог антикорупційного законодавства, отже, питання, що ставились на розгляд експерту щодо належності підрядних робіт, що здійснені за договором, не входять до обставин, що підлягають встановленню у даній справі. Стосовно виклику свідка, судом врахована відсутність відповідної заяви свідка та невідповідність клопотання вимогам частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої виклик свідка ініціює особа, яка має сумнів щодо змісту вказаної заяви, натомість, у даному випадку, відповідачі не вказали для встановлення яких саме обставин має бути викликаний свідок та у чому полягає спірність, яку його допит має врегулювати, пояснення представника про необхідність подивитись на свідка суд вважає неприйнятними.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 14.05.2019.

У судовому засіданні 14.05.2010 оголошено перерву до 28.05.2019, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неможливістю вирішення спору у даному судовому засіданні, з метою забезпечення сторонам достатнього часу на виступи, встановлення обставин справи та дослідження доказів.

Через канцелярію господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яка обґрунтована тим, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2., який балотується на посаду Здорівського сільського голови.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2019 у задоволенні заяви про залучення третьої особи відмовлено повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2019 клопотання Здорівської сільської ради (вх. № 9746/19 від 17.05.2019 ) про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено, судове засідання 28.05.2019 оголошене закритим.

У судовому засіданні 28.05.2109 оголошено перерву до 11.06.2019, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення спеціаліста (вх. № 11222/19 від 05.06.2019), яка обґрунтована необхідністю залучення ОСОБА_2. до участі у справі в якості спеціаліста для звернення ним уваги суду на характерні обставини чи особливості доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_2. (вх. № 11222/19 від 05.06.2019) про залучення спеціаліста у справі № 911/2825/18 відмовлено повністю.

У судове засідання 11.06.2019 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та представник відповідача-1, який заперечував проти задоволення позову, представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, судом повідомлений.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.06.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що договір підряду від 14.08.2017 № 54, що укладений між відповідачами, на момент його укладення суперечив вимогам частини 1 статті 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтям 8, 12 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", частині 1 статті 3 Закону України "Про публічні закіпівлі" та з цих підстав має бути визнаний судом недійсним.

Аргументи Національного агентства з питань запобігання корупції

1. Розпорядженням Здорівського сільського голови № 56 від 25.11.2015 на підставі рішення Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області № 3-2-VII від 24.11.2015 ОСОБА_3 зараховано на посаду секретаря Здорівської сільської ради з покладенням на неї обов`язків секретаря виконавчого комітету ради.

Рішенням Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області від 29.01.2016 № 32-4-VII достроково припинено повноваження Здорівського сільського голови ОСОБА_4 . з одночасним покладенням його обов`язків на секретаря Здорівської сільської ради ОСОБА_1.

Між Здорівською сільською радою Васильківського району Київської області, в особі виконуючої обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_3 (далі-замовник, відповідча-1) та ТОВ БК Будівельний альянс в особі директора Панаська О.Г. (далі-підрядник, відповідач-2) укладено договір підряду №54 від 14.08.2017 на виконання будівельних робіт в селі Здорівка Васильківського району Київської області.

З інформації Фастівського МРВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області (лист від 15.02.2018 № 51/34-221), відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (лист від 26.01.2018 № 1159/03-01-44), відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб (відповідь на запит від 16.02.2018 № 5136) слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , батько секретаря Здорівської сільської ради - виконуючої обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_3., у період з лютого по жовтень 2017 року працював у ТОВ БК Будівельний альянс .

Факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ТОВ БК Будівельний альянс також підтверджується листом товариства від 08.11.2017 № 1/11/2017.

Вказане свідчить про наявність у секретаря Здорівської сільської ради - виконуючої обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_3. приватного інтересу у відносинах Здорівської сільської ради із ТОВ БК Будівельний альянс , зумовленого наявністю сімейних відносин із працівником цього товариства ОСОБА_1 .

За період з лютого по жовтень 2017 року, коли у ТОВ БК Будівельний альянс працював ОСОБА_1 а виконуючою обов`язки Здорівського сільського голови була ОСОБА_1., згідно з відомостями інформаційно-телекомунікаційної системи Prozorro , укладено із ТОВ БК Будівельний альянс більше тридцяти договорів на виконання робіт і надання послуг у сфері будівництва та благоустрою території та фактично визначено це товариство основним контрагентом Здорівської сільської ради Київської області за відсутності будь-якої конкуренції з боку інших можливих постачальників робіт і послуг для Здорівської сільської ради.

Отже, між приватним інтересом секретаря Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області - виконуючої обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_1. та її представницькими повноваженнями, пов`язаними із вчиненням дій від імені та в інтересах територіальної громади села Здорівка Васильківського району Київської області та Здорівської сільської ради, виникла суперечність, яка вплинула на об`єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, пов`язаних із обранням ТОВ БК Будівельний альянс постачальником робіт для Здорівської сільської ради та укладенням спірного договору.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 28 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_3 . як секретар Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області та виконуюча обов`язки Здорівського сільського голови зобов`язана вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів і повідомляти, не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, Національне агентство (враховуючи перебування на посаді, яка не передбачає наявність безпосереднього керівника).

2. Позивач, у межах реалізації повноважень з мониторінгу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, виявив порушення ОСОБА_3 вимог Закону України Про запобігання корупції в наслідок чого, за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частинами 1, 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесено постанову від 18.06.2018, згідно з якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, що, у свою чергу, також підтверджує порушення вимог Закону України Про запобігання корупції , наслідком чого є визнання недійсним договору підряду № 54 від 14.08.2017 на підставі статті 215 Цивільного кодексу України .

Агрументи Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будівельний альянс

1. Відносно аргументів позивача про визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначено, що згідно з постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2018 у справі про адміністративне правопорушення за № 362/1321/18 визнано винною ОСОБА_1. за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, тобто, висновок позивача про укладення спірного договору внаслідок вчинення виконуючою обов`язки Здорівського сільського голови адміністративного правопорушення не відповідає дійсності, оскільки, зазначені обставини в адміністративній справі не встановлювались.

2. Крім того, позивачем зазначено, що він звертається до господарського суду у зв`язку з порушенням інтересів держави, проте, згідно з частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, тобто, позивач не є суб`єктом звернення до суду в інтересах держави та не має право звертатися до суду з даним позовом.

3. Також, ОСОБА_3 , на виконання статті 28 Закону України Про запобігання корупції направила на адресу позивача лист-повідомлення № 239/02-12 від 10.10.2017 про надання роз`яснень щодо існування конфлікту інтересів, проте, жодної відповіді на зазначений лист відповідач-1 не отримував, тобто, з урахуванням дати сплати грошових коштів за виконані роботи - 27.10.2017, що підтверджується відтиском печатки Василькіського управління державної казначейської служби України Київської області на довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2017 року за Договором № 54 від 14.08.2017, відтак, очевидно, що ОСОБА_3 , виконуючи обов`язки Здорівського сільського голови, не порушила вимоги Закону України Про запобігання корупції , оскільки, звернулась до уповноваженого органу за роз`ясненнями, проте, у визначений законом термін жодної відповіді не отримала.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У частині першій статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено: територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктами 27, 43 частини 1 статті 26 Закону України Про місце самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється: прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Статтею 45 Закону України Про місце самоврядування в Україні встановлено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори. Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною 12 статті 46 Закону України Про місце самоврядування в Україні сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону України Про місце самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України Про місце самоврядування в Україні ).

Відповідно до статті 59-1 Закону України Про місце самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

З аналізу Закону України Про місце самоврядування в Україні вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу.

Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов`язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.

З аналізу частини 2 статті 59-1 Закону України Про місце самоврядування в Україні вбачається, що обов`язки щодо попередження конфлікту інтересів покладено не лише на особу, уповноважену на задійснення владних управлінських функцій, але і на відповідну постійну комісію ради.

Необхідно зважати, що у названому Законі надано визначення постійної комісії та її повноваження.

У частині 1 статті 47 Закону України Про місце самоврядування в Україні закріплено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Отже, як склад ради, так і склад її органів, утворюють саме депутати цієї ради, які і приймають відповідні рішення у межах компетенції ради на її сесії.

Тому вважати, що за наявності конфлікту інтересів у одного депутата ради це не зачіпає будь-яким чином інших депутатів, не можна. Такий висновок ґрунтується на тому, що певна кількість депутатів входить до постійної комісії, яка в обов`язковому порядку має бути створена відповідною радою саме для запобігання та урегулювання конфлікту інтересів у депутата ради.

Закон України Про запобігання корупції визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

Відповідно до статті 1 Закону України Про запобігання корупції надано значення термінів, які у ньому вживаються: близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень .

Статтею 3 Закону України Про запобігання корупції визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно з пунктами 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктом б пункту 1 частини першої статті 3 Закону України Про запобігання корупції суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 35 Закону України Про запобігання корупції визначено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування та зазначено, що Правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Разом з тим, у частині 2 статті 35 Закону України Про запобігання корупції зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до пункту 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 № 839 (далі - Методичні рекомендації) зазначено, що за частиною 2 статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Згідно з частиною 1 статті 67 Закону України Про запобігання корупції нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема НАЗК, органу місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 5 Конвенції ООН проти корупції від 31.10.2003, яка набрала чинності для України з 01.01.2010, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (далі - Конвенція ООН проти корупції) передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності.

Кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів (частина четверта статті 7 Конвенції ООН проти корупції).

Згідно із частиною 4 статті 8 Конвенції ООН проти корупції кожна Держава-учасниця розглядає, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, можливість запровадження заходів і систем, які сприяють тому, щоб державні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стало відомо під час виконання ними своїх функцій.

Статтею 19 Конвенції ООН проти корупції встановлено, що кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто, здійснення будь-якої дії чи утриманні від здійснення дій, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Статтею 34 Конвенції ООН проти корупції врегульовано щодо наслідків корупційних діянь, а саме: з належним урахуванням добросовісно набутих прав третіх осіб кожна Держава-учасниця вживає заходів, відповідно до основоположних принципів свого внутрішнього права, щоб врегулювати питання про наслідки корупції. У цьому контексті Держави-учасниці можуть розглядати корупцію як фактор, що має значення в провадженні про анулювання або розірвання контрактів, або відкликання концесій або інших аналогічних інструментів, або вжиття заходів для виправлення становища, яке склалося.

Саме ці вимоги Конвенції ООН проти корупції знайшли своє відображення та уточнення у відповідних нормах Закону № 1700-VII.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між Здорівською сільською радою Васильківського району Київської області, в особі виконуючої обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_1. та ТОВ БК Будівельний альянс , в особі директора Панаська О.Г., укладено договір підряду №54 від 14.08.2017 на виконання будівельних робіт у селі Здорівка Васильківського району Київської області.

16.08.2017 між сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 на суму 979881,60 грн.

10.10.2017 ОСОБА_3 , на виконання статті 28 Закону України Про запобігання корупції , направила на адресу позивача лист-повідомлення № 239/02-12 про надання роз`яснень щодо існування конфлікту інтересів, проте, жодної відповіді на зазначений лист відповідач-1 не отримував.

25.10.2017 сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року на суму 175988,82 грн. та довідку Кб-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2017 року на суму 155870,42 грн., в тому числі ПДВ 192645,07 грн., яка сплачена Васильківським управлінням державної казначейської служби України Київської області.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2018 у справі про адміністративне правопорушення за № 362/1321/18 визнано винною ОСОБА_1. за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

1. Відносно аргументів відповідача-1 про відсутність повноважень у позивача на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Закону України Про запобігання корупції нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Тобто, з урахування предмету та підстав позову, суд дійшов висновку, що Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось до суду з позовною вимогою про визнання недійним договору № 54 від 14.08.2017 у межах своїх повноважень, передбачених статтею 67 Закону України Про запобігання корупції .

2. Відносно аргументів відповідача - 1 про звернення з повідомленням до позивача про надання роз`яснень відносно конфлікту інтересів, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Відповідно до частин 3, 5 Закону України Про запобігання корупції Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів. У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Тобто, з урахуванням дати підписання: договору № 54 від 14.08.2017, акту приймання виконаних будівельних робіт від 18.08.2017 та наявного у матеріалах справи наказу № 23-к від 31.10.2017, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача-2 на посаді комірника з 07.02.2017 по 31.10.2017 та дату направлення листа-вимоги на адресу позивача - 10.10.2017, очевидно, що відповідач-1, в особі виконуючого обов`язки голови Здорівської сілької ради, порушив вимоги частини 1 статті 28 Закону України Про запобігання корупції відносно повідомлення позивача, не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, про наявність у неї конфлікту інтересів.

Відповідачем-1 не доведено, що ОСОБА_3 дізналась чи повинна була дізнатись про наявність у неї конфлікту інтересів саме 09.10.2017, тобто, матеріалами справи не підтверджено здійснення ОСОБА_3 дій, необхідних для запобігання конфлікту інтересів у визначений Законом України "Про запобіганнян корупції" строк.

Також, суд зазначає, що частиною 2 статті 35 Закону України Про запобігання корупції визначено, що член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Крім того, у частині 2 статті 35 Закону України Про запобігання корупції передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. З урахуванням вимог статтей 59-1 та 47 Закону України Про місцеве самоврядування необхідно зазначити, що про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і член відповідної постійної комісії сільської ради, до обов`язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, якому було відомо про родинні зв`язки між виконуючим обов`язки голови Здорівської сільської ради та особою, яка є працівником підприємства, з яким укладається договір підряду.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що при укладенні договору № 54 від 14.08.2017 на сесії Здорівської сільської ради розглядалось питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів у ОСОБА_3 .

Також не надано доказів того, що при розгляді питання щодо укладення договору підряду, депутати сільської ради, які входять до постійної комісії, яка уповноважена вирішувати питання конфлікту інтересів, вирішували вказане питання.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про порушення виконуючою обов`язки голови Здорівської сільської ради ОСОБА_1., під час укладення договору № 54 від 14.08.2017, вимог статті 28 Закону України Про запобігання корупції .

3. Відносно визнання недійсним договору № 54 від 14.08.2017, укладеного між Здорівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будівельний альянс суд зазначає таке.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати у судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Отже, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні порушено господарську компетенцію.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні наведених норм, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що укладений між Здорівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Договір № 54 від 14.08.2017 суперечить вимогам Закону України Про запобігання корупції , що є порушенням частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, і вказана обставина згідно з статтею 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним, що кореспондується із зобов`язаннями України за Конвенцією ООН проти корупції. При цьому, вимоги заінтересованої особи - позивача як уповноваженого державною органу, що здійснює діяльність із запобігання корупції, про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину, тобто, відсутності договірних відносин, що виникли за існування конфлікту інтересів та пов`язаною із цим невизначеністю щодо укладення спірного Договору на конкурентних засадах. Зважаючи на неприпустимість існування правовідносин, умови яких визначені за вказаних умов, суд дійшов висновку, що, у даному випадку, визнання договору недійсним являється належним способом захисту порушеного права громади села Здорівка Васильківського району Київської області на розпорядження бюджетними коштами відповідно до вимог законодавства, зокрема, з дотриманням конкурентних процедур та контролем посадовими особами органу місцевого самоврядування можливих випадків наявності конфлікту інтересів при прийнятті управлінських рішень, порушення якого встановлено судом.

Частинами 1, 3, 4 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі, Руїз Торіха проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд-

вирішив:

1. Позов (вх. № 2933/18 від 18.12.2018) Національного агентства з питань запобігання корупції до Здорівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будівельний альянс" про визнання договору недійсним задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір підряду від 14.08.2017 № 54, укладений між Здорівською сільською радою Васильківського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю БК Будівельний альянс .

3. Стягнути зі Здорівської сільської ради (08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Соборна, буд. 175, код ЄДРПОУ 04359264) на користь Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, Печерський р-н, б-р Дружби Народів, буд. 28, код ЄДРПОУ 40381452) 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня) судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будівельний альянс" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 40112427) на користь Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, Печерський р-н, б-р Дружби Народів, буд. 28, код ЄДРПОУ 40381452) 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня) судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.07.2019.

Суддя С.О. Саванчук