Постанова

від 04.07.2019 по справі 821/2090/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2019 року

Київ

справа №821/2090/14

адміністративне провадження №К/9901/5609/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року (суддя Дубровна В.А.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року (судді: Милосердний М.М. (головуючий), Бітов А.І., Ступакова І.Г.)

у справі № 821/2090/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Агротехмонтаж

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Агротехмонтаж (далі - ТОВ ВКФ Агротехмонтаж ) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року № 0000511502 та № 0000501502.

Вказані вимоги позивача ґрунтуються на тому, що дії ТОВ ВКФ Агротехмонтаж з визначення суми бюджетного відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року повністю відповідають вимогам статті 200 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що висновок ДПІ у м. Херсоні про зменшення та збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 390 897 грн є необґрунтованим, оскільки згідно з актом перевірки від 26 травня 2014 року № 249/21-03-15-02/24121197 податковий орган підтвердив фактичну сплату сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування, не встановив будь-яких порушень при формуванні показників податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, від`ємного значення.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 12 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, позов ТОВ ВКФ Агротехмонтаж задовольнив частково:

- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року № 0000511502 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 390 897 грн;

- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року № 0000501502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 1 390 897 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 714 012,75 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що норми Податкового кодексу України не обмежують право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами відповідного податкового періоду та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на бюджетне відшкодування, за винятком строку, який визначений у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Херсоні звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також неправильну оцінку наявних у матеріалах справи доказів, просила скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ ВКФ Агротехмонтаж відмовити в повному обсязі.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року щодо збільшення та зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 390 897 грн прийнято ним правомірно, оскільки при декларуванні спірної суми бюджетного відшкодування у лютому 2014 році позивачем неправомірно включено до розрахунку бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, які фактично були сплачені у попередніх періодах з квітня 2011 року по січень 2014 року, що є порушенням пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року відкрито касаційне провадження.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

18 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 19 березня 2014 року ТОВ ВКФ Агротехмонтаж подало до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року з додатками до неї, в яких зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 1 466 105 грн (ряд. 23, 23.1):

- у додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року Довідка щодо залишку суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду визначено, що залишок від`ємного значення попереднього податкового періоду (ряд. 22 декларації) складається із сум податку на додану вартість, які виникли у квітні-грудні 2011 року, січні-червні 2012 року, серпні-грудні 2012 року, січні - травні 2013 року, липні-серпні 2013 року, жовтні-грудні 2013 року, січні 2014 року; частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах та не погашена податковими зобов`язаннями попередніх податкових періодів, складає 1 466 105 грн;

- у додатку № 3 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року Розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 1 466 105 грн;

- у додатку № 4 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) містить прохання перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 1 466 105 грн.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Так, у травні 2014 року ДПІ у м. Херсоні провела позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, березень 2014 року, за результатами якої склала акт від 26 травня 2014 року № 249/21-03-15-02/24121197.

Відповідно до висновків вказаного акта перевірки податковий орган встановив порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:

- пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за квітень 2011 року на суму 7124 грн; за травень 2011 року - 21 090 грн; за червень 2011 року - 5522 грн; за липень 2011 року - 6248 грн; за серпень 2011 року - 1536 грн; за вересень 2011 року - 1874 грн; за жовтень 2011 року - 13 грн; за листопад 2011 року - 3898 грн; за грудень 2011 року - 451 грн; за січень 2011 року - 4615 грн, що загалом складає 52 371 грн;

- пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2014 року на суму 74 257 грн;

- пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2014 року на суму 1 390 897 грн та заниження суми бюджетного відшкодування по податковим деклараціям за травень 2011 року - січень 2014 року, що загалом складає 1 390 897 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м. Херсоні 05 червня 2014 року прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000511502 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 390 897 грн та № 0000501502 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 1 465 154 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 732 577 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (пункт 200.6 статті 200 Податкового кодексу України).

За положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Зі змісту наведених норм вбачається, що платник податку у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від`ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від`ємного значення з податку на додану вартість до податкового кредиту наступного податкового періоду. Зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.

При цьому, законодавчо встановлений порядок повернення з бюджету суми бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного зменшення суми бюджетного відшкодування у разі, якщо така сума не була своєчасно заявлена до відшкодування.

Це стосується і залишків від`ємного значення між сумою податкових зобов`язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Отже, норми Податкового кодексу України не обмежують право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами відповідного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на бюджетне відшкодування, за винятком строку, який визначений у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з актом перевірки від 26 травня 2014 року № 249/21-03-15-02/24121197 ДПІ у м. Херсоні підтверджено правомірність формування у відповідних звітних періодах податкового кредиту та від`ємного значення на суму податку на додану вартість у розмірі 1 390 897 грн. Зокрема, у додатку № 1 до вказаного акта перевірки податковим органом підтверджено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість до декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, з даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів, загальна сума податку на додану вартість складає 1 466 105 грн.

За таких обставин зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 1 390 897 грн згідно з декларацією з податку на додану вартість за лютий 2014 року лише на тій підставі, що таке відшкодування повинно бути заявлене у податкових періодах, наступних за його виникненням, не ґрунтується на нормах діючого податкового законодавства.

Відповідно до статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з податковим повідомленням - рішенням від 05 червня 2014 року № 0000501502 відповідачем застосовано до ТОВ ВКФ Агротехмонтаж штрафні санкції в розмірі 50 відсотків від суми завищення бюджетного відшкодування, як за повторно вчинене правопорушення.

Однак ДПІ у м. Херсоні не надано доказів повторного протягом 1095 днів зменшення суми бюджетного відшкодування, що свідчить про відсутність підстав у податкового органу для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків від завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що податкові повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року № 0000501502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 1 390 897 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 714 012,75 грн, а також № 0000511502 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 390 897 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги відповідача зводяться до відтворювання змісту акта перевірки та заперечень, наданих під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, відтак касаційна скарга ДПІ у м. Херсоні не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки належним чином проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова