Постанова

від 02.07.2019 по справі 826/16076/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2019 року

Київ

справа №826/16076/17

адміністративне провадження №К/9901/14781/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

за участю секретаря судового засідання Хомяка О. А.,

учасники справи:

представник позивача - Гаврилюк М. В.,

представник відповідача - Максименко А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 листопада 2018 року (суддя Шевченко Н. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року (судді Костюк Л. О., Бужак Н. П., Мельничук В. П.) у справі № 826/16076/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Адвансед Трейдінг Солюшнс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Адвансед Трейдінг Солюшнс (далі - ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс , Товариство) є юридичною особою, зареєстрованою 29 березня 2012 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві).

Головний державний ревізор-інспектор відділу спеціальних перевірок управління по взаємодії з правоохоронними та іншими органами Державної фіскальної служби у м. Києві, радник податкової та митної справи III рангу Нестеренко Яна Миколаївна на підставі направлення ГУ ДФС у м. Києві від 21 вересня 2017 року № 832/26-15-14-07-02, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2017 року у справі № 755/7227/17 (постановлена в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32017100040000029, внесеному до ЄРДР 15 травня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України), на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 18 вересня 2017року № 9350, провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю Перший будівельний Мегаполіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Вессанс за період із 29 березня 2012 року по 23 серпня 2017року.

Перевірку проведено з 22 по 27 вересня 2017 року з відома (в присутності) директора ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс Маслова О. А. та головного бухгалтера Гудзь О. В.

Згідно з висновками акта перевірки від 4 жовтня 2017 року № 150/26-15-14-07-02-10/38129075 порушення позивачем приписів податкового законодавства полягають у відсутності фактичних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

На підставі висновків акта перевірки встановлено порушення ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс вимог: пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено на 315502,00 грн податок на прибуток за І півріччя 2017 року та завищено на 2873200,00 грн суму від`ємного значення об`єкта оподаткування за І півріччя 2017 року; пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено на 177511,00 грн податок на додану вартість в періоді, що перевірявся.

18 жовтня 2017 року ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс подало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення на акт перевірки.

Листом від 27 жовтня 2017 року № 33981/10/26-15-14-07-02-15 контролюючий орган залишив висновки акта перевірки без змін, а заперечення без задоволення та прийняв податкові повідомлення-рішення від 1 листопада 2017 № 2682615147, № 2672615147, № 2692615147.

ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс подало скаргу до Державної фіскальної служби України на вищевказані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої листом від 28 листопада 2017 року № 27867/6199-99-11-01-01-25 Державна фіскальна служба України залишила скаргу без розгляду.

Товариство звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 1 листопада 2017 року: № 2682615147; № 2672615147; № 2692615147.

На обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, оскільки: всі господарські операції щодо взаємовідносин з його контрагентами підтверджуються належним чином оформленими первинними документами; ці операції пов`язані з господарською діяльністю позивача; учасники володіли спеціальною правосуб`єктністю; твердження ГУ ДФС у м. Києві про нереальність (фіктивність) операцій з контрагентами позивача та як наслідок, висновки про заниження на 315502,00 грн податку на прибуток за І півріччя 2017 року і завищення на 2873200,00 грн суми від`ємного значення об`єкта оподаткування за І півріччя 2017 року, а також заниження на 177511,00 грн податку на додану вартість, є такими, що не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 8 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року, адміністративний позов задовольнив.

Судові рішення мотивовано тим, що скасування ухвали суду, на підставі якої проведена перевірка суб`єкта господарювання, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, компетенції у податкового органу на прийняття актів індивідуальної дії (податкових повідомлень-рішень) та як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, на обґрунтування якої послалося на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами при розгляді справи.

ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс подало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на законність та обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень та просить залишити ці рішення без змін.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах наведених у касаційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

За правилами пункту 75. 1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Статтею 78 цього Кодексу визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, в силу вимог підпункту 78.1.11. пункту 1 цієї статті документальна позапланова перевірка здійснюється внаслідок отримання винесеного відповідно до закону судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4. статті 78 Податкового кодексу України).

Судами встановлено, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2017 року призначено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс по проведеним фінансово-господарським операціям щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс та ТОВ Вессанс за весь період взаємовідносин.

Ухвалою від 28 вересня 2017 року Апеляційний суд міста Києва апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2017 року повернув скаржнику.

Верховний Суд постановою від 25 вересня 2018 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою від 10 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2017 року скасував, клопотання слідчого про проведення позапланової документальної перевірки з питань дотриманням вимог податкового законодавства України ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс повернув.

Суди першої та апеляційної інстанції, вирішуючи спір у цій справі, помилково обмежились перевіркою доводів про скасування ухвали суду про призначення перевірки Товариства; не дослідили питання чи мали місце порушення податкового законодавства, які зазначені в акті перевірки в якості підстав визначення грошового зобов`язання.

Як встановлено судами, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2017 року призначено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс .

Відповідно до вимог пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України прийнято наказ від 18 вересня 2017 року № 9350 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс .

На підставі висновків акта перевірки від 4 жовтня 2017 року прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 1 листопада 2017 року.

Ухвалою від 10 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд скасував ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2017 року про призначення перевірки ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс .

Отже, на момент прийняття наказу про проведення перевірки, складення акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Адвансед Трейдінг Солюшнс та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2017 року була чинною і підлягала виконанню.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду доходить висновку, що оскільки податкова перевірка проводилась на виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2017 року (чинної на час проведення перевірки), то Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Висновки судів про задоволення позову виключно з мотивів скасування ухвали слідчого судді про призначення перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими, так як скасування ухвали про призначення перевірки, вже після її проведення, не може бути підставою для скасування донарахованих за наслідками перевірки податкових зобов`язань платника податків. На момент скасування ухвали (10 жовтня 2018 року) Київським апеляційним судом остання вичерпала свою дію.

Суди, рішення яких оскаржуються, всупереч вимог чинного законодавства взагалі не перевірили наявність порушення платником податків вимог податкового законодавства; вони помилково посилалися на аналогічну, на їх думку, практику Верховного Суду України щодо застосування норм права у спірних відносинах.

Так, у постанові від 27 січня 2015 року № 21-425а14 (на яку зроблено посилання) Верховний Суд України дійшов висновку про те, що з наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, обставини у справі, що розглядається, відмінні від обставин у справі № 21-425а14.

Суди також помилково застосували до спірних відносин частину четверту статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (яка передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом), посилаючись при цьому на судове рішення, ухвалене під час оскарження ухвали слідчого судді за нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Окрім того, суди дійшли помилкового висновку про те, що на підставі частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції про призначення перевірки, результати перевірки (докази) слід вважати здобутими з порушенням закону (недопустимими), які не можуть бути взяті до уваги.

В силу вимог підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За змістом пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Зі змісту пунктів 74.1. та 74.3. статті 74 вбачається, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді про проведення перевірки Товариства є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень, прийнятих у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, та керуючись статтями 344, 349, 353, 355, 356 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року у справі № 826/16076/17 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 5 липня 2019 року.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко