Постанова

від 03.07.2019 по справі 758/1969/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 758/1969/15-ц

Номер провадження № 22-ц/824/525/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М. , суддів Саліхова В.В., Шахової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Якушко Т. А.,

вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 червня 2015 року, ухвалене під головуванням судді Романа О. А., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У лютому 2015 року ПАТ УкрСиббанк звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором №11186673000 від 20 липня 2007 року (в системі обліку банку №11186673001) по кредиту та процентах у розмірі 118 556 доларів США 29 центів, що станом на 03 лютого 2015 року за курсом НБУ (16,146996 грн. за 1 долар США) еквівалентно 1 914 327 грн. 94 коп. та по пені у розмірі 25 294 грн. 77 коп., з яких: 108 165 доларів США 21 цент (що еквівалентно 1 746 543 грн. 21 коп.) - заборгованість за кредитом, у тому числі 9 166 доларів США 48 центів - прострочена заборгованість за строк з 18 квітня 2014 року по 03 лютого 2015 року; 10 391 доларів США 08 центів (що еквівалентно 167 784 грн. 73 коп.) - прострочена заборгованість за процентами за строк з 01 травня 2014 року по 19 січня 2015 року; 13 032 грн. 40 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 20 травня 2014 року по 03 лютого 2015 року; 12 262 грн. 37 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 20 травня 2014 року по 03 лютого 2015 року. Крім того, стягнути з відповідачів на користь ПАТ УкрСиббанк понесені судові витрати у розмірі 3 654 грн., а саме у рівних частках з кожного по 1 218 грн. 00 коп.

У квітні 2015 року ПАТ УкрСиббанк звернулось із заявою про збільшення розміру позовних вимог та просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 121 146 доларів США 88 центів, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотками у сумі 78 897 грн. 59 коп. та понесені судові витрати (т. І а.с.89).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 липня 2007 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 кредит у сумі 153 000 доларів США, а відповідач-1 зобов`язалась щомісяця повертати наданий кредит в обсязі та в терміни, що встановленні графіком погашення, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 20 липня 2017 року, якщо тільки не застосується інший термін повернення кредиту.

18 травня 2011 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, умовами якої визначено погашення кредитної заборгованості сплатою щомісячних ануїтетних платежів у розмірі 2 062 дол. США 18 числа кожного календарного місяця та подовжено строк користування кредитом до 20 липня 2022 року.

За користування кредитними коштами ОСОБА_2 зобов`язалась сплатити проценти у розмірі 13,2 % річних кожного місяця, а за користування кредитом понад встановлений договором строк з дати укладення додаткової угоди № 1 - у подвійному розмірі.

На забезпечення виконання кредитних зобов`язань, 18 травня 2011 року між банком укладено окремі договори поруки із поручителями: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 11 червня 2015 року ( т. І а.с. 108 - 110) позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк кошти в сумі 121 146, 88 доларів США, з яких 108 165,21 доларів США - заборгованість за кредитом, 12 981, 67 доларів США - відсотки за користування кредитом за період з 20 липня 2007 року по 18 березня 2015 року; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСибанк кошти в сумі 82 551 грн. 59 коп., з яких 38 489 грн. 74 коп. - пеня за порушення строків повернення кредиту в період з 20 травня 2014 року по 17 квітня 2015 року, 40 407 грн. 85 коп. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у період з 20 травня 2014 року по 17 квітня 2015 року, 3 654 грн. - сплачений судовий збір.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року (том І а.с. 151 - 153) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 04 січня 2017 року направив апеляційну скаргу в загальному порядку, в якій просив скасувати заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 червня 2015 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивував, зокрема, тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, їх недоведеності, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, судом не досліджено розрахунки, надані представником Банку, у зв`язку з чим суд дійшов помилкового висновку щодо дійсної заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11186673000 від 20 липня 2007 року та безпідставно стягнуто з відповідачів грошові кошти в сумі 121 146 доларів США 88 центів, а також 82 551 грн. 59 коп.

Виходячи з положень п.п.1.3.1 - 1.3.2, 5.1 - 5.2 Договору від 20 липня 2007 року, за користування кредитними коштами була встановлена процентна ставка у розмірі 13,2% річних, яка могла бути збільшена банком у випадках, передбачених п.5.2 вказаного Договору виключно за умови дотримання останнім встановленого порядку зміни процентної ставки. При цьому, у випадку, якщо банк не направив на адресу позичальника повідомлення про встановлення нового розміру процентної ставки, нова процентна ставка не застосовується, і діє розмір процентної ставки, встановлений за цим Договором у попередньому місяці.

Отже, жодного повідомлення банку про встановлення нового розміру процентної ставки на адресу позичальника, в період з 20 липня 2007 року по 17 квітня 2017 року, у порядку, передбаченому п.5.2 Договору від 20 липня 2007 року не надходило. У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо направлення банком такого повідомлення. За таких обставин, за період з 20 липня 2007 року по 17 квітня 2015 року діяла процентна ставка в розмірі 13,2%.

Проте, з наданих розрахунків вбачається, що Банк, здійснюючи нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом, незаконно та безпідставно періодично збільшував розмір процентної ставки з 13,2% до 15,2%, 26,4% та 30,4%. Такі незаконні дії Банку призвели до збільшення загальної суми нарахованих процентів за користування кредитом.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30 січня 2018 року (том ІІІ а.с. 28 - 30) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 121 146, 88 доларів США, а саме: 108 165, 21 доларів США - заборгованості за кредитом, 12 981, 67 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 78 897 грн. 59 коп. - пеня, що складається з 38 489 грн. 74 коп. - пені за порушення строків повернення кредиту та 40 407 грн. 85 коп. - пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк судові витрати у розмірі 1 218 грн. з кожного.

Постановою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року (том ІІІ а.с. 228 - 232) касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 січня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року прийнято до розгляду дану цивільну справу призначено у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Пархоменко С. С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача - Решетнік Ю. І . заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представники до суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення, у зв`язку з чим, керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу та завершити її розгляд без участі останніх.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення представника скаржника та представника позивача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2007 року між АКІБ УкрСиббанк , правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк , та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11186673000, відповідно до п. 1.1 якого банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі 153 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 772 650 гривень за курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у Договорі (т. І а.с. 12 - 16) .

Згідно Договору поруки № 247121 від 18 травня (т. І а.с. 26 - 28) та Договору поруки № 247122 від 18 травня 2011 року (т. І а.с. 29 - 31) ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідно виступили поручителями за Договором про надання споживчого кредиту № 11186673001 та зобов`язались перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх її зобов`язань.

Відповідно до розрахунку банку станом на 17 квітня 2015 року відповідачі мають заборгованість у розмірі 121 146 дол. США 88 центів, яка складається із: 108 165 дол. США 21 цент - заборгованості за кредитом; 12 981 дол. США 67 центів - процентів за користування кредитом в період з 20 червня 2011 року по 18 березня 2015 року та пені у розмірі 78 897 грн. 59 коп., яка складається із: 38 489 грн. 74 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 20 травня 2014 року по 17 квітня 2015 року; 40 407 грн. 85 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом в період з 20 травня 2014 року по 17 квітня 2015 року (т. І а.с. 90 -97).

Додатковою угодою № 1 від 18 травня 2011 року до Договору про надання споживчого кредиту № 11186673000 від 20 липня 2007 року змінено строк повернення кредиту до 20 липня 2022 року та змінено схему погашення кредиту (т. І а.с. 24 - 25). Крім того, даною угодою визначено розмір ануїтентного платежу - 2 062 дол. США та вказано, що він може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору.

Пунктом 4.1 даної угоди передбачено, що банк не користується своїм правом щодо нарахування пені в період з 18 травня 2010 року по 18 травня 2011 року.

Відповідно до пункту 6 цієї угоди за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. З розрахунків, наданих банком, які не викликають сумнівів у їх правильності, вбачається, що відповідачі мають заборгованість у розмірі 121 146 доларів США 88 центів та 78 897 грн. 59 коп.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Зі змісту ст. ст. 1048-1052 ЦК України вбачається, що істотними умовами кредитного договору є: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 554 ЦК України , у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 1.1, 1.2 договорів поруки від 18 травня 2011 року, які було укладено між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відповідно сторони домовились, що поручителі зобов`язуються перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх її зобов`язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11186673001.

Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Договору про надання споживчого кредиту № 11186673000 від 20 липня 2007 року за користування кредитними коштами протягом першим 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі 13,2 %. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов Договору. У випадку, якщо банк не повідомив платника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці.

Відповідно до підпункту 1.3.2 пункту 1.3 даного договору сторони також домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки на наступний місяць за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною першою пункту 5.2 договору.

Так, між позивачем та ОСОБА_2 було укладений кредитний договір № 11186673000 від 20 липня 2007 року, за умовами якого остання отримала кредитні кошти та взяла на себе зобов`язання щодо їх повернення у повному обсязі в терміни та розмірах, передбачених даним договором.

18 травня 2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11186673000, п. 1 якої передбачено, що сторони домовились, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11186673000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку банку, а саме № 11186673001 (реєстраційний номер договору).

Тобто, Договір про надання споживчого кредиту № 11186673000 від 20 липня 2007 року (т. І а.с. 12 - 16) та Додаткова угода № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11186673000 від 20 липня 2007 року є одним кредитним договором.

На забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, 18 травня 2011 року було укладено два договори поруки, відповідно до умов яких ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виступили поручителями та зобов`язались відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх зобов`язань перед кредитором, що виникли, на підставі Договору про надання споживчого кредиту № 11186673000 від 20 липня 2007 року та Додаткової угода № 1 до нього від 20 липня 2007 року.

Таким чином, у договорах поруки міститься посилання на Додаткову угоду № 1, якою сторони підтвердили свої зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту № 11186673000 від 20 липня 2007 року. Крім того, Додаткова угода, а саме п. 1, передбачає можливість використання як номеру Договору, зазначеного при його укладенні, так і реєстраційного номеру Договору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є солідарними боржникам. Разом з тим, враховуючи, що позивачем було укладено два окремі договори поруки з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , то відповідно ОСОБА_3 є солідарним боржником ОСОБА_2 за зобов`язаннями, а ОСОБА_1 в є також солідарним боржником ОСОБА_2 за зобов`язаннями.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав стягнення заборгованості, відповідно до розрахунку наданого банком станом на 17 квітня 2015 року, враховуючи, що жодного повідомлення від банку про встановлення нового розміру процентної ставки на адресу позичальника у порядку, передбаченому п. 5.2 договору, не надходило. Тому з діяла процентна ставка у розмірі 13,2 % річних, яка не змінювалась сторонами .

Таким чином, здійснюючи нарахування заборгованості за процентами за користування кредитом, ПАТ УкрСиббанк повинен був виходити із встановленої договором від 20 липня 2007 року процентної ставки у розмірі 13,2 %. Проте, з розрахунку банку від 17 квітня 2015 року вбачається неправомірне підвищення процентної ставки у період з 20 липня 2007 року по 17 квітня 2015 року, а тому такий розрахунок не береться до уваги судом апеляційної інстанції.

До суду апеляційної інстанцій позивачем було надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 11186673000 від 20 липня 2007 року, виходячи з процентної ставки 13,2 %, яка відповідає умовам кредитного договору. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів виходить саме з вищевказаного розрахунку, оскільки він відповідає умовам кредитного договору, погодженим між сторонами.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з квитанції № 0410001 від 03 лютого 2015 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 654 грн.,

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі по 1 218 грн. з кожного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 червня 2015 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , солідарно з ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер, НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства УкрСибббанк заборгованість за кредитом у розмірі 94 864,45 доларів США, яка складається з: 84 720,78 доларів США - заборгованість по кредиту, 10 143,67 доларів США - заборгованості по процентам за користування кредитом, та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в загальному розмірі 80 187 (вісімдесят тисяч сто вісімдесят сім) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , солідарно з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер, НОМЕР_3 , на користь Публічного акціонерного товариства УкрСибббанк заборгованість за кредитом у розмірі 94 864,45 доларів США, яка складається з: 84 720,78 доларів США - заборгованість по кредиту, 10 143,67 доларів США - заборгованості по процентам за користування кредитом, та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в загальному розмірі 80 187 (вісімдесят тисяч сто вісімдесят сім) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 судовий збір по 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень з кожного на користь Публічного акціонерного товариства УкрСибббанк .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 05 липня 2019 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: В.В. Саліхов

О.В. Шахова