Постанова

від 08.07.2019 по справі 910/2342/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2019 р. Справа№ 910/2342/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №910/2342/19 (суддя Спичак О.М.) за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Служби безпеки України про стягнення 22 810,27 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби безпеки України про стягнення 15 048,07 грн. пені, 833,91 грн. 3% річних та 6 928,29 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого природного газу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №910/2342/19 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 15 048,07 грн. пені, 833,91 грн. 3% річних та 6 928,29 грн. інфляційних втрат.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати отриманого природного газу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №910/2342/19 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на своєчасність виконання ним своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого природного газу.

Також, скаржник, посилаючись на встановлену п. 6.4 договору черговість погашення заборгованості, вказує на відсутність прострочення виконання ним грошових зобов`язань за договором.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі №910/2342/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №910/2342/19; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

При цьому, у вказаній ухвалі було відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про розгляд даної апеляційної скарги за участю представника Служби безпеки України.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Вказана ухвала була отримана позивачем та відповідачем - 03.06.2019, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк від сторін жодних клопотань до суду не надійшло.

В свою чергу, від позивача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Службою безпеки України (далі - покупець) 27.02.2015 було укладено договір № 2627/15-ТЕ(Т)-41 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), у відповідності до п.1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз-Україна" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 381 000,00 кубічних метрів з визначенням у даному пункті помісячних об`ємів.

Обсяги газу, що плануються передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно п. 5.2 договору ціна за 1 000 кубічних метрів природного газу становить 1 091,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1 000 кубічних метрів природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою № 4 сторонами погоджено доповнити п.6.3 договору, а саме погоджено включити умови наступного змісту: "За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором".

Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за, який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу.

Додатковими угодами №1 від 21.05.2015, №2, 3 від 28.12.2015 та № 6 від 31.12.2015 до умов договору вносилися зміни щодо ціни та об`ємів поставки газу.

У разі зміни уповноваженим органом ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов`язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п.5.3 договору).

На виконання умов вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв у 2015 році природний газ на загальну суму 748 806,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу.

У зв`язку з тим, що зобов`язання з оплати природного газу здійснювалося відповідачем з порушенням встановлених договором строків, позивачем нараховано покупцю пеню у розмірі 15 048,07 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 928,29 грн. та 3% річних у розмірі 833,91 грн.

З вимогою про стягнення зазначених сум позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як вже було зазначено, судом першої інстанції вказані вимоги задоволено в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідачем зобов`язання з оплати природного газу виконувались неналежним чином, тобто з порушенням строків, встановлених договором.

Так, за природний газ спожитий у січні 2015 р. відповідач розрахувався лише у квітні 2015 р., за газ спожитий у лютому 2015 р. - також у квітні 2015 р., за газ спожитий у березні 2015 р. - замість 15.04.2015 відповідач розрахувався 27.04.2015, за газ спожитий у квітні 2015 р. - замість 15.05.2015 р. відповідач розрахувався 27.05.2015 р., за газ спожитий у травні 2015 р. - замість 16.06.2015 відповідач розрахувався 22.06.2015 р., за газ спожитий у червні 2015 р. - відповідач розрахувався лише у серпні 2015 р., за газ спожитий у липні 2015р. - у вересні 2015 р., за газ спожитий у серпні 2015 р. - у вересні 2015 р., за газ спожитий у вересні 2015 р. - у листопаді 2015 р., за газ спожитий у жовтні 2015 р. - замість 17.11.2015 відповідач розрахувався 30.11.2015 р.

Отже, зобов`язання відповідача з оплати природного газу виконувались ним з простроченням, а тому доводи апелянта про протилежне колегією суддів відхиляються, оскільки не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

При цьому, посилання скаржника на те, що обставини своєчасності виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого природного газу підтверджуються наданими до суду першої інстанції копіями платіжних доручень не приймаються колегією суддів, оскільки зазначені платіжні документи підтверджують наведені вище судом обставини оплати відповідачем природного газу з простроченням.

Апелянт, обґрунтовуючи обставини відсутності прострочення виконання ним зобов`язань з оплати природного газу, посилається також на встановлену п. 6.4 договору черговість погашення заборгованості.

Так, згідно вказаного пункту договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

Отже, вказаним пунктом договору сторони визначили, зокрема, що у разі наявності заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця спочатку щодо інфляційних нарахувань, відсотків річних, пені та штрафів, а вже в останню чергу погашається основна сума боргу.

При цьому, з аналізу наведеної умови договору слідує, що порядок зарахування оплат, встановлений даним пунктом, передбачає погашення інфляційних нарахувань, відсотків річних, пені та штрафів, які нараховані на день платежу.

У даному випадку, станом на дати здійснення відповідачем оплат за отриманий природний газ, позивачем не нараховувалися інфляційні, відсотки річні, пеня та штрафи.

Таким правом позивач скористався лише при зверненні до суду з даним позовом.

Отже, станом на вказані дати оплати вартості природного газу відповідач не мав перед позивачем заборгованості зі сплати інфляційних, відсотків річних, пені та штрафів, а тому підстави зараховувати платежі відповідача не в рахунок оплати суми основного боргу, а в рахунок погашення вказаних нарахувань, у позивача були відсутні.

З огляду на викладене, доводи апелянта в наведеній частині відхиляються апеляційним судом.

Також, колегією суддів визнаються необґрунтованими посилання скаржника на те, що підтвердженням своєчасності виконання зобов`язань відповідачем є ненадходження йому від позивача жодної претензії або вимоги щодо наявності заборгованості.

Так, апеляційний суд зазначає, що відсутність письмових претензій або вимог з боку позивача жодним чином не може свідчити про своєчасність виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати природного газу.

При цьому, виконуючи свої зобов`язання відповідач повинен керуватися саме умовами, укладеного між сторонами, договору, якими встановлено строк оплати грошових коштів, а не претензіями позивача (чи їх відсутністю).

За наведених обставин, відповідачем не спростовано обґрунтованих висновків місцевого господарського суду щодо прострочення Службою безпеки України виконання своїх грошових зобов`язань за договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору він зобов`язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

З урахуванням того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 15 048,07 грн. пені, 833,91 грн. 3% річних та 6 928,29 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Служби безпеки України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі №910/2342/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 08.07.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко