Рішення

від 05.02.2020 по справі 910/2342/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2020Справа № 910/2342/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Макарчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Служби безпеки України про стягнення 22 810,27 грн., за участю представників позивача - не з`явився, відповідача -Ярка О.Ю., довіреність № 22/289-Д від 10.09.19,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року до Господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача про стягнення 6 928,29 грн інфляційних втрат, 833,91 грн 3% річних та пені у розмірі 15 048,07 грн., у зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем поставленого газу за договором № 2627/15-ТЕ(Т)-41 купівлі-продажу природного газу від 27.02.2015 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 року позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 15 048,07 грн. пені, 833,91 грн. 3% річних та 6 928,29 грн. інфляційних втрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 апеляційну скаргу Служби безпеки України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.12.2019 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 року скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

19.12.2019 року справа надійшла до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2019 року справу, прийнято до свого провадження суддею Чебикіною С.О., вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання у справі призначено на 22.01.2020 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - продавець) та Службою безпеки України (далі - покупець) було укладено договір № 2627/15-ТЕ(Т)-41 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), у відповідності до п.1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз-Україна за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 381 000,00 кубічних метрів з визначенням у даному пункті помісячних об`ємів.

Згідно п. п. 2.1.1. договору обсяги газу, що плануються передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

За умовами п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 5.2 договору встнавовлено, що ціна за 1 000 кубічних метрів природного газу становить 1 091,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1 000 кубічних метрів природного газу - 1 091,00 грн, крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Разом із тим в п. 6.3 договору сторонами погоджено, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, проставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов`язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання п.6.1 даного договору.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості по сплаті пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних така заборгованість погашається у такій послідовності:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати ПАТ НАК Нафтогаз України , пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

Звірка розрахунків між сторонами здійснюється на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного газу СБУ та актів приймання- передачі газу.

У пункті 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також між сторонами укладено додаткову угоду № 4, якою погоджено доповнити п.6.3 договору, а саме погоджено включити умови наступного змісту: За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором .

Як вбачається із актів приймання-передавання природного газу, копії яких містяться у матеріалах справи, позивачем, на виконання своїх зобов`язань за договором було поставлено відповідачеві у 2015 році природний газ загальною вартістю 748 806,26 грн.

Відповідач, у свою чергу, за поставлений природний газ розрахувався повністю, на суму 748 806,26 грн із порушенням строків оплати, визначених договором, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах срави.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати природного газу у строк визначений умовами договору, нараховано до стягнення з відповідача 6 928,29 грн інфляційних втрат та 833,91 грн 3% річних

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

За умовами п.7.2 договору у разі невиконання покупцем п.6.1 договору він зобов`язується крім суми заборгованості сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі п. 7.2. договору позивачем також, у зв`язку із порушенням відповідачем взтих на себе зобов`язань з оплати природного газу у строк визначений договором, нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 15 048,07 грн.

Проте, 30.11.2016 року набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (далі - Закон), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статті 1 Закону заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, серед іншого, кредиторська заборгованість перед постачальником природнього газу теплопостачальних та тепло генеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

За змістом ч. 3 статті 7 Закону заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що заборгованість за договором була погашена відповідачем до 30.11.2015 року, у відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії на вказану заборгованість не нараховується неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування та 3% річних, а нараховані неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування та 3% річних підлягають списанню.

Також слід зазначити, що частина 3 статті 7 Закону є нормою прямої дії, а її виконання не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій, зокрема включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, оскільки право на списання неустойки, інфляційних нарахувань поставлено в залежність лише від умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк, до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №905/403/17, від 23.05.2018 року у справі №908/2114/16, від 22.12.2018 року у справі №904/2961/18, від 18.12.2018 року у справі №905/301/18, від 23.01.2018 року у справі №927/1152/16, від 03.04.2018 року у справі №904/11325/16, від 06.09.2018 року у справі № 925/106/18, від 30.05.2018 року у справі № 908/2055/17.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а в позові про стягнення 6 928,29 грн інфляційних втрат, 833,91 грн 3% річних та пені у розмірі 15 048,07 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 10.02.2020р.

Суддя С.О. Чебикіна