Рішення

від 02.07.2019 по справі 915/1523/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року Справа № 915/1523/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.,

прокурора Бескровної І.І.,

представника відповідача - Бондарєва Р.С., дов. від 04.01.2019 № 30/02.02.01-22/0106/14/19;

та представника третьої особи - Тимошина В.В., ордер від 18.04.2019 серії МК № 153052;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1523/18

за позовом в інтересах держави

першого заступника прокурора області Прокуратури Миколаївської області,

вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030;

до відповідача: Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001;

третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Білоусівський елеватор",

вул. Велика Морська, 89, м. Миколаїв, 54030;

вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001;

про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради

В С Т А Н О В И В:

Першим заступником прокурора області Прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) в інтересах держави пред`явлено позов до Миколаївської міської ради в якій прокурор просить про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради: 1) від 06.04.2017 № 17/18 про надання ТОВ "Білоусівський елеватор" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі орієнтованою площею 3136 кв.м., з метою передачі в оренду для завершення будівництва адміністративно-виробничого корпусу по вул. Інженерній, 1, у м. Миколаєві; 2) від 24.07.2018 № 41/38 про затвердження технічної документації та надання ТОВ "Білоусівський елеватор" в оренду на 2 роки земельної ділянки загальною площею 3136 кв. м., з метою передачі в оренду для завершення будівництва адміністративно-виробничого корпусу по вул. Інженерній, 1, у м. Миколаєві.

Позов обґрунтовано тим, що спірні рішення прийняті Миколаївською міською радою з порушеннями вимог законодавства, зокрема, без проведення земельних торгів, передбачених ст.ст. 135-139 ЗК України, що суперечить приписам ст.ст. 124, 134 ЗК України. Крім того, прокурор зазначає, що ТОВ "Білоусівський елеватор" зверталося до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди землі; натомість, відповідачем прийнято інше рішення - про надання дозволу виготовлення технічної документації із землеустрою. Крім того, на час прийняття оскаржуваних рішень не було зареєстроване право власності товариства на указане вище нерухоме майно, що суперечить ч. 4 ст. 334 ЦК України.

Прокурор також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 16.01.2019 відкрито провадження в даній справі.

Крім того, при зверненні до суду з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, яку задоволено ухвалою від 18.12.2019, заборонивши Миколаївській міській раді укладати з ТОВ "Білоусівський елеватор" договори оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:09:058:0001, розташованої по вул. Інженерній, 1 у м. Миколаєві.

Миколаївська міська рада у відзиві від 04.02.2019 позов не визнала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, а спірні рішення - такими, що прийняті у відповідності до приписів законодавства; крім того, відповідач вважає, що прокурором не доведено наявності у даному випадку обставин, які б свідчили про необхідність представництва інтересів держави в суді в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту.

ТОВ "Білоусівський елеватор" у відзиві від 10.04.2019 позов також не визнало, вважаючи спірні рішення законними.

Третя особа також зазначила, що:

1) твердження прокурора про необхідність проведення земельних торгів у зв`язку з відсутністю у третьої особи права власності на нерухоме майно не відповідає дійсності, так як рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2006 по справі № 3/446/06 визнано дійсним договір від 05.06.2006 № 2 купівлі-продажу ТОВ "Білоусівський елеватор" об`єкту незавершеного будівництва, що свідчить про виникнення у товариства права власності на зазначене майно, в порядку ч. 3 ст.334 ЦК України у редакції від 12.05.2006, з дати набрання зазначеним вище рішенням суду законної сили (09.10.2006);

2) твердження прокурора про протиправність спірних рішень Миколаївської міської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а в подальшому, про надання земельної ділянки в оренду, в той час як третьою особою було подано заяву саме про поновлення договору, - не узгоджується з положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якою визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), та приписами ст.ст. 123, 124 ЗК України, якими передбачене у відповідному випадку саме прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; крім того, у товариства існувала також необхідність встановлення сервітуту та охоронних зон.

3) прокурором, всупереч вимог ст.ст. 4, 74 ГПК України, не обґрунтовано наявність порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів держави (громади), у зв`язку з наданням в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт нерухомості третьої особи.

Вислухавши прокурора, представників відповідача та третьої особи, які підтримали доводи, викладені, відповідно, у позовній заяві та на неї відзивах, з урахуванням до цих документів пояснень і доповнень, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

ТОВ "Білоусівський елеватор" укладено з товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" договір від 05.06.2006 № 2 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, у відповідності до якого третьою особою придбано об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 30 %, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1 (а.с. 13-14).

Указаний договір визнано дійсним рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006 у справі № 3/446/06, яким, крім того, визнано за ТОВ "Білоусівський елеватор" право власності на указаний вище об`єкт нерухомого майна. Назване рішення не оскаржувалося та набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством.

Цивільним законодавством, чинним на момент винесення зазначеного вище судового рішення, передбачалося, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.ч. 3-4 ст. 334 ЦК України в редакції від 12.05.2006).

При цьому, згідно ч. 2-3 ст. 331 ЦК України в редакції від 12.05.2006, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

У відповідності до довідки комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 06.11.2018 б/н: "Згідно паперових носіїв інвентаризаційної справи за адресою м. Миколав, вулиця Інженерна, будинок № 1 станом на 28.12.2012р. за зазначеною адресою право власності на нерухомість не зареєстровано.

19 жовтня 2006 року прийнято до відома та приєднано до матеріалів архівної справи КП "ММБТІ" рішення Господарського суду Миколаївської області від 26 вересня 2006 року справа № 3/446/06 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на незавершене будівництво за Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоусівський елеватор".

Отже, за третьою особою з 19.10.2006 у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації обліковується право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Із змісту пояснень сторін та відомостей, оприлюднених у вільному доступі на офіційному веб-сайті відповідача https://mkrada.gov.ua/ випливає, що в подальшому ТОВ "Білоусівський елеватор" пунктом 9.4 рішення Миколаївської міської ради від 14.09.2007 № 14/43 вирішено: "Передати товариству з обмеженою відповідальністю "Білоусівський елеватор" в оренду на 2 роки земельну ділянку площею 3136 кв. м, зарахувавши її до земель іншого призначення(поточне будвництво) для завершення будівництва адміністративно-виробничого корпусу по вул.Інженерній, 1.

Пункт 9 розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин від 08.08.07, протокол №51, на якому рекомендовано погодити та винести це питання на розгляд сесії міської ради".

Строк оренди земельної ділянки неодноразово продовжувався рішеннями відповідача.

Так, пунктом 21 рішення Миколаївської міської ради від 06.09.2010 № 48/61 вирішено: "Продовжити товариству з обмеженою відповідальністю "Білоусівський елеватор" на 1 рік термін оренди земельної ділянки загальною площею 3136 кв.м, яка була надана рішенням міської ради від 14.09.07 №14/43, залишивши земельну ділянку в землях поточного будівництва для будівництва адміністративно-виробничого корпусу по вул.Інженерній, 1. (Висновок управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради від 02.08.10 № 17-213/2).

Пункт 21 розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 22.06.10, протокол № 71, на якому рекомендовано погодити та винести це питання на розгляд сесії міської ради".

Пунктом 64 рішення Миколаївської міської ради від 28.08.2013 № 30/38 вирішено: "Продовжити товариству з обмеженою відповідальністю "Білоусівський елеватор" на 2 роки з дати прийняття рішення (відповідно до довідки про нормативну тривалість будівництва ТОВ "Партбюро" від 12.07.2013 №1207) строк оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 4810137200:09:058:0001) загальною площею 3136 кв.м, яка була надана рішенням міської ради від 06.09.2010 № 48/61, залишивши її в землях громадської забудови (за функціональним призначенням - в землях поточного будівництва), для завершення будівництва адміністративно-виробничого корпусу по вул. Інженерній, 1. Пункт 64 розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 19.08.2013, протокол № 98, на якому рекомендовано погодити та винести це питання на розгляд міської ради. (Пункт 64 включено на пленарному засіданні міської ради 28.08.2013)".

На виконання останнього рішення Миколаївської міської ради нею укладено з ТОВ "Білоусівський елеватор" договір оренди землі від 13.12.2013 № 9877 (а.с. 17-18), згідно умов якого третій особі продовжено строк оренди названої земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, до 28.08.2015 (п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1 договору оренди).

За оренду земельної ділянки товариство зобов`язалося сплачувати орендну плату у грошовій формі, розмір якої встановлений у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на момент укладення договору - 1256187 грн.), та у період будівництва складав 37685 грн. 61 коп. на рік; сторонами погоджено, що розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства і інших нормативних актів; розмір нормативної грошової оцінки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до договору (п.п. 4.1-4.3 договору оренди).

Земельну ділянку Миколаївською міською радою передано тертій особі згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 13.12.2013 (а.с. 19).

Із матеріалів справи вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди 25.07.2016 третя особа звернулася до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення дії договору оренди земельної ділянки для завершення указаного вище будівництва.

Рішенням Миколаївської міської ради від 06.04.2017 № 17/18 надано товариству дозвіл для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 3136 кв.м., за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 06.09.2010 № 48/61, з метою передачі ділянки в оренду для завершення будівництва адміністративно-виробничого корпусу по вул. Інженерній, 1, за умови забезпечення облаштування тимчасового проходу вздовж паркану будівельного майданчика.

В рішенні також зазначено, що указаний вище його пункт розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 16.01.2017, протокол № 33, на якому рекомендовано погодити та винести це питання на розгляд міської ради, за умови забезпечення облаштування тимчасового проходу вздовж паркану будівельного майданчика.

У подальшому, після виготовлення ТОВ "Білоусівський елеватор" відповідної технічної документації, з урахуванням викладених вище нових вимог Миколаївської міської ради, рішенням останньої від 24.07.2018 № 41/38 затверджено технічну документацію із землеустрою з новими обмеженнями у використанні, а саме, із зазначенням, що: "Земельна ділянка згідно з додатком 6 до порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, має обмеження у використанні:

-типу 01.08 - "охоронна зона навколо (вздовж) інженерних комунікацій" площею 326 кв.м. (газопровід);

- типу 01.08 - "охоронна зона навколо (вздовж) інженерних комунікацій" площею 104 кв.м. (каналізація);

- типу 01.05 - "охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи" площею 273 кв.м.;

- типу 01.04 - "охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта зв`язку" площею 76 кв.м.".

Цим же рішенням вирішено передати земельну ділянку в оренду ТОВ "Білоусівський елеватор" на 2 роки для завершення будівництва адміністративно-виробничого корпусу по вул. Інженерній, 1; землекористувача зобов`язано укласти договір оренди землі в управлінні земельних ресурсів Миколаївської міської ради; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 ЗК України.

Пункт 1 зазначеного рішення також розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 03.04.2018, протокол № 79, на якому рекомендовано погодити та винести це питання на розгляд міської ради, за умови облаштування проходу громадян вздовж огородження.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Білоусівський елеватор" зареєстроване 08.11.2018 за реєстраційним № 28809023 (а.с. 21-25).

На думку прокурора, той факт, що ТОВ "Білоусівський елеватор" зверталося до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди землі, а останньою, натомість, прийнято рішення про надання товариству дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - свідчить про порушення відповідачем вимог ст. 123 ЗК України щодо порядку поновлення або продовження дії договору оренди.

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.ст. 1, 13 ЗУ "Про оренду землі")

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч. 1-2 ст. 116 ЗК України).

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (ст. 123 ЗК України).

Із змісту викладених приписів законодавства випливає, що вирішення питання про поновлення договору оренди землі у випадку необхідності

зміни її меж та цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Викладене кореспондується з приписами ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", згідно якої у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Цією ж правовою нормою визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч.ч. 1, 6, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Отже, частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, частина 12 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначає порядок поновлення договору оренди у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки, а саме, у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, законодавець допускає поновлення дії договору оренди на підставах, визначених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", навіть у випадку необхідності зміни межі або цільового призначення земельної ділянки, проте у такому випадку ставить вимогу щодо обов`язкового дотримання порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, визначеного зазначеними вище приписами ст. 123 ЗК України.

Ураховуючи викладене, а також те, що:

1) ТОВ "Білоусівський елеватор" після закінчення 28.08.2015 строку оренди продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачувати за неї погоджену з відповідачем орендну плату, що підтверджується наданими товариством разом з заявою від 24.06.2019 листом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.05.2019 № 2397/02.02.01-40/14/19 та актами проведеної товариством з ГУ ДФС України у Миколаївській області звірки розрахунків з орендної плати, зокрема, за періоди 01.05-31.12.2015, 01.01-31.12.2016, 01.01-31.12.2017;

2) Миколаївська міська рада протягом одного місяця після закінчення строку договору не направила третій особі лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі,

- суд визнає, що у товариства виникло право на поновлення дії договору оренди землі, для реалізації якого останнє і звернулося до Миколаївської міської ради з відповідною заявою.

Разом із тим, ураховуючи необхідність внесення до договору змін щодо орендованої земельної ділянки, зокрема, встановлення меж охоронних зон та відповідних обмежень у використанні землі, а також встановлення сервітуту у вигляді проходу вздовж будівельного майданчика, - поновлення дії договору оренди належало здійснити з дотриманням приписів ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме, у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, передбаченому ст. 123 ЗК України.

Отже, Миколаївська міська рада, прийнявши на підставі заяви третьої особи рішення про надання товариству дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), діяла у відповідності до приписів земельного законодавства, вирішуючи питання щодо поновлення дії договору оренди, чим спростовуються протилежні доводи прокурора.

Щодо тверджень прокурора про те, спірні рішення прийняті Миколаївською міською радою без проведення земельних торгів, передбачених ст.ст. 135-139 ЗК України, що суперечить приписам ст.ст. 124, 134 ЗК України, суд приходить до наступного.

Земельним законодавством визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.ч. 1-3 ст. 124 ЗК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 134 ЗК України, посилання на яку міститься у вищевказаних правових нормах, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; поновлення договорів оренди землі.

Ураховуючи викладене, та що в даному випадку вирішувалося саме питання щодо поновлення дії договору оренди в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, - були відсутні правові підстави для проведення земельних торгів.

Суд зауважує, що, хоча право власності третьої особи на це нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно лише 08.11.2018, проте, згідно згаданої вище довідки комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 06.11.2018 б/н, відомості про право власності ТОВ "Білоусівський елеватор" на це майно обліковуються у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації ще з 19.10.2006, у відповідності до поданого останньому рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006 у справі № 3/446/06 про визнання за третьою особою права власності на незавершене будівництво.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в редакції від 29.01.2006, чинній на дату приєднання до матеріалів архівної справи КП "ММБТІ" рішення суду від 26.09.2006 у справі № 3/446/06, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, було, зокрема, рішення суду про право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Отже, відомості, необхідні для реєстрації права власності третьої особи на нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва були подані державному реєстратору ще 19.10.2006.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 3 ст. 24 названого Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що прокурором не доведено факт прийняття відповідачем спірних рішень з порушеннями вимог законодавства, посилання на які містяться у позовній заяві, з урахуванням пояснень та доповнень до неї.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє твердження прокурора про те, що спірними рішеннями Миколаївської міської ради порушені права держави в особі територіальної громади, як власника переданої в оренду земельної ділянки.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, лише якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин прокурором обґрунтовується.

Отже, звертаючись до суду із заявою про захист державних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави у суді і є самостійним учасником процесу.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення ради у даних земельних правовідносинах.

Разом із тим, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та роз`яснення, надані Конституційним Судом України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому в чому саме полягає таке порушення.

Таку ж позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі № 05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі № 12/111.

Як встановлено судом вище, прокурором не доведено наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу держави у зв`язку з прийняттям Миколаївською міською радою спірних рішень, а тому в задоволенні позову в даній справі належить відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно зі ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

У випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч. 9 ст. 145 ГПК України).

Отже, вжиті ухвалою від 18.12.2019 заходи забезпечення позову належить скасувати.

У судовому засіданні 02.07.2019, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову першого заступника прокурора області Прокуратури Миколаївської області відмовити повністю.

2. Скасувати заходи забезпечення позову в господарській справі № 915/1523/18, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2019 в указаній справі, шляхом зняття заборони Миколаївській міській раді (вул.Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573) укладати з Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоусівський елеватор" (вул.Шевченка, 38, кв. 17, м.Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 33368270) договори оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200 :09:058:0001, розташованої по вул. Інженерній, 1 у м. Миколаєві.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2019.

Суддя Т.М. Давченко