Рішення

від 08.07.2019 по справі 420/696/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/696/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Макаренко А.І.

За участю сторін:

Від позивача: Костюк Н.С.,

Від відповідача: Сербін Д.Л.,

Від третьої особи Товариства з обмеженою

відповідальністю «АТІС» , яка не заявляє

самостійні вимоги щодо предмета

спору, на стороні позивача: Костюк Н.С.;

Від третьої особи Управління державної

казначейської служби у м. Южне, яка не заявляє

самостійні вимоги щодо предмета

спору, на стороні відповідача: не з`явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою OLDENDORFF DRY BULK GmbH Co, KG до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІС» , та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, Управління державної казначейської служби у м. Южне про визнання дій протиправними, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов OLDENDORFF DRY BULK GmbH Co, KG до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Южне, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТІС» , в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря щодо здійснення заходів екологічного контролю у вигляді відбору проб з ізольованої баластної системи т/х « GERTRUDE OLDENDORFF» (ІМО 9727601), розрахунку збитків та пред`явлення претензії № 100036 від 11.07.2018 р. у сумі 34377,50 доларів США; стягнути на користь компанії OLDENDORFF DRY BULK GmbH & Co, KG в особі TOB «Атіс» за рахунок Державного бюджету грошові кошти у сумі 901654,62 грн. (дев`ятсот одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири гривні 62 коп.), що еквівалентно 34377,50 доларів США за курсом НБУ на дату оплати, за наступними банківськими реквізитами: р/р НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК» , м. Дніпро, МФО 307123, отримувач ТОВ «АТІС» , код ЄДРПОУ 31432532; стягнути на користь компанії OLDENDORFF DRY BULK GmbH & Co, KG в особі TOB «Атіс» за рахунок Державного бюджету грошові кошти у сумі 1190,00 грн. за наступними банківськими реквізитами: р/р НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК» , м. Дніпро, МФО 307123, отримувач ТОВ «АТІС» , код ЄДРПОУ 31432532.

Ухвалою суду від 11.02.2019р. адміністративний позов OLDENDORFF DRY BULK GmbH Co, KG відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

14 лютого 2019 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № ЕП/1217/19) чим усунені недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 19.02.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засідання на 13.03.2019 року.

У підготовчому засіданні 13.03.2019р. оголошено перерву до 25.03.2019р.

Підготовче засідання, яке призначене на 25.03.2019р., відкладено до 15.04.2019р. за клопотанням представника відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Аракелян М.М. на лікарняному, слухання справи яке призначене на 15.04.2019р. не відбулося та перенесено до 13.05.2019р.

Ухвалою суду від 13.05.2019р. залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у м.Южне.

Ухвалою суду від 13.05.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/696/19 на тридцять днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.05.2019р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.06.2019 року.

Судове засідання, призначене на 13.06.2019 року, перенесено на 18.06.2019 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. у відпустці.

Судове засідання, призначене на 18.06.2019 року, відкладено за клопотанням сторін на 25.06.2019 року.

У судовому засіданні 25.06.2019 року усною ухвалою суду, як занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 27.06.2019 року.

В обґрунтування позову зазначається, що 10.07.2018 року посадовими особами Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря було здійснено заходи контролю стосовно судна « GERTRUDE OLDENDORFF» позивача. Відповідачем було встановлено факт викидів баластних вод у води Аджалицького лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, залізу та нафтопродуктам, у зв`язку із чим складено Акт відбору проб та 11.07.2018р. складений протокол про адмінправопорушення та постанову про накладення адмінстягнення у вигляді штрафу. 11.07.2018р. відповідач надав позивачу претензію про відшкодування збитків у сумі 34377,50дол. США, завданих державі внаслідок забруднення внутрішніх вод і територіального моря України судном, належним позивачу (судновласнику).

Позивач вважає безпідставною та протиправною Претензію №100036 від 11.07.2018 року у зв`язку із наступним:

по-перше, на думку позивача, у правовідносинах, що склались, відсутні фактичні підстави для проведення перевірки як такої. Нормативно-правовими актами, чинним на момент проведення заходу екологічного контролю, а також прийнятими на їх виконання підзаконними нормативно-правовими актами встановлено, що проведення перевірки можливе лише за умови встановлення факту викиду видимих плавучих частинок або слідів нафти чи нафтовмисних або інших забруднюючих речовин. Однак, належним чином встановлений факт забруднення відсутній, а офіційні твердження Адміністрації порту свідчать про те, що у період з 07.07.2018 року по 10.07.2018 року викиди забруднюючих речовин судном позивача не відбувались;

по-друге, продовжуючи аналіз процесуального аспекту досліджуваних правовідносин, представник позивача наголошує, що відповідач діяв поза межами правового регулювання, адже на момент проведення заходу екологічного контролю та станом на момент розгляду справи відсутній порядок, який встановлював би порядок, умови, строки та особливості проведення екологічної перевірки. За таких умов, прийняті в ході проведення такого заходу документи не можуть вважатись належним чином оформленим висновком суб`єкта владних повноважень;

по-третє, проби, взяті відповідачем під час проведення проби ізольованих баластних вод, не є такими, адже фактично були взяті залишки таких вод, які, на переконання представника позивача, не є репрезентативним та не можуть бути враховані при встановленні факту забруднення внутрішніх вод. Крім цього, за даним фактом капітаном судна 11.07.2018 року було складено Лист протесту, однак він був повністю проігнорований відповідачем при прийнятті оскаржуваної Претензії;

по-четверте, на підтвердження дотримання порядку набрання та скиду баластних вод позивачем надано пакет документації з підтвердженням дат відповідних заходів з посиланням на правові акти, які слугували матеріальною та процесуальною основою винесеної Претензії.

13.03.2019 року за вх..№9071/19 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву , у якому висловлена позиція суб`єкта владних повноважень щодо заперечення доводів позовної заяви з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи. В обґрунтування власної правової позиції суб`єкт владних повноважень зазначає, що:

по-перше, Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря не проводилась перевірка в розумінні контрольно-наглядового заходу, а здійснювались заходи, пов`язані зі збором інформації, метою яких є з`ясування характеру скиду вод з судна. За таких умов, твердження позивача стосовно того, що державним органом влади не дотримано порядку проведення перевірки, є недоречними. З цієї ж підстави фактичні підстави для проведення перевірки не застосовуються до даних правовідносин;

по-друге, відповідач на підтвердження наявності видимих забруднюючих речовин посилається на наявність відеозапису, який саме і свідчить про те, що викиди відбулись. Їх невідображення у Акті від 10.07.2018 року пояснюється тим, що на момент складання Акту видимого забруднення не встановлено, однак його було встановлено 09.07.2019 року;

по-третє, відповідач не погоджується із твердженнями позивача стосовно відсутності об`єкту взяття проб, адже згідно записів операцій з баластними водами, а саме відомостей про об`єми її скидання, на момент взяття проб у танках баластні води були наявні.

25.03.2019 року у судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про залучення до матеріалі справи відповіді на відзив , у якому зазначено, що:

по-перше, наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис, на якому встановлено факт викидання баластних вод, фактично вказує на утворення піни, а не факт викидання видимих забруднюючих часток;

по-друге, представник ставить під сумнів отримані відповідачем результати числових показників забруднення вод, адже не дотримано порядку взяття проб для встановлення фонової якості внутрішніх вод;

по-третє, безпідставність встановлених порушень визнана у судовому порядку, а саме рішенням Київського районного суду м. Одеси, яким визнано протиправною та скасовано Постанову №100207 від 11.07.2018 року.

03.04.2019 року за вх..№12063/19 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив . Представник відповідача зазначає, посилаючись на вже надані у відзиві на позов аргументи, що на наданому відповідачем відеозаписі чітко встановлено, що серед піни вбачаються частки жовтого та коричневого кольору, що відповідальними особами екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря і встановлено у якості забруднюючих речовин. Крім цього, відповідач просить не враховувати надані позивачем до суду листи Южненської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України та Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, оскільки вони не стосуються перевірки питання щодо наявності забруднення та є несвоєчасними.

25.03.2019 року у судовому засіданні представник третьої особи ТОВ АТІС надала пояснення щодо позову, у яких, притримуючись позиції позивача у справі, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання, призначене 27.06.2019 року, сторони з`явились, підтримали висловлені у заявах по суті справи позиції.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач OLDENDORFF DRY BULK GmbH Co, KG є компанією-судновласником, яка зареєстрована на території Федеративної республіки Німеччина.

Згідно рапорту головного спеціаліста ПЕК МТК Южний Манченка Ю.П., 09.07.2018 року , державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря посту екологічного контролю Морський торговельний порт Южний Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря виявлено, що в районі причалу №16 з судна GERTRUDE OLDENDORFF , ІМО 9727601 здійснюється скид вод в акваторію Аджалицького лиману. Зазначено, що під час скиду спостерігаються видимі плавучі частки невідомого походження. Вказані факти зафіксовано засобами відео фіксації (Т.2 а.с. 11-12).

Листом №2267/18 від 09.07.2018 року агента судна та капітана судна було повідомлено про те, що з 09.07.2018 року держінспекторами будуть проводитись заходи зі збору інформації, метою яких є отримання відомостей про масові явища та процеси (Т.2 а.с. 14)

10.07.2018р. держінспектором Костінюком Д.Є. складено Акт інспектування б/н від 10.07.2018р. судна біля причалу №16 МТП Южний , де зафіксовані наступні результати інспектування:

- п.8 - виявлені порушення без порушень ;

- п.9 - палуба та борт судна не мають забруднень ;

- п.9 - Клапани скиду за борт забруднюючих речовин закриті та опломбовані адміністрацією Судна ;

- п.8 - акваторія навколо судна візуально не забруднена.

Акт підписано капітаном Судна.

Також 10.07.2018р. держінспекторами відповідача в присутності капітана Судна виконано відбір проб баластних вод з неізольованої баластної системи т/х GERTRUDE OLDENDORFF з метою контролю за дотриманням нормативів ГДК основних забруднюючих речовин у внутрішніх морських водах на виконання постанови Кабміну України від 29.02.1996р. №269, про що складено Акт відбору проб №328.

Результати вимірювання показників складу та властивостей проб води оформлено протоколом №352 вимірювань показників складу та властивостей проб від 10.07.2018р., в яких зафіксовано показники стосовно завислих речовин (12 мг/дм 3 ), заліза (0,09 мг/дм 3 ), нафтопродуктів (0,08 мг/дм 3 ) (т.1, а.с.34-35).

11.07.2018 року о 14:30 Відповідачем був складений Протокол №100207 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого встановлено забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна баластних вод в акваторію Аджаликського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, залізу та нафтопродуктам (Т.1 а.с. 31-32), що є порушенням ст.102 Водного кодексу України . Протокол складено по відношенню до капітана Судна Muzik Tomas про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.59-1 КУпАП (від підпису протоколу капітан відмовився).

11.07.2018 року Відповідачем була винесена Постанова №100207 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00грн. за правопорушення, яке полягає у забрудненні внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна баластних вод в акваторію Аджаликського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, залізу та нафтопродуктам , відповідальність за яке передбачена ст. 110 Водного кодексу України (Т.1 а.с. 29-30) капітаном судна Muzik Tomas.

11.07.2018 р. Позивач оформив та надав Відповідачу Претензію про відшкодування збитків у сумі 34 377,50 доларів США, нанесених державі в результаті забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України судном (Т.1 а.с. 33).

Розрахунок збитків складений держінспектором Костінюк ОСОБА_1 . (Т.2 а.с. 17).

На виконання умов Агентської угоди від 01.07.2018 року (Т.1 а.с.37-39) ТОВ АТІС (третя особа) було вчинено дії з оплати штрафу та суми претензії.

12.07.2018 р. агентом позивача - ТОВ Атіс був сплачений штраф у сумі 1 190,00 грн. за наступними реквізитами: Казначейство України, МФО 899998, Код ЄДРПОУ 37894235, р/р 31114106015021, отримувач УК в м. Южному/м. Южне/24062100, що підтверджується платіжним дорученням № 3530 від 12.07.2018 року (Т.1 а.с. 40).

13.07.2013 р. з метою недопущення простою судна ТОВ Атіс сплатило грошові кошти у сумі 901654,62 грн. (дев`ятсот одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири гривні 62 коп.) за наступними реквізитами: Казначейство України, МФО 899998, Код ЄДРПОУ 37894235, р/р 33114331015021, отримувач УК в м. Южному/м. Южне/24062100, що підтверджується платіжним дорученням № 3538 від 13.07.2018 року. Сплачена сума є гривневим еквівалентом 34 377,50 доларів США, яка визначена Відповідачем у Претензії № 100036 від 11.07.2018 року (Т.1 а.с.41).

Не погоджуючись із нарахуванням йому збитків у сумі 34 377,50 доларів США, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, спираючись на твердження про протиправність дій відповідача.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що сфера регулювання правовідносин, які досліджуються у рамках даної справи, є ускладненою та розгалуженою. Позиції сторін у даній справи стосуються як процесуальних особливостей проведення заходів щодо збору інформації, так і матеріально-правової основи встановлених порушень.

Для логічності та послідовності дослідження обставин справи, судом спочатку буде проаналізовано особливості процедури проведення заходів, після чого суд дослідить правомірність висновків щодо встановлених порушень.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування штампів для засвідчення результатів здійснення державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища радіологічного та екологічного контролю транспортних засобів і вантажів, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.03.2012 № 162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.05.2012 за № 733/21046 (надалі - Порядок), у разі якщо вантаж, крім радіологічного, підлягає також екологічному контролю, на товаросупровідних документах після їх проведення за умови відсутності порушень вимог природоохоронного законодавства, норм і правил радіаційної та екологічної безпеки проставляються два штампи Радіологічний контроль - ВВІЗ/ВИВІЗ ДОЗВОЛЕНО та Екологічний контроль - ВВІЗ/ВИВІЗ ДОЗВОЛЕНО .

Пунктом 6 Порядку визначено, що штамп Екологічний контроль - ВВІЗ/ВИВІЗ ЗАБОРОНЕНО проставляється на товаросупровідних документах після проведення екологічного контролю вантажу за умови наявності порушень вимог природоохоронного законодавства, норм і правил екологічної безпеки.

Відповідач не заперечував про відсутність будь-яких порушень вимог природоохоронного законодавства стосовно вантажу, який було завантажено на судно.

Пунктами 8 та 9 Порядку передбачено, що штампи Екологічний контроль транспортного засобу - В`ЇЗД/ВИЇЗД ДОЗВОЛЕНО , Радіологічний контроль транспортного засобу - В`ЇЗД/ВИЇЗД ДОЗВОЛЕНО засвідчують проведення в пункті пропуску через державний кордон України екологічного чи радіологічного контролю тільки транспортного засобу і проставляються на товаросупровідних документах за умови відсутності порушень вимог природоохоронного законодавства, норм і правил екологічної чи радіаційної безпеки. Штамп Екологічний контроль судна - ВИХІД ДОЗВОЛЕНО проставляється на судновій екологічній декларації після завершення екологічного контролю судна.

Відповідач наголошував, що оскільки жодні штампи не проставлялись, то і заходу екологічного контролю проведено не було. Натомість, відповідачем проводились заходи, пов`язані зі збором інформації, метою яких є з`ясування характеру скиду вод з судна. Таким чином, положення законодавства щодо загальних засад проведення перевірок не можуть застосовуватись до даних відносин.

Представник позивача зазначала, що причино-наслідкового зв`язку між проставлянням штампів та проведенням перевірки не може бути, адже для встановлення факту проведення перевірки мають бути складені документи, офіційно повідомлено особу, стосовно якої буде проводитись перевірка. Сам факт проставляння штампів не може свідчити про наявність або відсутність факту проведення перевірки.

Суд зазначає, що на момент проведення контрольних заходів та на момент розгляду даної справи відсутній затверджений порядок проведення перевірки скидів вод. Однак, повноваження Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів передбачають необхідність здійснення заходів, пов`язаних із перевіркою дотримання норм екологічної безпеки навколишнього середовища.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що вчинені посадовими особами дії не можна вважати перевіркою. Перш за все, зі змісту Акту від 10.07.2018 року вбачається, що відповідачем було проведене інспектування (Т.1 а.с. 25). Це, як мінімум, суперечить твердженням відповідача про те, що проводились лише заходи, пов`язані зі збором інформації, метою яких є з`ясування характеру скиду вод з судна. По-друге, вчинення дій відповідачем на виконання покладених на нього повноважень без нормативного регулювання способу такого вчинення дійсно є недопустимим, однак формальна підміна понять перевірка та збір інформації суперечить ст. 19 Конституції України та позбавляє власника об`єкта перевірки можливості ефективно застосовувати заходи, направлені на захист своїх прав.

Проведення окремих дій (збір проб води, складення протоколу та постанови, а також пред`явлення Претензії) дійсно врегульовані чинним законодавством. Однак, суб`єкт владних повноважень, вчиняючи подібні дії, має чітко розуміти та пояснити, в межах якого нормативного регулювання ним здійснюється така діяльність.

За таких обставин, беручи до уваги характер проведених заходів, суд дійшов висновку про те, що Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря було проведено саме захід екологічного контролю в умовах відсутності чітко встановленого порядку проведення такого заходу.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 10 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 (надалі - Типова технологічна схема), а також абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон №198 від 20.03.1995 року, екологічний контроль судна здійснюється виключно у разі , коли із судна викидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі їх скидання, що призводить до фактичного погіршення якості води.

Ознаками наявності підстав для здійснення екологічного контролю судна є наступна сукупність обставин:

- наявність факту скидання з судна у районі скидання видимих плавучих слідів нафти чи нафтопродуктів або інших забруднюючих речовин або виникнення таких слідів/речовин у районні скидання, та фактичне погіршення якості води внаслідок такого скидання.

Відповідно до ст.15 Закону України Про морські порти , саме на адміністрацію морських портів покладено забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до Акту №83 перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства і правил із запобігання забруднення навколишнього середовища в підрозділах філії від 10.07.2018 року, складеного Южненською філією Державного підприємства Адміністрація морських портів України , встановлено, що під час обстеження акваторії Малого Аджалицького лиману в районі причалів, в тому числі біля причалу №16 де було пришвартоване судно позивача - забруднення акваторії не було виявлено (т.1 а.с.62).

Відсутність візуальних ознак забруднення акваторії навколо судна зафіксована самим відповідачем в Акті інспектування судна від 10.07.2018р. (пункт 9).

Якщо мають місце факти скидання чи виникнення у районні скидання забруднюючих речовин, то сама наявність таких фактів також не є підставою для здійснення екологічного контролю судна, оскільки абзацом сьомим пункту 10 Типової технологічної схеми передбачено, що підстави для здійснення екологічного контролю мають місце лише у тому разі, якщо таке скидання чи виникнення забруднюючих речовин фактично призвело до забруднення якості води. Тобто, для визначення підстав для здійснення екологічного контролю судна має бути також встановлено, чи має місце забруднення якості води порівняно з фоновими показниками, яке утворилося саме внаслідок скидання або виникнення забруднюючих речовин з судна.

Відтак, лише за наявності всіх визначених чинним законодавством ознак (встановлений факт скидання чи виникнення забруднюючих речовин, а також встановлений факт забруднення) можливе здійснення екологічного контролю судна.

Відповідно до пункту 6 Положення про морські екологічні інспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.05.2012 року за №1347/20085, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (поверхневих, морських, лляльних, зворотних та баластних (крім ізольованого баласту), вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.

Відповідно до пункту 5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. №269 (надалі - Правила), скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води. Морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Належних доказів наявності підстав для контролю ізольованого баласту відповідачем надано не було.

В матеріалах справи відсутні докази, якими було би зафіксовано, що з судна позивача відбувалося скидання ізольованого баласту і саме під час такого скидання разом з ізольованим баластом викидаються зримі плавучі частки, або виникають видимі сліди нафти чи інших забруднюючих речовин в районі скиду , що призвели до погіршення якості води (перевищення ГДК, зафіксованих в протоколі №352).

Суд відхиляє як доказ, що не відповідає критеріям належності, відеозапис інспекторів від 09.07.2018р., на який посилається відповідач, оскільки виявлення такого факту 09.07.2018р. потребувало здійснення відповідних контрольних заходів під час або безпосередньо одразу після скидання, а не наступного дня, адже в протилежному випадку безпосередній зв`язок між подією 09.07.2018р. та виявленням забруднення вод вже не може бути встановлений з достовірністю.

Відповідачем 09.07.2018р. складені Акт обстеження, Акт відбору проб №323, Протокол вимірювань №346, проте ці документи не були покладені в основу при розрахунку збитків (де зазначено, що датою встановлення забруднення є 10.07.2018р. та протокол №352 від 10.07.2018р., а не документи, складені 09.07.2018р.).

В судовому засіданні судом було оглянуто наданий Державною екологічною інспекцією Північно-західного регіону Чорного моря відео доказ (компакт диск, т.2 а.с. 30), з якого вбачається, що судно " GERTRUDE OLDENDORFF " скидає баластні води. Проте, представник позивача зазначив, що ними не заперечувався факт скидання судном баластних вод, а стосовно утворення жовтуватої піни, яку видно на відео пояснив, що при падінні морської води з висоти може утворюватися піна, це звичайне явище у морі. У даному твердженні, представник позивача посилався на статтю Чорноморська вода Ювеналія Зайцева, доктора біологічних наук, академіка НАН України, головний наук, співр. Одеського відділення Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України, м. Одеса (mao.kiev.ua/pub/biblio/jscans/2009-4- ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Окрім того представник позивача наголошує, що з наданого відео не вбачається скидання видимих плавучих слідів нафти, нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин або виникнення таких слідів/речовин у районі скидання, окрім утворення піни.

Суд зазначає, що даний доказ підтверджує факт злиття баластних вод, що не заперечується позивачем, проте не підтверджує факт забруднення судном " GERTRUDE OLDENDORFF " акваторії Аджалицького лиману 10.07.2018р. або 09.07.2018р.

Відповідно до журналу забору баластних вод судна " GERTRUDE OLDENDORFF ", перед заходом в акваторію порту Южний, баластні води були забрані саме в Чорному морі (Т.1 а.с.112-120).

Відповідно до пункту 5-1 Правил порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За позицією Вищого адміністративного суду України, зазначеною в постанові цього суду від 04.12.2013 №К/800/9629/13, ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції щодо процедур приймання та скидання водяного баласту на акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 491 (надалі - Інструкція N 491) від 13.06.2007 р., баластна вода - це забортна вода, прийнята для баластування судна. Подібне визначення міститься у п. 2.3 Державних санітарних правил і норм скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод і сміття у водоймища ДСанПІН 199-97, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України N 199 від 09.07.97 р. (надалі - ДСанПІН 199-97), який також визначає баластні води як забортну воду, прийняту для баластування судна.

Класифікація баластних вод визначається виходячи із наступного.

Україна є учасницею базової міжнародної конвенцій у сфері захисту морського середовища від забруднення - Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, яка набула чинності для України 21 вересня 1993 року (надалі - Конвенція МАРПОЛ 73/78).

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України" встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Аналогічна норма міститься і у частині 2 статті 71 Закону N 1264-XII.

Вказана Конвенція поділяє баласт на чистий, забруднений та ізольований.

Брудний баласт - це забортна вода, яка прийнята у вантажні танки, та яка відводиться за борт через загальну систему загальними баластними насосами поза межами особливих районів, за 12-ти мильною зоною через відстійний танк, під контролем САВРУС (системи автоматичного вимірювання, реєстрації та управління відведенням нафти, з самописцем - прибором контролю нафтовмісту на скиданні, що забезпечує сигнал про перевищення 15 мг/л, команду на автоматичний запірний пристрій та зупинку насосу). Також брудний баласт можна визначити як баласт, що міститься у неочищених від нафти танках.

Чистий баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки або в ретельно вимиті вантажні танки, яка відкочується за борт через загальну баластну систему загальними баластними насосами, поза меж особливих районів, на ходу судна, за 12-ти мильною зоною. Також чистий баласт - це баласт з танку, який був зачищений до такого ступеню, що злив не викликає появи маслянистої плівки на поверхні води та зміни її кольору та вміст нафти в ньому не перевищує 15 частин на мільйон.

Ізольований баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки, які мають автономну систему викачки та окремі, лише для цієї мети насоси, та яка скидається за борт без обмеження. Ізольований баласт - це баласт, який знаходиться в танках з повністю ізольованою (окремою) баластною системою.

Подібні визначення дають і норми національного законодавства. Зокрема, ДСанПІН 199-97 визначають чистий баласт як водяний баласт у танку, що призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.

Правила запобігання забруднення із суден внутрішніх водних шляхів України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 694 від 13 серпня 2007 року, визначають забруднений баласт як баластну водяну суміш (з нафтою або іншими забруднювальними речовинами), яка утворюється в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту. Ізольований баласт визначається як баластна вода, прийнята в танк, який повністю відділений від вантажної та паливної систем і призначений тільки для перевезення баластних вод.

Відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, що набула чинності для України 03.06.99, на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року" N 728-XIV від 03.06.99, забруднення морського середовища означає привнесення людиною безпосередньо чи опосередковано речовин чи енергії в морське середовище, включаючи естуарії, яке призводить чи може призвести до таких пагубних наслідків як шкода живим ресурсам та життю в морі, небезпеку для здоров`я людини, створення перешкод для діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря, зниження якості морської води, що використовується, та погіршення умов відпочинку.

Пункт 2.15 ДСанПІН 199-97 забруднення морського середовища визначає як привнесення людиною безпосередньо чи побічно речовин, мікроорганізмів у морське середовище, включаючи гирлові райони рік, які призводять або можуть призвести до згубних наслідків, завдати шкоди живим ресурсам та життю в морі, створити небезпеку для здоров`я людини, перешкоди для діяльності на морі, погіршити якість морської води та умов відпочинку.

Стаття 1 Водного кодексу України визначає забруднення вод як надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин.

Ідентичну норму містить пункт 3 Правил з охорони морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 року N 269, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року N 431 (надалі - Правила N 269). При цьому, забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об`єкт у результаті господарської діяльності людини.

Правила N 269 в розділі "Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення із суден", зокрема, передбачають заборону і дозвіл скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України.

Пунктом 4 Правил №269 в редакції на час спірних правовідносин заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України:

вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані;

відходів та сміття;

вод, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин (далі - ГДК), наведених у додатку до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів.

Пунктом 5 Правил №269 дозволено скидання стічних вод із суден:

які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у портах України, за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства;

які не обладнані закритими системами стічних вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на борту, не перевищує 10 чоловік.

Аналіз зазначених правових норм в сукупності дає підстави для висновку, що скидання ізольованого водяного баласту не є тотожнім скиданню забруднюючих речовин з морського судна.

Цей висновок також підтверджується Інструкцією про порядок пломбування в морських торгівельних і річкових портах України суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, яка затверджена наказом Міністерства транспорту України N 695 від 30.09.2002 (надалі - Інструкція N 695), відповідно до положень якої пломбуванню підлягають всі суднові пристрої, які спеціально призначені для безпосереднього скидання за борт судна забруднюючих речовин або вод, що їх містять.

Орієнтовний перелік суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, які повинні бути опломбовані наведено в додатку 1 Інструкції N 695. В свою чергу пункт 2.5.2 цієї Інструкції визначає, що не підлягають пломбуванню пристрої, призначені для суднових операцій, які постійно здійснюються в порту, в тому числі призначені для скидання ізольованого баласту.

Ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до параграфу 4 (В) правила 34 частини С глави 4 Конвенції МАРПОЛ 73/78, ізольований баласт взагалі не підлягає контролю, його скид в особливих районах не заборонений та не обмежений. Пункт 3.4.1 ДСанПІН 199-97 визначає, що відведення чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту вивантаження, будь-якими обмеженнями не обумовлюється.

За таких обставин відповідач помилково застосував пункт 4 Правил N269 до ізольованого баласту.

Стаття 67 Водного кодексу України забороняє заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту та не обладнані цистернами і закритими фановими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очищення та знезараження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам.

Підпунктом 4.4.4 пункту 4.4 ДСанПІН 199-97 передбачено, що скидання ізольованого баласту в територіальних водах держави може бути допущене тільки у тому випадку, якщо він пройшов на судні обробку проти мікробіологічної та паразитарно-гідробіонтної флори та фауни, або якщо баласт був забраний (замінений) за межами територіальних вод держави, із порту якої вийшло судно.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що передбачено дві умови для допуску до ізольованого баласту в територіальних водах України:

- він має пройти на судні обробку проти мікробіологічної та паразитарно-гідробіонтної флори та фауни (для її реалізації необхідно виконати підпункт 4.4.7 пункту 4.4. ДСанПІН 199-97, згідно якого скидання чистого (ізольованого) баласту в територіальних водах України дозволяється за умови наявності на судні системи по обробці баластних вод, яка забезпечує її знезараження, або пред`явлення результатів лабораторного дослідження їх на судні або в порту прибування);

- якщо ізольований баласт був забраний (замінений) за межами територіальних вод держави, із порту якої вийшло судно (для її реалізації необхідно виконати підпункт 4.4.5 пункту 4.4 ДСанПІН 199-97, у судновому журналі повинно бути зазначено географічні координати, дати і кількість прийнятого на борт баласту).

При цьому, 07.07.2018р., судно " GERTRUDE OLDENDORFF " перед заходом у територіальне море України провело зміну баласту. Ця операція зафіксована в судновому журналі (Т.1 а.с. 152)

Частиною 2 статті 5 Конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачений порядок інспектування суден під час перебування в портах або віддалених від берега терміналах, що знаходяться під юрисдикцією якої-небудь Сторони, яке здійснюється посадовими особами, належним чином уповноваженими цією Стороною. Будь-яке таке інспектування обмежується лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо в цієї Сторони не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. У цьому випадку або у випадку, якщо судно не має дійсного Свідоцтва, Сторона, що здійснює інспектування, вживає заходів, що забезпечують невихід у море такого судна доти, поки воно не зможе вийти в море, не представляючи надмірної загрози для морського середовища. Однак така Сторона може дозволити судну залишити порт або віддалений від берега термінал для прямування на найближчу підходящу судноремонтну верф.

Статтею 6 Конвенції МАРПОЛ 73/78 визначено порядок виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції. Так, згідно частини 2 вказаної статті судно, до якого застосовується ця Конвенція, у будь-якому порту або віддаленому від берега терміналі Сторони може бути піддано інспектуванню посадовими особами, призначеними або уповноваженими такою Стороною, щоб перевірити, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил. Якщо в результаті інспектування буде виявлене порушення положення Конвенції, то Адміністрації надсилається про це повідомлення для вжиття відповідних заходів. Кожна Сторона надає Адміністрації докази, якщо такі є, того, що судно на порушення положень Правил зробило скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Якщо це практично можливо, компетентна влада цієї Сторони повідомляє капітана судна про передбачуване порушення. Після отримання таких доказів Адміністрація проводить розслідування справи і може просити іншу Сторону надати додаткові або більш переконливі докази передбачуваного порушення. Якщо Адміністрація переконається в наявності достатніх доказів, що дозволяють порушити переслідування відносно передбачуваного порушення, вона дає розпорядження про порушення такого переслідування відповідно до свого законодавства якомога швидше. Адміністрація без зволікання інформує про вжиті нею заходи Сторону, що повідомила про передбачуване порушення, а також Організацію. Сторона може піддати інспектуванню судно, до якого застосовується Конвенція, коли воно заходить у порти або віддалені від берега термінали, що знаходяться під її юрисдикцією, якщо від іншої Сторони отримано прохання про таке інспектування разом з достатніми доказами того, що це судно зробило в якому-небудь місці скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Доповідь про таке інспектування надсилається Стороні, що просила про інспектування, і Адміністрації для того, щоб можна було вжити відповідні заходи відповідно до положень цієї Конвенції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що порядок інспектування суден передбачає обмеження інспектування лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. Порядок виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції передбачає інспектування посадовими особами, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що своїми діями відповідач встановив для позивача додатковий матеріальний тягар, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим природоохоронним законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також такі дії вчинені необґрунтовано.

Відповідачем прийнято Постанову №100207 про накладення штрафу на капітана судна GERTRUDE OLDENDORFF (Т.1 а.с.29-30).

Разом з тим, рішенням Київського районного суду міста Одеси від 17.10.2018 року у справі №520/9341/18, яке набрало законної сили 19.11.2018 року (Т.2 а.с. 98-100), визнано протиправною та скасовано Постанову № 100207 від 11 липня 2018 року винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Манченком Юрієм Петровичем про накладення адміністративного стягнення на громадянина Чеської Республіки ОСОБА_2 за ст.. 59-1 КУпАП у розмірі 1190 гривень.

Згідно ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили , є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст.59-1 КУпАП забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п`яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В постанові зазначено, що жодний із доказів у справі про адміністративне правопорушення, нібито допущене капітаном Музік Томас, не підтверджує проведення ДЕІ Північно- західного регіону Чорного моря перевірки ізольованого баласту саме в момент скиду баластних вод з судна.

Постановою у справі №520/9341/18 також закрито справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина Чеської республіки ОСОБА_2 за ст.59-1 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з положень ч.6 ст.78 КАС України ця постанова суду є обов`язковою для адміністративного суду в питанні встановлення відсутності у діях капітана порушень вимог ст.102 Водного кодексу України, відповідно до якої у внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.

Згідно ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Оскільки порушення водного законодавства (ст.102 ВК України) з боку позивача (представником якого як судновласника є капітан судна), який є власником судна та має відповідати за шкоду від забруднення згідно ст.304 КТМ України, спростовується постановою Київського районного суду м.Одеси, та не знайшло підтвердження в ході розгляду даної справи, покладення на позивача обов`язку відшкодувати збитки шляхом складання розрахунку збитків та направлення претензії суд вважає протиправним, а відповідні позовні вимоги є такими, що забезпечують ефективний захист прав позивача у спорі з Інспекцією.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі №1-36/2001 визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету. Також, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої, що викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету. Посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час розгляду справи судом встановлено факт проведення сплати до Державного бюджету України штрафу та збитків ТОВом Атіс від імені позивача як його агентом.

Таким чином, беручи до уваги висновки суду щодо протиправності дій Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря щодо здійснення заходів екологічного контролю у вигляді відбору проб з ізольованої баластної системи з наступним складенням розрахунку збитків та заявлення претензії, суд вважає, що стягненню на користь компанії OLDENDORFF DRY BULK GmbH & Co, KG в особі TOB Атіс за рахунок Державного бюджету підлягають грошові кошти у сумі 901654,62 грн. (дев`ятсот одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири гривні 62 коп.), що еквівалентно 34377,50 доларів США за курсом НБУ на дату оплати, за наступними банківськими реквізитами: р/р НОМЕР_1 в ПАТ БАНК ВОСТОК , м. Дніпро, МФО 307123, отримувач ТОВ АТІС , код ЄДРПОУ 31432532.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аргументи відповідача, що є суттєвими та доречними, спростовуються вищевикладеними висновками суду, у своїй сукупності не доводять правомірність оскаржуваних дій відповідача, послідовне вчинення яких призвело до покладення на позивача додаткових фінансових витрат внаслідок вимушеної сплати до Державного бюджету штрафу та збитків за правопорушення, що ним не вчинялося та протиправно встановлено стосовно OLDENDORFF DRY BULK GmbH Co, KG відповідачем.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подані позову Адвокатським об`єднанням АНК. Морська юридична практика (код ЄДРПОУ 38019044) в інтересах клієнта (позивача) було сплачено судовий збір у розмірі 15463,67 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят три гривні шістдесят сім копійок) (Т.1 а.с. 5-6).

Суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (код ЄДРПОУ 38016986 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Адвокатського об`єднання АНК. Морська юридична практика (код ЄДРПОУ 38019044) 15463,67грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов OLDENDORFF DRY BULK GmbH Co, KG (Віллі-Брандт-Алеє, 6, 23554, м. Любек, Німеччина) до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (12-А, лінія 6-ї ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, м. Одеса, 65114) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача (причал, 16,17, порт Южний, село Визирка, Лиманський район, Одеська область, 67543), та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, Управління державної казначейської служби у м. Южне (код ЄДРПОУ 37894235, адреса: 65481, Одеська обл., просп. Григорівського десанту, буд. 16) про визнання дій протиправними, стягнення коштів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря щодо здійснення заходів екологічного контролю у вигляді відбору проб з ізольованої баластної системи т/х GERTRUDE OLDENDORFF (ІМО 9727601), розрахунку збитків та пред`явлення претензії № 100036 від 11.07.2018 р. у сумі 34377,50 доларів США.

Стягнути на користь компанії OLDENDORFF DRY BULK GmbH & Co, KG в особі Tовариства з обмеженою відповідальністю Атіс за рахунок Державного бюджету грошові кошти у сумі 901654,62 грн. (дев`ятсот одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири)грн. 62коп., що еквівалентно 34377,50 доларів США за курсом НБУ на дату оплати, за наступними банківськими реквізитами: р/р НОМЕР_1 в ПАТ БАНК ВОСТОК , м. Дніпро, МФО 307123, отримувач Tовариство з обмеженою відповідальністю АТІС , код ЄДРПОУ 31432532.

Стягнути на користь компанії OLDENDORFF DRY BULK GmbH & Co, KG в особі Tовариства з обмеженою відповідальністю Атіс за рахунок Державного бюджету грошові кошти у сумі 1190(одна тисяча сто дев`яносто)грн. 00коп. за наступними банківськими реквізитами: р/р НОМЕР_1 в ПАТ БАНК ВОСТОК , м. Дніпро, МФО 307123, отримувач Tовариство з обмеженою відповідальністю АТІС , код ЄДРПОУ 31432532.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (код ЄДРПОУ 38016986 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Адвокатського об`єднання АНК. Морська юридична практика (код ЄДРПОУ 38019044) 15463,67 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят три гривні шістдесят сім копійок) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано суддею 08.07.2019 року.

Суддя М.М. Аракелян

.