Рішення

від 05.07.2019 по справі 400/530/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 р. Справа № 400/530/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю СВ-СМОК , вул. Велика Морська, 74-В, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2018 року № 00097661406, № 00097641406, № 00097651406, податкової вимоги від 14.11.2018 № 570-50, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СВ-СМОК (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2018 року № 00097661406, № 00097641406, № 00097651406 та податкову вимогу від 14.11.2018 року № 570-50.

Ухвалою від 27.02.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що зазначені в Акті перевірки обставини та визначені в ньому порушення, а отже і стягнення у вигляді штрафів, встановлених податковими повідомленнями-рішеннями, не відповідають фактичним обставинам та є незаконними. Положення № 637 втратило свою чинність, тому відсутні правові підстави для визначення відповідної кваліфікації порушень з боку позивача. Позивач має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, що була дійсна на момент проведення перевірки та здійснює свою діяльність відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що за місцем здійснення діяльності позивача перевіркою виявлено факт реалізації та зберігання табаку для куріння кальяну без марок акцизного податку встановленого зразку, не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень та не проведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки. Податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, отже скасуванню не підлягають.

У відповіді на відзив позивач підтримав свої доводи та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ СВ-СМОК зареєстровано як юридична особа 17.11.2015 року та взято на облік як платник податків. Основні види економічної діяльності за КВЕД: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Місцзнаходження: вул. Велика Морська, 74-В, м. Миколаїв, 54001

28.03.2018 року ТОВ СВ-СМОК отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний № 2018/14/03/66/01204, дата реєстрації 23.03.2018 року, дійсна з 07.04.2018 року по 06.04.2019 року.

У період з 24.09.2018 року по 03.10.2018 року посадовими особами ГУ ДФС проведено фактичну перевірку щодо дотримання ТОВ СВ-СМОК порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів на господарській одиниці бар Дим , розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 74-В.

Перевіркою встановлено:

- факт реалізації та зберігання тютюну Serbetli для куріння кальяну без марок акцизного податку встановленого зразка. На момент проведення перевірки у позивача знаходилось 91 пачка зазначеного тютюну (в асортименті) на загальну суму 13650,00 грн.;

- не проведення розрахункової операції на повну суму покупки 283,00 грн. через реєстр розрахункових операцій, не роздрукування та не видача відповідного розрахункового документу встановленого зразка;

- ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання у встановленому законом порядку на загальну суму 16260,00 грн. Під час проведення перевірки виявлено надлишок товарних запасів на суму 13890,00 грн. та нестачу товарних запасів на суму 2370,00 грн;

- порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Правбіння Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення № 637) - не оприбуткування позивачем готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у КОРО за період 2017 року на загальну суму 21405,25 грн.

Результати перевірки оформлено Актом від 03.10.2018 року № 0242/14/29/14/40123837 (далі та раніше за текстом - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС 23.10.2018 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00097661406, яким до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27300,00 грн.;

- № 00097641406, яким до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 107026,25 грн.;

- № 00097651406, яким до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32521,00 грн.

14.11.2018 року ГУ ДФС винесено податкову вимогу № 570-50 на суму 166847,25 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, судом враховано наступне:

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2018 року № 00097641406:

Пунктом 2.6 Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п. 1.2. Положення № 637, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Стаття 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265/95) визначає, що книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п. 5 Розділу 4 Порядку № 637 реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 11.12.2012 року у справі № 21-400а12, від 01.04.2014 року у справі № 21-54а14 та від 04.11.2015 року у справі № 825/554/15-а.

Згідно ч. 5 с. 242 КАС України, При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України № 265/95 суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Відповідно до п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 (далі - Вимоги), зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам`яті та занесенням її до фіскальної пам`яті РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог, усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, виходячи з того, що доба триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, а при роботі з РРО Z-звіт необхідно роздруковувати щодня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

З аналізу вказаних норм випливає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, для чого щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, мають друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО з одночасним внесенням відповідних записів про рух готівки.

ГУ ДФС зроблено висновок про порушення позивачем порядку оприбуткування готівкових коштів (а саме їх несвоєчасне оприбуткування) саме у зв`язку зі здійснення обліку зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітних чеків РРО (Z-звітів), який роздруковано із запізненням.

З наведеної вище норми вбачається, що до не оприбуткування прирівнюється і неповне, і несвоєчасне оприбуткування. Тому відображення позивачем фактичного надходження готівки за попередній день у фіскальному звітному чеку, роздрукованому на наступний день за своєю суттю є несвоєчасним оприбуткуванням, а отже не оприбуткуванням готівки загалом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 13.03.2014 року № 21-5а14.

Сторонами не заперечується, що Z-звіти роздруковані наступною датою ніж дата надходження готівкових коштів.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про те, податковим органом застосовано нормативно-правовий акт, який втратив свою чинність (Положення № 637 втратило чинність на підставі Постанови Національного банку України №148 від 29.12.2017 року), оскільки враховуючи період діяльності товариства, яких охоплено податковою перевіркою, встановлено ряд порушень, які зазначили змін правового регулювання, про що зроблено відповідні посилання в Акті перевірки.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 23.10.2018 року № 00097641406, яким до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 107026,25 грн. є законним та скасуванню не підлягає. Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні даної частини вимог.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 23.10.2018 року № 00097651406, яким до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32521,00 грн., суд зазначає наступне:

В ході перевірки посадовими особами ГУ ДФС встановлено: ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання у встановленому законом порядку на загальну суму 16260,00 грн. При проведенні перевірки виявлено надлишок товарних запасів на суму 13890,00 грн. та нестачу товарних запасів на суму 2370,00 грн.; не проведення розрахункової операції на повну суму покупки 283,00 грн. через реєстр розрахункових операцій, не роздрукування та не видача відповідного розрахункового документу встановленого зразка.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2018 року у справі № 490/8792/18 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , керівника ТОВ СВ-СМОК , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 155-1 КУпАП - Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2018 року № 00097651406.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00097661406, яким до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27300,00 грн., суд зазначає наступне:

Перевіркою встановлено факт реалізації та зберігання тютюну Serbetli для куріння кальяну без марок акцизного податку встановленого зразка. На момент проведення перевірки у позивача знаходилось 91 пачка зазначеного тютюну (в асортименті) на загальну суму 13650,00 грн.

Абзацом 3 ч. 4 ст. 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року № 481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідно до п. 226.1, 226.9 ст. 226 ПК України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Пунктом 226.11 статті 226 ПК України встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Посилання позивача, що відповідальність за відсутність на упаковці марок акцизного податку встановленого зразка, має покладатись на особу, на яку покладено обов`язок нанесення відповідних марок на упаковку - тобто на виробника продукції, а не на її реалізатора, є безпідставним, оскільки позивач, який здійснює торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, зобов`язаний здійснювати реалізацію лише тих товарів, які марковані марками акцизного податку з дотриманням вимог чинного законодавства.

Доводи позивача не спростовують того факту, що за місцем здійснення його діяльності виявлено факт реалізації та зберігання табаку Serbetli для куріння кальяну без марок акцизного податку встановленого зразка.

Згідно з ліцензією на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №2018/14/03/66/01204 від 23.03.3018 року, термін дії з 07.04.2018 по 06.04.2019 місцем торгівлі Позивача є АДРЕСА_1 Миколаїв, АДРЕСА_2 (Бар). За таких обставин, саме позивач несе відповідальність за те, що у відповідному приміщенні зберігався тютюновий виріб без марок акцизного податку встановленого зразка.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення № 00097661406, яким до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27300,00 грн. є законним та скасуванню не підлягає. Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні даної частини вимог.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9550,00 грн. З урахуванням переплати судового збору у сумі 4545,30 грн., яка повертається позивачу ухвалою суду, судовий збір по справі становить 5005,42 грн. (ціна позову - 333694,50 грн.)

З урахуванням часткового задоволення вимог позивача на суму 65042,00 грн., суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на корить позивача 975,63 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СВ-СМОК (вул. Велика Морська, 74-В, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40123837) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23.10.2018 року № 00097651406, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю СВ-СМОК застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32521,00 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області в частині суми боргу у розмірі 32521,00 грн.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВ-СМОК (вул. Велика Морська, 74-В, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40123837) судові витрати у сумі 975,63 грн. (дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 63 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.07.2019 року.

Суддя О.В. Малих