Постанова

від 17.12.2019 по справі 400/530/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/530/19

Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. Дата і місце ухвалення: 05.07.2019р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю СВ-СМОК до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю СВ-СМОК звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 жовтня 2018 року №00097661406, №00097641406 та №00097651406, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14 листопада 2018 року №570-50 про сплату податкового боргу в сумі 166 847,25 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що податковий орган необґрунтовано застосував до товариства штрафні санкції на порушення ст.11 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів , оскільки ТОВ СВ-СМОК не являється виробником продукції, на якій виявлено відсутність марок акцизного податку. Позивач є добросовісним набувачем продукту, який на стадії виробництва або імпорту пройшов відповідну перевірку уповноваженими органами та був допущений до його реалізації на території України. Також, ТОВ СВ-СМОК вважає незаконним притягнення його до відповідальності за порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, у вигляді застосування штрафних санкцій в сумі 107 026,25 грн., посилаючись на те, що на дату проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.10.2018р. №00097641406 зазначена Постанова НБУ втратила чинність на підставі постанови Правління НБУ від 29.12.2017р. №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні . В обґрунтування вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2018р. №00097651406 позивач зазначає, що проведення контрольної розрахункової операції здійснено з суттєвими порушення законодавства. Крім того, без проведення інвентаризації та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, за твердженнями позивача, неможливо дійти висновку про наявність порушення щодо ведення обліку товарних запасів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23.10.2018р. №00097651406, яким до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32521 грн. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області в частині суми боргу у розмірі 32521 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволених вимог позову, Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 05.07.2019р. у відповідній частині, з прийняттям в цій частині нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ СВ-СМОК .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції безпідставно враховано постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2018р. по справі №490/8792/18 про закриття провадження у справі про притягнення директора ТОВ СВ-СМОК ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ст.155-1 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Судом першої інстанції не враховано, що частиною 6 статті 78 КАС України обов`язковість для адміністративного суду постанови справи про адміністративне правопорушення обмежується лише на питання чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої прийнято постанову. Однак, постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2018р. по справі №490/8792/18 не містить інформації стосовно фактичних обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а її прийняття обґрунтовано тільки недоліками в оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.

Також, апелянт посилається на те, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено не проведення позивачем розрахункової операції через РРО на повну суму покупки 283 грн. з не роздрукуванням та невидачею розрахункового документу встановленого зразка. За вказане порушення до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні санкції в сумі 1 грн.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 24.09.2018р. по 03.10.2018р. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці бару Дим , що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 74/В, який належить суб`єкту господарської діяльності ТОВ СВ-СМОК , щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки №0242/14/29/14/40123837 від 03.10.2018р., яким зафіксовано порушення позивачем:

- ст.11 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів , а саме: встановлено факт реалізації та зберігання табаку Serbetli для куріння кальяну без марок акцизного податку встановленого зразка;

- п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, а саме: не оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій;

- п.п. 1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме: не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій та не роздрукування відповідного розрахункового документу;

- п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме: ведення з порушенням обліку товарних запасів у встановленому законом порядку за місцем їх реалізації та зберігання.

На підставі вказаного акту перевірки 23.10.2018р. Головне управління ДФС у Миколаївській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- №00097641406, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 107 026,25 грн. за порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р.;

- №00097651406, яким до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні санкції в сумі 32521 грн. за порушення п.1, п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ;

- №00097661406, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 27 300 грн. за порушення ст.11 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів .

14.11.2018р. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу №570-50, якою повідомлено, що станом на 13.11.2018р. сума податкового боргу ТОВ СВ-СМОК складає 166847,25 грн., яка підлягає сплаті. Зазначено, що у протилежному випадку до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу.

Не погоджуючись з правомірністю вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги ТОВ СВ-СМОК оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов товариства, дійшов висновку про неправомірність застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2018р. №00097651406 штрафних санкцій в сумі 32521 грн. за порушення п.1, п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2018р. у справі №490/8792/18 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , керівника ТОВ СВ-СМОК , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 155-1 КУпАП (Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. З посиланням на положення ч. 6 ст. 78 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що вказані обставини не підлягають повторному доказуванню. Висновки суду про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 23.10.2018р. №00097651406 стали підставою для скасування податкової вимоги від 14.11.2018р. №570-50 на суму податкового боргу 32521 грн.

В іншій частині суд першої інстанції визнав обґрунтованими податкові повідомлення-рішення відповідача та не знайшов підстав для їх скасування.

Оскільки рішення суду першої інстанції від 05.07.2019р. оскаржено лише Головним управлінням ДФС у Миколаївській області, тому, на підставі ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає правильність рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 23.10.2018р. №00097651406, доходить наступних висновків.

Актом перевірки №0242/14/29/14/40123837 від 03.10.2018р., серед іншого, зафіксовано порушення ТОВ СВ-СМОК п.1, п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон №265/95-ВР). Зокрема, актом зафіксовано не проведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки 283 грн., не роздрукування та не видачу відповідного розрахункового документу встановленого зразка, а також ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання у встановленому законом порядку на загальну суму 16260,00 грн. При проведенні перевірки виявлено надлишок товарних запасів на суму 13890,00 грн. та нестачу товарних запасів на суму 2370,00 грн.

У зв`язку з цим, на підставі ст.20 Закону №265/95-ВР, податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2018р. №00097651406 до ТОВ СВ-СМОК застосовано штрафні санкції: за порушення п.1 ст.3 Закону - 1 грн., за порушення п.12 ст.3 Закону - 32520 грн. (тобто у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів).

Відповідно п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно ст.20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, обов`язковою умовою застосування штрафних санкцій, передбачених ст.20 Закону №265/95-ВР, є факт реалізації (продажу) не облікованих товарів.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2018 року у справі №815/2751/16 (К/9901/28301/18) зазначивши, що стаття 20 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

При цьому, дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що в них відсутні докази реалізації ТОВ СВ-СМОК товарів на суму 16260,00 грн., які за висновками податкового органу не обліковані товариством у встановленому порядку.

Верховний Суд в постанові від 09 квітня 2019 року у справі №804/8017/16 (К/9901/38070/18) зазначив, що факт відсутності первинних документів у місці реалізації товарів не доводить склад порушення платником податків пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, оскільки не свідчить про те, що позивачем не ведеться облік товарних запасів на складах та/або за іншим місцем їх реалізації.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо встановлення Головним управлінням ДФС у Миколаївській області обставин ведення податкового обліку та зберігання первинних документів позивачем.

Згідно з висновками акту перевірки №0242/14/29/14/40123837 від 03.10.2018р. ревізори ототожнили надлишок та нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку.

Разом з цим, як вже зазначалося колегією суддів, статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачена відповідальність за реалізацію не облікованих товарів, а не за їх надлишок чи нестачу.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про незаконність застосування до ТОВ СВ-СМОК штрафних (фінансових) санкцій в сумі 32520 грн. податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2018р. №00097651406.

Поряд з цим, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про незаконність зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР, яким передбачено обов`язок суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Актом перевірки зафіксовано, а позивачем не спростовано, не проведення товариством розрахункової операції через РРО на повну суму покупки 283 грн., не роздрукування та не видачу відповідного розрахункового документу встановленого зразка.

Доводи ТОВ СВ-СМОК щодо незаконності проведення посадовими особами Головного управління ДФС у Миколаївській області контрольної закупки ґрунтуються на помилковому тлумаченні позивачем норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, у зв`язку з чим колегія суддів не приймає їх до уваги.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на ч. 6 ст. 78 КАС України та постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2018р. у справі №490/8792/18, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , керівника ТОВ СВ-СМОК , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 155-1 КУпАП (Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг).

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена така постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Дослідивши зміст наявної в матеріалах справи постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2018р. у справі №490/8792/18 колегія суддів встановила, що підставою для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , керівника ТОВ СВ-СМОК , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 155-1 КУпАП, став висновок суду про те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути доказом вчинення вказаною особою адміністративного правопорушення, яке їй інкримінується, оскільки не містить суті та обставин вчиненого правопорушення.

А відтак, на думку колегії суддів, судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення ч.6 ст.78 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про правомірність застосування до ТОВ СВ-СМОК штрафних санкцій в розмірі 1 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 23.10.2018р. №00097651406 у відповідній частині є законним та обґрунтованим.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції про часткове скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Миколаївській області від 14 листопада 2018 року №570-50 колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків, серед іншого, зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення визначено як письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платнику податків надано право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дій (бездіяльності) контролюючих органів (посадових осіб), наданих контролюючими органами податкових консультацій.

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 54.5 статті 54 Кодексу передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (пункт 55.1. статті 55 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18. статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України)

Податкова вимога, у відповідності до п.14.1.153 ст.14 ПК України, це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

З аналізу вказаних норм слідує, що податкова вимога надсилається контролюючим органом лише на узгоджені суми податкових зобов`язань платника податків.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано податковим органом, станом на 14.11.2018р. (дату формування та надіслання на адресу позивача податкової вимоги №570-50) визначена нею сума не набула статусу податкового боргу, у зв`язку з тим, що на податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2018 року №00097661406, №00097641406 та №00097651406 ТОВ СВ-СМОК 02.11.2018р. направило скаргу до ДФС України. Тобто, станом на 14.11.2018р. платником податків розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, а тому відсутні підстави для висновку про узгодженість визначеними ними сум штрафних санкцій.

А відтак, на думку колегії суддів, формування Головним управлінням ДФС у Миколаївській області 14.11.2018р. податкової вимоги №570-50 є передчасним, а тому така вимога підлягає скасуванню в судовому порядку. При вирішенні спору суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки при вирішенні спору в частині вимог позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23.10.2018р. №00097651406 та визнання протиправною та скасування податкової вимоги №570-50 від 14.11.2018р. судом першої інстанції порушено норми матеріального права, тому, відповідно до ст.317 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції частково задовольняє таку скаргу, скасовує рішення суду від 05.07.2019р. в частині вказаних вимог ТОВ СВК-СМОК , з прийняттям в цій частині нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2018 року №00097651406 та податкової вимоги в частині - скасувати.

В цій частині прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю СВК-СМОК задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23 жовтня 2018 року №00097651406 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю СВК-СМОК штрафних санкцій на суму 32 520 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 14 листопада 2018 року №570-50.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 грудня 2019 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук