Рішення

від 05.07.2019 по справі 520/3805/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05.07.2019 р. справа №520/3805/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Бринзи Д.А,

представника відповідача - Єрохін І.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Пінопласт" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Ухвалою суду від 17.04.2019р. позов було прийнято до розгляду.

05.06.2019р. продовжено проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 05.07.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у той же день.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - заявник, платник, ТОВ, Товариство у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 08.04.2019р. №00000741401.

Підставами позову є доводи про те, що покладені в основу спірного рішення судження контролюючого органу є помилковими, зроблені у результаті перекручення (спотворення) обставин фактичної дійсності та неправильного тлумачення норм закону з оподаткування.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - контролюючий орган, владний суб`єкт, Головне управління, ГУ) з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що проведена перевірка показала використання платником для виготовлення товару власного виробництва з використанням безкоштовно одержаної сировини невідомого походження.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Контролюючим органом - ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питання дотримання податкового законодавства за період 01.01.2016р.-30.09.2018р., валютного законодавства за період 01.01.2016р.-30.09.2018р., законодавства з питань справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2016р.-30.09.2018р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 18.03.2019р. №860/20-40-14-01-08/39858272 (далі за текстом - Акт).

В тексті Акту викладені судження контролюючого органу про вчинення особою податкового правопорушення, а саме (у співвідношенні з предметом спору): п.п.134.1.1. ст.134 Податкового кодексу України за рахунок виготовлення товару власного виробництва з використанням безкоштовно одержаної сировини невідомого походження.

08.04.2019р. з посиланням на Акт владним суб`єктом - ГУ ДФС у Харківській області було видано податкове повідомлення-рішення №00000741401 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 2.827.860,00грн. (основний платіж - 2.262.288,00грн., штраф - 565.572,00грн.).

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб`єкта, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Так, згідно з п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Оскільки нормами Податкового кодексу України не надано чіткого та поза розумним сумнівом достатньо конкретизованого визначення ані терміну прибуток , ані суміжному терміну дохід , то суд вважає за можливе керуватись у даному питанні нормами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до змісту ст.1 згаданого закону доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З приписів наведеної норми закону чітко і безумовно слідує, що для обрахунку показника розміру доходу особи обов`язково належить з`ясувати вартість активу, котра залежить від умов конкретної господарської операції.

Між тим, із Тексту Акту вбачається, що контролюючий орган прирівняв вартість розрахунково виявленої та нібито умовно існуючої і безоплатно одержаної платником сировини до середньозваженої ціни придбання Товариством полістеролу за 2016-2018р.р.

Проте, за правилом ч.1 ст.10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Відповідно до п.20.1.9 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені законодавцем повноваженнями вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Як з`ясовано судом з тексту Акту, дане повноваження контролюючим органом у спірних правовідносинах не реалізовувалось.

Надане положеннями ст.84 Податкового кодексу України повноваження на призначення у ході проведення перевірки Товариства експертизи з питання технологічного циклу виробництва продукції, складових речовин сировини та їх фізичних параметрів для виготовлення готової продукції контролюючим органом також не використовувалось.

Натомість контролюючий орган вдався до самотужки та на власний розсуд створеного алгоритму дій, за яким здійснюючи цілком умовні розрахунки обчислив і кількість надлишкової не облікованої сировини, і вартість цієї сировини, арифметично додавши показник цієї вартості до розміру доходу Товариства, відображеного у фінансовій звітності.

На противагу цьому суд зазначає, що у силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом не передбачено саме такого способу дій контролюючого органу, позаяк кількість та обсяги товарно-матеріальних цінностей (у тому числі і сировини) мають визначатись шляхом проведення інвентаризації, а вартість товарно-матеріальних цінностей - за цінами придбання у межах конкретного правочину або за процедурою обрахунку собівартості чи у порядку з`ясування рівня звичайних цін.

Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У ході розгляду справи судом виявлено, що у спірних правовідносинах контролюючий орган діяв не у спосіб, котрий встановлений законом, наданих Податковим кодексом України повноважень на ініціювання інвентаризації та призначення експертизи не використав, розрахунки заниженого доходу платника здійснював без урахування усіх обставин з використанням середньозваженої ціни придбання іншої сировини, а указаний порядок дій не узгоджується із вимогами закону.

З огляду на викладене, суд доходить до переконання про те, що владним суб`єктом у порядку ч.2 ст.77 КАС України не доведено події вчинення особою податкового правопорушення за цим епізодом.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України при винесенні оскарженого рішення.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог про скасування оскарженого рішення контролюючого органу.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 08.04.2019р. №00000741401.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Пінопласт" (місце знаходження - м.Харків, вул.Біологічна, 3, 61030, ідентифікаційний код - 39858272) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (місце знаходження - м.Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ - 39599198) витрати зі сплати судового збору у розмірі 19.210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.)

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч.3 ст.243 КАС України 08.07.2019р.

Суддя О.В. Старосєльцева