Рішення

від 08.07.2019 по справі 640/4513/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/245

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2019 року № 640/4513/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій

у місті Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Сервіс

про застосування заходів реагування

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (надалі - позивач, ГУ ДСНС у місті Києві), адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 13 до товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Сервіс (надалі - відповідач, ТОВ Глобал-Сервіс ), в якій позивач просить застосувати заходи реагування до товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Сервіс , розташованого за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 87 в Голосіївському районі м. Києва, у вигляді часткового зупинення експлуатації адміністративно-офісних приміщень, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в ході проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: вулиця К. Малевича, 87 в Голосіївському районі у місті Києві, встановлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та дітей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідач не погоджується зі встановленими позивачем порушеннями щодо створення добровільної пожежної охорони, оскільки, за доводами представника відповідача, це є правом, а не обов`язком суб`єкта господарювання в частині створення на підприємстві такої охорони, а також не погоджується з тим, що необхідно демонтувати глухі грати на вікнах, де перебувають люди, оскільки установлювати глухі грати дозволено у приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб. Приміщення, у якому встановлені глухі грати, на підставі відповідача є приміщенням для тимчасового складу речей орендаря відповідача та не передбачає одночасного перебування в ньому 50 і більше людей.

Стосовно інших порушень, зазначених в акті перевірки, представник відповідача зазначив, що вони усунені відповідачем після проведення перевірки та видання відповідного припису.

Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що у приписі про усунення виявлених порушень позивачем зазначено строк їх усунення до 03 січня 2019 року, тому, за доводами представника відповідача, позивач повинен був після спливу цього строку провести ще одну позапланову перевірку відповідача з метою встановлення усунення цих порушень, а не звертатися до суду з вказаною позовною заявою.

У зв`язку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача у відповіді на відзив зазначив про те, що єдиною підставлю для встановлення факту усунення порушень є проведення позапланової перевірки, проте, відповідач не звертався до позивача з відповідною заявою після складання акта перевірки.

Крім того, представник позивача наголосив на тому, що навіть у випадку, якщо відповідачем здійснювались якісь дії, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо, зменшило ризик на підприємстві, однак, це не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві.

У зв`язку з чим просив задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись, при цьому, й на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наказом Головного управління ДСНС України в місті Києві від 15 листопада 2018 року №687 Про проведення планових перевірок доручено організувати та забезпечити проведення у грудні 2018 року планових перевірок щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, згідно із додатком. До переліку суб`єктів господарювання також віднесено й товариство з обмеженою відповідальністю Глобал-Сервіс за адресою: 03150, м. Київ, вул. Боженка (К. Малевича), буд. 87, початок проведення перевірки - 04 грудня 2018 року, тривалість 10 робочих днів (Т.1, арк.17,18-19).

Повідомленням про проведення планової перевірки від 22 листопада 2018 року №24/2903, яке направлено рекомендованим листом на адресу відповідача, останнього повідомлено про проведення планової перевірки у період з 04 грудня 2018 року по 17 грудня 2018 року (Т.1, арк. 20).

04 грудня 2018 року генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Сервіс отримав копію посвідчення на проведення перевірки від 30 листопада 2018 року №4110, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі посвідчення (Т.1, арк. 21).

На підставі наказу від 15 листопада 2018 року № 687 та посвідчення на проведення перевірки від 30 листопада 2018 року №4110 посадовими особами позивача у присутності генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Сервіс у період з 04 грудня 2018 року по 17 грудня 2018 року проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщення товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Сервіс , розташованого за адресою: місто Київ, вулиця К. Малевича, 87, за результатами якої складено Акт від 17 грудня 2018 року №378 (надалі - Акт №378).

З Акту №378 вбачається, що в ході проведеної перевірки Голосіївським РУ ГУ ДСНС у місті Києві виявлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю Глобал-Сервіс вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме, виявлено наступні порушення:

- пунктів 2, 4, 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України - не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- розділу ІІ пункту 12 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - з метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння на об`єкті не створено добровільну пожежну охорону (ДПО);

- пункту 2.37 глави 2, розділу ІІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - захаращено шляхи евакуації матеріальними цінностями: (складське приміщення), (адміністративні приміщення);

- розділу ІІ пункту 8 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - не всі приміщення забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Захист безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (складське приміщення);

- розділу ІІІ пункту 1.4 додаток №3.1., таблиця 1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН-360-92 - допускається зменшення протипожежних розривів шляхом прибудови до будівель ІІІ-го ступеню вогнестійкості, будівель V-го ступеню вогнестійкості (складське приміщення), (адміністративні приміщення);

- розділу ІІІ, пунктів 2.5, 2.6 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - дерев`яні конструкції горища складу (крокви, лати) не оброблені вогнетривкою сумішшю, яка забезпечує першу групу вогнезахисної ефективності, із складанням акту про виконані роботи. (Роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт). (складське приміщення);

- розділу ІІІ пункту 2.16 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - на вікнах приміщень, де перебувають люди, встановлені глухі грати. Вони повинні розкриватися, розсуватися або зніматися та під час перебування в цих приміщеннях людей, грати мають бути відчинені (зняті) (адміністративні приміщення);

- розділу ІІІ, пункту 2.23, пункту 5.10 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В .2.2.9-2009 - на шляху евакуації другого евакуаційного виходу з торгової зали магазину влаштовані розсувні двері;

- розділу ІІІ, пункту 2.23, пункту 9.2.9 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В. 2.2.9-2009 - для світлопрозорого заповнення дверей (фрамуг) відокремлюють сходову клітину від загальних коридорів, не влаштовано армоване скло;

- розділу ІІІ пункту 2.23, пункту 9.1.11 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В. 2.2.9-2009 - ширина сходового маршу менше 1,2 метру (друга сходова клітина адміністративно-офісної будівлі, внутрішній перехід між будівлями);

- розділу ІІІ пункту 2.27, пункту 5.10 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В .2.2.9-2009 - ширина другого евакуаційного виходу з торгової зали магазину менше 1,2 метру (зменшено за рахунок улаштування на проході каси №8);

- розділу ІІІ пункту 2.30 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - прилади опалення, розміщені на сходовій клітині, встановлені на висоті менше 2,2 м та вище від поверхні сходової площадки (адміністративні приміщення);

- розділу ІІІ пункту 2.37 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - під сходовою клітиною влаштовано підсобне приміщення (адміністративні приміщення);

- розділу V, пункту 1.1., пункту 10.2.4, підпункту Д Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В.2.-5-56-2014 - відсутня система димовидалення з торгової зали магазину;

- розділу V, пункту 1.2, пункту 10.2.4 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В.1.1-7-2014 - коридори, які не мають природного освітлення не обладнані спеціальною системою димовидалення (адміністративні будівлі).

Як вбачається з матеріалів справи, примірник Акту перевірки отримано уповноваженою особою відповідача, а саме, генеральним директором товариства 17 грудня 2018 року, будь-яких зауважень або заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акта від останнього не надходило, про що зроблено відповідний запис у акті (Т.1, арк. 22-29,32-36).

Наявність встановлених в Акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

При цьому, з наданих суду відповідачем доказів вбачається, що останнім усунені виявлені порушення, зокрема, усунено порушення

- пункту 2.37 глави 2, розділу ІІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - захаращено шляхи евакуації матеріальними цінностями: (складське приміщення), (адміністративні приміщення), відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення;

- розділу ІІ пункту 8 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - не всі приміщення забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Захист безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (складське приміщення), відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення;

- розділу ІІІ пункту 1.4 додаток №3.1., таблиця 1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН-360-92 - допускається зменшення протипожежних розривів шляхом прибудови до будівель ІІІ-го ступеню вогнестійкості, будівель V-го ступеню вогнестійкості (складське приміщення), (адміністративні приміщення), відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, з яких вбачається, що прибудова була демонтована;

- розділу ІІІ, пунктів 2.5, 2.6 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - дерев`яні конструкції горища складу (крокви, лати) не оброблені вогнетривкою сумішшю, яка забезпечує першу групу вогнезахисної ефективності, із складанням акту про виконані роботи. (Роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт). (складське приміщення), відповідачем надано копію договору про надання послуг №3 від 01 березня 2018 року, укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю Будгенсервіс , відповідно до пункту 2.1. якого виконавець надає замовнику роботи з проведення вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій горища площею 198 кв.м, а також надано копію акта прийняття виконаних робіт з вогнезахисного заповнення від 10 червня 2019 року №3, відповідно до якого у період з 06 червня 2019 року по 10 червня 2019 року товариством з обмеженою відповідальністю Будгенсервіс виконано роботи з вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій даху площею 198 кв.м;

- розділу ІІІ, пункту 2.23, пункту 5.10 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В .2.2.9-2009 - на шляху евакуації другого евакуаційного виходу з торгової зали магазину влаштовані розсувні двері, відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення;

- розділу ІІІ, пункту 2.23, пункту 9.2.9 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В. 2.2.9-2009 - для світлопрозорого заповнення дверей (фрамуг) відокремлюють сходову клітину від загальних коридорів, не влаштовано армоване скло, відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення;

- розділу ІІІ пункту 2.23, пункту 9.1.11 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В. 2.2.9-2009 - ширина сходового маршу менше 1,2 метру (друга сходова клітина адміністративно-офісної будівлі, внутрішній перехід між будівлями), відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення;

- розділу ІІІ пункту 2.27, пункту 5.10 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В .2.2.9-2009 - ширина другого евакуаційного виходу з торгової зали магазину менше 1,2 метру (зменшено за рахунок улаштування на проході каси №8), відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення;

- розділу ІІІ пункту 2.30 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - прилади опалення, розміщені на сходовій клітині, встановлені на висоті менше 2,2 м та вище від поверхні сходової площадки (адміністративні приміщення), відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення;

- розділу ІІІ пункту 2.37 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - під сходовою клітиною влаштовано підсобне приміщення (адміністративні приміщення), відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення;

- розділу V, пункту 1.1., пункту 10.2.4, підпункту Д Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В .2.-5-56-2014 - відсутня система димовидалення з торгової зали магазину, відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення;

- розділу V, пункту 1.2, пункту 10.2.4 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, ДБН В .1.1-7-2014 - коридори, які не мають природного освітлення не обладнані спеціальною системою димовидалення (адміністративні будівлі), відповідачем надано відповідні матеріали фотофіксації, на яких зображено усунення вказаного порушення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі по тексту - Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 (далі по тексту - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абзац 2 пункту 1 Положення №20/2013).

У пункті 3 вказаного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

В силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, не всі перелічені в Акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають у приміщенні відповідача, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Більш того, відповідачем не заперечуються обставини щодо допущення виявлених під час перевірки порушень, проте, в матеріалах справи наявні докази про їх усунення, зокрема, про усунення порушень, зазначених у акті під №№3-6 та 8-15.

Стосовно порушення розділу ІІ пункту 12 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, а саме, не створення на об`єкті добровільної пожежної охорони (ДПО), суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 63 Кодексу цивільного захисту України суб`єктів господарювання, населених пунктах для здійснення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння органи місцевого самоврядування за рішенням територіальних громад, а також керівники суб`єктів господарювання можуть утворювати пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони.

Норма цієї статті дозволяє суду дійти висновку про те, що утворення пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони є правом, а не обов`язком суб`єкта господарювання, а тому, відсутність такої охорони на об`єкті не може бути розцінено, як порушення вимог законодавства у сфері техногенної або пожежної безпеки.

Стосовно порушення розділу ІІІ пункту 2.16 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 - на вікнах приміщень, де перебувають люди, встановлені глухі грати. Вони повинні розкриватися, розсуватися або зніматися та під час перебування в цих приміщеннях людей, грати мають бути відчинені (зняті) (адміністративні приміщення), суд виходить з наступного.

Так, з матеріалів фотофіксації, які долучені до акта перевірки №378 від 17 грудня 2018 року (Т.1, арк. 35) позивачем зафіксовано лише наявність глухих грат на вікні будівлі, проте, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що приміщення, в якому розташоване вказане вікно є приміщенням відповідача, в якому перебувають люди.

Крім того, пунктом 2.16 розділу ІІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 передбачено, що у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Враховуючи той факт, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що глухі грати були встановлені на вікні приміщення, розрахованого на одночасне перебування в ньому більше 50 осіб, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо вчинення порушення відповідачем розділу ІІІ пункту 2.16 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417.

Стосовно порушення частин 2, 4, 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України - не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, а саме, не надання відповідачем декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану). Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію. Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб`єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану. Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації.

Частиною 4 статті 57 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що декларація подається суб`єктом господарювання до державного адміністратора або центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (дозвільного органу). Декларація реєструється дозвільним органом на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня її надходження. Датою надходження декларації вважається дата її реєстрації як вхідної кореспонденції державним адміністратором або дозвільним органом, а в разі надсилання рекомендованим листом - дата, зазначена на поштовому штемпелі підприємства зв`язку. Державний адміністратор протягом одного робочого дня після надходження декларації передає її дозвільному органу. Якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням установлених вимог, дозвільний орган відмовляє в реєстрації декларації та повертає її суб`єкту господарювання для доопрацювання. У разі якщо дозвільним органом не зареєстровано декларацію і не відмовлено в її реєстрації в установлений абзацом другим цієї частини строк, право на вчинення дій щодо провадження господарської діяльності, передбачених частиною другою цієї статті, виникає наступного дня після завершення строку, встановленого для реєстрації декларації. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

Декларація не подається:

1) на використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду;

2) орендарем об`єкта нерухомості (особою, яка використовує об`єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на цей об`єкт) за умови, що декларацію на об`єкт нерухомості зареєстровано власником;

3) на використання об`єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Відповідності до частини 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України суб`єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо провадження господарської діяльності, передбачені частиною другою цієї статті, з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом. Форма декларації порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які подали декларацію, несуть передбачену законом відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації.

Норми зазначеної статті, окрім обов`язку суб`єкта господарювання подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, встановлюють й випадки, коли така декларація не подається.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що до відповідача застосовуються положення законодавства щодо можливості неподання декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, або, навпаки, наявності в останнього обов`язку її подання, а також суд звертає увагу, що неподання під час проведення позапланової перевірки такої декларації не може строювати створювати реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають у приміщенні відповідача, а тому, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо порушення відповідачем в даному випадку частин 2, 4, 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Стосовно посилань позивача щодо обов`язку відповідача звернутися до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з заявою про проведення позапланової перевірки після усунення виявлених порушень, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та погоджується з позицією відповідача в тій частині, що приписом було встановлено строк до 03 січня 2019 року для усунення виявлених порушень, тому саме на позивача покладається обов`язок після спливу цього строку для здійснення заходів, направлених на перевірку виконання суб`єктом господарювання вимог припису.

З урахуванням зазначеного, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова