Ухвала

від 23.12.2019 по справі 640/4513/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2019 року

Київ

справа №640/4513/19

адміністративне провадження №К/9901/31130/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мартинюк Н.М.,

суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Яковенка М.М.,

перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Сервіс" про застосування заходів реагування.

І. Суть справи

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - "ГУ ДСНС у місті Києві") звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Сервіс", в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації адміністративно-офісних приміщень шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 8 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, відмовив у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ГУ ДСНС у місті Києві просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Також просить поновити строк на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

У встановлений строк скаржник усунув недоліки касаційної скарги, а тому вона відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття, або відмову у відкритті касаційного провадження.

Стосовно клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає за необхідне його задовольнити з наступних підстав.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 30 вересня 2019 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 8 листопада 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі вказує, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції було надіслано йому поштовим зв`язком 17 жовтня 2019 року, на підтвердження чого додає копію конверта.

Отже, оскільки позивач подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали, Верховний Суд визнає поважними наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Проте, ознайомившись з доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Пункт 20 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає таке поняття як адміністративна справа незначної складності - це справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України до справ незначної складності належать інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження

Керуючись вказаною нормою, суд першої інстанції 21 березня 2019 року постановив ухвалу про відкриття провадження у цій справі та вирішив проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, віднісши цю справу до справ незначної складності.

Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з`ясувавши характер спірних правовідносин, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту, врахувавши обсяг і характер досліджених судами доказів, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ця адміністративна справа є справою незначної складності.

Відповідно до частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у справах незначної складності , крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Разом з тим, скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що ця скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте, вивчивши обгрунтування касаційної скарги, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції вирішив цю справу згідно з правовими висновками Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права.

Одночасно, скаржник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України могли б вимагати касаційного перегляду справи. Застосування критерію малозначності в цій справі було передбачуваним ще з початку відкриття провадження судом першої інстанції.

Верховний Суд зазначає, що правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, згідно зі статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви (ухвала Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України ). Тому відмова Верховного Суду у розгляді касаційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві у цій справі на підставі критерію малозначності справи не становить порушення права відповідача на доступ до суду за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких умов і обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 4, 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі №640/4513/19 і поновити цей строк.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Сервіс" про застосування заходів реагування.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

……………………………

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

М.М. Яковенко,

Судді Верховного Суду