Рішення

від 27.06.2019 по справі 620/1024/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року Чернігів Справа № 620/1024/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Єгуновій О.М.,

за участю представника позивача Половинка Б.М., представника відповідача Полегешко Л.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Агротрейд-Красилівка до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Агротрейд-Красилівка звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить: скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 № 00000051400 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість (код платежу 14010100; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 227898,00 грн.); скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 № 00000041400 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем (код платежу 14010100; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 251952,50 грн. із них: 201562,00 грн. - за основним платежем, 50390,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 03.12.2018 № 834/14/03799245, яким встановленні порушення у податкових деклараціях з ПДВ, оскільки висновки викладені у акті є хибними та спростовуються первинною документацією з ведення господарської діяльності. Зазначає, що на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов`язку перевіряти дотримання контрагентами вимог податкового чи іншого законодавства.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача контролюючим органом встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності між ПП АГРОТРЕЙД-КРАСИЛІВКА та ПП Сівер Агро Сервіс за перевіряємий період. Стверджує, що відображенню у податковій звітності підлягають лише ті господарські операції, які фактично відбулися, а не ті, зміст яких лише був відображений на паперових документах, тому такі господарські операції спрямовані лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що нереальність здійснених господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) не підтверджена відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами, а ґрунтується виключно на припущеннях.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного Управління ДФС у Чернігівській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та на підставі наказу керівника Головного Управління ДФС у Чернігівській області від 21.11.2018 № 2190 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства АГРОТРЕЙД-КРАСИЛІВКА , назва підприємства до 26.02.2018, на час проведення перевірки - Приватне підприємство приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Сівер Агро Сервіс за травень 2016 року та червень 2016 року відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки відповідачем складено акт від 03.12.2018 № 834/14/03799245 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП АГРОТРЕЙД-КРАСИЛІВКА щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Сівер Агро Сервіс (код ЄДРПОУ 38054157) за травень та червень 2016 року , яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого ПП АГРОТРЕЙД-КРАСИЛІВКА за травень 2016 року податкової декларації з ПДВ завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 86898,00 грн. та занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету на суму 201562,00 грн.; за червень 2016 року податкової декларації з ПДВ завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 141000,00 грн.

26.12.2018 позивачем подано заперечення на акт Головного управління ДФС у Чернігівській області № 834/14/03799245 від 03.12.2018 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП АГРОТРЕЙД-КРАСИЛІВКА щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Сівер Агро Сервіс (код ЄДРПОУ 38054157) за травень та червень 2016 року , проте листом від 04.01.2019 № 106/10/25-01-14-07-06 Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомило позивача що аргументи, викладені в запереченні ПП АГРОТРЕЙД-КРАСИЛІВКА (код ЄДРПОУ 03799245) на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 03.12.2018 № 834/14/03799245 не є достатньо обґрунтовані та не можуть бути враховані для визначення результатів перевірки, а висновки акта документальної позапланової виїзної перевірки від 03.12.2018 № 834/14/03799245 підлягають залишенню без змін (т. 1 а.с. 49-55, 56-64).

В подальшому, на підставі вказаного акту від 03.12.2018 № 834/14/03799245 відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення: від 08.01.2019 № 00000041400, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 251952,50 грн., в тому числі 201562,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 50390,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 08.01.2019 № 00000051400, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 227898,00 грн. (т. 1 а.с. 66-67, 68-69).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скаргу від 25.01.2019 № 4, однак рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 26.03.2019 № 14168/6/99-99-11-402-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 08.01.2019 № 00000041400, від 08.01.2019 № 00000051400, а скаргу залишено без задоволення (т. 1 а.с. 70-77, 79-84).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Так, частиною другою статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 визначено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З аналізу викладених норм слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається зі змісту акта від 27.12.2018 № 896/14/30294657, висновки щодо порушення ПП АГРОТРЕЙД-КРАСИЛІВКА приписів податкового законодавства зроблено з огляду на не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з ПП Сівер Агро Сервіс , а також встановлення проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру.

Щодо господарських операцій з ПП Сівер Агро Сервіс .

З матеріалів справи слідує, що між ПП Сівер Агро Сервіс (постачальник) та ПП ПОСП ім. Щорса (покупець) було укладено договір поставки № 04-0-16/ДК-Х від 04.04.2016, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (насіння кукурудзи, засоби захисту рослин), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму (т. 1 а.с. 87-93).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії: товарно-транспортних накладних від 16.05.2016 № 4 на перевезення вантажу на суму 1654320,00 грн., від 31.05.2016 № 12 на перевезення вантажу на суму 79440,00 грн., від 17.06.2016 № 51 на перевезення вантажу на суму 846000,00 грн.; видаткових накладних № РН-0000036 від 16.05.2016 на суму 1654320,00 грн., № РН-0000044 від 31.05.2016 на суму 79440,00 грн., № РН-0000051 від 17.06.2016 на суму 846000,00 грн., податкових накладних від 16.05.2016 № 7, від 31.05.2016 № 15 (т. 1 а.с. 94-96, 97-99, 100-102).

Також, на підтвердження використання у власній господарській діяльності позивачем надані копії: звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2016, актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин №№ 1, 2, 3, 3/1, 4 за травень 2016 року, № 5 за червень 2016 року, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № МА_00000022 від 31.05.2016, № МА_00000025 від 30.06.2016, акту прийому-здачі наданих послуг від 30.06.2016 (т. 1 а.с. 103-106, 107-112, 113-114, 115).

Зокрема, надано копію додаткової угоди № 1 до Договору поставки № 04-0-16/ДК-Х на умовах товарного кредиту від 04.04.2016 відповідно до якої ПП Сівер Агро Сервіс та ПП ПОСП ім. Щорса домовились внести зміни до договору, укладеного між постачальником та покупцем, а саме: сторони дійшли згоди, що загальний розмір заборгованості покупця за договором, та за наявності, додатковими угодами до нього (в тому числі, але не обмежуючись, по сплаті заборгованості, неустойки, пені, штрафів, комісій, збитків, видатків, процентів та будь-яких інших платежів), який буде сплачено до 24.04.2017 (включно) становить 2606076,00 грн. (т. 1 а.с. 120).

Крім того, наявною в матеріалах справи копією угоди про погашення заборгованості від 20.04.2017 визначено, що ПП Сівер Агро Сервіс (сторона 1) та ПП ПОСП ім. Щорса (сторона 2) уклали угоду про погашення заборгованості від 20.04.2017 про те, що сторона 2 належним чином виконує свої зобов`язання, взяті на себе, зокрема, згідно додаткової угоди № 1 від 20.04.2017до договору поставки № 04-0-16/ДК-Х на умовах товарного кредиту від 04.04.2016 зі сплати у строк до 24.04.2017 включно грошових коштів у розмірі 2606076,00 грн. (т. 1 а.с. 121).

На підтвердження виконання позивачем договірних зобов`язань позивачем надано копії платіжного доручення № 491 від 24.04.2017 на суму 2606076,00 грн. з відміткою банку та звіту по дебетових і кредитових операціях по рахунку позивача № 26007377143002 за період з 24.04.2017 по 24.04.2017 (т. 1, а.с. 17, 18).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість є такими, що фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність здійснення господарських операцій.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на ненадання позивачем для перевірки сертифікатів якості продукції, позаяк ці документи за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію щодо відповідності товарів стандартам та технічним умовам та не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Також, не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків, неподання контрагентом податкової звітності.

У разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування, у разі коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге.

До того ж, як зазначено в пункті 38 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України , коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Натомість, відповідачем під час розгляду справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Слід зазначити, що контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудових ресурсів та матеріально - технічного забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладеного позивачем з контрагентом, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

При дослідженні наданих до матеріалів справи первинних документів, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ПП Сівер Агро Сервіс у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно пояснень відібраних оперуповноваженим ВАСА ПДВ ОУ Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області лейтенантом податкової міліції ОСОБА_1 у ОСОБА_2 в яких вона зазначила, що фактично до державної реєстрації, формування статутного фонду та здійснення управлінських функцій, призначення службових осіб на посаду та внесення будь-яких змін до установчих документів: ТОВ Ерідан Транс Груп , ТОВ БВА-Трейд , ТОВ Фреш-Айті Груп , ТОВ Парма Логістік Груп , ТОВ Фарм-Еколоджі Трейдінг , ТОВ Радда Смарт Трейдінг , ТОВ Аеро-Констракт Груп , ТОВ Ельміра Трейд Груп , ТОВ Арізона-Флай Груп , ТОВ Сієна Груп Логістік , ТОВ Аеро-Джет Трейдінг , ТОВ Константа Метал Трейдінг не вчиняла та не доручала нікому вчиняти, суд зазначає наступне.

Згідно частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарських суб`єктів, в рамках кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Тому, матеріали досудового розслідування за кримінальними провадженнями щодо здійснення фіктивного підприємництва контрагентами позивача з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України не можуть бути враховані як доказ фіктивності господарських операцій позивача.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що господарські відносини між позивачем та контрагентом мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у податковій звітності, а тому податкові повідомлення-рішення від 08.01.2019 № 00000041400, № 00000051400 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Приватного підприємства Агротрейд-Красилівка підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області служби на користь Приватного підприємства Агротрейд-Красилівка підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 7197,77 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства Агротрейд-Красилівка (вул. Свято-Покровська, буд. 63, с. Красилівка, Козелецький район, Чернігівська область, 17031, код ЄДРПОУ 03799245) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 08.01.2019 № 00000051400, № 00000041400.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) на користь Приватного підприємства Агротрейд-Красилівка (вул. Свято-Покровська, буд. 63, с. Красилівка, Козелецький район, Чернігівська область, 17031, код ЄДРПОУ 03799245) судовий збір в розмірі 7197,77 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 липня 2019 року.

Суддя В.О. Непочатих