Постанова

від 02.07.2019 по справі 520/2008/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 р. м. ХарківСправа № 520/2008/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2019, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І. (повний текст складено 24.04.19) по справі № 520/2008/19

за позовом Приватного підприємства "ІМПЕКС СПЛАВ"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ІМПЕКС СПЛАВ (далі - ПП ІМПЕКС СПЛАВ , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУДФС у Харківській області, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДСФ України, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення регіональної комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.02.2019 № 1071304/41689552, зобов`язання зареєструвати податкову накладну №1 від 22.01.2019 днем її фактичного подання на реєстрацію, а саме 31.01.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення регіональної комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.02.2019 № 1071304/41689552. Зобов`язано Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №1 від 22.01.2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач-1, ГУДФС у Харківській області, звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволення позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем до Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації, не надані необхідні документи, зокрема складські. Вважає, що суд першої інстанції не вірно визначив предмет доказування в справі, адже предметом доказування є не дослідження господарських операцій, а відповідність наданих платником документів вичерпному переліку, визначеному у Постанові Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018.

Позивачем направлено до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якій просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення першої інстанції - без змін.

Сторони у справі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь обставин справи, дослідивши та оцінивши зібрані під час слухання та наявні в матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачем було сформовано податкову накладну № 1 від 22.01.2019 та направлено її для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

ПП ІМПЕКС СПЛАВ було отримано квитанцію, згідно якої реєстрація податкової накладної № 1 від 22.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Також в квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 22.01.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критерії ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вищевказаного, позивачем на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом, було надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 04.02.2019.

Позивачем було отримано рішення № 1071304/41689552 від 07.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 22.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись рішенням податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.02.2019 № 1071304/41689552, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом було надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено 04.02.2019. Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення № 1071304/41689552 від 07.02.2019 ГУДФС України у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 22.01.2019 є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року (далі за текстом - Порядок № 117) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зокрема зазначається критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки -фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п. 15-16 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", " Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 22 Порядку № 117 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно п. 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Як вбачається з електронної квитанції від 31.01.2019 щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 22.01.2019, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом пп.1.6 п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження реальності господарської операції з контрагентом було надано до контролюючого органу документи, згідно яких вбачається, що між ПП "ІМПЕКС СПЛАВ" (Покупець) та ТОВ "НВ-ПОСТАЧ" (Продавець) укладено договір поставки №180119 від 18.01.2019 товару, який був транспортований на підставі товаро-транспортної накладної №210119 від 21.01.2019. З наявного документального підтвердження вбачалося, що ТОВ "НВ-ПОСТАЧ" було складено рахунок-фактуру №9 від 21.01.2019 та видаткову накладну №9 від 21.01.2019 на суму 79800 грн. Розрахунок за поставлений товар відбувався у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №66 від 31.01.2019 на суму 79800 грн.

Також, на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем було надано договір поставки №090119 від 09.01.2019 між ПП "ІМПЕКС СПЛАВ" до ТОВ "УНІВЕРСАЛ ПЛЮС", транспортування товару за яким здійснювалось у відповідності до товаро-транспортної накладної №220119 від 22.01.2019. ПП "ІМПЕКС СПЛАВ" було складено видаткову накладну №1 від 22.01.2019 на суму 81000 грн., а розрахунок за поставлений товар відбувався у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №1206 від 23.01.2019 на суму 81000 грн.

В той же час, зі змісту рішення контролюючого органу не вбачається, які саме документи за переліком необхідно надати позивачу для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не відповідає вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Заявником апеляційної скарги не було доведено в ході судового розгляду про наявність підстав для застосування конкретно визначених критеріїв оцінки ступеня ризиків, передбачених законодавством на час спірних правовідносин сторін, зважаючи на надані позивачем документи на усунення виявлених ризиків. Зокрема, у квитанції від 31.01.2019 відповідачем не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом від 13.06.2017 № 567. Ствердження податкового органу про неповноту наданих платником податків первинних документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реальності господарських операцій належним чином необґрунтовані.

Доводи податкового органу про те, що з наданих позивачем документів неможливо підтвердити придбання ТМЦ є неправомірними, оскільки рішення контролюючого органу має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог як Податкового кодексу України, так і Наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, яким затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сукупність вимог до рішення комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду (справи №1940/1950/18, № 822/1817/18, №821/1173/17 та ін.).

Всупереч визначеній у рішенні підставі їх прийняття, як встановлено судом першої інстанції, податковим органом у рішенні не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної, як передумови прийняття відповідного рішення Комісії.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення регіональної комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.02.2019 № 1071304/41689552, що зумовлює наявність підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №1 від 22.01.2019.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що зумовлює, згідно приписів ст.316 КАС України, залишення вимог апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та вимоги ст. 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 по справі № 520/2008/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 08.07.2019.