УХВАЛА
05 липня 2019 року
Київ
справа №816/1223/18
адміністративне провадження №К/9901/17931/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі № 816/1223/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області, Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування коштів,
ВСТАНОВИВ:
10.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області, Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області, у якій просив:
- зобов`язати Шишацьку районну державну адміністрацію Полтавської області переглянути та скасувати власне протиправне рішення Комісії по призначенню субсидій при Шишацькій районній державній адміністрації;
- зобов`язати Шишацьку районну державну адміністрацію Полтавської області призначити субсидію щодо сплати комунальних послуг на 2017-2018 роки;
- зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області негайно виправити помилку в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, допущену під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2016.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу позивача залишено без руху на п.1 ч.5 ст.296 КАС України.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 продовжено ОСОБА_1 встановлений ухвалою від 02.04.2019 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 в задоволенні заяви-клопотання ОСОБА_1 від 08.05.2019 про звільнення від сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу повернуто скаржнику .
26.06.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність її вимогам КАС України, суд встановив таке.
Скаржник у касаційній скарзі, серед іншого, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства свідчить, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках. Рішення суду може бути оскаржено у касаційному порядку після його апеляційного перегляду.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 в апеляційному порядку не переглядалось, звернення з касаційною скаргою в цій частині є передчасним, а отже підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на зазначене рішення суду першої інстанції наразі відсутні.
Щодо вимог касаційної скарги про скасування ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, суд зазначає таке.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку із несплатою судового збору. В ухвалі від 02.04.2019 суд зазначив, що витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.02.2019 № 217, у якому міститься інформація про відсутність доходу за період з 3 кварталу 2018 по 4 квартал 2018 року, є неналежним доказом.
В контексті вимог ч.3 ст. 328 КАС України ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху не оскаржується.
Отже, відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.
При вирішенні питання про скасування ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 суд зазначає наступне.
Відповідно, п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість звільнення від сплати судового збору лише якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. За такого правого регулювання апеляційний суд правомірно визнав витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.02.2019 № 217 неналежним доказом відсутності доходу скаржника за попередній календарний рік
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку із надходженням клопотання від 11.04.2019 про відсутність коштів за період з 3 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі у розумінні ст. 73, 74 КАС України докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У витягу з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.02.2019 № 217 зазначено про відсутність у ОСОБА_1 доходу за період з 3 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року. При цьому на виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" інформацію необхідно було надати за попередній рік.
Таким чином, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, позивач не надав належну та допустиму інформацію про дохід за попередній календарний рік.
В ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 з приводу твердження скаржника про звільнення його від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", зазначено, що публічна діяльність щодо призначення або скасування призначення субсидії не є послугою, а тому пільга із сплати судового збору, передбачена вказаним Законом, до таких правовідносин не застосовується.
З огляду на те, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, та не спростовується доводами, зазначеними у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження, зазначені у касаційній скарзі питання про розгляд справи у режимі відеоконференції, звільнення від сплати судового збору та винесення окремої ухвали не підлягають розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 169, 296, 298, 333, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі № 816/1223/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області, Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування коштів.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
І.В. Саприкіна
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2019 |
Оприлюднено | 09.07.2019 |
Номер документу | 82872993 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Чиркін С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні