Ухвала

від 21.01.2010 по справі 14/109-1638

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2010 р. м. Київ К-5781/07

Вищий адміністрати вний суд України у складі кол егії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядк у письмового провадження кас аційну скаргу Тернопільс ької об' єднаної державної п одаткової інспекції на поста нову Господарського суду Тер нопільської області від 17.11.2006 р оку та ухвалу Львівського ап еляційного господарського с уду від 15.02.2007 року

у справі № 14/109-1638

за позовом Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Енергосвіт»

до Тернопільсь кої об' єднаної державної по даткової інспекції

про скасування податкових повід омлень-рішень та другої пода ткової вимоги

В С Т А Н О В И В :

У березні 2006 року Товариство з обмеженою відп овідальністю «Енергосвіт»з вернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської об' єднаної державної подат кової інспекції про скасуван ня податкових повідомлень-рі шень № 0000262304/2/83465 та № 0000272304/2/83464 від 02.12.2005 р оку та другої податкової вим оги № 46 від 18.01.2006 року.

В обґрунтування позо вних вимог позивач зазначив про безпідставність визначе ння підприємству податкових зобов' язань з податку на до дану вартість та податку на п рибуток, а тому оскаржувані п одаткові повідомлення-рішен ня підлягають визнанню недій сними.

Рішенням Господарськ ого суду Тернопільської обла сті від 17.11.2006 року, залишеною бе з змін ухвалою Львівського а пеляційного господарського суду від 15.02.2007 року, позовні вим оги задоволено частково. Ска совано податкове повідомлен ня-рішення № 0000262304/2/83465 від 02.12.2005 року в частині визначення податк ового зобов' язання з податк у на додану вартість у розмір і 9937,50 грн., в тому числі: 6625,00 грн. ос новного платежу та 3312,50 грн. штр афних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-ріше ння №0000272304/2/83464 від 02.12.2005 року про виз начення податкового зобов' язання з податку на прибуток у розмірі 2100,00 грн., в тому числі : 1400,00 грн. основного платежу та 7 00,00 грн. штрафних (фінансових) с анкцій.

Не погоджуючись зі вк азаними рішеннями судів попе редніх інстанцій, Тернопіль ська об' єднана державна под аткова інспекція оскаржила ї х в касаційному порядку.

В касаційній скарзі с каржник просить скасувати рі шення суду першої та апеляці йної інстанцій в частині зад оволення позовних вимог з мо тивів порушення цими судами норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справу розглянуто в п орядку письмового проваджен ня, установленому статтею 222 К одексу адміністративного су дочинства України.

Заслухавши суддю-доп овідача, розглянувши та обго воривши доводи касаційної ск арги, перевіривши правильніс ть застосування судами норм матеріального та процесуаль ного права, колегія суддів вв ажає, що касаційна скарга під лягає частковому задоволенн ю з огляду на таке.

Як встановлено судам и попередніх інстанцій, пода тковим органом проведено пла нову виїзну документальну пе ревірку позивача по питанню дотримання вимог податковог о та валютного законодавства , за результатами якої складе но Акт № 132/23-422/1/32272510 від 13.07.2005 року.

За даними Акта переві рки податковим органом встан овлено порушення підприємст вом підпункту 7.4.5. пункту 7.4. стат ті 7 Закону України від 03.04.1997 рок у № 168/97-ВР «Про податок на додан у вартість»(далі - Закону Укра їни від 03.04.1997 року № 168/97-ВР), а саме завищено суму податкового к редиту за квітень 2003 року на 6625,0 0 грн.; серпень 2003 року на 91,67 грн.; б ерезень 2004 року на 25,4 грн.; черве нь 2004 року на 56,71 грн.; липень 2004 рок у на 63,48 грн.; вересень 2004 року на 7 1,42 грн.; жовтень 20004 року на 161,42 грн .; листопад 2004 року на 31,75 грн., всь ого на суму 7122,63 грн. Також було в становлено порушення підпун кту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон Укр аїни від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР), що в иразилось в занижені суми ва лового доходу за 2 квартал 2003 ро ку в розмірі 2500,00 грн. у зв' язку з реалізацією товарів пов' язаним особам по цінах менши м ніж звичайні.

Задовольняючи позовн і вимоги частково, суди попер едніх інстанцій дійшли висно вку, що твердження позивача з найшли своє підтвердження не в повному обсязі.

Відповідно до Акта пе ревірки, у квітні 2004 року ТОВ «Е нергосвіт»було здійснено ре алізацію пов' язаній особі ОСОБА_1. 250 тон цукру по ціні 219,00 грн. за тонну, тоді як реаліз ація ідентичного товару ВАТ «Тера»здійснено по ціні 229,10 гр н. за тонну.

За вказаних обставин податкова інспекція дійшла висновку про продаж товарів пов' язаній особі за цінами меншими ніж звичайні.

Згідно з підпунктом 7.4 .1. пункту 7.4. статті 7 Закону Укра їни від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР доход , отриманий платником податк у від продажу товарів (робіт, п ослуг) пов'язаним особам, визн ачається виходячи із договір них цін, але не менших за звича йні ціни на такі товари (робот и, послуги), що діяли на дату та кого продажу.

Відповідно до підпун кту 1.20.1 пункту 1.20 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР, якщо цим пу нктом не встановлено інше, зв ичайною вважається ціна това рів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не д оведене зворотне, вважається , що така звичайна ціна відпов ідає рівню справедливих ринк ових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (р оботи, послуги) передаються і ншому власнику за умови, що пр одавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а пок упець бажає їх отримати за ві дсутності будь-якого примусу , обидві сторони є взаємно нез алежними юридично та фактичн о, володіють достатньою інфо рмацією про такі товари (робо ти, послуги), а також ціни, які с клалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідн их) товарів (робіт, послуг).

Порядок визначення з вичайної ціни товару (робіт, п ослуг) регламентований п.1.20.2 За кону України від 28.12.1994 року № 334/94-В Р, в межах якого податковий ор ган зобов' язаний діяти при визначенні рівня звичайних ц ін.

Цією нормою Закону пе редбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт , послуг) використовується ін формація про укладені на мом ент продажу такого товару (ро боти, послуги) договори з іден тичними (однорідними) товара ми (роботами, послугами) у спів ставних умовах. Зокрема, врах овуються такі умови договорі в, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної па ртії), строки виконання зобов 'язань, умови платежів, звичай них для такої операції, а тако ж інші об'єктивні умови, що мож уть вплинути на ціну. При цьом у умови договорів на ринку ід ентичних (у разі їх відсутнос ті - однорідних) товарів (робіт , послуг) визнаються співстав ними, якщо відмінність між та кими умовами суттєво не впли ває на ціну, або може бути екон омічно обґрунтована. При цьо му враховуються звичайні при укладанні угод між непов'яза ними особами надбавки чи зни жки до ціни. Зокрема, але не ви ключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та інши ми коливаннями споживчого по питу на товари (роботи, послуг и), втратою товарами якості аб о інших властивостей; закінч енням (наближенням дати закі нчення) строку зберігання (пр идатності, реалізації); збуто м неліквідних або низьколікв ідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при пр осуванні товарів (робіт, посл уг) на ринки; наданням дослідн их моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними с поживачів.

Пунктом 1.20.8 Закону Укра їни від 28.12.1994 року № 334/94-ВР передба чено, що обов' язок доведенн я того, що ціна договору не від повідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим За коном, покладає на податкови й орган у порядку, встановлен ому законом. При проведенні п еревірки платника податку по датковий орган має право над ати запит, а платник податку з обов'язаний обґрунтувати рів ень договірних цін або посла тися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Як вірно зазначено су дами попередніх інстанцій, ж одної зі вказаних вимог пода тковим органом виконано не б уло.

Судами першої та апел яційної інстанцій встановле но, що продаж 250 тон цукру ОСО БА_1. по ціні 219,00 грн. за тонну б уло здійснено у зв' язку з вт ратою якості вказаним товаро м.

За вказаних обставин , колегія суддів Вищого адмін істративного суду України по годжується з висновком судів попередніх інстанцій про бе зпідставність тверджень под аткового органу про заниженн я позивачем валового доходу в сумі 2500,00 грн. та визначення в ц ій частині податкового зобов ' язання з податку на прибут ок.

Крім того, судами перш ої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05.05.2003 року та 17.05.20 03 року ТОВ «Енергосвіт»було у кладено з СПД - ФО ОСОБА_1 . угоди про надання інформаці йно - консультаційних послу г про потенційних споживачів електроенергії на території Львівської та Івано-Франків ської областей.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 2 8.12.1994 року № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума бу дь-яких витрат платника пода тку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, з дійснюваних як компенсація в артості товарів (робіт, послу г), які придбаваються (виготов ляються) таким платником под атку для їх подальшого викор истання у власній господарсь кій діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2 .1. пункту 5.2. статті 5 вказаного З акону, до складу валових витр ат включаються: суми будь-яки х витрат, сплачених (нарахова них) протягом звітного періо ду у зв' язку з підготовкою, о рганізацією, веденням виробн ицтва, продажем продукції (ро біт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придба ння електричної енергії (вкл ючаючи реактивну), з урахуван ням обмежень, установлених п унктами 5.3-5.8 цієї статті.

До таких обмежень, згі дно з підпунктом 5.3.1 вищевказа ного Закону, віднесено включ ення до валових витрат витра т на потреби, не пов' язані з в еденням господарської діяль ності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені від повідними розрахунковими, пл атіжними та іншими документа ми, обов' язковість ведення і зберігання яких передбачен а правилами ведення податков ого обліку.

Колегія суддів Вищог о адміністративного суду Укр аїни погоджується з висновка ми судів попередніх інстанці й про безпідставність включе ння підприємством до складу валових витрат витрат по дог овору про надання інформацій них (консультаційних) послуг від 17.05.2003 року, оскільки позива чем не було надано доказів, як і саме інформаційні (консуль таційні) послуги було надано , звіту про виконану роботу, а також доказів використання в казаних послуг у власній гос подарській діяльності.

Що стосується догово ру про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 05.05.2003 року, то в матеріалах спра ви наявний висновок проведен ої роботи (витяг із звіту), Акт приймання - передачі викона них послуг від 15.05.2003 року та інш і докази, які свідчать про вик ористання вказаних послуг у власній господарській діяль ності.

Крім того, податкової інсп екцією під час проведення пе ревірки встановлено, що підп риємством було включено до с кладу податкового кредиту за квітень 2003 року витрати зі спл ати податку на додану вартіс ть в розмірі 6625,00 грн. на підстав і податкової накладної № 64 від 24.04.2003 року, яка не містить всіх н еобхідних реквізитів, передб ачених підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03. 04.1997р. №168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.5.1 п ункту 7.5 статті 7 Закону Україн и від 03.04.1997р. № 168/97-ВР датою виникн ення права платника податку на податковий кредит вважаєт ься дата здійснення першої з подій: або дата списання кошт ів з банківського рахунку пл атника податку в оплату това рів (робіт, послуг), дата випис ки відповідного рахунку (тов арного чека) - в разі розрахунк ів з використанням кредитних дебетових карток або комерц ійних чеків; або дата отриман ня податкової накладної, що з асвідчує факт придбання плат ником податку товарів (робіт , послуг).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статт і 7 вищевказаного Закону визн ачено вичерпний перелік обов ' язкових реквізитів, що має містити податкова накладна, видана покупцем продавцю.

Зі змісту підпункту 7.4.5 пункт у 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР вбачається, що лише у разі відсутності підт верджуючих документів, зокре ма, податкових накладних, пла тник податку права на податк овий кредит не має.

Колегія суддів Вищого адмі ністративного суду України з азначає, що окремі недоліки в заповненні податкової накла дної не роблять її недійсною та не свідчать про її неналеж ність та недопустимість в як ості доказу правомірності фо рмування податкового кредит у.

Відповідно до статті 94 Коде ксу адміністративного судоч инства України, якщо судове р ішення ухвалене на користь с торони, яка не є суб' єктом вл адних повноважень, суд прису джує всі здійснені нею докум ентально підтверджені судов і витрати з Державного бюдже ту України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншо ю стороною був орган місцево го самоврядування, його поса дова чи службова особа).

Суд касаційної інстанції з вертає увагу на те, що згідно з підпунктом 2 пункту 3 Прикінце вих та перехідних положень К одексу адміністративного су дочинства України розмір суд ового збору визначається від повідно до підпункту «б»пунк ту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про держа вне мито», крім випадків, вста новлених підпунктом 3 цього п ункту. В даному випадку розмі р державного мита становить 0,2 неоподатковуваного мініму му доходів громадян, тобто 3,40 г рн.

Таким чином, за розгляд вк азаних позовних вимог позива ч повинен був сплатити 3,40 грн. д ержавного мита.

Судами попередніх інстанц ій безпідставно стягнуто з Д ержавного бюджету України де ржавне мито в розмірі 69,00 грн.

Згідно зі статтею 225 Кодекс у адміністративного судочин ства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджу вати нові докази або встанов лювати обставини, а судове рі шення, яке змінюється, є помил ковим.

З огляду на викладене, рез олютивна частина судового рі шення першої інстанції підл ягає зміні в частині розміру стягнутого державного мита.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративног о судочинства України, суд ка саційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Тер нопільської об' єднаної дер жавної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Господарс ького суду Тернопільської об ласті від 17.11.2006 року та ухвалу Л ьвівського апеляційного гос подарського суду від 15.02.2007 року в даній справі змінити, викла вши її резолютивну частину в наступній редакції:

«Позовні вимоги задо вольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262304/2/8346 5 від 02.12.2005 року в частині визнач ення податкового зобов' яза ння з податку на додану варті сть у розмірі 9937,50 грн., в тому чи слі: 6625,00 грн. основного платежу та 3312,50 грн. штрафних (фінансови х) санкцій та податкове повід омлення-рішення №0000272304/2/83464 від 02.12. 2005 року про визначення податк ового зобов' язання з податк у на прибуток у розмірі 2100,00 грн ., в тому числі: 1400,00 грн. основног о платежу та 700,00 грн. штрафних (ф інансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюд жету України на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю «Енергосвіт»(с. Підг орне, вул. Вербицького,10, Терно пільський район, Тернопільсь ка область, р/р 260055068, ТОД АППБ «Ав аль»м. Тернопіль, МФО 333501, ЄДРПО У 32272510) 3,40 грн. державного мита».

В іншій частині ухва лені у даній справі судові рі шення залишити без змін.

Ухвала набирає законної с или з моменту постановлення і може бути оскаржена з підс тав, у строк та у порядку, визн аченими ст.ст. 237 - 239 КАС Україн и.

головуючий Конюшко К.В.

судді: Ланченко Л.В.

Нечитайло О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашко О.І.