Рішення

від 04.07.2019 по справі 640/7154/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/7154/19

н/п 2/640/1887/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 рокуКиївський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.

за участю секретаря Кострової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3000 грн. щомісячно, а також стягнути вже понесені додаткові витрати на утримання малолітньої доньки в розмірі 17672, 5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано та дитина мешкає разом з позивачем. Відповідач матеріальну допомогу регулярно та в достатньому розмірі не надає, витрати по утриманню дитини складають 6000грн. щомісячно, тому позивач вважає, що відповідач здатний сплачувати половину вказаної суми, а саме 3000 грн. Крім того, позивач просить стягнути вже понесені нею додаткові витрати на утримання дитини, оскільки дитина займається у художній школі, позивач купує новий одяг та взуття, канцелярське прилання, також позивач подорожує з дитиною зокрема виїздила на відпочинок до Ізраїлю, тому додаткові витрати склали 35345 грн., та позивач просить стягнути з відповідача половину зазначених витрат в сумі 17672,5 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому зазначає, що сума аліментів позивачем не доведена, тому враховуючи, що на теперішній час він не має постійного доходу, просить стягнути з нього аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стосовно суми додаткових витрат також заперечував через їх недоведеність, а тому у додаткових витратах просив відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив з мотивів, викладених у ньому, а також визнав що дитина - ОСОБА_3 займається малюванням у школі Репіна.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26.09.2019року шлюб між сторонами розірвано. Також позивач та відповідач мають спільну доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована та мешкає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач мешкає окремо.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Доказів того, що сторони працюють суду не надано. Доказів того, що відповідач має захворювання або інших утриманців, суду також не надано.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України).

Положеннями ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік , встановлено те, що дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум становить 2027 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають, перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов`язок є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, обов`язком особистим, а не солідарним.

Беручи до уваги наведене і виходячи із встановленого державою розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та обоюдного обов`язку батьків на їх утримання, а також обставини для необхідного рівня життя дитини, гармонійного розвитку, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів для утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1013 грн. 50 коп. тобто 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, що буде відповідати інтересам дитини по її утриманню.

Індексація стягнутих у твердій грошовій сумі аліментів, проводиться державним виконавцем безумовно, у відповідності до закону та додаткового захисту у судовому порядку не потребує.

Позивачем не доведений розмір аліментів на дитину в сумі 3000 грн., а також можливість відповідача сплачувати такий розмір аліментів.

Також позивач помилково до розміру аліментів відносить медичне обслуговування, додаткові навчання дитини, оскільки такі витрати є додатковими.

До аліментів зокрема включається харчування дитини, витрати на одяг. Позивачем до суду наданий товарні чеки на придбання одягу: №КЛ-1687 від 10.10.2018р.; №КЛ1347 від 28.09.2018р.; №КЛ678 від 29.08.2018р.; №КЛ372 від 15.08.2018р.

Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон про РРО). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов`язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих РРО, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.

Водночас п. 15 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.

За ст.2 Закону розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом про РРО, є правомірним.

Водночас якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов`язковим, встановлені п. 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13 (далі - Положення), то форма та зміст товарного чека на сьогодні законодавчо не визначена.

Проте, виходячи із системного аналізу Закону України Про захист прав споживачів , Положення про форму та зміст розрахункових документів, а також визначення Законом про РРО терміна розрахункові документи , до яких, зокрема, належать товарні чеки, суд приходить до висновків, що товарний чек повинен містити напис Товарний чек і за змістом відповідати вимогам Положення за винятком відображення в ньому фіскального номера РРО, напису Фіскальний чек , а саме: найменування господарської одиниці; адреса господарської одиниці; ІД податковий номер / серія та номер паспорта; кількість товару (послуги); код товару (зазначається у випадках передбачених законом); назва товару (послуги); вартість; літерне позначення ставки ПДВ; форма оплати; сума коштів; поточна дата; час проведення розрахунку.

Зазначені товарні чеки не відповідають наведеним положенням закону, тому не є допустимим доказом в розумінні ст. 78 ЦПК України та судом не приймаються .

Крім того, у відповідності з вимогами ч.1 ст.185 Сімейного Кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Аналіз положень ст.185 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину, суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат. Лише при наявності цих умов і їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, які свідчать про необхідність додаткових витрат.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року № 3 роз`яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

Позивач в понесені додаткові витрати включає: сплату за навчання дочки у Харківській дитячій художній школі ім.І.Є Репіна та витрати на придбання приладдя для малювання; купівля одягу; подорож до Ізраїлю .

Суд зазначає, що придбання одягу для дитини не є додатковими витратами у розумінні ст. 185 СК України.

Позивачем на підтвердження додаткових витрат в якості доказу придбання канцелярських товарів необхідних для малювання дочкою, тобто розвитку здібностей надано чеки: №484 від 08.08.2009р., №513 від 22.08.2018р., №549 від 05.09.2018р., №580 від 28.09.2018р., які не є допустимими доказами, оскільки не є розрахунковими документами у відповідності до аналізу Закону України Про захист прав споживачів , Положення про форму та зміст розрахункових документів.

Також на підтвердження придбання канцелярських товарів для дитини позивачем надана видаткова накладна № 135525 від 15.08.2018року, в якій зазначено спосіб оплати на карту Приватбанк, однак доказів цієї оплати суду не надано, тобто відсутні докази понесення позивачем додаткових витрат.

Крім того, на підтвердження витрат позивача на виїзд з дитиною на відпочинок до Ізралю, суду надано роздруківку бронювання місця, роздруківку варті квитка, договір страхування та нотаріально посвідчену заяву відповідача щодо надання дозволу виїзду дитини за кордон.

Однак судом також не приймаються надані документи, оскільки вони не підтверджують здійснення оплати цих витрат позивачем оскільки не є розрахунковими документами. Більш того, відсутні документи які підтверджують необхідність такого відпочинку дитини (призначення лікаря, тощо).

Також позивач посилається, що дитина займається малюванням у художній школі ім.. Рєпіна, на підтвердження чого надає квитанцію №22 від 01.10.2018року на суму 480 грн. та квитанцію 3 4193756 від 16.11.2018року на суму 480 грн. про сплату за навчання у ХДХШ№1 ім. Репіна, а також товарний чек на суму 435,95 грн. на придбання канцелярських товарів для малювання.

У судовому засіданні представником відповідача визнаний факт навчання дитини у художній школі, тому суд приймає зазначені квитанції та товарний чек та вважає, що позивачем доведені понесені нею додаткові витрати на дитину, пов`язані із розвитком здібностей дитини в сумі 1395,95 грн.

Враховуючи обоюдний обов`язок батьків щодо несення додаткових витрат на дитини, суд стягує з відповідача на користь позивача додаткові витрати понесені на дитину в сумі 697 грн.50 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати суд стягує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 82, 141, 264, 265, 430 ЦПК України, суд,-

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 1013 грн. 50 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 05.04.2019р. до досягнення дитини повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати понесені на дитину в сумі 697 грн.50 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 07.07.2019р.

Суддя Бородіна Н.М.