Постанова

від 08.07.2019 по справі 640/8324/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/8324/19

н/п 3/640/2564/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Мельник В.В.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2019 року о 20.05 годині в м.Харкові, вул.. Саперна буд.1Б громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у громадському місці висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський спокій.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 08.07.2019 року не з`явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення смс-повідомлення, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал без його участі, що відповідає положенням ст. 268 КУпАП.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема Юніон Аліментаріа проти Іспанії від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 286759 від 13.04.2019 року, рапортом поліцейського роти 1 взводу 2 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Лебідь Д.А., письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що залучені до матеріалів адміністративного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, тобто дрібне хуліганство, а саме нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України від 29.06.2004р. №1906-IV та ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р. №3477-IV стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом . Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

У справі Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Враховуючи обставини адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, який притягається до адміністративної відповідальності вперше, ступінь його вини, суд вважає можливим накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Даних щодо неможливості застосування даного виду адміністративного стягнення до правопорушника ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , суд стягує з правопорушника в дохід держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 247, 283, 284 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 51 (п`ятдесят одна) грн. (код бюджетної класифікації: 21081100, одержувач: УК Київськ/мХар Київський/21081100, розрахунковий рахунок: № 31115106020004, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37999675, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: прізвище платника, слова "судовий збір", Державна судова адміністрація України)..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя - Шаренко С.Л.