ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2020 року м. Київ № 640/8324/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АВН-Навігатор доГоловного управління Державної фіскальної служби в м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю АВН-Навігатор звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06 травня 2019 року №0021941409.
В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, зокрема, щодо порушення позивачем пункту 15 розділу ІІ розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, оскільки наявність ліміту каси залишку готівки підтверджується наказами Товариства. Крім того зазначив, що уповноваженими особами контролюючого органу не складено запит про надання належним чином завірених копій документів, що свідчать про порушення позивачем вимог законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Крім того наголосив, що факти та висновки, викладенні в акті фактичної перевірки повністю відображають реальні обставини справи. Більше того, дані обставини підтверджуються наданими та завіреними директором позивача копіями документів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу від 28 березня 2019 року №3761 проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю АВН-Навігатор , що здійснює власну діяльність за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, 1/3, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 05 квітня 2019 року №0709/26/15/14/40483207.
За висновками вказаного Акта перевірки встановлені наступні порушення:
- пункту 15 розділу ІІ пункту 27 розділу ІІІ постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 Про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні .
На підставі висновків Акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 06 травня 2019 року №0021941409, яким до позивача застосовано штраф за порушення пункту 15 розділу ІІ, пункту 27 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, у розмірі 72800,00 грн.
Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням - рішенням зумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення №637) ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Згідно з пунктами 2.7 та 2.8 Положення №637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.
Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Положення №637 строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:
а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день її надходження);
б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.
Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.
Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.
05 січня 2018 року набрало чинності Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі - Положення №148), згідно з пунктами 1, 3, 48 - 50 якого це Положення розроблене відповідно до Закону України Про Національний банк України і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.
Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:
1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);
2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.
Підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати / програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.
Строки здавання готівкової виручки (готівки), установлені пунктом 48 розділу V цього Положення, узгоджуються установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами з банком і обов`язково визначаються в договорах банківського рахунку між установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами та банками.
Установа/підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку.
Порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації коштів визначаються в договорі на інкасацію коштів. Сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.
Установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов`язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.
Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства - юридичної особи, небанківської фінансової установи.
Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов`язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.
Крім того, відповідно до пунктів 1-1 та 1-2 постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року №54), якою затверджено Положення №148, суб`єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (зі змінами).
Суб`єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно):
1) розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;
2) користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.
Відтак, з огляду на вищевказані імперативні приписи Положення №148, суб`єктам господарювання надавався час, починаючи з 24 травня 2018 року по 30 червня 2018 року (включно) для того, щоб відповідно до цього Положення розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій, а в цей період суб`єктам господарювання надавалась можливість користуватись раніше прийнятими лімітами каси.
Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов`язані з діяльністю установи/підприємства.
Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного робочого дня на потреби, пов`язані з діяльністю підприємства.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Аналізуючи наведені норми у контексті спірних правовідносин суд зазначає, що суб`єкт господарювання у зв`язку з набранням чинності Положення № 148, до 30 червня 2018 року (включно) зобов`язаний розробити та затвердити порядок розрахунку ліміту каси підприємства і його відокремлених підрозділів (а до 30 червня 2018 року користуватися такими лімітами каси (що були установлені Положенням № 637) за рішенням (наказом) керівника підприємства), перевірка наявності якого і входить до предмету фактичної перевірки контролюючого органу. У разі нездійснення вказаних заходів до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції.
Матеріалами справи підтверджується, що в ході проведення фактичної перевірки контролюючим органом виявлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АВН-Навігатор надало до перевірки наказ №2 від 02 січня 2018 року, який належним чином засвідчений у розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки на ньому присутній напис копія верна 3.04.2019 та наявний підпис директора товариства ОСОБА_1
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Крім цього даний факт не заперечується а ні позивачем, а ні відповідачем.
За перевіряємий період встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 38490,00 грн.
В той же час позивачем долучено до позовної заяви копію наказу №3 від 01 квітня 2018 року, яким встановлено з 01 квітня 2018 року ліміт каси Товариства з обмеженою відповідальністю АВН-Навігатор у розмірі 50700,00 грн. Проте, як вбачається з матеріалів справи, даний наказ не був пред`явлений уповноваженим особам контролюючого органу, що також підтверджується додатковою інформацію про факти, встановлені в ході перевірки. (т.1 а.с. 34).
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Разом з цим позивачем не виконано зазначеної вище вимоги. Водночас позивач обґрунтував дану обставину тим, що уповноваженими особами не витребовувались такі документи шляхом оформлення належного запиту.
Однак суд відхиляє такі доводи позивача, як безпідставні, оскільки платник податків зобов`язаний надати усі документи, які стосуються предмету перевірки самостійно після початку перевірки.
В Акті перевірки зазначено, що при перевірці виявлено відсутність підпису одержувача готівкових коштів у видатковому касовому ордері від 04 травня 2018 року на суму 50000,00 грн. (підстава - повернення фінансової допомоги, відсутній підпис одержувача - ОСОБА_1 ).
З наявних у матеріалах справи копій видаткового ордеру від 04 травня 2018 року вбачається, що у графі підпис одержувача дійсно відсутній підпис. Разом з тим підпис ОСОБА_1 - одержувача коштів за видатковим ордером від 04 травня 2018 року наявний у графі керівник , головний бухгалтер та видав касир .
Приймаючи до уваги те, що підпис одержувача коштів за відповідним видатковим касовим ордерам міститься у графі керівник головний бухгалтер та видав касир , з урахуванням того, що одержувач коштів був одночасно і вказаною посадовою особою підприємства, суд дійшов висновку про те, що видача готівки з каси у сумі 50000,00 грн. за видатковим касовим ордером від 04 травня 2018 року підтверджена підписом одержувача. Відсутність підпису вказаної особи саме у графі підпис одержувача є недоліком зазначених первинних документів.
При цьому, суд додатково приймає до уваги те, що видача відповідних сум готівки у вказані дати підтверджується записами касової книги - документа, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.
Відповідно до абзацу 2 статі 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки - у двократному розмірі понадлімітної суми, виходячи з наступного:
- сума ліміту встановленого наказом №2 від 02 січня 2018 року - 38490,00 грн.
- залишок на початок дня (прибуткові ордери №87 на суму 225000,00 грн., №88 на суму 50000,00 грн., №89 на суму 14600,00 грн.)
- видано ОСОБА_1 - 50000,00 грн.
Отже залишок складає: (22500,00 грн. + 50000,00 грн.+14600,00 грн.) - 50000,00 грн. дорівнює 37100,00 грн. при встановленому ліміті 38490,00 грн. Відтак позивачем не перевищено ліміту каси, враховуючи наказ №3 від 01 квітня 2018 року.
Враховуючи вищевикладене у сукупності суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2019 року №0021941409 підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що висновки, які сталі підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення спростовані судом, позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВН-Навігатор підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВН-Навігатор задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06 травня 2019 року №0021941409.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВН-Навігатор (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 40489207) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2020 |
Оприлюднено | 04.03.2020 |
Номер документу | 87989094 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шейко Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні