Ухвала

від 09.07.2019 по справі 910/8562/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.07.2019Справа № 910/8562/19 Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синаторз парк"

про стягнення 298 304,04 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синаторз Парк» про стягнення 298304,04 грн.

Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 1 921,00 грн.

Таким чином, за подання позовної заяви з вимогою майнового характеру на суму 298304,04 грн позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4474,56 грн.

Позивачем до позовних матеріалів долучено платіжне доручення № 201 від 21.06.2019 в підтвердження сплати судового збору у розмірі 632,56 грн за розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Крім того, позивачем долучено платіжне доручення № 266 від 24.04.2019 на суму 3842,00 грн, грошові кошти за яким сплачені за наступними банківськими реквізитами:

ОдержувачУК у Голосіївському районі Банк одержувачаКазначейство України (ел.адм.под) ЄДРПОУ 38039757 МФО 899998 Рахунок 31215206026002 Код платежу Призначення платежуСудовий збір за позовом АТ ВТБ Банк до ТОВ Синтез парк, Господарський суд міста Києва Проте станом на дату сплати позивачем судового збору, банківські реквізити для сплати судового збору за розгляд Господарським судом міста Києва позовних заяв є:

ОтримувачГУК у м. Києві /м. Київ/22030101 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998 Номер рахунку: 34314206083017 Код класифікації доходів бюджету: 22030101 Найменування коду класифікації доходів бюджету:Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) Символ звітності 206 Наявність відомчої ознаки: « 83» Господарські суди

Отже платіжне доручення № 266 від 24.04.2019 не є доказом сплати судового збору за розгляд позовної заяви Господарським судом міста Києва.

З огляду на вищезазначене, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку за розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Також стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

До позовної заяви долучено копії документів, засвідчені головним юрисконсультом Відділу супроводження великих кредитів Юридичного департаменту Самойленком Сергієм Валерійовичем, на підтвердження повноважень якого засвідчувати копії документів від імені позивача надано довіреність від 01.07.2019 № 73.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» , яким внесено зміни до Конституції України, та доповнено Основний Закон окремими статтями.

За статтею 59 Конституції України (в редакції цього Закону) кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Також Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .

Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Отже, суд зазначає, що з 01.01.2019 року представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами, які діють на підставі довіреності або ордеру.

Матеріали позовної заяви не містять жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що ОСОБА_1 є адвокатом відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .

Відповідно до частини 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Проте, суд зазначає, що у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України вказана справа згідно предмету позовних вимог (стягнення на суму 301393,70 грн) не є малозначною.

Отже суду не надано доказів того, що копії документів, долучені до позовної заяви, посвідчені повноважною особою, яка має необхідний обсяг дієздатності з урахуванням вимог Конституції України та Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищезазначене суд вбачає підстави для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись 164 ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви: - шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн за розгляд позовної заяви Господарським судом міста Києва;

шляхом подання суду документів, в підтвердження повноважень особи, що засвідчувала копії документів, долучених до позовної заяви, засвідчувати копії від імені позивача з урахуванням положень ГПК України щодо представництва та самопредставництва юридичної особи в суді.

Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв"язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачу, докази чого надати суду.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

5. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Усатенко