Постанова

від 30.01.2020 по справі 910/8562/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2020 р. Справа№ 910/8562/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

секретар судового засідання Нікітенко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились; від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019

у справі № 910/8562/19 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синаторз Парк"

про стягнення 298 304,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синаторз Парк" про стягнення 298 304,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свої зобов`язання за договором № 3-1ГО-1-009 від 01.11.2018 зі сплати орендних платежів, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 298 304,04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синаторз парк" на користь Акціонерного товариства "ВТБ Банк" 52 500,00 грн. заборгованості з орендної плати, 8 151,64 грн пені, 25% річних у розмірі 4 710,62 грн., 10% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 28 000,00 грн., неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати у сумі 35 000,00 грн. та 1 925,43 грн. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 167,81 грн., 25% річних у розмірі 23,97 грн., 10% санкції у розмірі 169 750,00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва Акціонерного товариства "ВТБ Банк" звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить, рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/8562/19 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/8562/19 не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України.

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019 справу № 910/8562/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8562/19.

Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/8562/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Зубець Л.П.

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали апеляційної скарги достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Суддя-доповідач доповів колегії суддів про закінчення проведення підготовчих дій та про необхідність призначення справи до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/8562/19 у визначеному складі. Закінчено проведення підготовчих дій. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні 30.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 прийнято справу № 910/8562/19 до свого провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 30.01.2020 не з`явились.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 01.11.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна № 3-1ГО-1-009, відповідно до п. 1.1 якого, позивач, за договором орендодавець, зобов`язується передати, а відповідач, за договором орендар, зобов`язується прийняти в строкове оплатне користування (оренду) нерухоме майно, яким є квартири, а саме: квартира № 1 загальною площею 454 кв.м, квартира № 2 загальною площею 450,2 кв.м, квартира № 3 загальною площею 348,5 кв.м, квартира № 4 загальною площею 349 кв.м, квартира № 5 загальною площею 448,8 кв.м, квартира № 6 загальною площею 449,2 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 32 (надалі разом об`єкт оренди).

Відповідно до п.п. 1.1.1-1.1.2 договору загальна площа об`єкта оренди складає 2499,7 кв.м. Вартість об`єкта оренди з урахуванням індексації: 20 062 000,00 грн.

Згідно із п. 2.1 договору об`єкт оренди передається орендарю для ведення господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.1-3.2 договору строк оренди за цим договором становить один рік з дати передачі об`єкта оренди відповідачу за актом приймання - передачі. Строк оренди може бути змінений на умовах, визначених цим договором та/або законодавством України.

Пунктами 4.1-4.3 договору сторони погодили умови про те, що позивач зобов`язаний передати, а відповідач прийняти в користування об`єкт оренди протягом 5 днів з дня підписання цього договору. Приймання-передача об`єкта оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання-передачі. В акті приймання-передачі об`єкта оренди зазначаються: стан об`єкта оренди та показники лічильників, встановлених в об`єкті оренди. У момент підписання акту приймання-передачі позивач передає відповідачу ключі від об`єкта оренди. Об`єкт оренди вважається переданим в оренду з дня підписання сторонами акту приймання-передачі, якщо інше не визначено сторонами в акті.

Відповідно до п. 5.1-5.5 договору за оренду об`єкта оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату в національній валюті України у розмірі, встановленому цим договором на підставі рахунків, наданих позивачем не пізніше 15 числа місяця, за який сплачується орендна плата. Розмір орендної плати з урахуванням її індексації за 1 місяць оренди становить: 17 500,00 грн, в т.ч. ПДВ - 2916,67 грн. У випадку збільшення розміру податку на землю/нерухомість, розмір орендної плати підлягає пропорційному збільшенню без укладення договору про внесення змін до цього договору щодо збільшення розміру орендної плати, при цьому позивач письмово повідомляє відповідача про збільшення розміру орендної плати та надає його новий розрахунок. Окрім випадків передбачених цим договором, розмір орендної плати змінюється за згодою сторін шляхом укладення відповідного договору про внесення змін до цього договору. Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно в строк не пізніше 20 числа місяця, за який сплачується орендна плата, шляхом переказу коштів на рахунок позивача. Протягом 5 банківських днів з дня укладення цього договору відповідач сплачує позивачу авансовий платіж у розмірі орендної плати за один місяць оренди, встановленої п. 5.2 цього договору. Авансовий платіж може бути використаний позивачем на погашення заборгованості відповідача за договором та відшкодування завданих відповідачем збитків. У випадку використання позивачем авансового платежу відповідно до цього пункту договору, відповідач зобов`язаний поновити авансовий платіж до встановленого розміру за першою вимогою позивача. У випадку невикористання позивачем авансового платежу відповідно до цього пункту договору, авансовий платіж зараховується в рахунок оплати відповідачем орендної плати за останній місяць оренди. Не пізніше 5 числа місяця наступного за тим місяцем, за який сплачено орендну плату, позивач надає відповідачу акт наданих послуг з оренди. Відповідач підписує і повертає позивачу акт наданих послуг з оренди протягом 5 календарних днів з моменту отримання його від позивача.

Згідно із п. 5.10 договору неотримання відповідачем рахунків на сплату будь-яких платежів за цим договором не звільняє відповідача від їх сплати у розмірі і строки, передбачені договором.

Пунктом 5.12 договору передбачено, що орендна плата, що надійшла від відповідача понад розмір, передбачений цим договором, підлягає поверненню відповідачу за його вимогою чи заліку в рахунок наступних орендних платежів.

Відповідно до п. 6.1.3 договору позивач має право розірвати договір в односторонньому порядку і вимагати повернення об`єкта оренди, якщо відповідач допустив порушення строку сплати орендної плати або компенсації комунальних та експлуатаційних витрат більше ніж на 30 днів.

Згідно із п.п. 6.2.1, 6.2.3 договору позивач зобов`язаний передати об`єкт оренди відповідачу за актом приймання передачі відповідно до умов цього договору. Позивач зобов`язаний щомісячно надавати відповідачу рахунки на сплату ним орендної плати та компенсації комунальних та експлуатаційних витрат, акти наданих послуг.

Відповідно до п.п. 6.4.2, 6.4.5 договору відповідач зобов`язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плати, встановлену цим договором, та компенсацію комунальних та експлуатаційних витрат. Відповідач зобов`язаний на вимогу позивача проводити звірку взаємних розрахунків з орендної плати, компенсації комунальних та експлуатаційних витрат, оформляти акт звірки в погодженому сторонами порядку та засвідчувати його; брати участь в перевірці розрахунків, а також надавати позивачеві первинні бухгалтерські документи, що стосуються виконання цього договору.

Згідно із п. 8.1 договору після закінчення строку дії цього договору, в т.ч. в результаті розірвання договору, відповідач зобов`язаний протягом 5 банківських днів з дня закінчення строку оренди передати позивачу об`єкт оренди за актом приймання-передачі. Об`єкт оренди вважається повернутим позивачу з дня підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта оренди. У момент передачі об`єкта оренди за актом приймання-передачі відповідач передає позивачу ключі від об`єкта оренди.

Відповідно до п. 11.1-11.4 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору. У разі порушення відповідачем строків сплати орендної плати та/або компенсації комунальних та експлуатаційних витрат відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відшкодовує завдані позивачу збитки. У разі порушення відповідачем строків сплати орендної плати та/або компенсації комунальних та експлуатаційних витрат більше, ніж за 30 днів, відповідач додатково сплачує на користь позивача 25% річних від простроченої суми. У разі порушення відповідачем строків передачі ( повернення) об`єкта оренди позивачу, відповідач сплачує на користь позивача санкцію у розмірі 10% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення передачі, а також відшкодовує завдані позивачу збитки.

Пунктом 11.8 договору сторони погодили умову про те, що у випадку розірвання цього договору внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором, відповідач зобов`язується сплатити позивачу неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати, а також відшкодувати завдані позивачу збитки.

Відповідно до п. 12.1 договору цей договір вважається укладеним, набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього строку оренди, а в частині виконання зобов`язань ,- до моменту їх повного виконання.

Згідно із п. 12.4 договору цей договір може бути достроково розірваний позивачем в односторонньому порядку у випадку наявності заборгованості відповідача з будь-яких платежів, покладених на нього цим договором, строк якої перевищує 30 календарних днів, незалежно від суми заборгованості.

До матеріалів справи позивачем додано додаток № 1 до договору оренди нерухомого майна № 3-1ГО-1-009 від 01.11.2018, в якому визначено схему об`єкта оренди.

Позивачем відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди від 01.11.2018 передано, а відповідачем прийнято об`єкт оренди передбачений договором оренди нерухомого майна № 3-1ГО-1-009 від 01.11.2018. Акт містить підписи та печатки сторін.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором оренди нерухомого майна № 3-1ГО-1-009 від 01.11.2018 станом на 01.06.2019, загальна заборгованість відповідача за договором складає 298 304,04 грн., з яких: 52 500,00 грн. заборгованість з орендної плати, 8 319,45 грн. пені, 4 734,59 грн. 25% річних, санкція 10% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення повернення об`єкта оренди (передбачено п. 11.4 договору) у розмірі 197 750,00 грн., 35 000,00 грн. неустойки в розмірі подвійної місячної орендної плати.

Також до матеріалів справи позивачем додано лист-повідомлення № 2188/1-2 від 10.04.2019, відповідно до якого позивачем повідомлено відповідача про наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 52 500,00 грн. Крім того, позивач повідомив про те, що відповідно до п. 12.4, 14.4 договору, договір оренди нерухомого майна № 3-1ГО-1-009 від 01.11.2018 вважається розірваним з моменту отримання відповідачем даного листа-повідомлення. Також, позивач просив відповідача протягом 5 банківських днів з дня отримання даного листа повідомлення погасити заборгованість по договору, звільнити та передати позивачу об`єкт оренди та повернути позивачу підписані акти приймання-передачі об`єкта оренди.

Згідно із повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0103267173072 відповідач 07.05.2019 отримав лист-повідомлення № 2188/1-2.

Однак, відповідачем відповіді на повідомлення про розірвання договору не надав, заборгованість не сплатив та не передав об`єкт оренди.

Внаслідок укладення договору згідно із ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір № 3-1ГО-1-009 є договором найму (оренди).

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 636 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Як вже зазначалось, відповідно до розрахунку заборгованості позивача до договору оренди нерухомого майна № 3-1ГО-1-009 від 01.11.2018, станом на 01.06.2019, заборгованість відповідача складала 52 500,00 грн., а саме: за листопад, грудень 2018 року та січень 2019 року.

Таким чином, оскільки лист-повідомлення за № 2188/1-2 отримано відповідачем 07.05.2019 (відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103267173072), то договір № 3-1ГО-1-009 від 01.11.2018 було розірвано 07.05.2019, а об`єкт оренди відповідно до п. 8.1 договору, укладеного між сторонами та листа-повідомлення мав бути повернутий протягом 5 банківських днів, відповідно до умов договору та вимоги, яка міститься в листі повідомленні.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості орендної плати підтверджені матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню повністю у сумі 52 500,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 319,45 грн., 10% санкції у розмірі 197 750,00 грн., подвійну місячну плату у розмірі 35 000,00 грн., 25% річних у розмірі 4 734,59 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, позивачем згідно із п.п. 11.1, 11.2 договору нараховано відповідачу на заборгованість з орендної плати у розмірі 52 500,00 грн. пеню на суму у розмірі 8 319,45 грн. за періоди:

- заборгованість з орендної плати за листопад 2018р. на суму 17500,00 грн. з 21.11.2018 по 31.05.2019;

- заборгованість 17 500,00 грн. за грудень 2018р. з 21.12.2018 по 31.05.2019;

- заборгованість 17 500,00 грн. за січень 2019р. з 21.01.2019 по 31.05.2019.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок пені, апеляційний господарський суд, враховуючи те, що позивачем не враховано піврічне обмеження періоду нарахування пені (по орендній платі за листопад 2018р. пеня має нараховуватись за період з 21.11.2018 по 21.05.2019), погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що сума пені у розмірі 8 151,64 грн. є правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Як визначено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що даною нормою надано право сторонам у договорі визначати інший відсоток річних за користування коштами, а як вбачається із умов даного договору, сторони визначили, що розмір відсотків річних становить 25%.

Так, позивач нараховує 25% річних штрафних санкцій, відповідно до п. 11.3 договору, та наявної заборгованості відповідача:

- за листопад 2018р. з 20.12.2018 по 31.05.2019;

- за грудень 2018р. з 20.01.2019 по 31.05.2019;

- за січень 2019 р. з 20.02.2019 по 31.05.2019.

Здійснивши перерахунок розрахунку суми трьох відсотків річних, наведеного позивачем у позовній заяві, враховуючи те, що прострочення мало місце не з 20 числа місяця, а з 21 числа місяця, апеляційний господарський суд, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 4 710,62 грн. 25% річних.

Щодо санкції позивача на підставі п. 11.4 договору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вже зазначалось, лист-повідомлення № 2188/1-2 отримано відповідачем 07.05.2019 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103267173072, тобто, враховуючи положення п. 8.1 договору, відповідач є таким, що прострочив повернення об`єкта оренди за договором, укладеним між сторонами, з 16.05.2019.

Однак, у своєму розрахунку позивач зазначив, що період прострочення повернення майна становить 113 днів, натомість, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач був зобов`язаний передати майно позивачу до 15.05.2019, включно, тому прострочення відповідача з передачі майна почалось з 16.05.2019, а враховуючи що розрахунок санкцій здійснений позивачем станом на 01.06.2019, то період прострочення складає 16 днів.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення санкцій, 10% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення підлягають задоволенню частково в сумі 28 000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 35 000,00 грн., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Позивачем відповідно до п. 11.8 договору нараховано відповідачу неустойку (штраф) в розмірі подвійної місячної орендної плати у сумі 35 000,00 грн.

Позивачем надано докази одностороннього розірвання договору № 3-1ГО-1-009 від 01.11.2018, внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором, а саме: прострочення з оплати орендних платежів понад 30 днів.

Наявність прострочення не спростовано відповідачем, у зв`язку із чим позовна вимога позивача в частині стягнення неустойки, передбаченої п. 11.8 договору, в розмірі подвійної місячної орендної плати є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню повністю на суму у розмірі 35 000,00 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги враховуючи викладене та наступне.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було, а апеляційна скарга не містить жодної підстави, за якої скаржник вважає рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/8562/19 не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі 910/8562/19 та для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк", відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/8562/19.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Акціонерне товариство "ВТБ Банк", згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/8562/19 залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на Акціонерне товариство "ВТБ Банк".

4. Справу № 910/8562/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 03.02.2020.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич