Ухвала

від 04.07.2019 по справі 914/893/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.07.2019 р. Справа № 914/893/17

Суддя Господарського суду Львівської області Горецька З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий замок", м. Львів

про: визнання виконавчого документа (наказу №914/893/17 від 12.10.2018 р., виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий замок" на користь Прокуратури Львівської області судового збору в розмірі 135 511,99 грн., а також 1 980,80 грн. витрат за проведення експертизи) таким, що не підлягає виконанню

у справі № 914/893/17

за позовом : Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі

позивача 1: Міністерства освіти і науки України, м. Київ,

позивача 2: Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів

до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю " Старий замок", м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю " Мадагаскар-Сервіс", м. Житомир

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа підприємець Пиріг Зоряна Ярославівна, с. Мшана, Городоцький район, Львівська область

про визнання недійсною угоди від 12.08.2008 р. про внесення змін до договору оренди від 02.07.2001 р. №401, укладеної між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ТзОВ "Старий Замок", якою договір оренди викладено в новій редакції, зі змінами від 17.11.2008 р. та 17.01.2011 р., які є невід`ємною його частиною, та застосування наслідків недійсності правочину, зобов`язавши ТзОВ "Старий Замок" повернути Львівському національному університету імені Івана Франка орендоване майно загальною площею 350,6 кв.м. та вартістю 17 961 599,00 грн., як балансоутримувачу, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 3.

за участю представників сторін :

від прокуратури : Куцик В. - прокурор

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з`явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

11.02.2019 р. (за вхідним № 388/19) на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий замок" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а саме наказу №914/893/17 від 12.10.2018 р., виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий замок" на користь Прокуратури Львівської області судового збору в розмірі 135 511,99 грн., а також 1 980,80 грн. витрат за проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.06.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий замок" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 12.10.2018 у справі № 914/893/17 призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.07.2019 року.

В судове засідання з`явився прокурор, щодо задоволення заяви усно заперечив, письмових пояснень суду не подано.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, письмових пояснень по суті заяви на адресу суду не подавали.

Аргументи заявника :

Наказ № 914/893/17 від 12.10.2018 року, виданий Господарським судом Львівської області повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню з таких підстав.

Станом на момент видачі Господарським судом Львівської області наказу № 914/893/17 від 12.10.2018 року, рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2018 року у справі № 914/893/17 не набрало законної сили, адже ухвалою від 24.09.2018 року булла залишена без руху апеляційна скарга ФОП Пиріг З.Я . Отож, за умови виконання вимог, встановлених в ухвалі від 24.09.2018 року, рішення суду першої інстанції підлягало б перегляду в апеляційному порядку. Наведене також вказує на те, що у виконавчому документі невірно зазначено дату набрання законної сили рішенням у справі. Тобто, у такому виконавчому документі невірно зазначена дата набрання рішенням законної сили. Отож, станом на дату видачі наказу та з огляду на невірну дату набрання рішенням суду законної сили, обов`язок боржника щодо виконання такого рішення суду не виник. Наведене прямо впливає на законність подальшого пред`явлення до виконання та виконання рішення суду в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження .

Крім того, на думку заявника, наказ № 914/893/17 від 12.10.2018 року, виданий Господарським судом Львівської області не містить таких обов`язкових реквізитів як: повне найменування стягувача; повне найменування боржника; місцезнаходження стягувача; місцезнаходження боржника; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб стягувача; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб боржника.

Зважаючи на наведене, у прохальній частині заяви ТзОВ Старий замок просить суд зупинити виконання за наказом № 914/893/17 від 12.10.2018 року, виданий Господарським судом Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СТАРИЙ ЗАМОК на користь Прокуратури Львівської області - судовий збір в розмірі 135 511,99 грн., а також 1 980,80 грн. витрат за проведення експертизи та визнати наказ № 914/893/17 від 12.10.2018 року, виданий Господарським судом Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СТАРИЙ ЗАМОК на користь Прокуратури Львівської області - судовий збір в розмірі 135 511,99 грн., а також 1 980,80 грн. витрат за проведення експертизи, таким, що не підлягає виконанню.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.07.2018 року у справі № 914/893/17 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсною угоду від 12.08.2008 року про внесення змін до договору оренди від 02.07 2001 року № 401 укладену між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській області та та ТзОВ "Старий Замок", якою договір оренди викладено в новій редакції, зі змінами від 17.11.2008 року та 17.01.2011 року, які є невід"ємною його частиною та застосувати наслідки недійсності правочину, зобов"язавши Товариство з обмеженою відповідальністю "Старий Замок" (79000, м.Львів, вулиця Коперника,3; код ЄДРПОУ 20789018) повернути Львівському національному університету імені Івана Франка (79000, м.Львів, вул.Університетська,1, код ЄДРПОУ 02070987) орендоване майно загальною площею 350,6 кв.м. та вартістю 17 961599,00 грн., як балансоутримувачу, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 3; Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79007, м.Львів, вулиця Січових Стрільців,3; код ЄДРПОУ 20823070) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м.Львів, проспект Шевченка,17-19; код ЄДРПОУ 02910031) - судовий збір в розмірі 135 511,99 грн., а також 1 980,80 грн. витрат за проведення експертизи; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий замок" (79000, м.Львів, вулиця Коперника,3; код ЄДРПОУ 20789018) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м.Львів, проспект Шевченка,17-19; код ЄДРПОУ 02910031) - судовий збір в розмірі 135 511,99 грн., а також 1 980,80 грн. витрат за проведення експертизи.

Вказане судове рішення було оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а саме ТзОВ СТАРИЙ ЗАМОК та ФОП Пиріг Зор`яною Ярославівною.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 року у справі № 914/893/17 апеляційну скаргу ТзОВ СТАРИЙ ЗАМОК залишено без руху, при цьому ухвалою від 24.09.2018 року повернуто останньому.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 року у справі № 914/893/17 апеляційну скаргу ФОП Пиріг З.Я. залишено без руху та надано ФОП Пиріг З.Я. десятиденний строк з моменту отримання ухвали від 24.09.2018 року на усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 року у справі № 914/893/17 апеляційну скаргу ФОП Пиріг З.Я. повернуто скаржнику. При цьому, постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 08.01.2019 року у справі № 914/893/17 ухвала Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 року скасована, справа направлена до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до положень статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Щодо тверджень заявника, що виконавчий документ видано за рішенням суду, яке не набрало законної сили, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно із положень п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору , який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред`явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України Про виконавче провадження . Якщо судове рішення місцевого господарського суду переглядалося в суді апеляційної інстанції і наказ видається (надсилається) після здійснення такого перегляду, то дата видачі наказу мас збігатися з датою повернення матеріалів справи (матеріалів апеляційного провадження) із суду відповідної інстанції до місцевого господарського суду. Після закінчення апеляційного перегляду справа невідкладно повертається до суду першої інстанції.

Відповідно до абз. 2 п. 31 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530 Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , у зазначених випадках (повернення апеляційної скарги, прийняття судом відмови від такої скарги) власне розгляд справи в апеляційному порядку не відбувається.

Отже, з матеріалів справи вбачається та не заперечується заявником, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 року у справі № 914/893/17 апеляційну скаргу ТзОВ СТАРИЙ ЗАМОК залишено без руху, а ухвалою від 24.09.2018 року повернуто останньому. При цьому суд звертає увагу заявника, що сама справа у Господарського суду Львівської області апеляційної інстанцією не витребовувалася, оскільки не було відкрито апеляційне провадження

Згідно штемпеля Господарського суду Львівської області матеріали апеляційного провадження були повернуті на адресу суду 27.09.2018 року.

03.10.2018 року прокуратура звернулася до суду із клопотанням про видачу наказів на виконання рішення суду, оскільки воно набрало законної сили.

Після отримання справи із архіву, виходячи із тих матеріалів, що містилися у справі, 12.10.2018 року суд видав відповідні накази.

Проте, суд звертає увагу заявника, що наведені ним аргументи щодо зазначення невірної дати у видачі судового наказу, є безпідставними, оскільки рішення суду станом на момент видачі наказу набрало законної сили, зокрема, в частині стягнення з ТзОВ Старий замок судових витрат.

Суд зазначає, що, якщо заявник і не погоджується із датою видачі наказу, зазначаючи, що така вказана помилково, і разом з тим жодним чином не впливає на саме виконання рішення суд, в такому випадку нормами ГПК передбачений інший спосіб захисту, а саме звернення із заявою про виправлення помилки в наказі.

Щодо твердження ТзОВ Старий замок , що наказ не містить таких обов`язкових реквізитів як: повне найменування стягувача; повне найменування боржника; місцезнаходження стягувача; місцезнаходження боржника; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб стягувача; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб боржника і не відповідає вимогам, встановленим Законом України Про виконавче провадження суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено вимоги до виконавчого документа, а саме, у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Як вбачається зі змісту наказу, останній відповідає вимогам закону та містить усі перелічені реквізити, встановлені Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТзОВ Старий замок про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 914/893/17.

З урахуванням того, що судом вирішено заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд відхиляє також клопотання про зупинення виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання про зупинення виконання за наказом № 914/893/17 від 12.10.2018 р., виданим Господарським судом Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Старий замок на користь Прокуратури Львівської області - судовий збір в розмірі 135 511,99 грн., а також 1 980,80 грн. витрат за проведення експертизи.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Старий замок" у задоволенні заяви про визнання наказу № 914/893/17 від 12.10.2018 року, виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Старий замок на користь Прокуратури Львівської області - судовий збір в розмірі 135 511,99 грн., а також 1 980,80 грн. витрат за проведення експертизи таким, що не підлягає виконанню.

3. Копію ухвали направити учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 08.07.2019 р.

Повідомити сторін, що інформація стосовно справи розміщується в мережі Інтернет за веб-адресою http://lv.arbitr.gov.ua.

Суддя Горецька З. В.