Ухвала

від 03.07.2019 по справі 910/15376/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/15376/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представників учасників справи

позивача - не з`явилися,

відповідачів: 1. Сєров Є.І., 2. не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2016 (головуючий - Волік І.М., судді Демидова А.М., Шевчук С.Р.)

у справі №910/15376/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Укрнафта",

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи"

про стягнення 194 468,43 дол. США, що еквівалентно 4 093 560,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад судових рішень, ухвалених у справі

1.1. У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" (далі - ТОВ "Інтербізнесконсалт") звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" про стягнення з відповідача-1 попередньої оплати у розмірі 187 950,00 доларів США, що еквівалентно 3 745 847,50 грн, 3 % річних у розмірі 6 518,43 доларів США, що еквівалентно 137 212,95 грн, нарахованих відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та стягнення солідарно з відповідачів 10 000,00 доларів США, що еквівалентно 210 500,00 грн за неналежне виконання останніми умов Контракту №309/2013 від 11.12.2013 (далі - контракт) та Договору поруки № 01-08-2014/2 від 01.08.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що до нього на підставі Договору відступлення права вимоги № 20/10/2014-2 від 20.10.2014 (далі - Договір відсуплення) перейшло право вимоги до відповідачів в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 187 950 доларів США, яка була перерахована згідно з умовами Контракту № 309/2013 від 11.12.2013 та сума поручительстава за Договором поруки № 01-08-2014/2 від 01.08.2014. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, позивачем на підставі частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України додатково нараховані 3 % річних у сумі 6 518,43 доларів США.

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Інтербізнесконсалт" 177 950 доларів США, що еквівалентно 3 745 847,50 грн заборгованості. Стягнуто солідарно з ПАТ "Укрнафта" та ТОВ "Транспортні автоматизовані системи" на користь ТОВ "Інтербізнесконсалт" 10 000 доларів США, що еквівалентно 210 500,00 грн заборгованості, 70 630,41 грн витрат по сплаті судового збору, 15 000,00 грн витрат на послуги адвоката. В іншій частині вимог у позові відмовлено.

1.3. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015.

1.4. Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 та викладено його у такій редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" 2 448 369,31 грн, що еквівалентно 6 323 183,06 російських рублів - заборгованості". В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 у справі №910/15376/15 залишено без змін.

2. Короткий виклад заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами

2.1. У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Верховного Суду з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2016 у справі №910/15376/15 за нововиявленими обставинами.

2.2. Заява відповідача-1 мотивована такими аргументами.

2.2.1. Після завершення розгляду справи №910/15376/15 TOB "Інтербізнесконсалт" ініціювало судове провадження проти ПАТ "Укрнафта" щодо стягнення курсової різниці за Контрактом. Такі вимоги TOB "Інтербізнесконсалт" також обґрунтовані укладенням Договору відступлення. Під час розгляду зазначеної справи виявилось, що у TOB "Інтербізнесконсалт" відсутні оригінали документів, які TOB "Індустрія феросплавів" було зобов`язане передати TOB "Інтербізнесконсалт" за Договором відступлення.

2.2.2. 21 лютого 2018 року ПАТ "Укрнафта" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до TOB "Індустрія феросплавів" і TOB "Інтербізнесконсалт" про визнання Договору відступлення недійсним .

На підставі зазначеного позову ПАТ "Укрнафта" Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/2039/18.

2.2.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі №910/2039/18 позов ПАТ "Укрнафта" залишено без задоволення.

2.2.4. 21 січня 2019 року ПАТ "Укрнафта" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі №910/2039/18, розгляд якої було призначено судом апеляційної інстанції на 11.03.2019.

Проте 11.03.2019 TOB "Інтербізнесконсалт" подало до Північного апеляційного господарського суду у справі №910/2039/18 заяву про визнання позову та апеляційної скарги.

2.2.5. Визнання позову, на думку ПАТ "Укрнафта" , свідчить про те, що TOB "Інтербізнесконсалт" визнало, що ТОВ "Індустрія феросплавів" ніколи не передавало TOB "Інтербізнесконсалт" документів, які засвідчують право вимоги до ПАТ "Укрнафта" за Контрактом, а отже, не відступало право вимоги за Договором відступлення, а договір відступлення є фіктивним правочином.

Таким чином, заявник стверджує, що в основу судових рішень у справі №910/15376/15 був покладений фіктивний правочин. Отже, ПАТ "Укрнафта" вважає, що наявні істотні для справи обставини, які не були встановлені судами у справі №910/15376/15, та не були і не могли бути відомі заявнику на час її розгляду у судах.

2.3. Відзиви на заяву відповідача-1 від інших учасників справи не надійшли.

2.4. Під час розгляду справи у суді касаційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії скороченої постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019у справі №910/2039/18, згідно з якою визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №20/10/2014-2 від 20.10.2014.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2016 ПАТ "Укрнафта" зазначало, що визнання договору відступлення недійсним у судовому порядку у справі №910/2039/18 є додатковою підставою для перегляду постанови суду касаційної інстанції за нововиявленими обставинами.

3. Щодо суті заяви ПАТ "Укрнафта"

3.1. Відповідно до ч.1 ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.320 ГПК України).

3.2. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було ухвалено).

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися ст. 86 ГПК України. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

3.3. Як зазначено вище, за твердженням заявника, нововиявленою обставиною у цій справі є те, що у TOB "Інтербізнесконсалт" відсутні оригінали документів, які TOB "Індустрія феросплавів" було зобов`язане передати TOB "Інтербізнесконсалт" за Договором відступлення. Заявник стверджує, що договір відступлення є фіктивним правочином, недійсність якого підтверджена постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі №910/2039/18.

3.4. Ухвалюючи постанову у справі №910/15376/15, Вищий господарський суд України виходив з того, що 20.10.2014 між ТОВ "Індустрія Феросплавів" (Цедент) та ТОВ "Інтербізнесконсалт" (Цесіонарій) укладено Договір відступлення права вимоги №20/10/2014-2, за умовами якого, Цедент передає належне йому право вимоги у повному обсязі згідно з Контрактом №309/2013 від 11.12.2013 (далі - Основний контракт), який був укладений між Цедентом і ПАТ "Укрнафта" (далі - Боржник), і згідно з Договором поруки № 01-08-2014/2 від 01.08.2014, укладеного між Цедентом і ТОВ "Транспортні автоматизовані системи" (далі - Поручитель), у тому числі належного виконання Боржником і Поручителем зобов`язань з відшкодування боргу у розмірі 187950 доларів США, зі сплати 3 % річних від простроченої суми, а також суми боргу з урахуванням індексу інфляції, сплати неустойки, з відшкодування понесених Кредитором збитків або втраченої вигоди, а також щодо розірвання Основного контракту та Договору поруки, а Цесіонарій приймає право вимоги, належне цедентові за ОСОБА_1 та Договором поруки (п. 1.1. Договору відступлення.

Вищий господарський суд України у постанові, що переглядається за нововиявленими обставинами , зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено, що покупцем здійснена попередня оплата товару на суму 6 323 183,06 російських рублів, поставка товару на зазначену суму постачальником не здійснена, у зв`язку з чим покупець звернувся з вимогою про повернення попередньої оплати, яка не виконана відповідно до пункту 4.9 Контракту. Отже, зазначені грошові кошти підлягають поверненню на підставі частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. На день подання позову (16.06.2015) еквівалент російського рубля до гривні України становив: 3,8809 грн. за 10 рублів, що складає 2453964,11 грн. Зазначені грошові кошти підлягають до стягнення. Укладення договору про уступку права вимоги повернення попередньої оплати є правомірним.

Оскільки за Договором уступки права вимоги № 20/10/2014-2 до позивача перейшло право вимоги до поручителя (відпвідача-2) - ТОВ "Транспортні автоматизовані системи" на підставі Договору поруки № 01-08-2014/2, а судами встановлено факт порушення основного зобов`язання, тому суди дійшли обґрунтованого висновку щодо солідарного стягнення з відповідачів невиконаного за зобов`язанням на суму 10 000 доларів США, що еквівалентно 210 500,00 грн.

3.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги №20/10/2014-2 від 20.10.2014, укладений між ТОВ «Індустрія Феросплавів» та ТОВ «Інтербізнесконсалт» .

3.6. Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

3.7. Однією з обставин, на які ПАТ «Укрнафта» посилається як на нововиявлені, є встановлений рішенням суду факт недійсності договору про відступлення права вимоги №20/10/2014-2 від 20.10.2014, укладений між ТОВ «Індустрія Феросплавів» та ТОВ «Інтербізнесконсалт» , за яким ТОВ «Інтербізнесконсалт» отримало від первісного кредитора (ТОВ «Індустрія Феросплавів» ) право вимоги до боржника ПАТ «Укрнафта» .

3.8. Таким чином, виходячи з норм ст. 236 ЦК України, ця обставина існувала на момент ухвалення Вищим господарським судом України постанови у справі №910/15376/15, проте стала відомою після набрання законної сили судового рішення у справі №910/2039/18.

Отже, зазначена обставина містить всі складові для надання їй статусу нововиявленої: існування її на час розгляду справи; ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду цієї справи (рішення суду набрало законної сили 03.06.2019); істотність цієї обставини для розгляду справи, тобто її врахування судом мало б наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке було ухвалене.

Така ж правова позиція викладена і у п. 6.2.8 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №910/13318/16.

3.9. Таким чином, встановлений судом факт недійсності договору про відступлення права вимоги №20/10/2014-2 від 20.10.2014 (про що стало відомо після ухвалення судових рішень у цій справі), є істотною для справи обставиною у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України. За таких обставин, заява відповідача-1 ПАТ «Укрнафта» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2016 у справі №910/15376/15 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015, постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 та постанова Вищого господарського суду України від 15.03.2016 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

3.10. Відповідно до вимог п. 14 ст. 129 ГПК України з ТОВ "Інтербізнесконсалт" на користь ПАТ «Укрнафта» необхідно стягнути судовий збір, сплачений відповідачем-1 за подання апеляційної та касаційної скарг, а також заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2016.

Керуючись ст. ст. 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 та постанову Вищого господарського суду України від 15.03.2016 у справі №910/15376/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" про стягнення грошових коштів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" (ідентифікаційний код 36185164, адреса місцезнаходження: 01103, м.Київ, Залізничне шосе, будинок 47) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) 36 540,00 грн (тридцять шість тисяч п`ятсот сорок гривень 00 коп) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, 87 696,00 грн (вісімдесят сім тисяч шістсот дев`яносто шість гривень 00 коп) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, та 109 620,00 (сто дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень 00 коп) судового збору, сплаченого за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2016.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

О. Кролевець