Рішення

від 03.07.2019 по справі 560/1513/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1513/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Страхарської М.В., представника позивача Місяця А.П. та представників відповідача Томашевської М.В., Калужської Н.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Д", № 0004671304 від 16 квітня 2019 року, винесене ГУ ДФС у Хмельницькій області, яким ТОВ "Трансформатор Сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 1028,06 грн., за штрафними санкціями 6671,20 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Д" № 0004691304 від 16 квітня 2019 року, винесене ГУ ДФС у Хмельницькій області, яким ТОВ "Трансформатор Сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 8355,83 грн., за штрафними санкціями 15 728, 88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в березні 2019 року посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Трансформатор сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

В подальшому, на підставі Акту перевірки винесено оскаржені податкові повідомлення рішення.

Позивач вказує на те, що підставами для винесення вказаних вище податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу щодо встановлення порушень визначення бази оподаткування під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі, а саме абз. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164 ПК України: в лютому 2017 року, з вартості туристичних послуг, в загальній сумі 206 634, 00 грн. (51658, 50 грн. вартість однієї путівки (без застосування коефіцієнта), наданих відповідно до рахунка № 39 від 04 січня 2017 року та акта надання послуг № 001 від 09 лютого 2017 року, які були оплачені підприємством для працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , недоутримано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 8355, 84 грн.: з ОСОБА_1 - в сумі 1 754, 20 грн., з ОСОБА_2 - в сумі 2096, 76 грн., з ОСОБА_3 - в сумі 2252, 44 грн., з ОСОБА_4 - в сумі 2252, 44 грн.

Перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період що перевірявся відповідно до банківських виписок встановлено порушення: п.п. 168.1.2., п. 168.1 статті 168 п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України: за даними - розрахункових листів заробітної плати за лютий 2017 року, встановлено, що платником здійснювалась оплата вартості туристичних послуг на загальну суму 206 634, 00 грн. (51658, 50 грн. вартість однієї путівки), для працівників ОСОБА_1. ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 ) та утримувався податок на доходи фізичних осіб. Оплата вартості туристичних послуг здійснювалась через банк (платіжне доручення № 10 від 04 січня 2017 року на загальну суму 206 634, 00 грн.), акт надання послуг № 001 від 09 лютого 2017 року

В порушення п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 та п.п. "а" п. 176.2. ст. 176 ПК України підприємством утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в терміни визначені п.п. 168.1.2. п. 168.1 статті 168 ПК України: встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 37 848,04 грн. (сплата податку - 18 лютого 2017 року) при оплаті через банк вартості туристичних послуг для працівників (додаткового блага) - 04 січня 2017 року.

Позивач не погоджується з вказаними висновками, вважає їх хибними, а винесені податкові повідомлення-рішення - протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 20 травня 2019 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, в якому вказано, що відповідно до вимог ст. 127 ПК України, відповідачем за несплату (неперерахування) податків податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, в сумі 15900 грн. застосовано штраф в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, тобто у сумі 3975 грн.

Крім цього, представник відповідача у відзиві зазначає, що по обліку операцію проведено по Д-т рах. 642 "Розрахунки по військовому збору" К-т рах. 66 - "Розрахунки по заробітній платі", в оборотах рахунку 66 "Розрахунки по заробітній платі" за лютий 2017 року та розрахункових листах по заробітній платі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в лютому 2017 року перерахування військового збору здійснено позивачем відповідно до платіжного доручення №2920 від 18 лютого 2017 року.

Оскільки позивачем повторно несвоєчасно перераховано податок до бюджету протягом 1095 днів до або під час виплати оподаткованого доходу на користь фізичних осіб в сумі 3850,32 грн. відповідачем нараховано штраф у розмірі 50% від суми несплати в сумі 3850,32 грн.

Представник відповідача також вказує, що позивачем при виплаті доходу у лютому 2017 року недоутримано військовий збір в сумі 1028,06 грн. Оскільки протягом 1095 днів позивачем втретє допущено порушення щодо утримання та перерахування податку під час виплати оподаткованого доходу на користь фізичних осіб. Відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 75% суми недоутриманого податку у розмірі 771,04 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ТОВ "Трансформатор сервіс" є господарським підприємством, зареєстрованим 25 липня 2007 року. Основним видом діяльності товариства є виробництво електромоторів, генераторів і трансформаторів.

У період з 14 лютого 2019 року по 21 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Трансформатор сервіс" за результатом, якої складено акт за № 0182/22-01-14-04/31617591 від 28 березня 2019 року.

Перевіркою встановлено ряд порушень вимог Податкового кодексу України, зокрема порушення, які є предметом розгляду даної справи, а саме:

абз. є п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164. п. 164.5 ст. 164 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ.- із змінами та доповненнями, а саме: при виплаті доходу податковим агентом на користь фізичних осіб у лютому 2017 року не утримано та не перераховано до бюджету у повному обсязі податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 8355,84 грн., в тому числі з ОСОБА_1 в сумі 1754,20 грн., з ОСОБА_2 в сумі 2096,76 грн., з ОСОБА_3 в сумі 2252,44 грн., з ОСОБА_4 в сумі 2252,44 грн.;

п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 та п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподаткованого доходу податковим агентом на користь фізичних осіб в сумі 37848,04 грн. 04 січня 2017 року;

п.п. 164.2.1, п. 164.2 ст.164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п.168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176, п. 16 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV платником, як податковим агентом, із нарахованої та виплаченої суми доходу (заробітної плати та інших виплат) працівників за лютий 2017 року в загальній сумі 998774,67 грн. не утримано та не перераховано до бюджету військового збору в сумі 1028,06 грн.

п.п. 1.4. п. 161 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4. п.168,1 ст.168 та абз. "а" п.176.2 ст. 176 ПК України №2755 - VI від 02 грудня 2010 року - несвоєчасно перераховано до бюджету військового збору одночасно з виплатою оподаткованого доходу за лютий 2016 року в сумі 12005,40 грн., за березень 2016 року в сумі 13830,45грн. та січень 2017 року в сумі 3850,32 грн.

На підставі встановлених порушень за результатами проведеної перевірки відповідач прийняв оскаржені податкові повідомлення-рішення форми "Д" № 0004671304 та № 0004691304 від 16 квітня 2019 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного оподаткованого доходу платника податку також включаються доходи у вигляді заробітної плати відповідно до умов трудового договору (пп. 164.2.1), дохід отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів, визначеної за правилами звичайної ціни (вартості) товарів (робіт послуг) індивідуально призначених для такого платника податку (пп. 164.2.17) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК України (пп. 164.2.20).

При цьому, відповідно до п. 164.3 ст. 164 ПК України передбачено, що до бази оподаткування враховуються всі доходи платника податків, отримані ним як у грошовій, так і в не грошовій формі.

Згідно з п. 54.2. ст. 54 ПК України, грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь фізичних осіб - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999 року господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді в якому вони були здійснені.

Підпунктом 3.4 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 відповідальність за несвоєчасне складання облікових регістрів та недостовірне відображення у них даних несуть особи, які склали та підписали ці облікові регістри.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем, як податковим агентом, відповідно до розрахункових листів за лютий 2017 року нараховано дохід фізичним особам ОСОБА_1 в сумі 94185,60 грн., ОСОБА_2 у сумі 80885,60 грн., ОСОБА_3 в сумі 86485,60 грн., ОСОБА_4 в сумі 90058,25 грн., що підтверджується копіями розрахункових листів, які містяться в матеріалах справи.

Вищевказані суми доходу обліковано по Д-т рах. 6411 "Розрахунки по податку на доходи фізичних осіб" К-т рах. 66 - "Розрахунки по заробітній платі" в оборотах рахунку 66 "Розрахунки по заробітній платі" за лютий 2017 року та розрахункових листах по заробітній платі за лютий 2017 року.

Як встановлено з Розрахункового листа за лютий 2017 року ОСОБА_1 нараховано дохід у сумі 94185,60 грн., яка складається із окладу в сумі 17500 грн.. матеріальної допомоги в сумі 12513,55 грн. та додаткове благо у сумі 64172,05 грн.

Таким чином сума ПДФО, що підлягає утриманню податковим агентом із нарахованої заробітної плати та матеріальної допомоги становить 16953,41 грн. = (17500 + 12513,55 + 64172,05) х 0.18.

Разом із тим, відповідно до Розрахункового листа за лютий 2017 року сума утриманого ПДФО складає 15199,21 грн., а сума ПДФО яку не утримано під час нарахування та виплати доходу становить 1754,20 грн.

Відповідно також встановлено, що сума нарахованого доходу ОСОБА_2 становить 80855,60 грн. (4200 + 12513,55 + 64172,05). Сума податку, що підлягає утриманню складає 14559,41 грн., сума утриманого ПДФО становить 12462,65 грн. Сума ПДФО, що підлягає донарахуванню становить - 2096,76 грн.;

сума нарахованого доходу за лютий 2017 року ОСОБА_3 становить 86485,60 грн. (9800,00 + 12513,55 + 64172,05). Сума податку, що підлягає утриманню складає 15567,41 грн., сума утриманого ПДФО становить 13314,97 грн. Сума ПДФО, що підлягає донарахуванню становить - 2252,44 грн.;

сума нарахованого доходу за лютий 2017 року ОСОБА_4 становить 90058,25 = ( 10800,00 + 12513,55 + 2572,65 + 64172,05). Сума податку, що підлягає утриманню складає 16210,49 грн., сума утриманого ПДФО становить 13958,05 грн. Сума ПДФО, що підлягає донарахуванню становить - 2252,44 грн.

Враховуючи зазначене, позивачем при нарахуванні та виплаті доходу на користь фізичних осіб за лютий 2017 року не утримано та не перераховано ПДФО в загальній сумі 8355.83 грн. у зв`язку із чим відповідачем визначено податкове зобов`язання.

Відповідно до матеріалів перевірки, а саме платіжних доручень на перерахування ПДФО та інформації з Державного Казначейства України "Платежі для обробки" встановлено, що податок на доходи фізичних осіб в сумі 46203,88 грн. сплачено 18 лютого 2017 року відповідно до платіжного доручення № 2918.

Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що відповідно до платіжного доручення № 10 від 04 січня 2017 року ТОВ "Трансформатор сервіс" оплатив туристичні послуги ФОП ОСОБА_8 згідно рахунку № 39 від 04 січня 2017 року для своїх працівників: ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) та відповідно до Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (за формою 1- ДФ) відображено у податковому розрахунку за 1 квартал 2017 року, як додаткове благо з ознакою доходу 126.

Відповідно до вимог пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

При цьому відповідно до пп. 168.4.7. п. 168.4 ст. 168 ПК України, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до вимог ст. 127 ПК України передбачено, що у разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, оскільки перевіркою встановлено, що податковим агентом одночасно із виплатою доходу на користь фізичних осіб 04 січня 2017 року на суму 256688,20 грн. не сплачено (не перераховано) податок з доходів фізичних осіб в сумі 46203,88 грн., до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків то податковим органом нараховано штрафні санкції у розмірі 25% суми податку у сумі 15728,88 грн., що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету від виплати оподаткованого доходу. Вказаний факт порушення підтверджується інформацією з ДКУ "Платежі для обробки" Інтегрованими картками платника за 2017 рік та випискою по рахунку за 04 січня 2017 року.

Враховуючи викладене, при формуванні податкового повідомлення - рішення форми "Д" №0004691304, яким визначено грошове зобов`язання по податку з доходів Фізичних осіб в сумі 24084,71 грн., (по податкових зобов`язаннях в сумі 8355,83 грн. та штрафних санкціях в сумі 15728,88 грн.) відповідач діяв у межах закону, що підтверджується встановленими в ході судового розгляду обставинами та об`єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

В ході дослідження правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 16 квітня 2019 року форми "Д" №0004671304, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) в сумі 7699,26 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1028,06 грн., за штрафними санкціями в сумі 6671,2 грн. суд встановив наступне.

З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621-УII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України", яким на період до 01 січня 2015 року запроваджено військовий збір. Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01 січня 2015 року, до Кодексу внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так. відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, а саме: фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізичні особи - нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкові агенти (пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема:

для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України;

для нерезидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відтак з 1 січня 2015 року військовий збір сплачується з усіх доходів, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов`язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Підпунктом 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Кодексу, а саме: з доходів у вигляді заробітної плати: роботодавці, які виплачують такі доходи на користь платника податку.

Суд встановив, що в лютому 2017 року, відповідно до оборотів рахунку 66 "Розрахунки по заробітній платі", та рахунку 94 "Інші витрати" за лютий 2017 року платником, ТОВ "Трансформатор Сервіс", як податковим агентом, із нарахованої та виплаченої суми доходу в сумі 950720,33 грн. (заробітної плати в сумі 744086,33 грн. та додаткового блага в сумі 206634,00 грн. (без застосування коефіцієнта п. 164.5 ст. 164), відповідно до оборотів рахунку 642 "Розрахунки по військовому збору" за лютий 2017 року, утримано 13953,56 грн. військового збору. За даними перевірки - відповідно до розрахунку, наведеному в Додатку до акта перевірки та Розрахунку штрафних санкцій, сума військового збору, що підлягає утриманню складає 14981,62 грн. Платником не доутримано та не перераховано до бюджету військового збору в сумі 1028,06 грн. (14981,62 грн. - 13953,56 грн.).

Суму утриманого військового збору проведено по обліку по Д-т рах. 642 "Розрахунки по військового збору" К-т рах. 66 - "Розрахунки по заробітній платі", в оборотах рахунку 66 "Розрахунки по заробітній платі" за лютий 2017 року та розрахункових листах по заробітній платі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за лютий 2017 року.

Відповідно до вимог пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2.).

Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4.).

У разі невиконання вимог пп. 168.1.1. пп. 168.1.2. пп. 168.1.4 ПК України, вимогами статті 127 цього кодексу, передбачено відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до первинних документів, які були надані позивачем до перевірки позивачем згідно виписки банку від 28 січня 2016 року та платіжного доручення № 2342 від 28 січня 2016 року, виплачено працівникам підприємства дивіденди в сумі 1007000.00 грн. (за рішенням зборів від 25 січня 2016 року та наказу про виплату дивідендів від 27 січня 2016 року).

Військовий збір з виплачених дивідендів, в сумі 15900,00 грн. сплачено 21 квітня 2016 року платіжне доручення №2489.

При цьому, відповідно до вимог ст. 127 ПК України, відповідачем за несплату (неперерахування) податків податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, в сумі 15900 грн. правомірно застосовано штраф в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, тобто у сумі 3975 грн.,

Крім цього, згідно з матеріалами перевірки, відповідно до платіжного доручення № 10 від 04 січня 2017 року ТОВ "Трансформатор сервіс" оплатив туристичні послуги ФОП ОСОБА_8 згідно рахунку № 39 від 04 січня 2017 року для своїх працівників: ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), фактична виплата доходу - вартість путівок для працівників, оплачена 04 січня 2017 року на суму 206634,00 грн. при цьому одночасно із виплатою доходу фізичним особам військовий збір в сумі 3850,32 грн. не було перераховано позивачем до бюджету.

Позивач в обґрунтування пропуску строку сплати ПДФО посилається на те, що акт надання послуг було підписано 06 лютого 2017 року, тому на думку позивача граничний строк сплати податку до бюджету спливає 09 лютого 2017 року, а не 04 січня 2017 року як зазначено в акті перевірки, однак суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки відповідно до ст. 127 ПК України передбачено, що у разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як встановлено судом, оплата туристичних послуг ФОП ОСОБА_8 була здійснена згідно рахунку № 39 саме 04 січня 2017 року, на суму 256688,20 грн. проте позивачем при здійсненні оплати вказаної суми коштів не сплачено (не перераховано) податок з доходів фізичних осіб в сумі 46203,88 грн., до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому дата підписання акту надання послуг у даному випадку не відіграє ролі, оскільки фактична сума коштів була перерахована позивачем саме 04 січня 2017 року, а отже і сума податку з доходів фізичних осіб в сумі 46203,88 грн. повинна бути сплачена в момент здійснення оплати послуг, а не в момент підписання акту надання послуг.

Крім цього, навіть беручи до уваги посилання позивача на пп. 168.1.4., яким передбачено, що якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання, то можна дійти висновку, що сплата податку, відповідно до вказаної норми має відбутися протягом трьох банківських днів саме з дня здійснення оплати послуг, а не з дня підписання акту надання послуг, як вважає позивач, більше того, такий документ як акт надання послуг вказаною нормою кодексу не передбачено в даному випадку.

Суд також встановив, що по обліку дану операцію проведено по Д-т рах. 642 "Розрахунки по військовому збору" К-т рах. 66 - "Розрахунки по заробітній платі", в оборотах рахунку 66 "Розрахунки по заробітній платі" за лютий 2017 року та розрахункових листах по заробітній платі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в лютому 2017 року. Перерахування військового збору здійснено позивачем відповідно до платіжного доручення №2920 від 18 лютого 2017 року.

Разом з тим, позивач повторно несвоєчасно перерахував податок до бюджету протягом 1095 днів до або під час виплати оподаткованого доходу на користь фізичних осіб в сумі 3850,32 грн., відтак відповідач правомірно нарахував штраф у розмірі 50% від суми несплати у сумі 3850,32 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при виплаті доходу у лютому 2017 року недоутримано військовий збір в сумі 1028,06 грн. Оскільки протягом 1095 днів позивачем втретє допущено порушення щодо утримання та перерахування податку під час виплати оподаткованого доходу на користь фізичних осіб, тому відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 75% суми недоутриманого податку у розмірі 771,04 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, матеріалами справи дослідженими у ході судового розгляду підтверджено, що висновки акта планової виїзної документальної перевірки є правомірними, відповідають вимогам законодавства, а податкові повідомлення - рішення, що прийняті за результатом перевірки є правомірними та відповідають вимогам Податкового кодексу України, отже відповідач довів правомірність своїх дій та підтвердив їх належними та допустимими доказами наданими суду в ході розгляду справи, відтак у суду відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні даної позовної заяви, відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08 липня 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" (проспект Миру, 101-Б, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 31617591) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя П.І. Салюк