Постанова

від 31.10.2019 по справі 560/1513/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1513/19

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Франовська К.С.

31 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій про визнання протиправними та скасування прийнятих 16 квітня 2019 року податкових повідомлень-рішень:

-форми "Д", № 0004671304 від 16 квітня 2019 року, яким ТОВ "Трансформатор Сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 1028,06 грн., за штрафними санкціями 6671,20 грн.;

-форми "Д" № 0004691304 від 16 квітня 2019 року, яким ТОВ "Трансформатор Сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 8355,83 грн., за штрафними санкціями 15 728, 88 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивач зазначив, що не погоджується з висновками контролюючого органу щодо визначення граничного строку сплати ПДФО 04.01.2017 року, оскільки відповідно до ст.168.1.4 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом 3-х банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). У зв`язку з тим, що акт надання послуг було підписано 06.02.2017 р., то граничний строк сплати податку до бюджету спливає 09.02.2017 р., а не 04.01.2017 р., як зазначено в акті перевірки.

На думку позивача, контролюючий орган помилково застосовує ст.127 ПК України, тоді як відповідальність у даному випадку може наступати за ст.126.1 ПК.

Також апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує неправильним застосуванням відповідачем кваліфікуючої ознаки (повторність) при застосуванні збільшених розмірів штрафу, визначених статтею 127 ПК України.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

У даній справі до суду надійшла заява про заміну відповідача Головного управління ДФС у Хмельницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності до наказу ДПС від 28.08.2019 №36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України" та наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.08.2019 №7 розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області повноважень Головного управління ДФС у Хмельницькій області, що припиняється.

Оскільки, станом на час розгляду справи повноваження Головного управління ДФС у Хмельницькій області здійснюються Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, суд апеляційної інстанції здійснює заміну відповідача - Головного управління ДФС у Хмельницькій області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, у період з 14 лютого 2019 року по 21 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Трансформатор сервіс" за результатом якої складено акт за № 0182/22-01-14-04/31617591 від 28 березня 2019 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, зокрема порушення, які є предметом розгляду даної справи, а саме:

абз. є п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164. п. 164.5 ст. 164 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ- із змінами та доповненнями, а саме: при виплаті доходу податковим агентом на користь фізичних осіб у лютому 2017 року не утримано та не перераховано до бюджету у повному обсязі податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 8355,84 грн., в тому числі з ОСОБА_1 в сумі 1754,20 грн., з ОСОБА_2 в сумі 2096,76 грн., з ОСОБА_3 в сумі 2252,44 грн., з ОСОБА_4 в сумі 2252,44 грн.;

п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 та п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподаткованого доходу податковим агентом на користь фізичних осіб в сумі 37848,04 грн. 04 січня 2017 року;

п.п. 164.2.1, п. 164.2 ст.164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п.168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176, п. 16 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV платником, як податковим агентом, із нарахованої та виплаченої суми доходу (заробітної плати та інших виплат) працівників за лютий 2017 року в загальній сумі 998774,67 грн. не утримано та не перераховано до бюджету військового збору в сумі 1028,06 грн.

п.п. 1.4. п. 161 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4. п.168,1 ст.168 та абз. "а" п.176.2 ст. 176 ПК України №2755 - VI від 02 грудня 2010 року - несвоєчасно перераховано до бюджету військового збору одночасно з виплатою оподаткованого доходу за лютий 2016 року в сумі 12005,40 грн., за березень 2016 року в сумі 13830,45грн. та січень 2017 року в сумі 3850,32 грн.

На підставі встановлених порушень за результатами проведеної перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення :

-форми "Д", № 0004671304 від 16 квітня 2019 року, яким ТОВ "Трансформатор Сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 1028,06 грн., за штрафними санкціями 6671,20 грн.;

-форми "Д" № 0004691304 від 16 квітня 2019 року, яким ТОВ "Трансформатор Сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 8355,83 грн., за штрафними санкціями 15 728, 88 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки податок на доходи фізичних осіб, утриманий після виплати оподатковуваного доходу, до бюджету перераховано несвоєчасно, а тому відповідачем правомірно нараховано суму грошових зобов`язань за несвоєчасну сплату податку з доходу фізичних осіб та правомірно застосовано штрафні санкції.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

1. По податковому повідомленню-рішенню форми "Д" № 0004691304 від 16 квітня 2019 року, яким ТОВ "Трансформатор Сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 8355,83 грн., за штрафними санкціями 15 728, 88 грн.:

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено, що 04 січня 2017 року позивач платіжним дорученням №10 перерахував ПП ОСОБА_5 . згідно рахунку №39 від 04.01.2017 р. 206 634 грн. за придбані для працівників підприємства 4 туристичні путівки в Таїланд, вартістю кожна 51 658,50 грн. (а.с.60-61).

Згідно відомості на видачу путівок №1 від 20.01.2017 р. путівки передані працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 20 січня 2017 року.

Акт про надання послуг щодо підбору путівок ПП ОСОБА_5 та позивачем підписано 06.02.2017 р.(а.с.62).

Перевіркою також встановлено, що позивачем при нарахуванні та виплаті доходу на користь фізичних осіб (працівників) за лютий 2017 року, вартість отриманих путівок була включена до доходу працівників за лютий 2017 року.

При цьому, встановлено, що з фізичних осіб не доутримано та не перераховано ПДФО в загальній сумі 8355,83 грн. ( ОСОБА_1 -1754,20 грн., ОСОБА_2 - 2096,76 грн., ОСОБА_4 - 2252,44 грн., ОСОБА_3 - 2252,44 грн.)

За висновками, викладеними в акті перевірки, належна до перерахування до бюджету саме 04.01.2017 року сума ПДФО 46203,88 грн. з перерахованої суми вартості придбаних путівок 206634,00 грн. (206634х18%= 46203,88 грн.) фактично перерахована 16.02.2017 р.

Відповідно до вимог ст.127 ПК контролюючим органом нараховано штраф на суму 46203,88 грн. у розмірі 25%, що становить 11 550,97 грн., та на суму 8355,83 грн.-50%, що становить 4177,91 грн. Всього, таким чином, розмір штрафних санкцій становить 15728,88 грн. (11 550,97+ 4177,91 ).

2.По податковому повідомленню-рішенню форми "Д", № 0004671304 від 16 квітня 2019 року, яким ТОВ "Трансформатор-сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 1028,06 грн., за штрафними санкціями 6671,20 грн.:

Перевіркою встановлено, що в лютому 2017 року платником, як податковим агентом, нараховано та виплачено суми доходу на користь фізичних осіб в сумі 950720,33 грн. (заробітна плата 744086,33 грн. та додаткове благо 206 634,00 грн.). Сума військового збору, що підлягає утриманню, складає 14981,62 грн. Фактично перераховано 13953,56 грн. Недоутримано та не перераховано до бюджету військового збору на суму 1028,06 грн.

На підставі ст.127 ПК до платника застосовано штрафну санкцію в розмірі 75% (1028,06х75%+ 771,04 ).

Крім того, перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати 15 900грн. військового збору, нарахованого на суму отриманих дивідендів 1060000,00грн., граничний строк сплати 28.01.2016, фактично сплачено 21.04.2016 р. Штрафна санкція-25% в сумі 3975,00 грн.

Суму військового збору 3850,32 грн., нараховану на 206 634,00 (додаткове благо), яка за висновками контролюючого органу повинна бути перерахована 04.01.2017 р. одночасно з перерахуванням суми в оплату путівок, фактично перераховано 16.02.2017 р., внаслідок чого застосована штрафна санкція 50% в сумі 1925,16 грн.

Всього, таким чином, сума штрафних санкцій становить 6671,20 грн. (3975,00 + 1925,16 +771,04)

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п. 164.1.2. п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 171.1. ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Пункт 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначає, що податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Отже, оскільки у даній справі встановлено, що оподатковуваний дохід (путівки) наданий працівникам не у грошовій формі, а виданий працівникам згідно відомості 20.01.2017 року, то граничний строк для перерахування податку настає лише 23.01.2017 р. Тому висновки контролюючого органу в цій частині щодо визначення граничного строку перерахування суми податку є помилковими.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно п.1.1, п.1.2, п.1.3, п.1.4, п.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Судами апеляційної інстанції здійснений аналіз положень пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України, за якою грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пп.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до частини першої пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України.

Відтак, застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, за наявності факту несвоєчасно сплаченої узгодженої суми грошового зобов`язання з певного податку (збору), мають застосовуватись санкції, передбачені положеннями ст.126 ПК України, розмір яких залежить від часу затримки сплати такого грошового зобов`язання.

Разом з тим, стаття 127 Податкового кодексу України застосовується як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14 травня 2019 року у справі №813/3641/15.

Досліджуючи розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку доходів фізичних осіб, судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 50% та 75% суми податку, що була несвоєчасно перерахована до бюджету, однак, відповідачем суду не надано доказів винесення податкового повідомлення-рішення, яким позивачу була б збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб двічі протягом року, що передував прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.

За наслідками перевірки податковий орган встановив недотримання позивачем встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Податок на доходи фізичних осіб з доходу за лютий 2017 року було нараховано, проте перераховано несвоєчасно.

Отже, підстав для застосування приписів ст.127 ПК контролюючий орган не мав.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв необґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

В силу частини 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, за результатами розгляду даної адміністративної справи та у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, на думку колегії суддів заява позивача про розподіл судових витрат підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, ТОВ "Трансформатор -сервіс" сплатило у зв`язку із даною справою судовий збір в сумі 4802,50 грн., з яких 1921,00 грн. при зверненні до суду першої інстанції з позовом, та 2881,50 грн. за подання апеляційної скарги, що підтверджено платіжними документами.

Отже, дана сума має бути відшкодована ТОВ "Трансформатор-сервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" задовольнити. Визнати протиправними та скасувати :

-податкове повідомлення-рішення форми "Д", № 0004671304 від 16 квітня 2019 року, винесене ГУ ДФС у Хмельницькій області, яким ТОВ "Трансформатор Сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 1028,06 грн., за штрафними санкціями 6671,20 грн.;

-податкове повідомлення-рішення форми "Д" № 0004691304 від 16 квітня 2019 року, винесене ГУ ДФС у Хмельницькій області, яким ТОВ "Трансформатор Сервіс" збільшено податкове зобов`язання на загальну суму 8355,83 грн., за штрафними санкціями 15 728, 88 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області м.Хмельницький, вул.Пилипчука,17 (код ЄДРПОУ 39492190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор-сервіс" м. Хмельницький, проспект Миру, 101 Б ( код ЄДРПОУ 31617591) на відшкодування витрат по сплаті судового збору 4802 ( чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 листопада 2019 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.