Рішення

від 05.07.2019 по справі 620/816/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 року Чернігів Справа № 620/816/19

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача Лутай Н.М.,

представника відповідача Родінченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ленд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Ленд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2019 № 00000451400 та № 00000461400.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача спростовуються оформленими належним чином первинними документами та реальністю виконаних господарських операцій зі спірним контрагентом, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 12.04.2019 відкрито провадження по справі за правилами загального провадження.

Представник відповідача надіслав відзив, в якому зазначив про неможливість фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ Лайонбілд та безпідставного формування податкового кредиту позивачем за такими операціями, що було встановлено під час проведення перевірки. Звернув увагу суду на наявність кримінального провадження, внесеного до реєстру досудових розслідувань, та відкритого за ознаками фіктивності підприємств по ланцюгу постачання товару ТОВ Прайм Ленд . Крім того зазначив, що в ході аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних автоматизованої інформаційної системи ДФС України встановлено, що номенклатура товарів, зазначена у видаткових накладних, які були оформлені ТОВ Лайонбілд при реалізації товару позивачу, не відповідає номенклатурі товарів, зазначеній у податкових накладних, оформлених за тією ж господарською операцією.

13.05.2019 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №620/816/19 передано на розгляд судді Соломко І.І.

14.05.2019 ухвалою суду прийнято справу до провадження судді Соломко І.І.

03.06.2019 ухвалою суду продовжено процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 13.06.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідністю Прайм Ленд (далі-ТОВ Прайм Ленд ), зареєстровано як юридична особа, код ЄДРПОУ 40332062, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.01.2019 № 1004925477, види діяльності якого, зокрема є: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 65-70). На підставі направлення від 08.01.2019 № 65 ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі вимог п.п. 20.1.4 ст.20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та відповідно до наказу керівника ГУ ДФС у Чернігівській області від 08.01.2019 № 49 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Прайм Ленд (код ЄДРПОУ 40853183) щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Лайонбілд (код ЄДРПОУ 40332062) за березень 2018 та липень 2018 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 22.01.2019 № 77/14/40853183 та встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200., п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету всього у сумі 274891 грн., в т. ч. за березень 2018р. на суму 274891 грн.; завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 791306 грн. ПДВ, т.ч. за липень 2018р. на суму 791306 грн.

Фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугувало відображене в акті перевірки судження про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Лайонбілд у перевіряємому періоді, оскільки у вказаного контрагента відсутня матеріально-технічна база (виробничі та складські приміщення, тощо) та трудові ресурси, необхідні для вчинення дій, що становлять зміст оформлених господарських операцій з постачання товару. Крім того, відповідно до матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001759 від 19.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 209, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ряду суб`єктів господарської діяльності, серед інших і ТОВ Лайонбілд діючи умисно, ухилялись від сплати податку на додану вартість. Аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання супутніх послуг у інших платників податків, а також встановлено невідповідність у номенклатурі придбаних і реалізованих ТОВ Лайонбілд товарів та відсутність реального походження товарів.

Не погоджуючись із висновками, зазначеними в акті перевірки від 22.01.2019 № 77/14/40853183, позивачем подано до податкового органу заперечення (вх. №3472/10 від 01.02.2019) за результатами розгляду якого листом ГУ ДФС у Чернігівській області від 12.02.2019 №2130/10/25-01-14-07-06 повідомлено позивача про відмову в задоволенні скарги.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків, 12.02.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення- рішення:

- № 00000461400 про завищення від`ємного значення податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 791306 грн;

- № 00000451000, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 274891,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 68722,75 грн.

Судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ Лайонбілд на підставі договору поставки № 1-ЛБ-18 від 15.03. 2018. Поставка товару за даним договором здійснюється на умовах вказаного договору. Пунктом 1.2 договору № 1-ЛБ-18 визначено, що загальна кількість та найменування товару, ціна одиниці товару, його співвідношення (асортимент), строк, порядок постановки та оплати, визначаються в договорі та додатках та/або додаткових угодах та/або специфікаціях до договору, які є невід`ємними частинами даного договору.

До договору № 1-ЛБ-18 від 15.03.2018 між сторонами підписано Додаток № 1, в якому зазначено, що ТОВ Лайонбілд і ТОВ Прайм Ленд складено специфікацію, в якій вказано найменування товару, а саме: насіння кукурудзи ДКС4014; насіння соняшнику Суміко; насіння кукурудзи ДКС4014; насіння кукурудзи ДКС3511. Загальна вартість товару, що постачається за даною Специфікацією, складає - 3479815,46 гривень з ПДВ 20%- 695963,09 грн., разом з ПДВ 4175778,55 грн. Форма розрахунку до 31.12.2018.

До договору від 15.03.2018 № 1-ЛБ-18 складено Додаток № 2, в якому зазначено, що ТОВ Лайонбілд і ТОВ Прайм Ленд складено специфікацію, де вказано найменування товару, а саме: насіння кукурудзи Кобальт; насіння кукурудзи Р8816, насіння кукурудзи Р8816. Загальна вартість товару, що постачається за даною Специфікацією, складає 4600188,73 грн, без ПДВ, ПДВ 20% - 920 037,74 грн, разом з ПДВ 5520226,47 грн. Форма розрахунку до 31.12.2018.

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій суду надано первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні №1901 від 19 березня 2018р.; №1902 від 19 березня 2018р.; №2001 від 20 березня 2018р.; №2002 від 20 березня 2018р.; №2101 від 21 березня 2018р.; №2201 від 22 березня 2018р.; №2301 від 23 березня 2018р.; №2302 від 23 березня 2018р.; №2601 від 26 березня 2018р.; №3001 від 30 березня 2018р.; №201 від 02 липня 2018р.; №401 від 04 липня 2018р.; №601 від 06 липня 2018р, податкові накладні №1901 від 19.03.2018р.; №1902 від 19.03.2018р.; №2001 від 20.03.2018р.; №2002 від 20.03.2018р.; №2101 від 21.03.2018р.; №2201 від 22.03.2018р.; №2301 від 23.03.2018р.; №2302 від 23.03.2018р.; №2601 від 26.03.2018р.; №3001 від 30.03.2018р.; №401 від 04.07.2018р.; №601 від 06.07.2018р., товарно-транспортні накладні №19-03/1 від 19.03.2018р.; №19-03 від 19.03.2018р.; №20-03 від 20.03.2018р.; №20-03/1 від 20.03.2018р.; №21-03 від 21.03.2018р.; №22-03 від 22.03.2018р.; №23-03 від 23.03.2018р.; №23-03/1 від 23.03.2018р.; №26-03 від 26.03.2018р.; №30-03 від 30.03.2018р.; №02-07 від 02.07.2018р.; №04-07 від 04.07.2018р.; №06-07 від 06.07.2018р., розрахунки коригування кількісних і вартісних показників на поставку товару №1 від 19.03.2018р.; №2 від 19.03.2018р.; №4 від 20.03.2018р.; №3 від 20.03.2018 (а.с. 146-200).

Факт використання ТОВ Прайм Ленд придбаного товару у власній господарській діяльності контролюючим органом під сумнів не ставився.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі-ПК України).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № ХІV встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною першою статті 9 вказаного закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Слід відзначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому, з акта перевірки від 22.01.2019 № 77/14/40853183 вбачається, що податковому органу до перевірки були надані та досліджені: рахунок 631, договори, видаткові накладні, податкові накладні. Претензій до розрахунків з контрагентом позивача та їх правоздатності, контролюючим органом не висловлено.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства також не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

У ході розгляду справи судом досліджено та надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Отже, судом встановлено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Лайонбілд , що підтверджено належно оформленими первинними документами, та використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на узагальнену податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень з боку позивача.

Отже, контролюючим органом не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення відповідного виду господарської діяльності, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та ТОВ Лайонбілд з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями своїх контрагентів.

Відповідач також посилається на матеріали кримінального провадження як на підставу правомірності спірних рішень. Зокрема, відповідно до матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001759 від 19.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ряду суб`єктів господарської діяльності, серед інших і ТОВ Лайонбілд (код ЄДРПОУ 40332062), діючи умисно, ухилились від сплати податку на додану вартість, який входить в систему оподаткування, введений у встановленому законом порядку, шляхом проведення безтоварних фінансово-господарських операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності та пов`язаних підприємств, та підміни номенклатури товарів, робіт та послуг, без фактичної зміни їх майнового стану на суму, яка в п`ять тисяч разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Однак посилання відповідача на наявність кримінального проводження № 42018000000001759, суд відхиляє, оскільки, по-перше, в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок, а по - друге, кримінальне провадження №42018000000001759 стосується правопорушення за фактом ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, а не факту фіктивності господарської діяльності, зокрема і щодо операції за договором поставки, укладеного між позивачем та ТОВ Лайонбілд , який, на думку контролюючого органу, не спричинив настання реальних правових наслідків.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 31 травня 2019 року у справі №812/1787/17.

Крім того, ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

У ч.1 ст. 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, наявність кримінального провадження не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Разом з тим, ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи, інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Лайонбілд та фіктивність господарських операцій з ТОВ Прайм Ленд , відсутня.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Тому, матеріали досудового розслідування за вказаними вище кримінальними провадженнями не можуть бути враховані як доказ фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Лайонбілд .

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 № 822/551/18.

В ході аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних автоматизованої інформаційної системи ДФС України встановлено, що номенклатура товарів, зазначена у видаткових накладних, які були оформлені ТОВ Лайонбілд при реалізації товару позивачу, не відповідає номенклатурі товарів, зазначеній у податкових накладних, оформлених за тією ж господарською операцією.

Необхідно звернути увагу, що відповідач незаконно ставить правомірність формування податкового кредиту, та відповідних витрат платника податків в залежність від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, так як відповідальність, відповідно до норм Конституції України, а саме ч. 2 ст. 61, є виключно індивідуальною, та пов`язана з діями конкретної особи. Що підтверджується численною судовою практикою як рішеннями Верховного суду так і Європейського суду з прав людини.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про не підтвердження податковим органом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Статтею 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3842,00 грн, відповідно до платіжного доручення від 13.03.2019 № 984 та в розмірі 13181,80 грн., відповідно до платіжного доручення від 03.04.2019 № 1100.

Враховуючи вищенаведене, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ленд" підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 17023,80 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 12.02.2019 № 00000451400 та № 00000461400.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ленд" судовий збір в розмірі 3842,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 13.03.2019 № 984.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.07.2019.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Ленд" (вул. Соборності, 118, смт. Козелець, Чернігівська область,17000, код ЄДРПОУ 40853183).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183).

Суддя І.І. Соломко