Рішення

від 01.07.2019 по справі 826/14497/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 липня 2019 року справа №826/14497/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Медведська В.В..;

відповідача: Грицаєнко Р.М.

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Винтех" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Винтех") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2018 року №0044291404, На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 липня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ "Вангард Груп" за грудень 2017 року щодо поставки обладнання та витратних матеріалів до оргтехніки були реальними та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, складання яких передбачено законодавством, і додатковими доказами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14497/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в акті перевірки.

Позивачем надано відповідь на відзив, згідно якої фактичність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Вангард Груп" підтверджується первинними документами, які надавались під час перевірки та наявні в матеріалах справи; у відзиві не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за операціями, які були предметом перевірки чи про невідповідність господарських операцій цілям та завданням позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 06 грудня 2018 року судом допитано в якості свідка директора ТОВ "Вангард Груп" станом на момент виникнення фінансово-господарських відносин з позивачем ОСОБА_1 , який надав пояснення щодо реальності господарських операцій з ТОВ "Винтех".

В судовому засіданні 01 липня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 23 серпня 2018 року №0044291404 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Винтех" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 452 361,25 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1 161 889,00 грн. та за штрафними санкціями - 290 472,25 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 02 серпня 2018 року №749/26-15-14-04-03/39023025 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Винтех" (код 39023025), тел. ( 044)222-69-70 , vintech@i.ua, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вангард Груп" (код 41477103) за грудень 2017 року (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки зафіксовано порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2017 року на загальну суму 1 161 889,00 грн., які мотивовані безпідставним включенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ "Вангард Груп", у зв`язку із наступним: аналізом інформаційних баз даних встановлено відсутність у ТОВ "Вангард Груп" будь-яких основних фондів та виробничих потужностей; обсяг реалізованих товарів та послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без достатньої кількості трудових ресурсів. Неможливість здійснення господарських операцій ТОВ "Вангард Груп" по продажу товару у зв`язку з відсутністю факту отримання ним відповідних товарів по ланцюгу взаємовідносин із контрагентами-постачальниками у досліджуваному та попередніх періодах, засвідчує безпідставне формування ним відповідного активу та доказує відсутність фактичного постачання товару в адресу позивача. Враховуючи викладене, укладені між позивачем та ТОВ "Вангард Груп" договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, яка становить його предмет.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) та понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "Винтех" з його контрагентом - ТОВ "Вангард Груп", мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Наявні у справі докази підтверджують, що між ТОВ "Винтех" (покупець) та ТОВ "Вангард Груп" (постачальник) укладено договір поставки №011117 від 01 листопада 2017 року, згідно з яким покупець доручає, а постачальник зобовязується виконати у відповідності до умов цього договору поставку обладнання та витратних матеріалів до оргтехніки, оргтехніку згідно рахунків-фактур. Поставки обладнання за договором виконуються протягом 5 робочих днів з дати виписки відповідного рахунку-фактури. Поставка обладнання проводиться на умовах СРТ Київ склад покупця за адресою: 03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 16 (відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС). Додатковою угодою №1 від 05 грудня 2017 року змінено банківські реквізити постачальника.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ "Вангард Груп" (виконавець) укладено договір надання послуг №031117 від 01 листопада 2017 року, за умовами якого замовник замовляє, а виконавець надає замовнику послуги, перелік яких визначено в додатках до договору. Ці додатки являють його невід`ємну частину. До обслуговування приймається обладнання замовника, що знаходиться в експлуатації у справному стані. У разі необхідності технічний стан обладнання визначається представниками виконавця у присутності представника замовника, за результатами обстеження представниками сторін складається акт передачі обладнання на сервісне обслуговування. Сторони домовились, що під наданням послуг на умовах цього договору слід розуміти виконання комплексу робіт з метою забезпечення якісної і безперебійної роботи обладнання замовника.

Відповідно до договору про надання послуг №041117 від 01 листопада 2017 року, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ "Вангард Груп" (виконавець) замовник замовляє, а виконавець надає замовнику послуги із встановлення, налаштування, технічної підтримки та обслуговування програмного забезпечення замовника, перелік яких визначено в додатках до договору. Ці додатки являють його невід`ємну частину. Сторони домовились, що під наданням послуг на умовах цього договору слід розуміти виконання комплексу робіт з метою забезпечення якісної і безперебійної роботи програмного забезпечення замовника.

Відповідно до додатків №1, №2 та №3 від 01 листопада 2017 року позивачу надані послуги згідно переліку.

Згідно до додатками №1 від 01 листопада 2017 року, №2 від 01 листопада 2017 року та №3 від 01 листопада 2017 року позивачу надано послуги з технічного нагляду за роботою обладнання (дистанційно) щомісячно; планове оновлення мікротоку у пристроях, що перелічені у додатку №2, діагностика виявлених несправностей, збоїв та їх усунення, ремонт та заміна обладнання, яке вийшло з ладу.

Згідно з рахунками-фактурами та видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, ТОВ "Вангард Груп" поставлено на адресу позивача, зазначену в договорі, обладнання та витратних матеріалів до оргтехніки, оргтехніку та надано послуги. Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджується надання позивачу послуг за договором №031117 від 01 листопада 2017 року та №041117 від 01 листопада 2017 року.

ТОВ "Вангард Груп" виписувало на адресу позивача податкові накладні, які у подальшому слугували підставою для віднесення позивачем відповідних суд податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Перевезення товару, придбаного за договором поставки №011117 від 01 листопада 2017 року здійснювалося від ТОВ "Вангард Груп" позивачу автомобільним перевірником ТОВ "Тех-строй-сервіс", на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних.

В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями

Відповідні суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2017 року та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року.

Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів чи послуг та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судом встановлено, що позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року відобразив відповідні суми податку на додану вартість по господарським операціям, придбаним у ТОВ "Вангард Груп".

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "Вангард Груп", був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів та послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Порушень з приводу реєстрації податкових накладних, виписаних постачальником, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Вирішуючи питання про реальність операцій з придбання послуг і питання використання їх у власній господарській діяльності позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд встановив, що основним видом діяльності позивача є код КВЕД 46.66 оптова торгівля іншими офісними машинами у устаткуванням.

Придбані у ТОВ "Вангард Груп" товари та послуги частково реалізовані позивачем покупцям, зокрема, ТОВ "Українська сервісна компанія", ТОВ "Дніпрозв`язокбуд", ТОВ "Інтер-Телеком", ТОВ "Мелагрейн Дистрибюшн", ТОВ "Деком Україна", ТОВ "Фіорднет", ТОВ "ГИОМ Україна", ТОВ "ВС Технолоджі" на підтвердження чого позивачем надано копії відповідних договорів поставки, договору про надання послуг зі специфікаціями, рахунків-фактур, довіреностей на видачу товарно-матеріальних цінностей та видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також банківські виписки на підтвердження оплати за поставлений позивачем товар.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного надання послуг вказує, що позивач здійснював витрати на придбання у ТОВ "Вангард Груп" товарів та послуг для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо ненадання до перевірки сертифікатів, технічної документації та інструкції по експлуатації, передбачених умовами договору, оскільки вказані документи не є первинними у розумінні положень Закону України статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Щодо висновків відповідача, викладених в акті перевірки про відсутність у ТОВ "Тех-строй-сервіс" виду діяльності, який дозволяє надавати послуги по перевезенню, суд зазначає, що між позивачем та ТОВ "Тех-строй-сервіс" відсутні жодні фінансово-господарські операції, оскільки умовами договору поставки №011117 від 01 листопада 2017 року визначено, що поставка обладнання проводиться на умовах СРТ Київ склад покупця за адресою 03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 16 (відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС).

Щодо висновків акта перевірки про те, що в ході опрацювання податкової інформації по контрагенту ТОВ "Вангард Груп" по ланцюгу постачання не встановлено реєстрації податкових накладних з номенклатурою товарів та послуг, зазначених у податкових накладних, виписаних позивачу, суд зазначає, що право позивача на відображення спірних господарських операцій у податковому обліку не ставиться в залежність від ймовірних порушень постачальниками по ланцюгу постачання; крім того, у межах спірних правовідносин стосовно ТОВ "Вангард Груп" позивач не здійснював господарських операцій із ТОВ "Експо-С Компані", яке зазначене в акті перевірки.

Крім того, відповідно до приписів частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини..

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Вангард Груп", а тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних санкцій є помилковими, а збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість - протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 23 серпня 2018 року №0044291404 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Винтех" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 785,42 грн. рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Винтех" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23 серпня 2018 року №0044191404.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Винтех" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 785,42 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять гривень сорок дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Винтех" (03056, м. Київ, вул. Вацлава Гавела/Академіка Каблукова, буд. 51/61; ідентифікаційний код 39023025);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Дата складення повного рішення суду - 09 липня 2019 року.

Суддя В.А. Кузьменко