Постанова

від 02.07.2019 по справі 200/14867/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року справа №200/14867/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участю представника відповідача Шевчук О. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року (повний текст складено 18 березня 2019 року) у справі № 200/14867/18-а (суддя І інстанції - Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення завданої шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про: визнання протиправними дії щодо утримання з пенсії, яка призначалася до виплати позивачу, сум податку на доходи фізичних осіб за період з квітня 2015 року по жовтень 2017 року; стягнення суми завданої шкоди внаслідок протиправного утримання з пенсії позивача податку на доходи фізичних осіб, в сумі 14734,25 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно утримано з пенсії позивача сум податку на доходи фізичних осіб за період з квітня 2015 року по жовтень 2017 року, оскільки рішенням Конституційного суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 визнано неконституційним оподаткування пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 200/14867/18-а у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Суд першої інстанції неправомірно не застосував до спірних правовідносин положення статей 21,22,24,46 Конституції України а також положення статті 8 Закону України Про пенсійне забезпечення , а навпаки застосував положення абзацу 3 частини 1 статті 47 Закону №1058, а тому рішення є незаконним.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, наголошуючи на законності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області як пенсіонер за віком на пільгових умовах.

Згідно довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії №81901 від 21 листопада 2018 року з пенсії позивача у період з квітня 2015 року по вересень 2017 року включно здійснювалися утримання.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» (в редакції станом на 1 січня 2015 року) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, було внесено зміни до вказаної вище статті та абзац другий частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» викладено в новій редакції, а саме: «тимчасово, у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність» .

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24.12.2015 №911-VIII, було внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та абзаци другий і третій викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", «Про прокуратуру» , «Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність» .

З реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу, форма ОК-5) убачається, що позивач у спірний період, з квітня 2015 року по жовтень 2018 року, працював на «Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча» .

Прожитковий мінімум встановлений для осіб, які втратили працездатність складав: з січня по серпень 2015 року - 949 грн., з вересня 2015 року по квітень 2016 року - 1074 грн., у травні - листопаді 2016 року - 1130 грн., у грудні 2016 року - 1247 грн., у січені - квітні 2017 року - 1312 грн., у травні-листопаді 2017 року - 1312 грн.

Згідно довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії №81901 від 21 листопада 2018 року убачається, що у період з квітня 2015 року по серпень 2015 року розмір нарахованої позивачу пенсії становив 3035,66 грн., з вересня 2015 року по вересень 2017 року - 3322 грн., що перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність на час вступу в дію норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24.12.2015 №911-VIII.

Оскільки у спірний період позивач перебував у трудових відносинах, та у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року тимчасові зменшення пенсії та виплати її у розмірі 85% були передбачені частиною 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , в редакції відповідно до Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року тимчасові зменшення пенсії та виплати її у розмірі 85% передбачені частиною 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , в редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24 грудня 2015 року №911-VIII; у період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року - передбачені частиною 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , в редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII поширювали свою дію на позивача.

Стосовно посилань позивача на рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2018 від 27 лютого 2018 року судом першої інстанції зазначено наступне.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2018 від 27 лютого 2018 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2018 від 27.02.2018 року передбачено, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

В даному випадку рішення Конституційного Суду України стосується положень абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, які стосуються включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року.

Оскільки в даному випадку пенсія, нарахована позивачу, не перевищувала десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, то така норма законодавства не була застосована до його пенсії.

В даному випадку рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2018 від 27 лютого 2018 року не може бути застосоване до спірних правовідносин, також положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а спірні у даній справі відрахування, хоча з даною нормою і не пов`язані, проте були вчинені до ухвалення такого рішення.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки, зменшуючи виплату пенсії до 85 відсотків відповідач діяв у межах наданих повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 200/14867/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 200/14867/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 08 липня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко