Постанова

від 02.07.2019 по справі 160/7683/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/7683/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОЕКСПОРТ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 р. (суддя Прудник С.В.) в адміністративній справі №160/7683/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОЕКСПОРТ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОЕКСПОРТ" звернулось до суду з позовом, в якому просило протиправними та скасувати податкові повідомленя-рішеня Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.06.2018 року № 0014551422 та № 0014471422. В обґрунтування позиву позивач посилається на те, що акт перевірки, складений за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЕНЕРГОЕКСПОРТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Кастром Груп" та ТОВ "Зіллє Трейд" за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, складений без дати та номеру. Також зазначає про невідповідність висновків складеного за результатом позапланової невиїзної перевірки акта № 21114/04-36-14-22/31761690 від 25.04.2018 року дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права. Посилаючись на те, що висновки акту перевірки щодо недійсності правовідносин з контрагентами ТОВ "Кастром Груп" та ТОВ "Зіллє Трейд" є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Крім того, відповідаче не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки позивача з питання не підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками, і не довів правомірності прийнятих ним податкових-повідомлень рішень

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити. Апелянт вказує на наявність всіх необхідних первинних документів, на підставі яких, позивачем задекларовано суму податку на прибуток та суму податку на додану вартість (договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення), а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності. Також, позивач зазначає, що він не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою сторін.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області у період з 12.04.2018 р. по 18.04.2018 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ЕНЕРГОЕКСПОРТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Кастром Груп" (код ЄДРПОУ 31761690) та ТОВ "Зіллє Трейд" (код ЄДРПОУ 39449098) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки № 21114/04-36-14-22/31761690 від 25.04.2018 року. На підставі вказаного акта 08.06.2018 року контролюючим органом прийнято: - податкове повідомлення-рішення № 0014471422 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобовязаннями на 19233 грн.; - податкове повідомлення-рішення № 0014551422 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2015 року на 21370 грн. та застосування штрафних санкцій за червень 2015 року у розмірі 991,50 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Перевіркою встановлено порушення: - п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 19233 грн.; - п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено відємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 21370 грн. за грудень 2015 року.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку навіть незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року у справі № 757/42406/15-к ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ "Кастром Груп") визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 205, частниною 1 статті 358 Кримінального кодексу України. Дії ОСОБА_1 , який зареєстрував (створив) ТОВ "Кастом Груп" були здійсненні в порушення вимог статтей 1, 14 Закону України "Про підприємництво" № 698-ХII від 02.07.1991, пункту 3 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999, пункту 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251- XII від 25.06.1991, статтей 81, 87, 88, 89 Цивільного кодексу України, статтей 57, 88, 89 Господарського кодексу України, статті 8, статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" № 755- IV від 15.05.2003, статті 4 Закону України "Про господарські товариства" № 1576- XII.

Також, судом першої інстанції встановлено, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2015 року у справі № 757/ 40848 /15-к ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України. Вказаним вироком встановлено, що 17 жовтня 2014 р. ОСОБА_2 , перебуваючи в м. Києві, усвідомлюючи противоправний характер дій запропонованих йому невстановленою слідством особою, з корисливих мотивів, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, погодився на таку пропозицію, та реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, підписав протокол від 17.10.2014 № 1 Загальних зборів учасників ТОВ "Зілле Трейд" (ЄДРПОУ 39449098), статут ТОВ "Зілле Трейд" (ЄДРПОУ 39449098) від 17.10.2014, щодо створення ТОВ "Зілле Трейд" (ЄДРПОУ 39449098), адреса реєстрації: м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, та формування статутного капіталу товариства у розмірі 468000 (чотириста шістдесят вісім тисяч) гривень, а також призначення себе на посаду генерального директора вказаного підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності, чим вчинив дії, направлені на створення фіктивного суб`єкта підприємництва - ТОВ "Зілле Трейд" (ЄДРПОУ 39449098).

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразилися у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частина 1 ст. 205 КК України. Підроблення ОСОБА_2 офіційних документів ТОВ "Зілле Трейд" (ЄДРПОУ 39449098), які посвідчувалися приватним нотаріусом, дало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства. ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразилися у підробленні офіційних документів, які посвідчуються приватним нотаріусом, і які надають права, з метою використання їх підроблювачем, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частини 1 статті 358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 1 Угоди ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчинені зазначених діянь і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Зважаючи на наведені обставини, суд першої інстанції, пославшись на правовову позицію Верховного Суду від 23.05.2018 року у справах 826/16865/14, № 2а-1670/5096/12 , № 804/7585/17, дійшов висновку про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Надані позивачем первинні документи є неналежними, оскільки підписані від імені осіб, які значились як директори товариств, проте фактично фінансово-господарською діяльністю не займались, адміністративно-розпорядчі функції керівника підприємств не виконували, відтак, господарські операції з такими товариствами не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОЕКСПОРТ"- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 р. в адміністративній справі №160/7683/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 липня 2019 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 09 липня 2019 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук