Постанова

від 03.07.2019 по справі 320/6841/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6841/18 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Парінова А.Б., ,

за участю секретаря: Чуб Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄТТА на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту - 26.02.2019) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄТТА про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вєтта , в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Вєтта за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 2а, шляхом зобов`язання ТОВ Вєтта повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті № 392 від 21.09.2018.

Позовна заява обґрунтована тим, що посадовою особою Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено позапланову перевірку ТОВ Вєтта за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 2а з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт № 392 від 21.09.2018, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. У зв`язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи приміщень ТОВ Вєтта .

Згідно з відзивом на адміністративний позов ТОВ Вєтта усунуло переважну частини порушень, встановлених за наслідками перевірки. Водночас та частина порушень, що залишилась не усунутою, не створює реальної загрози життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим застосування такого заходу як зупинення роботи ТОВ Вєтта є непропорційним та необґрунтованим.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Зокрема, апелянт вказує, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі торгово-розважального центру Вега є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, а настання таких наслідків не було доведено позивачем та не обґрунтовано судовим рішенням.

Згідно з відзиву на апеляційну скаргу ТОВ ВЄТТА під час розгляду справи в суді першої інстанції не зверталось до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області для проведення позапланової перевірки щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки зазначених в акті позапланової перевірки № 392 від 21.09.2018.

03.07.2019 у судове засідання суду апеляційної інстанції з`явились всі учасники процесу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За матеріалами справи 21.09.2018 посадовою особою Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київський області у присутності директора ТОВ Вєтта та головного енергетика ТОВ Вєтта проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено акт № 392 від 21.09.2018, яким встановлені порушення:

1) пункту 3 розділу II НАПБ А.01.001-2014, оскільки на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим;

2) пункту 4 розділу II НАПБ А.01.001-2014, оскільки для кожного приміщення об`єкту не розроблено та не затверджено керівником об`єкту інструкції про заходи пожежної безпеки;

3) пункту 1.14 глави 1 розділу III НАПБ А.01.001-2014, оскільки допускається розміщення впритул та на відстані ближче 10 метрів від зовнішніх стін громадської будівлі ТОВ Вєтта тимчасових споруд торгівельного призначення;

4) пункту 22 розділу II; пункту 4.11 глави 4 розділу VI НАПБ А.01.001-2014; п.В.4 додаток В (обов`язковий) ДБН В.2.2-9-2009, оскільки допускається розміщення торгових відділів, секцій, прилавків та лотків на відстані ближче 4 метрів від виходів, сходових кліток та інших евакуаційних шляхів (1-й, 2-й, 3-й поверхи);

5) пункту 22 розділу II., пункту 2.37, пункту 2.23 глави 2 розділу III; пункту 4.11 глави 4 розділу VI НАПБ А.01.001- 2014; п. В.4 додаток В (обов`язковий) ДБН В.2.2-9-2009, оскільки допускається розміщення торгових відділів, секцій, прилавків, лотків, кавомашин, банкоматів та терміналів в межах атріуму зі сходово-ліфтовим вузлом торгово-розважального центру (1-й, 2-й та 3-й поверхи);

6) пункту 22 розділу II, пункту 2.23, пункту 2.37, пункту 2.27, пункту 2.3 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001- 2014; п. В.9 додаток В (обов`язковий) ДБН В .2.2-9-2009, оскільки не захищено дверні отвори, що сполучають атріум з торговими та розважальними площами кожного поверху громадської будівлі сертифікованими протипожежними дверми 2-го типу, з відчиненням їх в бік атріуму, демонтувавши при цьому існуючі ролети, доручивши проведення монтажних робіт по встановленню зазначених дверей суб`єкту господарської діяльності який має ліцензію від органу державного нагляду у сфері пожежної безпеки на право надання такого виду послуг;

7) пункту 1.2, 1.4 розділу V, пункту 2.23 розділу III НАПБА.01.001-2014, пунктів 10.2.1-10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014; п. В.21 - В.25 додатку В (обов`язковий) ДБН В.2.2-9-2009, оскільки не влаштовано в атріумі зі сходово-ліфтовим вузлом торгово-розважального центру систему загального примусового димовидалення з зони під покриттям атріума і вільний приплив повітря ззовні будівлі до нижньої частини атріума в об`ємі диму, що вилучається;

8) пункту 1.20, глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014, оскільки не виконано замір опору ізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання;

9) пункту 4.1 глави 4 розділу IV НАПБ А.01.001-2014, пунктів 6.8, 6.22 ДБН В.2.5-77:2014, оскільки не визначено площу легкоскидної конструкції дахової газифікованої котельні торгово-розважального центру із розрахунку 0,05 м2 на 1 м3 об`єму зазначеного приміщення з послідуючим влаштуванням легкоскидної конструкції у зовнішній стіні котельні у вигляді віконного прорізу заскленого одинарним звичайним склом товщиною 3; 4 і 5 мм при розрахунковій площі зазначеної конструкції відповідно 0,8; 1 і 1,5 м2;

10) пункту 1.3, пункту 1.2 розділу IV НАПБ А.01.001- 2014; пункту Ж.6.11, Ж.6.12, додатку Ж (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014; пункту 7.2.25, 4.6.7; 4.6.19 НПАОП 40.1- 1.32-01, оскільки не змонтовано у вибухонебезпечних зонах класу 2 за НПАОП 40.1-1.32-01 дахової газифікованої котельні торгово-розважального центру пожежні сповіщувачів системи пожежної сигналізації, які мають рівень вибухозахисту або ступінь захисту оболонки, що відповідають класу вибухонебезпечної зони, а також категорії і групі вибухонебезпечної суміші згідно з вимогами НПАОП 40.1 - 1.32-01;

11) пункту 22 розділу II НАПБ А.01.001-2014, пункту 6.14 ДБН В.2.5-77:2014, оскільки не влаштовано конструкцію покрівлі торгово-розважального центру в місці розташування дахової газифікованої котельні і на відстані не менше ніж 6 м від її зовнішніх стін з негорючих матеріалів;

12) пункту 22 розділу III; пункту 2.3 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014, оскільки не захищено дверний отвір призначений для виходу на покрівлю торгово-розважального центру зі сходової площадки сходової клітини типу СК1 та з технічного приміщення дахової газифікованої котельні сертифікованими, протипожежними дверми ІІ-го типу (з мінімальною межею вогнестійкості не нижче 30 хвилин) розмірами в плані не менше 1,5 х 0,75 м.;

13) пункту 2.37, 2.23, 2.27 розділу III НАПБ А.01.001-2014, оскільки не обладнано наявні двері сходових клітин типу СК1 4-х поверхової будівлі торгово-розважального закладу пристроями для самозачинення та ущільнення в притул;

14) пункту 1.1, п. 1.4 розділу V, п. 2.2 розділу III НАПБ А.01.001- 2014; пункту 5.9 ДБН В.2.5- 56:2014, оскільки не забезпечено приміщення пожежного поста з приладами приймально-контрольними пожежними системи пожежної сигналізації та управління евакуацією людей з цілодобовим перебуванням чергового персоналу аварійним освітленням безпеки з його автоматичним вмиканням та телефонним зв`язком;

15) пункту 1.4 розділу V НАПБ А.01.001 - 2014; п. Ж.6.9 додаток Ж (обов`язковий) ДБН В.2.5- 56:2014, оскільки не опломбовано ручні пожежні сповіщувачі установки пожежної сигналізації розміщені на шляхах евакуації та біля евакуаційних виходів з приміщень громадської будівлі, доручивши проведення вказаних робіт суб`єкту господарської діяльності з яким укладено договір на технічне обслуговування вказаної системи протипожежного захисту об`єкту;

16) пункту 1.4 розділу V НАПБ А.01.001 2014; пункту 8.1.11, п. Ж.8.1.3.4 додаток Ж (обов`язковий) ДБН В.2.5- 56:2014, оскільки не обладнано технічне приміщення насосної станції пожежогасіння з вузлами керування автоматичною системою пожежогасіння припливно-витяжною вентиляцією з нижнім забором повітря, аварійним освітленням безпеки та телефонним зв`язком;

17) пункту 1.4, 2.3 розділу V НАПБ А.01.001- 2014; пункту 8.1.11 п. Ж.8.1.4.7 додаток Ж (обов`язковий) ДБН В.2.5- 56:2014, оскільки не розроблено і не вивішено у приміщенні насосної станції автоматичного водяного пожежогасіння розташованої у підвальному поверсі торгово-розважального закладу схему системи із зазначенням напрямків подачі вогнегасної речовини, найменувань (номерів) приміщень, куди веде кожен напрямок, а також опис принципу дії системи та інструктивні матеріали про керування установкою (системою) пожежогасіння;

18) пункту 2.37 глави 2 розділу III, пункту 4.5 глави 4 розділу VI НАПБ А.01.001-2014, оскільки допускається суб`єктами господарської діяльності, що орендують торгові секції, розміщення поза межами орендованих торгових площ у центральних проходах між бутіками манекени та пересувні рекламні триноги (коридор 3-го поверху);

19) пункту 5 розділу II НАПБ А.01.001-2014, оскільки не розроблено і не вивішено на видних місцях кожного поверху громадської будівлі плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі із зазначенням на планах головних та запасних шляхів евакуації штрих пунктирними лініями різної довжини, які мають бути виконані зеленим кольором і вдвічі товщі за лінії плану поверху згідно з ГОСТ 12.1.114-82* з нанесенням символів місць розташування телефонів, пожежних кранів внутрішнього протипожежного водогону, вогнегасників, ручних пожежних сповіщувачів, насосної станції пожежогасіння, диспетчерської з приймально-контрольними приладами установок пожежної сигналізації і т. п. за ГОСТ 28130-89 та розшифруванням зазначених символів під планом в примітці з інструкціями на доповнення до схематичних планів евакуації в яких визначаються дії персоналу торгово-розважального закладу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку проводити практичні тренування всіх задіяних працівників;

20) пункту 2.1 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014, оскільки не захищено пожежний резервуар та його обладнання від замерзання води на зимовий період року;

21) пункту 21 розділу II НАПБ А.01.001-2014, оскільки здійснено реконструкцію в просторі атріуму на 1 -му та 3 -му поверхах з улаштуванням приміщення з улаштуванням додаткових приміщень, котрі здаються в оренду суб`єктам господарювання, без погодження проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;

22) пункту 21 розділу II, пункту 2.37 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014, оскільки здійснено реконструкцію в правому крилі 3-го поверху шляхом встановленням габаритного батуту, котрій загороджує шлях евакуації з використанням капітальних металевих конструкцій без погодження проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку ;

23) пункту 3.10 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014, оскільки наявні на об`єкті первинні засоби пожежогасіння не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

24) пункту 1.8 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014, оскільки допускається експлуатація тимчасових електромереж (атріум на 1-му та 2-му поверхах, торгівельні секції на 3-му поверсі, приміщення в правому крилі на 4-му поверсі);

25) пункту 2.9 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014, оскільки для приміщень складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно НПАОП 40.1-1.32-01 (складські приміщення на 2-му поверсі);

26) пункту 3.11 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014, оскільки пожежний щит на території об`єкту не укомплектовано: вогнегасниками - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого тепло ізолюючого матеріалу розміром 2x2 - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

27) пункту 1.3 пункту 1.4 глави 1 розділу III НАПБ А.01.001-2014, оскільки допускається захаращення проїзду та зменшення ширини приїзду до пожежної водойми та пожежного гідранту, шляхом розміщення горючого устаткування, сміття та металевих контейнерів (прилегла території тильної сторони ТРК);

28) пункту 1.17 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014, оскільки електророзетки та вимикачі у приміщеннях не встановлені на не горючій основі з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу (атріум на 1-му та 2-му поверхах, приміщення в лівому крилі 2-го поверху);

29) пункту 9.1 глави 9 розділу VI НАПБ А.01.001-2014, оскільки не забезпечено відстань між стінами та стелажами з товарами 1 м. у складському приміщенні на 2-му поверсі;

30) пункту 2.37 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014, оскільки допущено захаращення евакуаційного виходу в правому крилі на другому поверсі, шляхом розміщення різних матеріалів та товарів;

31) статті 20 Кодексу цивільного захисту України; пункту 4.3 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273, Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях ; пункту 1 постанови КМУ від 19.08.2002 № 1200, оскільки не приведено у відповідність до встановлених вимог забезпечення працюючого персоналу засобами колективного та індивідуального захисту згідно з номенклатурами і нормами забезпечення;

32) пункту 3 Постанови КМУ від 30.09.2015 № 775; пункту 4.2 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273, Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях , оскільки не розроблено, не погоджено та не затверджено встановленим порядком номенклатуру та обсяги об`єктового матеріального резерву на випадок надзвичайної ситуації; не створено, та не забезпечено належне зберігання, своєчасне поповнення об`єктового матеріального резерву;

33) пункту 2.1 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273, Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях , оскільки не призначено посадову особу (відповідальну особу) за організацію вимог техногенної безпеки у сфері цивільного захисту;

34) пункту 10 постанови КМУ №819 від 23 жовтня 2013, оскільки відповідні категорії осіб з питань цивільного захисту та керівний склад підприємства не пройшли навчання на курсах цивільного захисту;

35) пункту 3 статті 40 Кодексу цивільного захисту України; пункту 4.5.5 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273, Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях , оскільки відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту;

36) підпункту 1 пункту 1 статті 130 Кодексу цивільного захисту України, оскільки не розроблено та не затверджено у встановленому законом порядку інструкцію щодо дій персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

37) підпункту 4 пункту 1 статті 130 Кодексу цивільного захисту України, оскільки не розроблено план основних заходів цивільного захисту на рік, та не погоджено його у встановленому законом порядку.

38) пунктів 7-9 постанови КМУ від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , оскільки не розроблено та не затверджено програму підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях на підставі програм та організаційно-методичних вказівок з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, що розробляються і затверджуються ДСНС, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування;

39) статті 93 Кодексу цивільного захисту України; пункту 3.1 правил з техногенної безпеки, оскільки не забезпечено наявність фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог цивільного захисту;

40) пункту 11 постанови КМУ від 30.10.2013 №841; пункт 4.7 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за №1006/14273, Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях , оскілки не забезпечено планування та організацію евакуаційних заходів на випадок загрози або виникнення надзвичайної ситуації, розрахунків укриття персоналу об`єкта;

41) підпункту 11 пункту 1 статті 20, статті 39 Кодексу цивільного захисту України; пункту 7 постанови КМУ від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , оскільки не розроблено у встановленому законом порядку графік проведення спеціальних об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.

42) пунктів 9-10 Методики проведення ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затвердженої наказом МНС України №98, пункту 7 наказу МНС України від 16.08.2005 №140 Про внесення змін до наказу МНС України від 16.08.2005 Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338 , оскільки не проведено ідентифікацію ПНО з урахуванням усіх наявних чинників небезпеки.

Вважаючи, що виявлені за наслідками проведеної перевірки порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, позивач звернувся до суду з даним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи суду не надано доказів усунення порушень, вказаних в акті перевірки.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно частини п`ятої статті 4 закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

У відповідності до частини сьомої статті 7 зазанченого Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У розумінні пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі Кодекс) пожежна безпека це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до положень статті 7 зазначеного Кодексу цивільний захист здійснюється за такими основними принципами, зокрема, гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до положень частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зкорема, забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Згідно частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 зазначеного Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав про усунення деяких порушень, а про інші зазначав, що вони не мають місце на території та в приміщеннях об`єкта перевірки.

Так, відповідач зазначав про усунення порушень, які відображені в акті перевірки за пунктами: 1, 2, 8, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 25, 26, 27, 28, 29, 30, на підвтердження чого надав відповідні докази (фотокартки, договори, накази, акти, журнали, інструкції, тощо). Щодо пунктів 31-42 відповідач зазначив, що їх відсутність встановлена постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2018 №357/11997/18; позивачем не було видано припис про усунення вказаних порушень, що передує зверненню до суду з даним позовом; органами державного нагляду (контролю) та Кабінетом Міністрів України не розроблені та не затверджені методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Стосовно інших пунктів порушень відповідач зазначив про їх необґрунтованість та безпідставність.

Проте, суд першої інстанції під час прийняття судового рішення врахував лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, та не врахував ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

Так, згідно акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 387 від 04.04.2019, відповідачем була усунута більша частина порушень, які встановлені актом № 392 від 21.09.2018, крім пунктів 3, 4, 6, 7, 11, 12, 16, 29.

Згідно акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 501 від 14.05.2019, відповідачем усунуто порушення, яке відображено в пункті 29 акту № 392 від 21.09.2018, відповідно, залишились пункти 3, 4, 6, 7, 11, 12, 16.

Також, згідно акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 560 від 28.05.2019, відповідачем не усунуто лише 3 порушення (пункти 3, 4, 7 акту № 392 від 21.09.2018).

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач усувує порушення та вживає всіх заходів, спрямованих на встановлення належного рівня протипожежної та техногенної безпеки, та станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем усунуто 39 порушень з 42.

При цьому, згідно акту № 560 від 28.05.2019, 2 порушення з 3 з ризиком настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, що на думку колегії суддів не може бути підставою для застосування такого заходу реагування як зупинення роботи (експлуатації) будівель та приміщень відповідача.

Враховуючи, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, відповідач з об`єктивних та незалежних від нього причин не міг надати цей акт в суд першої інстанції, частину четверту статті 308 КАС України, колегія суддів приймає акти № 387 від 04.04.2019, № 501 від 21.05.2019 та № 560 від 28.05.2019 як докази.

За таких обставин, оскільки відповідачем усунуто більшу частину виявлених порушень у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, враховуючи принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, колегія суддів доходить висновку про відсутність необхідності застосовувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи (експлуатації) будівель та приміщень ТОВ Вєтта .

У зв`язку з викладеним, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За наведених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄТТА задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄТТА про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 08.07.2019.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:Н.В. Безименна А.Б. Парінов