Рішення

від 04.07.2019 по справі 380/1783/17

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.07.2019 Провадження по справі № 2/380/7/19

Справа № 380/1783/17

Рішення

Іменем України

4 липня 2019 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

з участю адвокатів: Порхун О.П., Макопиненко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тайницької сільської ради Тетіївського району Київської області про визнання заповіту недійсним,

встановив:

ОСОБА_1 як спадкоємець за законом першої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Тайницької сільської ради Тетіївського району Київської області про визнання недійсним заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідченого секретарем виконкому Тайницької сільської ради Тетіївського району Київської області 13 березня 2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3, посилаючись на те, що ОСОБА_3 даний заповіт не складала, підпис в заповіті виконаний не нею, а іншою особою.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Порхун О.П. позовні вимоги підтримала та просить вирішити питання про розподіл судових витрат з урахуванням сплати позивачем судового збору та витрат на проведення експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Макопиненко С.М. позовних вимог не визнали, посилаючись на письмове заперечення проти позову (а.с.63-64).

Представник відповідачаТайницької сільської ради Тетіївського району Київської області Поліщук Л.А. позовних вимог не визнала.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 від 06.10.2017 року (а.с.8) та копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 18.05.2017 року (а.с.9). На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Тайницької сільської ради Тетіївського району Київської області 13 березня 2017 року, в якому все своє майно, права та обов`язки заповіла відповідачу по справі ОСОБА_2 (копія заповіту - а.с.11).

Проте із висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 18223/18224/18-32 від 03.06.2019 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_3 у заповіті від її імені на ім?я ОСОБА_2 від 13.03.2017 року виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням почерку ОСОБА_3 (а.с.215-222).

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1,ч.3 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити вимогам цього кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. А згідно з ч. 3 цієї статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.ст. 1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Як встановлено судом, ОСОБА_3 заповіт на ім?я ОСОБА_2 , посвідчений секретарем виконкому Тайницької сільської ради Тетіївського району Київської області 13 березня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 3, не складала, підпис в заповіті вчинений не нею, а іншою особою, а відтак даний заповіт складений за відсутності волевиявлення заповідача, а тому є недійсним на підставі ч. 2 ст. 1257 ЦК України.

Таким чином, аналізуючи зібрані в судовому засідання докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі 640 грн. та витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 6149 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.1, 238), а тому дані витрати суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує з відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 141,258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України,ст.ст. ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, 1247, 1257 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тайницької сільської ради Тетіївського району Київської області про визнання заповіту недійсним, задовольнити.

Визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідчений секретарем виконкому Тайницької сільської ради Тетіївського району Київської області 13 березня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 3.

Стягнути з ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , та з Тайницької сільської ради Тетіївського району Київської області, ідентифікаційний код 04361249 , юридична адреса: 09850, с. Тайниця, вул. Центральна, 46а Тетіївського району Київської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_2, по 3394 (три тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 50 копійок сплачених судових витрат з кожного.

Дата складення повного рішення: 10 липня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: Т.П.Косович