Ухвала

від 24.06.2019 по справі 752/12734/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/12734/18

провадження №: 1-кс/752/6055/19

У Х В А Л А

про арешт майна

24.06.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання старшого слідчого з ОВС першого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором прокуратури відділу м.Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12018100010004944, відомості щодо якого 22.05.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді звернувся слідчий із вказаним клопотанням, в якому просив накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відкритих у банківській установі АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), а саме: ТОВ "ЛОИ" (ідентифікаційний код: 34562891): рахунок № НОМЕР_1 ; ТОВ "РАМБУРС ПЛЮС" (ідентифікаційний код: 41159419): рахунок № НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_3 , в частині видатку грошових коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки грошових коштів, що надходять, повідомляючи в подальшому правоохоронні органи усно та письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за запитом слідчого, на час його надання.

Крім того, слідчий просив з метою визначення сум грошових коштів, на які накладено арешт, зобов`язати відповідних службових осіб банківської установи надавати письмову інформацію про залишок грошових коштів на вказаному рахунку, на момент пред`явлення ухвали суду про накладення арешту та на кожне 25 число місяця шляхом винесення відповідного подання ініціатору за адресою: 03110 м. Київ, вул. Народна 19/20, перший СВ ФР ГУ ДФС у м. Києві.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що у провадженні першого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100010004944 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено групу осіб, якими організовано механізм ухилення від сплати податків та конвертації грошових коштів з використанням значної кількості підконтрольних комерційних структур з ознаками фіктивності, до складу яких входять: ТОВ «Коминвест-Дніпро» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 40402786), ТОВ «Дніпроруст» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 38910472), ТОВ «Дельтатранс» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 40202274), ТОВ «Лігатрансервіс» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 38361751), ТОВ «ЛОИ» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 34562891), ТОВ «Рамбурс Плюс» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 41159419), ТОВ «РЕФ І КО» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 39255045), ТОВ «Автостандартдніпро» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 38755043), ТОВ «Гарант Плюс» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 31649026), ТОВ «Маркеттрейд» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 40113593), ТОВ «Авіар» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 39244819), ТОВ «Альматрейд» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 40148055), ТОВ «Трансавтокомплект» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 39380651), ТОВ «Мелбудальянс» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 34028118), ТОВ «Прімагазсервіс» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 35739647), ТОВ «Азимут-Вега» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 41121689), ТОВ «Гир-Интернешнл» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 35832123), ТОВ «Галико Кост» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 40101745), ТОВ «Альбедо С» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 40386906), ТОВ «Бартоні Україна» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 41158127), ТОВ «Євротрейдінг плюс» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 41936092), ТОВ «Кіров Естейт» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 38836408), ТОВ «ГОУ Транс» (ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД: 41241377) та ін. які надають послуги по формуванню незаконного податкового кредиту (при постачанні ТМЦ робіт/послуг) підприємствам реального сектору економіки.

В подальшому, частина коштів перерахованих за ТМЦ (роботи/послуги) необхідні для виконання робіт за умовами договорів (контрактів) знімалась готівкою з розрахункових рахунків вищезазначених підконтрольних суб`єктів господарювання, а інша перераховувалася на особисті (карткові) рахунки громадян та також обготівковувалася через мережу банкоматів.

Згідно баз даних ДФС України вищезазначені СГД мають відкриті рахунки в АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749).

Слідчий вказав на те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна), може привести до настання наслідків, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню, з метою всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, припинення злочинної діяльності, з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, захищаючи економічні інтереси держави та з метою недопущення виведення грошових коштів у тіньовий сектор економіки та відшкодування завданих державі збитків, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, розміщені на вищезазначених рахунках.

Крім того, слідчий просив, з метою недопущення незаконного виведення безготівкових коштів із вказаного рахунку та розголошення даних досудового розслідування, просив розглянути клопотання за відсутності представників вказаних товариств та банку, оскільки представники останнього виступають гарантом таємниці банківського рахунку та відомостей відносно клієнта від посягань, як працівників правоохоронних органів, так і інших осіб з метою підтримання своєї репутації перед іншими клієнтами банку.

В судове засідання слідчий не з`явився про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. При цьому, з метою пришвидшення розгляду клопотання, подав заяву, в якій підтримав подане клопотання та просив проводити судовий розгляд за його відсутності.

Слідчий суддя, з урахуванням відомостей у вказаному клопотанні та наявності можливих ризиків виведення безготівкових коштів із вказаного рахунку у тіньовий сектор економіки України, а також можливості розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження, з метою забезпечення цілей і завдань кримінального провадження, у тому числі в частині забезпечення арешту майна, прийшов до висновку про проведення судового розгляду цього клопотання без виклику представників вказаного товариства та банку, у володінні якого знаходиться вказане майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності слідчого та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна враховує правові підстави для арешту майна, а саме те, що грошові кошти, які знаходять на вказаних рахунках можуть бути предметом вчинення кримінальних правопорушень і можуть бути використані в якості речових доказів у кримінальному провадженні, з урахуванням положень ст. 98 КПК України; наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки вказаних кримінальних правопорушень.

Слідчим суддею під час вивчення протоколу огляду від 18.06.2019, який міститься в матеріалах клопотання встановлено, що Державною службою фінансового моніторингу України проведено узагальнення отриманих повідомлень від суб`єктів первинного фінансового моніторингу (товариств), згідно яких, виявлено сумнівні фінансові операції між вищевказаними товариствами на загальну суму близько 346,86 млн. грн., а тому є всі підстави вважати, що вказані товариства входять до складу однієї транзитно-конвертаційної групи від якої незаконно формується податковий кредит з подальшим виведенням безготівкових коштів у готівкову форму шляхом зняття готівкових коштів із рахунків товариств та/чи переведення на особисті (карткові) рахунки окремих громадян, які в подальшому за допомогою банкоматів банківських установ здійснюють зняття готівкових коштів.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вказані товариства дійсно можуть входити до складу однієї транзитно-конвертаційної групи від якої незаконно формується податковий кредит з подальшим виведенням безготівкових коштів у готівкову форму, а тому вважає необхідним накласти арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках, оскільки вказані грошові кошти можуть бути предметами та доказами розслідуваних кримінальних правопорушень, які здобуті злочинним шляхом.

У відповідності до частини 11 статті 170 КК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя, враховуючи наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, обставин їх вчинення та наслідків, правових підстав для накладення арешту, вважає необхідним зобов`язати відповідних службових осіб банківської установи надавати письмову інформацію про залишок грошових коштів на вказаному рахунку, на момент пред`явлення ухвали слідчого судді про накладення арешту, оскільки не застосування такого заходу призведе до непередбачуваних наслідків, у тому числі щодо зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення грошових коштів з вказаного рахунку.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, які містяться на вказаних рахунках, у зв`язку із цим клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.173, 372,376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого з ОВС першого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відкритих у банківській установі АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), а саме: ТОВ "ЛОИ" (ідентифікаційний код: 34562891): рахунок № НОМЕР_1 ; ТОВ "РАМБУРС ПЛЮС" (ідентифікаційний код: 41159419): рахунок № НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_3 , в частині видатку грошових коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки грошових коштів, що надходять, повідомляючи в подальшому правоохоронні органи усно та письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за запитом слідчого, на час його надання.

З метою визначення сум грошових коштів, на які накладено арешт, зобов`язати відповідних службових осіб банківської установи надавати письмову інформацію про залишок грошових коштів на вказаному рахунку, на момент пред`явлення ухвали суду про накладення арешту та на кожне 25 число місяця шляхом винесення відповідного подання ініціатору за адресою: 03110 м. Київ, вул. Народна 19/20, перший СВ ФР ГУ ДФС у м. Києві.

Ухвала виконується негайно слідчим та/або прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Відповідно дост. 174 КПК Україниарешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1