Рішення

від 19.06.2019 по справі 760/27659/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/264/19

Справа №760/27659/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача - Лавушника Д.І.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово-будівелького кооперативу Рассвет до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівелького кооперативу Рассвет про зобов`язання укласти договір, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 62 647, 14 гр.

Посилається на те, що ЖБК Рассвет проводить свою господарську діяльність, починаючи з 19 травня 1978 року.

Відповідно до п. 1.5 Статуту кооперативу ЖБК Рассвет є обслуговуючим кооперативом і згідно п. 1.6 Статуту кооператив діє виключно для обслуговування, ремонту та реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу.

Житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі кооперативу.

Згідно п. 2.1 Статуту метою кооперативу є забезпечення належного отримання мешканцям будинку житлово-комунальних послуг, а також виконання власниками квартир, жилих і нежилих приміщень будинку вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76.

13 вересня 2017 року на засіданні правління ЖБК Рассвет постановлено рішення, яким зобов`язано відповідача, який являється власником квартири АДРЕСА_3 , сплатити борг за спожиті комунальні послуги в повному обсязі, в тому числі, відшкодувати інфляційні витрати.

ЖБК Рассвет неодноразово звертався, зокрема в 2016 році, з претензією-вимогою до відповідача оплатити борг за спожиті комунальні послуги, проте відповіді від останнього не отримав.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача становить 62 647, 14 гр.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

В квітні 2018 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про зобов`язання позивача укласти з ним договір на гаряче водопостачання та водовідведення на умовах, передбачених постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .

Посилається на те, що він являється власником квартири АДРЕСА_4 .

Він ніколи не являвся членом ЖБК Рассвет , не укладав з відповідачем за зустрічним позовом договорів, не приймав участі у виборах голови ЖБК та не був на їхніх засіданнях.

З моменту створення ЖБК Рассвет між ним та відповідачем за зустрічним позовом не укладались ні договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, ні договору про надання послуг з водопостачання.

В свою чергу ЖБК Рассвет ігнорує свій обов`язок укласти з ним даний договір у зв`язку з наявністю у нього заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Він неодноразово звертався до відповідача як з приводу укладання договору на водопостачання, так і з приводу необґрунтовано завищених рахунків на сплату житлово-комунальних послуг.

Так, починаючи з 2006 року ЖБК Рассвет виставляв рахунки, зазначаючи, що протягом 2006 року по березень 2007 року кількість проживаючих у квартирі становила 3 особи, в той час, коли проживала лише одна особа.

За період з квітня 2007 року по грудень 2012 року в рахунках за житлово-комунальні послуги зазначалося проживаючих 5 осіб, хоча проживало лише троє.

В період з січня 2013 року по вересень 2014 року проживаючих було зазначено 4 особи, а вже з жовтня 2014 року по теперішній час кількість проживаючих становило 3 особи.

ЖБК Рассвет неправильно здійснював облік проживаючих, у зв`язку з чим почав нараховувати заборгованість за комунальні платежі у розмірі 60 000, 00 гр.

29 січня 2016 року за участі працівника ЖБК Рассвет в його квартирі було встановлено та опломбовано лічильник гарячої води № 5526809.

В подальшому ним було направлено до ЖБК Рассвет листа щодо укладання договору на постачання гарячої води, а також вимогу-претензію про надання підтвердження кількості зареєстрованих осіб та зарахування грошових коштів, сплачених за 2016 рік.

Обидва його звернення були залишенні без відповіді.

Вважає дії ЖБК Рассвет по нарахуванню плати за споживання холодної, гарячої води та водовідведення за період з 2006 року по 2018 рік у безпідставно завищених розмірах протиправними, як і бездіяльність ЖБК Рассвет щодо відмовити укласти з ним договір на постачання гарячої води.

Крім того, зазначає, що з 2016 року по 2018 рік житлово-комунальні послуги ним сплачувалися в повному обсязі згідно виставлених рахунків, незважаючи на те, що він є інвалідом другої групи і не працює.

ЖБК Рассвет , в свою чергу, не зараховує здійснені ним поточні платежі за вказані в них періоди, а додає їх до нібито існуючої заборгованості.

Виходячи з цього, просить відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний.

Представник позивача первісний позов підтримав, в задоволенні зустрічного просив відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.

Після чергової перерви, оголошеної в справі, представник позивача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив, заяву про розгляд справи в його відсутності не подав.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає а можливе розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог сторін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі 156 ЖК України члени сім`ї власника житлового буднику (квартири), які проживають разом із ним в будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням на рівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселення не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

За змістом ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Судом встановлено, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є Житлово-будівельний кооператив Рассвет .

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 в даному будинку .

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за надані послуги за період часу з грудня 2009 року по серпень 2017 року становить 61 268, 29 гр.

Зі змісту довідки вбачається, що станом на грудень 2009 року заборгованість становила 9 530, 73 гр.

/ а.с. 28 - 29 /

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що житлово-комунальними послугами в квартирі за цей період часу користувалися троє осіб.

В той же час, хто ці особи, ні в позові, ні в судовому засіданні представник позивача не зазначив.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні не пояснив, з чого та за які саме послуги утворилася така заборгованість по квартирі, власником якої є відповідач.

В самій довідці при цьому зазначається опалювальна площа квартири, житлова площа та кількість користувачів житлово-комунальними послугами.

Пояснити утворення даної заборгованості представник позивача в судовому засіданні не зміг, надаючи в судові засідання після початку розгляду справи по суті нові розрахунки та квитанції.

З листа КП Головний інформаційно-обчислювальний центр від 28 вересня 2017 року, наданого представником позивача, вбачається, що долучений до відповіді розрахунок заборгованості формується уповноваженими особами ЖБК Рассвет і саме кооператив має перевірити правильність нарахувань.

/ а.с.87 - 89; 97 - 101; 104 - 105 /

Надаючи ці документи, представник позивача в судовому засіданні не зазначив, яку обставину він бажає ними довести.

Крім того, надаючи ці документи, не доводить обставини, необхідні для вирішення справи, а саме: з чого складається сума боргу, за які саме житлово-комунальні послуги та на яку саме кількість осіб нарахована дана сума.

Відповідач у судовому засіданні заперечував правильність нарахованої заборгованості та кількість осіб, за яких ці послуги нараховувалися.

Не дивлячись на це, представник позивача в судовому засіданні даних обставин не довів і будь-яких доказів проживання саме трьох осіб у квартирі при відсутності зареєстрованих не надав.

З`ясувати дані питання в процесі розгляду справи суду також не вдалося.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом ч.ч.1,2,4,5 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Звертаючись до суду та надавши розрахунок заборгованості в приведеному ним вигляді, представник позивача не посилався на необхідність подання додаткових доказів чи неможливість їх подання.

Відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Звертаючись до суду з додатковими поясненнями та долученням до них нових доказів в обґрунтування пред`явленого позову та розрахунків сум заборгованості, представник позивача не обґрунтував причин їх подачі після відкриття провадження в справі в процесі розгляду справи по суті заявленого позову та неможливості їх подання при зверненні до суду.

Виходячи з цього, суд вважає, що зазначені докази не можуть вважатися належними та допустимими, а тому не можуть бути прийняті судом.

Виходячи з викладеного вище, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача.

Що стосується вимог позивача за зустрічним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Розкриваючи зміст свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов`язання особи до укладення відповідних договорів).

За таких обставин, суд не вбачає підстав і для задоволення зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 3. 15, 16, 322, 360, 626, 627. 628 ЦК України, ст. ст.1,12, 19, 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 102, 103, 109, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові Житлово-будівелького кооперативу Рассвет до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

В позові ОСОБА_1 до Житлово-будівелького кооперативу Рассвет про зобов`язання укласти договір відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 липня 2019 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва