Постанова

від 26.06.2019 по справі 645/3426/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 645/3426/16-ц

провадження № 61-22251св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю Лада-Україна ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова, у складі судді Шарка О. П., від 23 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Гуцал Л. В., Піддубного Р. М., від 05 квітня 2017 року .

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит (далі - ПАТ Банк Фінанси та Кредит ) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю Лада-Україна (далі - ТОВ Лада-Україна ) про визнання правочинів недійсними.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23 січня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір про відкриття поточного рахунку та надання і використання платіжної картки, відповідно до умов якої у відділенні № 137 Слобожанського регіонального департаменту ПАТ Банк Фінанси та Кредит ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 на підставі анкети-заяви № 53830 та поточний рахунок № НОМЕР_2 на підставі анкети-заяви № 001-Р/007168.

До позивача надійшли платіжні доручення платника ТОВ Лада-Україна : № 21 від 23 січня 2015 року про переказ коштів у сумі 130 тис. грн, № 23 від 26 січня 2015 року про переказ 100 тис. грн з рахунка платника № НОМЕР_3 на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 з призначенням платежу Безвідсоткова поворотна фінансова позика згідно з договором № 1 від 23 січня 2015 року та договором № 2 від 26 січня 2015 року без ПДВ . Платіжні доручення були виконані, у зв`язку з чим кошти в указаному розмірі обліковуються на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Згідно з постановою Правління Національного банку України № 34/БТ від 19 січня 2015 року ПАТ Банк Фінанси та Кредит віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів.

На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2015 ротку № 230 розпочата процедура ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит з 18 грудня 2015 року по 17 грудня 2017 року включно.

Посилаючись на те, що відповідачу заборонено переказ та зарахування коштів на рахунок фізичної особи з рахунку юридичної особи в період з 19 січня 2015 року по 20 серпня 2015 року, оскільки така операція збільшує гарантовану суму відшкодування фондом, позивач просив визнати недійсним переказ з рахунка ТОВ Лада-Україна та зарахування коштів у сумі 100 тис. грн на рахунок ОСОБА_1 на підставі платіжного доручення № 23 від 26 січня 2015 року, визнати недійсним переказ з рахунка ТОВ Лада-Україна та зарахування коштів у сумі 130 тис. грн на рахунок ОСОБА_1 на підставі платіжного доручення № 21 від 23 січня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2016 року у задоволенні позову ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів порушення його прав оспореними правочинами, а також підстав для визнання їх недійсними із урахуванням положень статей 203, 215 ЦК України. Позивачем не доведено наявності між ним та відповідачем чи третьою особою у справі завідомо суперечної інтересам держави і суспільства мети здійснення правочинів та наявності відповідного умислу учасників правочинів. Також позивачем не доведено наявності між відповідачем, банком та ТОВ Лада-Україна при укладенні та виконанні правочинів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит відхилено, а рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки встановлені обставини у справі свідчать не тільки про намір сторін створити правові наслідки при укладенні договору про відкриття поточного рахунку та надання і використання платіжної картки, але і про те, що сторони фактично виконали взяті на себе зобов`язання, оскільки платіжні доручення були виконані. Доводи позивача про переказ коштів в умовах запровадження постановою Правління Національного банку України № 34/БТ від 19 січня 2015 року обмеження в діяльності банку не можуть бути прийняті до уваги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У квітні 2017 року ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 квітні 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що постановою Правління Національного банку України № 34/БТ від 19 січня 2015 року запроваджено обмеження в діяльності банку, а саме постановлено не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування, оскільки кошти, які були перераховані третьою особою, обліковуються на рахунку № НОМЕР_1 ., ОСОБА_1 вважає себе вкладником банку та вимагає гарантоване відшкодування. Переказ та зарахування коштів на рахунок фізичної особи з рахунку юридичної особи в період з 19 січня 2015 року по 20 серпня 2015 року збільшує гарантовану суму відшкодування Фондом. Судами не було прийнято до уваги, що існують усі підстави для визнання недійсними оспорених правочинів на підставі частини першої статті 203, статей 215, 217 ЦК України, оскільки на момент їх вчинення банком втрачено право на здійснення операцій (відсутня цивільна дієздатність). Окрім того, касаційна скарга на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року та ухвалу Харківського адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі № 820/1317/16 до цього часу не розглянута, а тому посилання на судові рішення у вказаній справі, як на преюдиційні, є безпідставним.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року справу за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ТОВ Лада-Україна про визнання правочинів недійсними призначено до судового розгляду.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України) , що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 645/3426/16-ц розподілено судді-доповідачу.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У поданих запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження повідомлення чи обізнаності банку на момент виконання правочинів із зарахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача про існування постанови правління НБУ про визнання ПАТ Банк Фінанси та Кредит проблемним. Обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 820/1317/16, було правомірно враховано судами. Позивач не довів порушення своїх прав, оспореними правочинами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23 січня 2015 року відповідачем шляхом підписання анкети-заяви № 53830 було акцептовано публічну пропозицію ПАТ Банк Фінанси та Кредит на укладення договору про відкриття поточного рахунку, надання і використання платіжних карток та комплексного обслуговування фізичних осіб резидентів України. 23 січня 2015 року відповідачем також було підписано анкету-заяву № 001-Р/007168. На підставі вказаних договорів ПАТ Банк Фінанси та Кредит відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 та поточний картковий рахунок № НОМЕР_2 , оформлено платіжну картку до нього.

На момент укладення правочину з банком та відкриття банківського рахунку ОСОБА_1 працював на посаді генерального директора ТОВ Лада-Україна .

У період з липня 2013 року по грудень 2014 року відповідач неодноразово звертався до вищого органу управління ТОВ Лада-Україна , загальних зборів учасників, з проханнями про надання йому безпроцентної фінансової допомоги (позики) на поворотній основі з метою вирішення сімейних питань (на оздоровлення дітей та придбання сімейного автомобіля), з огляду на його суттєвий вклад у розвиток господарської діяльності товариства та досягнення значних економічних результатів під його керівництвом.

22 січня 2015 року та 26 січня 2015 року загальними зборами учасників ТОВ Лада-Україна прийнято рішення про задоволення прохання відповідача та надання йому на поворотній основі безпроцентної позики (поворотної безпроцентної фінансової допомоги) на оздоровлення дітей і вирішення соціально-побутових потреб.

На підставі вказаних рішень загальних зборів учасників між відповідачем та третьою особою укладено договори позики (безпроцентної поворотної фінансової допомоги) № 1 від 23 січня 2015 року на суму 130 тис. грн та № 2 від 26 січня 2015 року на суму 100 тис. грн.

23 січня 2015 року та 26 січня 2015 року до позивача від третьої особи у цій справі на виконання надійшли платіжні доручення № 21 на переказ коштів у сумі 130 тис. грн та № 23 на переказ коштів у сумі 100 тис. грн з поточного рахунку ТОВ Лада-Україна № НОМЕР_3 на поточний рахунок № НОМЕР_1 отримувача ОСОБА_1 з призначенням платежу безвідсоткова поворотна фінансова позика згідно договору № 1 від 23 січня 2015 року та договору № 2 від 26 січня 2015 року без ПДВ .

Вказані платіжні доручення АТ Банк Фінанси та Кредит виконано та здійснено переказ коштів з рахунку ТОВ Лада-Україна на рахунок ОСОБА_1 у загальній сумі 230 тис. грн.

19 січня 2015 року постановою Правління Національного банку України № 34/БТ АТ Банк Фінанси та Кредит віднесено до категорії проблемних на 180 днів.

Постановою правління НБУ № 463/БТ від 16 липня 2015 року цей строк продовжено на 30 днів.

Упродовж січня-серпня 2015 року на виконання вимог договору банківського рахунку позивач отримав зі свого рахунку грошові кошти у сумі 24 549, 90 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 23 січня 2015 року по 01 вересня 2015 року.

Залишок грошових коштів на поточному рахунку ОСОБА_1 в ПАТ Банк Фінанси та Кредит складає 205 450, 10 грн, що підтверджується банківською випискою від 09 вересня 2015 року і не оспорюється учасниками процесу.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є нікчемним відповідно до закону (недійсність, встановлена законом). Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і виданий наказ чи вчинені інші дії. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено підстав для визнання правочинів недійсними.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України, 2004 року, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Судами враховано обставини, встановлені судовими рішеннями у адміністративній справі № 820/1317/16 Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року й Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року, які набрали законної сили. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що правові підстави вважати вчинені ПАТ Банк Фінанси та Кредит правочини переказу та зарахування коштів у сумі 130 тис. грн й у сумі 100 тис. грн з рахунку ТОВ Лада-Україна № НОМЕР_5 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на підставі платіжних доручень № 21 від 23 січня 2015 року № 23 від 26 січня 2015 року нікчемними відсутні, а доводи про недійсність цих правочинів є необґрунтованими. Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення АТ Банк Фінанси та Кредит до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (18 вересня 2015 року). У постанові від 20 листопада 2018 року (провадження № 11-817апп18) Велика Палата Верховного Суду погодилась з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли вірного висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ Банк Фінанси та Кредит , які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ Банк Фінанси та Кредит за рахунок Фонду.

Із урахуванням встановлених обставин, суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, заявлених позивачем, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних висновків судів по суті спору.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит залишити без задоволення.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович