Ухвала

від 04.07.2019 по справі 2-354

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-354

Провадження №4-с/443/6/19

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

04 липня 2019 року м. Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Коліщук З.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Сихівського віддділу ДВС міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесика Володимира Романовича про накладення штрафу від 15.11.2018 року за виконавчим листом №2-354 від 31.07.2007 року,

встановив:

22 травня 2019 року до Жидачівського районного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Сихівського віддділу ДВС міста Львова ГТУЮ у Льівській області Лесика В.Р. від 15.11.2018 року за виконавчим листом №2-354 від 31.07.2007 року про визнання неправомірною та скасувати вказану постанову про накладення на нього штрафу.

Вивчивши вказану скаргу приходжу до висновку, що у відкритті провадженя слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною радою України.

Згідно зі ст. 19 ЦПК України загальні суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( ст. 5 ЦПК).

Скаржник ОСОБА_1 просить визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Сихівського віддділу ДВС міста Львова ГТУЮ у Льівській області Лесика В.Р. від 15.11.2018 року за виконавчим листом №2-354 від 31.07.2007 року про накладення на нього штрафу.

Положеннями статті 447 та частині першій статті 448 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Проте, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними вище нормами процесуального законодавства, встановлені відповідні спеціальні норми Законом України "Про виконавче провадження", відповідно до частини першої статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частина друга цієї статті передбачає інший порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, а саме, такі дії, бездіяльність або рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що скаржник оскаржує постанову про накладення штрафу від 15.11.2018 року у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-354 від 31.07.2007 року.

Таким чином, така вимога, виходячи з наведених вище норм закону, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Такий висновок висловлює Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 6 червня 2018 року в справі №921/16/14-г/15та в Постанові від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц.

Зважаючи на викладене, слід відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Сихівського віддділу ДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області Лесика В. Р. від 15.11.2018 року за виконавчим листом №2-354 від 31.07.2007 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Роз`яснити, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 19, 186, 447, 448, ЦПК України, ст. 74 Закону України "Про виконавче провадженя",

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Сихівського віддділу ДВС міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесика Володимира Романовича про накладення штрафу від 15.11.2018 року за виконавчим листом №2-354 від 31.07.2007 року. Роз`яснити скаржнику, що скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через суд, який постановив ухвалу, протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя З.М. Коліщук