Постанова

від 04.07.2019 по справі 915/186/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/186/19

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання Безпалюку А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 р.

по справі № 915/186/19

за позовом фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса

до відповідача Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадської організації Новий Світанок Миколаївська обл.

про визнання недійсним договору

суддя суду першої інстанції: Алексєєв А .П.

час та місце ухвалення рішення: 19.04.2019 р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області,

повний текст складено та підписано: 24.04.2019 р.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 р. по справі № 915/186/19 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 04.07.2019 р. на 11:00 год.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

У жовтні 2018 року фізична особа - підприємець Стрільчук Валерій Григорович м. Нова Одеса звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, в якому просив визнати недійсними 6 договорів підряду: від 11.07.2017 р. № 1289, від 13.07.2017 р. № 1293, від 18.07.2017 р. № 1309, від 18.09.2017 р. № 0018, від 18.09.2017 р. № 0019 та від 11.10.2017 р. № 0028, укладені ним із Галицинівською сільською радою Вітовського району Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.10.2018 р. позовну заяву фізичної особи - підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса повернуто позивачу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 р. ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.10.2018 р. у справі № 915/1138/18 скасовано, а матеріали позовної заяви направлено до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Ухвалою місцевого господарського суду від 25.01.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.01.2019 р. позовні вимоги фізичної особи - підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса роз`єднано, позовні вимоги про визнання недійсним договору підряду від 13.07.2017 р. № 1293 виділено в самостійне провадження № 915/186/19.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 р. у справі № 915/186/19 у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Прибузька сільська рада, правонаступником якої є Галицинівська сільська рада, має право вносити будь-які поліпшення до майна, яке передається в користування без обмежень, а тому сільська рада, в особі її голови, не позбавлена права на укладання з підрядниками договорів на ремонт належного їй на праві комунальної власності майна (водопроводу по вул. Шевченка у с. Прибузьке ).

Не погодившись з наведеним судовим рішенням, фізична особа-підприємець Стрільчук Валерій Григорович м. Нова Одеса оскаржив його до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що відповідач, Галицинівська сільська рада Вітовського району Миколаївської області, яка у договорі підряду від 11.07.2017 р. № 1293 виступала в якості Замовника , станом на 11.07.2017 р. не була балансоутримувачем водопроводу по вул. Шевченка в с. Прибузьке Вітовського району Миколаївської області і до основних засобів відповідача вказані водопроводи не належали.

В обґрунтування цих доводів апелянт посилається на повідомлення в. о. старости с. Прибузьке та Степова Долина Вітовського району Миколаївської області - Карунського В.М. від 14.09.2018 р. вих. № 98, відповідно до якого, у період з липня по жовтень 2017 року водопроводи по вул . Пушкіна, вул . Шевченка , вул . Матросова , вул . Ювілейній , вул. Кошового, вул. Толстого, вул . Гастелло та вул. Чкалова в с. Прибузьке Вітовського району Миколаївської області знаходилися на балансі та належали до основних засобів Громадської організації Новий Світанок Миколаївська обл., яка здійснює діяльність з забору та постачання води і, якій водопровідні мережі с. Прибузьке були передані 13.03.2015 р. в безоплатне тимчасове користування для забезпечення суспільних прав жителів села на якісне водопостачання.

Рішення про передачу комунального майна - водопровідних мереж, артсвердловин та башт Рожновського села Прибузьке в обслуговування для забезпечення централізованого водопостачання на території населених пунктів сільської ради Громадської організації Новий Світанок Миколаївська обл. прийняте Прибузькою сільською радою Жовтневого району Миколаївської області 13.03.2015 р.

13.03.2015 р. між Прибузькою сільською радою в особі сільського голови Карунського В.М. , та Громадською організацією Новий Світанок Миколаївська обл. укладено договір про передачу в безоплатне тимчасове користування Громадській організації Новий Світанок Миколаївська обл. для забезпечення суспільних прав жителів села на якісне водопостачання водонапірні башти та мережі, в тому числі й водопроводів вулиць Пушкіна, Шевченка , Матросова, Ювілейна, Кошового, Толстого, Гастелло та Чкалова в с. Прибузьке.

На думку апелянта, за умовами договору про передачу в безоплатне тимчасове користування майна від 13.03.2015 р. саме на Громадську організацію Новий Світанок Миколаївська обл. покладено обов`язок підтримувати майно в належному стані, в тому числі здійснювати поточний ремонт.

Як зазначає апелянт, під час обговорення умов та укладання договору підряду від 13.07.2017 р. № 1293, відповідач ввів в оману позивача щодо наявності у об`єктів на яких проводився поточний ремонт, іншого, аніж Замовник балансоутримувача, приховавши існування іншого балансоутримувача та обслуговувача водопроводів, до основних засобів якого ці водопроводи належать - Громадської організації Новий Світанок Миколаївська обл.

На думку апелянта, дана обставина є суттєвою під час укладання договорів підряду, розробки кошторисної документації та калькуляції, оскільки балансоутримувач майна мав приймати участь в укладанні договору, в розробці кошторисної документації, прийманні виконаних будівельних робіт, відповідно до Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів та нести повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Крім того, апелянт зазначає, що здавання та приймання робіт з поточного ремонту не було комісійним та відбулося без участі балансоутримувача, акти приймання виконаних будівельних робіт з боку замовника підписано лише головою Галицинівської сільської ради ОСОБА_4 , який не мав права одноособово приймати виконані підрядні роботи по поточному ремонту водопроводу, який знаходиться на балансі Громадської організації Новий Світанок Миколаївська обл.

Апелянт наголошує, що саме балансоутримувач об`єкту, що підлягав поточному ремонту, наділений повноваженнями на своєчасний ремонт об`єкту благоустрою та на залучення до цього інших підприємств, організацій шляхом укладання з останніми договорів підряду. Обов`язок саме Громадської організації проводити поточні ремонти передбачений і чинним договором підряду від 13.03.2015 р.

З огляду на викладені обставини фізична особа-підприємець Стрільчук Валерій Григорович м. Нова Одеса просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

18.06.2019 р. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому Галицинівська сільська рада Вітовського району Миколаївської області вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 19.04.2019 р. у справі № 915/186/19 таким, що ухвалене на підставі об`єктивно та повно досліджених доказів, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 р. без змін.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

13.07.2017 року між Галицинівською сільською радою Вітовського району Миколаївської області, яка є правонаступником прав та обов`язків Прибузької сільської ради Вітовського району Миколаївської області, (як замовником) та фізичною особою-підприємцем Стрільчуком Валерієм Григоровичем м. Нова Одеса, (як підрядником) укладено договір підряду № 1293.

Згідно з п. 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи з поточного ремонту водопроводу по вул. Шевченка в с. Прибузьке Вітовського району Миколаївської області.

Відповідно до п. 1.3. договору для виконання робіт, вказаних у даному договорі, підрядник складає калькуляцію.

Згідно з п. 2.1. договору, договірна ціна становить 97 662,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата за виконану роботу здійснюється замовником шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно з виставленим рахунком та актом виконаних робіт.

Згідно з п. 3.2. договору, розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі акту приймання виконаних робіт, після підписання вище вказаного документа.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що прийняття і оцінка виконаних робіт проводиться уповноваженим представником замовника згідно з попередньою калькуляцією.

Відповідно до п. 5.3 договору здача-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі, що підписані сторонами.

Відповідно до п. 8.1 договір діє до 31.12.2017 року.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Як свідчать матеріали справи, 17.07.2017 року сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 97 662,00 грн.

20.07.2017 р. Галицинівською сільською радою проведено оплату виконаних робіт, що підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2017 р.

13.03.2015 р. Прибузькою сільською радою Жовтневого району Миколаївської області прийнято рішення № 1 Про утримання та подальшу експлуатацію водонапірної мережі, артсвердловин та башт Рожновського сіл Прибузьке та Степова Долина , яким надано згоду на передачу комунального майна - водопровідних мереж, артсвердловин та башт Рожновського села Прибузьке в обслуговування для забезпечення централізованого водопостачання на території населених пунктів сільської ради Громадській організації Новий Світанок .

13.03.2015 р. між Прибузькою сільською радою та Громадською організацією Новий Світанок`Миколаївська обл. укладений договір про передачу в безоплатне тимчасове користування громадській організації для забезпечення суспільних прав жителів сіл Прибузьке і Степова Долина на якісне водопостачання водонапірні башти та мережі, згідно з актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 1.2. договору від 13.03.2015 р., зазначене в п. 1.1 цього договору майно є комунальною власністю територіальної громади Прибузької сільської ради.

Підпунктом 2.2.2. договору встановлено, що Прибузька сільська рада має право вносити будь-які поліпшення до майна, яке передається в користування без обмежень.

Згідно з п.п. 2.3.2. договору від 13.03.2015 р., Громадська організація Новий Світанок Миколаївська обл. зобов`язується підтримувати майно в належному стані, в тому числі, здійснюючи його поточний ремонт.

Пунктом 3.1. договору від 13.03.2015 року передбачено, що майно надається Громадській організації Новий Світанок Миколаївська обл. на строк, що становить 2 роки 11 місяців з моменту підписання акту-прийому передачі, а саме до 13.02.2019 р.

Відповідно до п. 3.3. договору, строк користування майном може бути подовжено за згодою сторін. В разі відсутності заперечень у сторін, договір автоматично продовжується на той же строк на тих же умовах.

На виконання умов договору між Прибузькою сільською радою та Громадської організації Новий Світанок Миколаївська обл. 13.03.2015 р. підписаний акт приймання-передачі водопровідних мереж, свердловин та башт Рожновського сіл Прибузьке та Степова Долина Жовтневого (Вітовського) району Миколаївської області.

Відповідно до адресованого представнику позивача повідомлення в. о. старости с. Прибузьке та Степова Долина Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Карунського В.М., від 14.09.2018 р. вих. № 98, у період липня-жовтня 2017 року водопровід, зокрема по вул. Шевченка с. Прибузьке Вітовського району Миколаївської област ,і знаходився на балансі та належав до основних засобів Громадської організації Новий Світанок Миколаївська обл., яка здійснює діяльність з забору та постачання води.

Як вбачається з адресованого представнику позивача повідомлення голови Громадської організації Новий Світанок Миколаївська обл. від 03.09.2018 р. № 347 водонапірні башти та мережі с. Прибузьке та с. Степова Долина знаходяться на балансі громадської організації.

Згідно з рішенням Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 05.01.2017 р. № 4 Про реорганізацію Лиманівської, Прибузької, Українківської сільських рад , Галицинівська сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Прибузької сільської ради, а тому до неї перейшли всі права та обов`язки за укладеними Прибузькою сільською радою договорами, в тому числі й за договором від 13.03.2015 р.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою, позивач вважає, що договір підряду від 13.07.2017 р. № 1293 є недійсним, оскільки відповідач - Галицинівська сільська рада Вітовського району Миколаївської області, в особі голови сільської ради ОСОБА_4 , ввела в оману позивача щодо наявності у об`єктів, на яких мали проводитися поточні ремонти, іншого, аніж замовник балансоутримувача, приховавши існування Громадської організації Новий Світанок Миколаївська обл., який є балансоутримувачем водопроводів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з вимогами ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу припису цієї статті правомірність правочину презюмується. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 230 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо одна з сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Згідно з частиною 1 статті 229 Цивільного кодексу України істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Для визнання недійсним правочину таким, що укладений під впливом обману, необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин віднесено відомості щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Позивачем по справі не доведено належними та допустимими доказами, що неповідомлення органом місцевого самоврядування про передачу водопроводів по вул. Шевченка с. Прибузьке в користування громадській організації перешкодило вчиненню спірного правочину, не доведено також і умислу на введення позивача в оману щодо наявності балансоутримувача, природи правочину, прав та обов`язків сторін правочину, будь-яких властивостей щодо водопроводу, який є предметом ремонту за правочином, окрім того не доведено наявність неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину з відповідачем, а також як це вплинуло на його волевиявлення при укладанні та виконанні правочину.

Дослідивши та проаналізувавши умови спірного договору, судом апеляційної інстанції встановлено, що при укладенні договору сторонами дотримано загальні вимоги щодо свободи волевиявлення, форми, наявності істотних умов, що передбачені цивільним та господарським законодавством.

Крім того, на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт від 17.07.2017 р. відповідно до умов оскаржуваного договору та довідки про вартість виконаних робіт Галицинівська сільська рада здійснила повну оплату виконаних робіт в розмірі 97 662,00 грн. шляхом банківського переказу зазначених грошових коштів на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса. Фактичне здійснення розрахункув повному обсязі позивачем не заперечується.

Галицинівська сільська рада відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади села.

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до пункту 16 частини 4 статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем під час розгляду справи не доведено шляхом надання відповідних доказів обставин порушення його прав у зв`язку з укладенням спірного договору з поточного ремонту водопроводу безпосередньо з Галицинівською сільською радою, як представником територіальної громади, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Доводи апелянта щодо неправомірного роз`єднання позовної заяви фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки відповідно до приписів ч. 6 ст. 173 ГПК України, роз`єднання позовних вимог, шляхом виділення однієї або декількох об`єднаних вимог в самостійне провадження є правом суду, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Роз`єднання та виділення позовних вимог про визнання недійсним договору підряду від 13.07.2017 р. № 1293 в окреме провадження не призвело до прийняття місцевим господарським судом неправильного рішення.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено обов`язок доказування і подання доказів для сторін справи у господарському судочинстві. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 р. у справі № 915/186/19 без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 272-282 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 р. по справі № 915/186/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича м. Нова Одеса - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 09.07.2019 р.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді О.Ю. Аленін

І.Г. Філінюк